Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Що таке «духовне причастя» і як його приймати?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Що таке «духовне причастя» і як його приймати?
   

ПИТАННЯ: Що таке «духовне причастя» і як його приймати?

ВІДПОВІДЬ: Під духовним причастям ми розуміємо єднання людської душі з Богом у Пресвятій Трійці. Воно засноване на обітниці Господа: «Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе» (Євангелія від св. Івана 14,21); «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло» (Євангелія від св. Івана 14.23).

Апостоли розуміли ці слова як можливість особистого єднання з Господом у власному серці. Ось чому святий Петро писав: «Господа Христа святіть у ваших серцях» (Перше соборне послання св. апостола Петра 3,15).

У Середні віки також склалося переконання, що Господь, Який приходить до нас у Таїнстві Євхаристії, залишається в нас духовно навіть коли закінчується Його матеріальна присутність в частинках Пресвятих дарів. Про це, наприклад, пише святий Бонавентура.

Про духовне причастя згадує Тридентский собор. Згідно розумінню духовного причастя, яке тоді склалося, воно означає не тільки єднання з трьома Божественними іпостасями, але і єднання з душею Ісуса, тобто з компонентом Його людського єства. Таким чином, духовне причастя означає оживлення присутності Ісуса в нашій душі, подібно до Євхаристійного причастя.

Але, зрозуміло, духовне причастя не є Таїнством. Якщо Євхаристійне причастя можна приймати тільки в стані благодаті, тобто після сповіді з тяжких гріхів, то духовне причастя можливе для всіх. Воно може стати знаком благодаті для тих, хто не може приступати до Таїнства, але бажає з'єднатися з Ісусом Христом, молячись про дар покаяння і навернення.

Духовне причастя можна здійснювати завжди і всюди, і полягає воно в молитовному настрої душі до справжнього єднання думок і почуттів з Господом. Тоді воно приносить духовні плоди. Найкраще здійснювати духовне причастя разом зі слуханням Слова Божого, разом з духовними роздумами. Духовне причастя можна приймати за допомогою особливих молитовних формулювань, але в духовних роздумах і спогляданні Ісуса Христа в Пресвятих Дарах воно здійснюється і без додаткових слів. Духовне причастя відбувається, наприклад, під час Євхаристійного благословення.

У сучасних документах Учительства Церкви про духовне причастя згадується в контексті Таїнства Шлюбу. У 1994 році Конгрегація віровчення оприлюднила Послання католицьким єпископам з питання причащання розлучених, які вступили у нові зв'язки. Його положення діють донині. Зокрема, в 6 параграфі цього документа, який в свою чергу посилається на інші документи тієї ж Конгрегації, рекомендується розлученим, які вступили в новий цивільний шлюб, слідувати практиці духовного причастя, оскільки, як відомо, повторний шлюб в такому випадку недійсний, і ці особи відлучають себе від Євхаристійного причастя.

Як приклад духовного причастя можемо привести практику, що склалася під час Літургії в прямому ефірі радіо Ватикану . У цій Літургії приймають духовну участь численні вірні, що з тієї чи іншої причини не можуть приступати до Таїнства Євхаристії. Причина може полягати не тільки в смертних невисповіданих гріхах, а й в інших перешкодах, таких як елементарна відсутність священиків. Існує, наприклад, наступне формулювання духовного причастя:

«Ісусе, вірую, що Ти - в Пресвятих Дарах.
Ісусе, люблю Тебе понад усе і бажаю Тебе всією душею.
Я не можу зараз прийняти Тебе таємниче, прийди в моє серце хоча б духовно. Ісусе, обіймаю Тебе, не дай мені ніколи розлучитися з Тобою.
Ісусе, моє благо, моя ніжна любов, поклоняюся Тобі кожну мить;
Ісусе, Спасителю мій, благослови мою душу».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у травні 2015 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!