Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Що таке
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Що таке "священна проституція"?
   

Що таке ПИТАННЯ: В енцикліці «Бог є любов» є поняття «священна проституція». Що це таке?

ВІДПОВІДЬ: У четвертому параграфі енцикліки Папи Бенедикта XVI «Бог є любов» згадується про «священну» проституцію: слово «священна» взяте в лапки. У цій главі енцикліки Папа пише про відмінності та подібності понять «ерос» і «агапе». Папа зазначає, що слово «ерос», яким древні греки назвали любов між чоловіком і жінкою, не зустрічається в Новому Завіті, який надає перевагу іншим назвам для любові - «філіа» (тобто любов - дружба) і «агапе». Чи означає це, що християнство заперечує любов - ерос? У четвертому параграфі енцикліки Папа ставить питання: чи дійсно християнство зруйнувало ерос? Бенедикт XVI стверджує: християнство не заперечує ерос, але приводить його до зцілення, відновлює його справжню велич (параграф 5).

Для того, щоб зробити цей висновок, Папа проводить екскурс в дохристиянську епоху, посилаючись на «культи родючості» в деяких релігіях. До цих культів і належала так звана «священна», або сакральна, проституція, яку в деяких біблійних словниках називають «культовим блудом». Передусім він практикувався в хананейських святилищах і був великою спокусою для ізраїльтян. При царях Манасії та Аммоні цей культ увійшов навіть до Єрусалимського храму. Про це свідчить, наприклад, II Книга Хронік, оповідаючи про те, що Манасія «наслідував мерзоти тих народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїлевих». Говориться також, що він знову «влаштував висоти» - тобто святилища, в яких практикувалася також священна проституція.

Ритуали священної проституції були тісно пов'язані з ідолопоклонством. Така форма релігії перешкоджала вірі в єдиного Бога, тому в Старому Завіті подібний культ представляється як перекручення істинної релігії.

Повії в язичницьких храмах, які повинні були дарувати відвідувачам божественну насолоду, сприймалися не як людські істоти і особистості, але лише як засіб для досягнення екстазу. Але подібний ерос є не сходженням, не «екстазом» до Божественного, а падінням, деградацією людини. Засудження "священної" проституції пророками було не запереченням еросу як такого, а запереченням його руйнівного спотворення, яке позбавляло ерос його гідності. Тому - пише Папа - ерос потребує дисципліни, очищення, щоб подарувати людині не тільки швидкоплинне задоволення, але і передчуття вершини життя, того блаженства, до якого ми прагнемо всім своїм єством.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!