Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Про “два суди”.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про “два суди”
   

Про “два суди”ПИТАННЯ: 

«Якщо перед ликом Ісуса ми постанемо саме на Страшному суді, тоді що ж таке приватний суд? Чи приватний суд - це не Боже рішення, а тимчасове, і в залежності від фактів, що відкриються про кожного у всій повноті в кінці часів, це рішення може бути змінено? Інакше виходить, що людина буде суджена двічі, причому вдруге "постанова" суду вже відома, незмінна і оскарженню не підлягає, які б обставини не були відкриті в кінці часів».

ВІДПОВІДЬ: 

Останній суд не є просто повторенням приватного суду. Зрозуміло, Страшний суд нічого не додає до стану душі тих, хто знаходиться в раю або пеклі. Основна новизна буде полягати в тому, що під час Останнього суду відбудеться воскресіння тіл. А це, безсумнівно, розширює стан блаженства або, навпаки, нещастя, в залежності від того, чи отримав чоловік нагороду чи засудження.

Крім того, приватний суд здійснюється над тим, що людина скоїла за час свого життя, а на Страшному суді людина буде суджена також на основі наслідків, які мали її вчинки для тих, хто жив після неї. Також і в цьому може зрости як заслуга, так і провина. Ось що пише святий Тома Аквінський на цю тему: «Слід зауважити, що хоча земне життя людини завершується зі смертю, воно певним чином продовжується далі. По-перше, в тому сенсі, що вона продовжує жити в пам'яті людей, в якій іноді зберігається добра або погана слава всупереч істині. По-друге, вона триває в дітях, які отримують щось від батьків. <...> По-третє, вона триває в справах: наприклад, обманом Арія і інших шахраїв пустила паростки невіра, аж до кінця віку <...>. По-четверте, вона продовжується в стані плоті: іноді вона похована з пошаною, іноді не похована, але врешті-решт все перетворюється в прах. По-п'яте, вона продовжується в речах, які людина любила, наприклад, в деяких земних благах - одні швидко закінчуються, інші тривають довше. Отже, все це повинно піддатися випробуванню Божого суду. Ось чому не може бути досконалого і явного суду, поки триває сьогодення. Ось чому повинен відбутися Страшний суд в останній день, коли буде остаточно і явно винесено суд про все, що стосується кожної людини».

Врятовані не повинні чекати Страшного суду, щоб відправитися в рай, так само як і засуджені не повинні чекати Страшного суду, щоб відправитися в пекло. Грунтуючись на Святому Письмі, святий Тома стверджує: «Деякі вважали, що душі святих не отримають нагороди на небесах, а душі засуджених не будуть приречені на пекло, поки не настане день Суду. Однак тут очевидна омана, судячи зі слів апостола (2 Кор 5): "Ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа". Це означає, по суті, бачити Бога, що, за словами святого Івана, і є "вічне життя". Тому очевидно, що душі, відокремлені від тіла, насолоджуються вічним життям. Отже, можна стверджувати, що після смерті людина знаходить незмінний стан в тому, що стосується душі. Як наслідок, для нагороди душі немає причини відкладати суд» («Сума теології» III). Святий Тома додає пояснення про те, що станеться на Останньому суді в порівнянні з приватним: «Оскільки існують інші речі, які стосуються людини, які відбуваються протягом всього часу і не є чужими для Божого суду, необхідно, щоб і в кінці часів вони також були піддані суду. Дійсно, хоча людина в них не може мати ні заслуг, ні провини, вони все ж є частиною винагороди або покарання. Тому вони піддаються остаточному суду».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!