 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІДПОВІДЬ: Почнемо з того, що, згідно з твердженням Катехизму Католицької Церкви (404), «передача первородного гріха - це таємниця, якої ми не можемо зрозуміти до кінця. Але з Одкровення ми знаємо, що Адам отримав первородну святість і праведність не для себе одного, а для всієї людської природи: піддавшись спокуснику, Адам і Єва вчинили особистий гріх, але цей гріх зачепив людську природу, яку вони передали далі пошкодженою. Всьому людству гріх буде переданий шляхом продовження роду, тобто шляхом передачі людської природи, позбавленої первозданної святості і праведності. Ось чому первородний гріх названий «гріхом» по аналогії: це гріх «отриманий», а не «вчинений», стан, а не діяння». Богослови завжди ламали голову над тим, яким чином душа може заплямуватися гріхом. Немає сумнівів у тому, що Бог створює її незаплямованою. До речі, Августин Блаженний писав: «Про це я волію слухати, ніж говорити, щоб не претендувати на навчання того, чого я не знаю». Таким чином, святий Августин вважав за краще на цю тему мовчати. Після нього богослови - послідовники Томи Аквінського - вважали, що душа заражається гріхом в момент її створення, тобто коли душа вдихається в тіло. А оскільки тіло успадковує осквернену гріхом природу батьків, душа, будучи життєвим началом цього тіла, стає душею людського тіла, що успадкувало тлінну природу. Богослови тієї епохи приводили таке порівняння: як рідина, поміщена в забруднену посудину, забруднюється, так само відбувається і з душею. З однією лише різницею: в цьому прикладі рідина до попадання в посудину вже існує, а душа створюється в той самий момент, коли вливається в тіло і стає його життєвим началом. Ця думка не приймається одностайно сучасними теологами. Деякі з них згодні з тим, що від недосконалої природи батьків можуть бути успадковані психологічні проблеми, але вони не можуть зрозуміти, яким чином ця природа, заражена первородним гріхом, може зачепити душу, яка є духовним началом. Ці богослови стверджують, що душа, створена Богом, виявляється в стані гріха тому, що вона передається нащадку Адама, який своїм гріхом позбавив себе дружби з Богом. Така, наприклад, думка єзуїта Доменіко Грассо і деяких його побратимів. Але це пояснення проливає не так вже й багато світла на наше питання. Уточнимо, що ми привели думки богословів, а не догму віри. Віровчення міститься в Катехизмі Католицької Церкви, який ми вже процитували спочатку. «Адам і Єва вчинили особистий гріх, але цей гріх торкнувся людської природи, яку вони передали далі пошкодженою. Всьому людству гріх буде переданий шляхом продовження роду, тобто шляхом передачі людської природи, позбавленої первозданної святості й праведності». За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у листопаді 2014 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Яким чином людська душа може осквернитися первородним гріхом, якщо вона виходить з чистих, святих рук Бога? 