Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи можливе в Католицькій Церкві розлучення через жорстоке поводження чоловіка з сім’єю?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи можливе в Католицькій Церкві розлучення через жорстоке поводження чоловіка з сім’єю?
   

ПИТАННЯ: Чи можливе в Католицькій Церкві розлучення через жорстоке поводження чоловіка з сім'єю?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з католицьким віровченням, шлюб нерозлучний. Слово «розлучення» у деяких перекладах канонічного права на російську мову передається не як розірвання шлюбних уз, що є неможливим, а «separatio» – роздільне проживання подружжя.

Однак перш ніж говорити про розділення подружжя через насильство в родині, треба спробувати інші шляхи, такі як фармакологічне і психологічне втручання. Якщо чоловік від нього відмовляється або якщо терапія не дає очікуваних результатів, тоді можна говорити про те, що спільне проживання є причиною важкої травми для дружини і дітей, і це виправдовує separatio – розставання подружжя.

Навіть більше, роздільне проживання – при збереженні, звісно ж, шлюбних уз, – іноді може бути не тільки припустиме, але й необхідне.

Припинення спільного проживання подружжя передбачено церковними канонами. Так, канон 1151 говорить: «Подружжя зобов'язане і має право зберігати шлюбне співжиття, якщо законна причина не звільнить їх від цього». І далі, переходячи до канону 1153: «Якщо один з подружжя створює значну небезпеку для душі або тіла іншого члена подружжя або потомства або іншим способом робить спільне життя надто важким, то він подає іншому членові подружжя законний привід піти за постановою місцевого ординарія або навіть за власним рішенням, якщо зволікання буде небезпечним».

Катехизм Католицької Церкви йде ще далі, стверджуючи: «Відокремлення чоловіка й дружини із збереженням їх шлюбного зв'язку може вважатися законним у деяких випадках, передбачених канонічним правом.

Якщо цивільне розлучення є єдиним способом, що забезпечує захист дітей і майнових прав, то його можна толерувати і не вважати моральною провиною» (2383).

У всіх перерахованих випадках зрозуміло, що шлюбні узи залишаються нерозривними, і ніхто з подружжя не може вступити в новий шлюб.

Цивільне розлучення в цьому випадку – це тільки спосіб, до якого вдаються для захисту прав, що стосуються дітей і майна. Цивільне розлучення жодним чином не стосується нерозривних уз церковного шлюбу.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!