Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Невже людина, в якої не вдався шлюб, повинна прожити все життя на самоті?.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Невже людина, в якої не вдався шлюб, повинна прожити все життя на самоті?
   

Невже людина, в якої не вдався шлюб, повинна прожити все життя на самоті?ПИТАННЯ: Невже людина, в якої не вдався шлюб, – особливо з вини іншого подруга – повинна прожити все життя на самоті? Де справедливість?

ВІДПОВІДЬ: Коли подружжя зазнає поразки, а розлучені подруги після цього висловлюють бажання вступити в новий шлюб і приступати до Таїнств, то Церква насамперед аналізує, чи був дійсним перший шлюб. Нерідко існують причини, з яких цей шлюб визнається недійсним або може бути розірваний як «схвалений, але незавершений».

Про те, чи є передумови для визнання шлюбу недійсним, можна дізнатися ще до подачі офіційної заяви, – проконсультувавшись з церковним суддею. Зазвичай, вже на цій стадії представник церковного суду може з великою ймовірністю визначити, чи варто починати довгий процес визнання шлюбу недійсним, – часто цей процес залишається безрезультатним, якщо немає необхідних передумов.

Після процесу визнання шлюбу недійсним, при позитивному результаті, католик може вступити в дійсний церковний шлюб.

Але у багатьох випадках перший шлюб виявляється дійсним і не може бути розірваний. У цьому випадку не може бути іншого рішення, окрім як роздільне проживання або цивільне розлучення, при якому шлюбні узи зберігаються, а, отже, вступ у новий шлюб неможливий. У цьому випадку зареєстрований у цивільних органах шлюб з канонічного погляду буде незаконним і гріховним. Допускаючи це, охрещені відлучають себе від Таїнства Євхаристії.

Де ж справедливість? – Запитує наш співрозмовник.

Коли після невдалого досвіду спільного життя подруги розходяться, можливо, з вини одного з них, або ж обох, – то шлюбні узи перед Богом зберігаються. У цій ситуації відмова від повторного шлюбу означає визнати перед Богом дійсність цих уз, яких ніхто – навіть Папа – не може розірвати.

Слова Ісуса Христа на цю тему були цілковито чіткі: «А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине свого батька – матір і пристане до жінки своєї, й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло. Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.» Удома ж учні знов його про те запитали. А він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить»» (Євангелія від св. Марка 10,6 - 12).

Багато хто запитує, чому Церква не може уділяти Таїнство Євхаристії розлученим, які розпочали нове співжиття або цивільний шлюб, деякі ж чекають, що одного прекрасного дня наступний Папа надасть їм таку можливість. Цю надію, це очікування вони обґрунтовують милосердям.

Тут потрібно зауважити, що Церква проявляє величезне милосердя щодо розлучених, що одружені вдруге. По-перше, вона не відлучає їх від церковного спілкування, а, навпаки, всіляко закликає відвідувати недільну Літургію і причащатися духовно; закликає їх активно брати участь у житті церковної спільноти, молитися, вершити справи милосердя, наголошуючи, що вони повинні у своїй непростій ситуації почувати себе близькими серцю Христа і Церкви.

Але при всьому цьому Церква не може забути слова Господа: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею». Це об'єктивний факт, в який Церква жодним чином не може втрутитися. Одружені вдруге, таким чином, об'єктивно перебувають у ситуації тривалого перелюбу, і цей гріх не дозволяє приступати до Причастя, якщо людина не розкається в ньому і не пообіцяє змінити своє життя.

Святе Причастя – це їжа, яка дається віруючому для того, щоб зміцнити його у вірності обітницям, даним у день вінчання: тому, якщо б одружені вдруге приступали до Причастя, то це було б справжнім протиріччям, оскільки насправді вони не живуть даними Богові обітницями і не мають такого наміру.

Чи справедливо прирікати розлученого на самотність? У такій ситуації швидше треба говорити не про самотність, а про єднання з Господом. Чи справедливо прирікати розлученого на життя в єднанні з Господом? Нехай кожен сам собі відповість на це запитання. Таїнство Шлюбу вкорінює людську любов у любові Христовій і є її продовженням. Тому повторний шлюбний союз буде зрадою любові Христовій. Йдеться про те, щоб продовжувати любити свого подруга тією любов'ю, якою Христос любить Свою Церкву. А Він любить її завжди, навіть коли вона або хтось з її членів Йому зраджує.

Зрозуміти, чому розлучені покликані жити в єднанні з Богом, не вступаючи в другий шлюб, можна тільки за умови, якщо ми усвідомлюємо кінцеву мету нашого життя, наше остаточне покликання до святості. Це можна також зрозуміти, якщо ми пам'ятаємо, що на цій землі – лише наше тимчасове пристановище. Зрештою, навіть апостолам усе це було нелегко зрозуміти: невипадково в наведеному уривку вони ще раз перепитують Ісуса щодо розлучення. І Господь терпляче їм все пояснює. Можна сказати, що Ісус тут стає на сторону скривдженого, залишеного, зраненого, розлученого подруга: Удома ж учні знов його про те запитали. А він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить» (Євангелія від св. Марка 10,6-12).



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!