Запитання священику УГКЦ - Він і вона. Частина 5. Християнство
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Запитання священику УГКЦ: Він і вона. Частина 5.
   

Читайте також: частина 1, частина 2, частина 3, частина 4

 
 
Слава Ісусу Христу!
Познайомилась з хлопцем - семінаристом (нашої церкви). Часто з ним переписувалася, дізналися багато нового і цікавого один про одного... Знайшли спільні смаки... Але він мені сказав, що у нього є дівчина, зустрічаються 6 місяців... Але він мені дуже сподобався, і я його дуже часто бачу на службі, я так не можу!!! Чому ми спілкувалися, якщо в нього є дівчина? Чому писав?


Ольга
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 20 Mar 2018, 00:16:22

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, тому, що спілкування ще ні до чого не зобов'язує, ви обоє є свобідні люди і маєте право на спілкування. Це по-перше, а по-друге - поклади себе на місце тої дівчини.

Христос Народився!
Всечесніший о.Михайле, я б хотіла задати Вам запитання, яке дуже давно, уже другий місяць, мене турбує. Я ніколи не могла подумати, що зможу так сильно когось покохати, але усе змінилося із того дня, коли я переглянула відео про Дрогобицьку Духовну Семінарію, адже мене дуже цікавить церковне життя і життя семінарії, стараюсь вести християнський спосіб життя. Коли побачила очі цього семінариста, не можу спокійно спати, постійно думаю про нього, переглядаю його фотографії. Я не знаю, що робити? На даний час його серце вільне, але не знаю, чи варто йому признатися, чи ні. Не знаю, як він відреагує на це, хоча і знаю, якщо не зізнаюся, буду мучитися усе життя. Дуже прошу, дайте мені якусь пораду або скажіть, щоб би Ви зробили на моєму місці?


Софія
Дрогобич
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 16 Jan 2018, 12:04:33

Слава Ісусу Христу!
Дорога Софіє, Ти мусиш поступити так, як про це говорить Твоє ім'я, поступити мудро. Зізнайся, щоб не мучитись, але мушу відкрито Тобі сказати - бути жінкою священика дуже важко. То з боку здається, що вона, імость - правдива пані, але це далеко не так. Все життя мусить служити, інколи більше, ніж священик, а ще й на роботу ходити, бо тих жертовних винагород, на котрі в наш час збіднілий народ утримує пастиря, є далеко не достатньо, щоб утримувати сім'ю. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу! Чи можна брати за дружку рідну сестру чоловіка?

Мар'яна
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 13 Mar 2018, 12:32:50

Слава навіки Богу!
Можна.

Христос рождається!
Добрий наш Отче, скажіть, будь ласка, чи можна взяти шлюб в греко-католицькій Церкві у Львові, якщо двоє греко-католиків, але один з пари мав уневажнення шлюбу в православній Церкві, так як одруження перше було в православній? Причина розлучення була серйозна, знаю, що від початку шлюб був не добрий. Дякую!


Софія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 23 Jan 2018, 12:22:56

Славімо Його!
Софійко, дякую за комплімент, але добрий є тільки Один Бог. Шлюб взяти можуть, але того уневажнення з православної Церкви не достатньо, бо, найперше - у них немає Церковного Трибуналу, а, по-друге, то не є уневажнення, а просто дозвіл на другий шлюб. З тією довідкою потрібно піти у Львові до нашого Церковного Трибуналу і розповісти про свої бажання взяти в Церкві шлюб, а вже там підкажуть, як бути далі.

Слава Ісусу Христу!
Чи могли б Ви підказати, чи можуть одружуватись чотириюрідні брат та сестра? Буду вдячний за відповідь.

Павло
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 27 Feb 2018, 13:21:34

Слава навіки Богу!
Дорогий Павле, Церква не дає шлюбу родичам до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу.
Хотіла запитати, а може й отримати Вашу пораду. Бо якось самій справитися важко. З хлопцем я зустрічаюся більше року, поки за створення сім'ї мова не йде, але переживаю через те, що він не віруючий. Не відкидає існування Бога, але каже, що не вірить. Його, в принципі, можна зрозуміти, бо ж батьки такі самі, і так його виховували, але, попри те все, він не є погана людина, і іноді у своїх поступках він є кращим, ніж сильно віруюча людина. Але, попри те все, я хотіла б почути Вашу думку. Як варто поступити далі?


Марія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 27 Feb 2018, 07:51:13

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, дякую Вам за запитання і те, що Вас цікавить думка священика. Марія, для того, щоб отримати благословіння Боже на шлюб, найперше мусить бути між хлопцем та дівчиною неперевершена любов та потяг одного до одного, самопожертва для добра протилежній половині, співпраця з Творцем у продовженні роду людського - і тільки в такому випадку шлюб між молодими є важним та благословенним. У таких важних справах, як шлюб, котрий, доречі, може відбутися в житті один тільки раз, важко щось порадити і досить ризиковано, а тому мусите, Маріє, сама дуже добре й скрупульозно про все розважити і тільки так прийняти єдино правильне рішення. Нехай Святий Дух Вам допоможе прийняти правильне рішення.

Христос Народився!
Скажіть, будь ласка, чи вважається гріхом жити з хлопцем, не маючи при цьому інтимних стосунків? У нас запланований шлюб на літо. І чи можу я за таких обставин сповідатись і приймати Святе Причастя?


Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 09 Jan 2018, 08:06:41

Славимо Його!
Дорога Наталія, не знаю, що Ви маєте на увазі - жити з хлопцем, але нормальне християнське життя завжди починалося у християн, котрі сповідаються та причащаються після шлюбу, коли отримали Боже та Церковне благословіння на життя разом.

Слава Ісусу Христу.
Я заміжня 10 років. Чоловік постійно зраджує. Терплю заради дитини. Останні 4 роки читаю дев'ятниці до Юди Тадея і до Матері Божої, що розв'язує вузли. І кожен раз, коли закінчую читати дев'ятниці, то чоловік йде з дому до чергової коханки. Проходить місяць і вертається, говорить, що в нього було запаморочення, що любить мене і не хоче розходитися. Ми в шлюбі. До церкви він не ходить, до сповіді також. Може це знак, що коли я закінчую читати дев'ятниці, то він іде? Може, не потрібно його знов приймати, а розлучитися? Бо я не знаю, скільки ще зможу витримати.


Надія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 13 Dec 2017, 21:08:04

Слава навіки Богу!
Дорога Надія, майте надію та віру на краще. Якщо чоловік зраджує, а саме тоді пік його зради припадає, коли ви домолюєтесь Дев'ятницю, то це напевно Божий знак в тому, що потрібно шукати причину не в чоловікові, а в собі (перепрошую за прямоту). Моя порада Вам - станьте для свого чоловіка коханкою з усіма її складовими. Родина понад усе!!! А у родині, Богом благословенній, все святе.

Слава Ісусу Христу!
Маю таке запитання. Ми з чоловіком брали шлюб в Греко-католицькій Церкві. Зараз офіційно ми розлучені, він під впливом емоцій розписався з іншою жінкою. Але ми перебуваємо в церковному шлюбі. Він з нею фактично не живе, хоче повернутися до мене. Але та жінка просто не дає йому спокою, виловлює його скрізь і влаштовує сцени зі скандалами. Я усвідомила свої помилки, ходила до сповіді і святого Причастя, дуже хочу відновити нашу сім'ю. І чоловік хоче до мене повернутися, але не може позбутися тієї жінки, бо вона йому сильно давить на співчуття. Як нам бути в такій ситуації? Наперед дякую за відповідь.


Ольга
Луцьк
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 22 Nov 2017, 14:24:37

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, Ви є законною жінкою у свого чоловіка, бо маєте Боже благословіння - шлюб у Церкві, а та його так звана розписана жінка є тільки проблемою його незваженого поступку.

Слава Ісусу Христу.
Отче, не знаю, що мені робити, порадьте в такій ситуації. Ми з чоловіком у шлюбі шість років, маємо двох синів - 5 років і 7 місяців. Нещодавно я дізналась, що чоловік мене зраджує. Я йому сказала, що він з цією розлучницею не буде, а він мені - з тобою теж не буду. Мені так тяжко з двома дітьми, він не цікавиться дітьми, мені не допомагає, гроші на дітей дає на вимогу і з неохотою. Практично вдома не ночує, бо їздить до розлучниці, перестав ходити до костела, бо він Римо-католик, а я Греко-католичка, але я ходжу до костела. Мені так тяжко на душі, хочу повернути його до сім'ї, але не знаю, як. Маю на нього і злість, і біль. Порадьте щось, будь ласка. Не знаю, що мені робити. Дякую.


Юлія
Мостиська
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 19 Nov 2017, 21:07:50

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, не знаю, що Вам порадити у такій ситуації. Одне можу радити, найкраще би було зберегти родину, дітям - батька, а собі - чоловіка, бо поламати легко, а розпочати життя з нового листка - важко, та й немає гарантії, що другий буде кращим.

Слава Ісусу Христу!
Прошу допомоги у такому питанні. Мені 24, я почала зустрічатися з хлопцем, йому 28. На третьому побаченні він сказав, що був 4 роки тому шлюбований і розвівся, жінка зраджувала, і її батьки були проти нього. Вона його не любила, а він багато працював, щоб прогодувати сім'ю. Я - ні. Молилась і думала цілу ніч. Зранку сказала мамі, її відповідь була, щоб я дивилась сама. Я вирішила бути з тою людиною, бо відчула, що це моє. Він щирий, простий, веселий. Вірю і перевірила, що говорить правду, про все. Дійсно пережив багато, але дружина невірна і не хотіла з ним жити. Він хотів зберегти шлюб, протримати час, поки дочці не буде сім років, але жінка подала на розвід. А тепер, після 4-х місяців зустрічання, в мене почалися проблеми з батьками. Вони проти нього, сказали, що ніякого благословення не дадуть, навіть ніколи з ним не спілкуючись. Він побожний, в нас немає статевих відносин, хоче в майбутньому церковний розвід. Я йому вірю, але до шлюбу не спішу, розумію, що 4 місяці - це не багато. Але що мені робити з батьками? Вони строгі, мене не розуміють. Я сказала, що лишила його, але вони не вірять, мама не говорить зі мною і сестрою, тому що сестра також з розведеним і не шлюбованим зустрічається. Це вже тиждень пройшов, мені дуже тяжко. Як пояснити батькам, коли вони на своєму стоять? (((( Хлопець згідний з ними поговорити, але тато сказав, що не хоче його бачити і піде до його батьків говорити, щоб він відстав від мене. Я знаю, що можна піти до свого священика до церкви, який мене знає, але зараз не вдома. Я не хочу, щоб батьки сумували і не говорили зі мною, але мені дуже подобається цей хлопець, такий, якого я шукала. Молюся і дев'ятницю до Юди Тадея, надіюсь на вирішення проблеми, яке би воно не було, але щоб це пекло, яке зараз в мене вдома, закінчилося. Ще батьки казали, що він худий. Хлопець згоден навіть на те, щоб поправитися. Каже, що він все зробить, що потрібно. Вірю йому, бачу, гарна людина, та й за нього так і казали інші люди. Але батьків взагалі не перепреш ((((( Як же ж це правильно зробити? ((((


Софія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 14 Nov 2017, 20:00:20

Слава навіки Богу!
Дорога Софія, важка ситуація, бо без батьківського благословення важного шлюбу не буде. Моліться, щоб Господь, згідно Вашого імені, дав Вам мудро поступити у Вашій ситуації.

Слава Ісусу Христу.
Скажіть, будь ласка, що мені робити? Я зустрічалася з хлопцем роки. Та останній час він почав погано до мене ставитися, ображати. Я дуже його люблю і не можу без нього, та він навіть по дрібниці може наговорити поганих слів. Що мені робити? Допоможіть, будь ласка.


Марія
Ужгород
Україна
Православна
Дата - Thursday, 02 Nov 2017, 17:13:04

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, попсувався Ваш хлопець, знайдіть собі іншого, який би Вас любив і не ображав.

Слава Ісусу Христу!
Отче, ми з чоловіком брали шлюб, і я не можу завагітніти. Я лікуюся, він - теж, але найгірше те, що він мені пробує зраджувати. Я йому кажу, що він робить перші кроки зради, але в нього зовсім інше розуміння зради. Я лежала в лікарні, під наглядом лікаря приймала певні препарати, а він за той час, коли мене нема, переписувався з іншими. Замість того, аби з думками зі мною бути, він писав другим жінкам, але це не перший раз таке він робить. Я не знаю, що робити, якщо так буде далі, я не витримаю... Дайте пораду мені... Дякую.


Марічка
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 26 Oct 2017, 10:59:16

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, любити - значить пробачати. Те, що він переписується, ще не означає, що зраджує. Може він в такий спосіб бажає себе якось заспокоїти, бо дуже переживає за родину.

Слава Iсусу Христу.
Отче, маю до Вас ще таке питання. Скажiть, як Ви думате, багато тепер виходять заміж, аби вийти; одружуються, бо так треба для репутацiї. Багато кажуть - хто бере, за того йди, аби вийти замiж. Багато звертають увагу на багатство, через грошi виходять заміж, одружуються. Як Ви думаєте, що може вийти з такого замiжжя? Багато пар перебувають у цивiльному шлюбi, багато розводяться, потiм находять собi новi пари, навiть чоловiки беруть розлучених жiнок з дiтьми, але вони нiколи не перебували у церковному шлюбi, просто розписалися, разом живуть, або просто разом живуть, без цивiльного шлюбу та церковного. Отче, скажiть, що б Ви про це все могли б сказати?


Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 25 Oct 2017, 18:11:55

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, на превеликий жаль, це має місце у сучасному світі та дійшло і до нас. Найперше, потрібно розуміти, що Богом благословенне подружжя є таке, коли двоє, хлопець та дівчина, поєднують свої долі в родинне життя на ґрунті любові, самопожертви одне для одного, доповнення одне одного та, безперечно, продовження роду людського, і такий намір повинен бути на все життя. Кожне подружжя, яке укладається з певною умовою, а не від любові, вже у своєму корені є не важним і Богом не Благословенне, хоча інколи беруть шлюб у Церкві. Така є воля Божа, і цього дотримується Церква.

Слава Ісусу Христу!
Порадьте, будь ласка, як вчинити у моїй нелегкій ситуації? Мені 32 роки, я розлучений, дітей від першого шлюбу немає, прожили всього один рік, після чого колишня дружина подала на розлучення. Пройшло три роки з того часу і вже отримано визнання Церквою того шлюбу недійсним. Рік тому я зустрів дівчину і за цей час зрозумів, що всі пройдені роки чекав саме її, і це почуття в нас є взаємне. Все було б добре, але її тато - священик з дуже сильними принципами. Наразі про наші стосунки він не знає, знає тільки мама, вона також проти цього (пояснюючи дочці, що вона візьме великий гріх на себе і дітей, якщо поєднає свою долю зі мною, і, шантажуючи її, каже, що тато відречеться від неї). Порадьте, будь ласка, як вчинити правильно?.. Нам дуже важко це переживати...


Ярослав
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 28 Jun 2017, 05:41:02

Слава навіки Богу!
Дорогий Ярославе, якщо Церква уневажнила Ваш шлюб, Ви є вільна людина від будь-яких родинних зв'язків і жодних перепон до шлюбу не маєте. Тато дівчини може мати тільки такі принципи, як їх має кожний тато, і, звичайно, тато-священик. Не потрібно винаходити колесо, а йти прямо до батька і про все розказати, священик все зрозуміє, і Ви навіть уявити не можете, яка може бути його відповідь. Без батьківського благословіння нічого не робіть.

Доброї ночі, отче!
Я згрішив. Я зрадив дружині. Ми прожили в шлюбі де'вять років, маєм донечку. Але я повівся на спокусницю. Що робити? Як жити далі? Чи є мені прощення? Бо дружина вибачати не хоче. Як зберегти сім'ю?


Руслан
Вінниця
Україна
Православний
Дата - Thursday, 14 Jan 2016, 22:07:58

Христос рождається!
Русланку, не спокусниця винувата за Твій гріх, а винуватий Ти сам. Вона - молодець, що домоглася свого. За гріх потрібно приносити відповідні плоди покаяння, а тому, щоб зберегти родину, жінці - чоловіка, чоловікові - жінку, а головне дитині - рідних батьків, постарайся переконати жінку у своїй вірності до неї, а зраду - чорною помилкою.

Слава Богу!
Хотів Вас запитати. Ми з дружиною живем не так і довго, але часто сваримося. Що робити? І чи можна ставати на молитву, не пробачивши один одного?


Вадим
Луцьк
Україна
Православний
Дата - Thursday, 08 Sep 2016, 09:32:14

Слава Ісусу Христу! Слава навіки Богу!
Дорогий Вадиме, якщо ваші сварки по дрібних сімейних справах, може вони просто сімейні дискусії, то воно так буває. Головне, щоб ви розуміли одне одного. Але якщо ви носите гнів одне на одного і не прощаєте, тоді це є проблема. Людина з гнівом, яка не пробачає образи, не може навіть молитися до Бога. Розсудіть сам: "... і прости нам провини наші так, як прощаємо ми своїм винуватцям...".

Слава Ісусу Христу.
Отче, хочу розказати Вам свою історію і отримати пораду. З раннього дитинства в мене є симпатія до дівчинки, це взаємно. Пройшли роки, ми виросли, зараз мені 18, їй 20 років. В нас розгорілося велике кохання. В нас з нею серйозні стосунки. Ми вже не раз розходились і сходились, та з кожним разом заходимо все далі, а зараз стосунки дійшли до того, що ми не можемо одне без одного. Але наперешкоду нам виявилося, що ми - троєрідні брат і сестра по одному спільному родичу (прадідові). Батьки проти наших стосунків та й говорять, що це родина і це погано, але коли ми росли і проявляли перші симпатії одне до одного, то вони не говорили нам, що це родина. Нас підтримує моя рідна сестра і найкращий друг. Порадьте, будь ласка, що нам робити???


Михайло
Тернопіль
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 18 Oct 2017, 17:59:56

Слава навіки Богу!
Дорогий Михасю, Церква забороняє шлюб між родичами до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу!
Отче, в мене до Вас таке питання. Нещодавно я дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Живемо разом сім років, в нас дитина. Не знаю, як маю вести себе тепер. В серці поселилися образа і біль, з якими не можу впоратися. Не знаю, що маю робити. Поможіть, будь ласка, порадою, дуже Вас прошу... Дякую...


Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 04 Oct 2017, 09:23:14

Слава навіки Богу!
Наталя, розумію Вашу образу та біль, але потрібно себе перемогти й деякий час почекати з висновками, а час все загоїть.

Отче, дякую Вам за відповідь, тільки дозвольте уточнити. Наскільки я зрозуміла, то мені треба, не зважаючи ні на що, простити і зберегти сім'ю? Але він і далі продовжує зустрічатися з іншою жінкою, пише їй, дзвонить, зізнається в любові... Як же може час загоїти все, якщо зрада повторюється знову і знову?..

Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка

Наталя, Ви є мудра жінка, і зробіть все так, щоб чоловік побачив у Вашій персоні свою любовницю. Ви не гірша від тої, але не допускайте сварки, і в такий спосіб збережете собі чоловіка, а дітям - батька.

Нещодавно посварився з дівчиною, дуже її люблю, помиритися вона не хоче, як ще можна повернути її?..

Петро
Івано-Франківськ
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 20 Sep 2017, 11:21:42

Слава Ісусу Христу!
Петре, насилу милим не будеш.

Слава Ісусу Христу!
Я одружилася з чоловіком 2011 і розлучилась 2014 року, бо чоловік не хотів жити і знущався. Минулого року я зустріла хорошого хлопця і відразу подала на уневажнення. Скажу чесно - жили разом в гріху. Згодом дізналась, що вагітна, а потім ми розписалися. Думали брати шлюб, коли отримаю уневажнення першого шлюбу, але чоловік на 8-му місяці вагітності мене кинув і пішов до іншої, без вагомих причин. Через деякий час я отримала уневажнення, але зараз не маю з ким брати шлюб, хоч розумію, що синочку потрібен батько. Питання в тому, як отримати розгрішення при сповіді і при хрещенні мого сина? Чи вважатиметься дійсним дане хрещення? Я в розпачі, не знаю, що мені робити.

Ліна
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 12 Sep 2017, 18:36:39

Слава навіки Богу!
Дорога Ліно, я так зрозумів з листа, що Ви переживаєте, чи похрестить дитину священик. Так, дитину священик похрестить, і хрещення буде важним. При сповіді скажіть все так, як Ви написала, і може більше. Священик повинен дати Вам розгрішення, а дитина просто буде записана в метрику, як незаконно народжена.

Слава Iсусу Христу!
Отче, дякую за Вашi вiдповiдi. Я точно не пам'ятаю, який раз вже Вам пишу. Я багато Вам розповiдала та описувала своє життя та писала, що мене турбує. Я хочу знов повернутися до того, що Вже вам розповiдала, бо зараз це мене дуже тривожить, я не знаю, що робити, бо я вважаю, що я сама в усьому винна. Отче, це стосується одного хлопця, якого я зустрiла рiк назад, людини, що коли я побачила вперше, запала менi сильно в серце. Я Вам вже розповiдала, що тодi я молилася, читала молитву про любов взаємну. Отче, я навiть записала, коли я почала молитися тiєю молитвою, це було рiк назад зимою, якраз коли я зустрiла того хлопця. Отче, ось що мене мучить, бо я тодi помiтила, що той хлопець теж звернув на мене увагу. Я думала, що менi здалося, але потiм, коли я багато раз його бачила, я зрозумiла, що менi не здалось, це так i є. Отче, вже пройшов рiк часу, я так з тим хлопцем і не поговорила, i не познайомилася. Я навiть взнала, як його звати, прiзвище. Я його й зараз бачу, тому що вiн живе у тому будинку, в який я приходжу, бо я приходжу до чоловiка моєї сестри, його батькiв. Я навiть знаю, на якому поверсi вiн живе, номер його квартири. Отче, я думала, з часом менi це все пройде, що я забуду його. Але я його знов побачила i знов менi стало так погано на серцi, я дуже засмучена, а знаєте, чому? Бо я люблю цю людину, нажаль. Якби я не бачила його нiколи, жила б собi спокiйно i не сумувала, але, нажаль, я побачила його, зустрiла, визнаю, полюбила. Саме найгiрше приховувати це все в собi, робити вигляд, що я щаслива, що в мене все добре, але нiхто не знає, як менi погано, сумно та тривожно на душi.

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 18:45:11

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, ну раз так справа виглядає, то може Тобі потрібно проявити сучасність. Підійди першою і прямо запропонуй познайомитись, не потрібно себе мучити, а там узнаєш його при спілкуванні більш глибше і тоді - або розчарування, або любов на все життя.

Слава Iсусу Христу!
Отче, дуже дякую Вам, що так скоро менi вiдповiли, дякую за Вашi поради. Отче, я б з радiстю першою пiдiйшла, щоб познайомитися з тим хлопцем, але справа в тому, що я маю страх. Маю страх, це зв'язано з багатьма пережиттями, що я мала, та пережила у своєму життi. Отче, я колись мала сильне пережиття через хлопця, якого сильно любила та хотiла бути з ним, але не вийшло так. Це все в минулому, я це все вже давно забула, хочу розпочати нове життя. Отче, хочу Вам пояснити, який у мене саме страх. Я боюся, щоб у мене знов не було такого пережиття, тому й не можу пiдiйти, боюся, що з мене посмiються чи образять. Отче, хочу Вам сказати, що я минулого лiта їхала у маршрутцi та через вiкно побачила того хлопця, i менi здалось, що вiн йшов за руки з якоюсь дiвчиною, я опустила голову, не хотiла навiть дивитись, бо не могла, тому й не можу зрозумiти, чи вiн йшов з кимось говорив, чи те, що я подумала. Я просто пережила колись сильний бiль, стрес, i в мене появився такий страх, у зв'язку з цим сильним пережиттям, я боюся, що я знов таку саму бiль вiдчую, маю страх, що вийду замiж за людину, яку не буду любити. Ви знаєте, я б не хотiла переживати, але, на жаль, в мене такий характер, такою народилася, як Бог дав.

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 29 Aug 2017, 16:18:03

В такому разі нехай буде воля Божа, і буде все добре. Молись і проси Бога, щоб керував Твоїм життям.

Слава Ісусу Христу.
Отче, я щиро прошу вибачення за моє запитання, але я не можу зрозуміти, чому забороняються контрацептиви у подружжі? Розумію, що Бог створив чоловіка і дружину не лише для дарування дітям життя, а й для задоволення один одного природним шляхом, але не завжди виходить, що можна вирахувати плідні дні точно, а до народження іншої дитини за сімейними обставинами ми не готові. Як бути у таких ситуаціях? Та чому контрацепція заборонена, а у Святому Письмі про неї не згадується?


Олена
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 17:44:10

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, у Святому Письмі в Старому Завіті говориться про цей гріх, просто там сказано не за контрацептиви, а сказано, що насіння свідомо потрапляло не у призначене місце. Я розумію Вас і розумію, що не все можна вирахувати у природний період, але, як би там не було, Церква не дає дозволу на гріх, не дає і на подібний також. Церква гріхи відпускає, через наділену Їй владу відпускати гріхи. Така реальність.

Слава Ісусу Христу.
Я зі своїм хлопцем зустрічаюся вже три роки, ми любимо один одного і планували весілля. Але одного дня мій хлопець сказав, що їде навчатися за кордон і буде там три роки. Спочатку він запитував, чи я би хотіла, я відповідала, що ні, але як виявилося, що хлопець настоює на своєму. Я побачила, що найбільший вплив на нього має його сім'я, але також я бачу його бажання. На даний момент хлопець агресивно настроєний проти мене, хоча я змирилася з його від'їздом. Я розумію, що його диплом у нас в державі не дійсний, і я запитала, що буде зі мною, на що я почула, що я зможу піти на роботу закордоном після того, як ми одружимося, але мій диплом не дійсний в іншій державі. І я усвідомлюю, що у його планах мене нема. Він ревнивий і мені прийдеться чекати так, що навіть з друзями не зможу кудись вийти. Батьки вже злі, тому що це неприпустимо, щоб я, дівчина, сиділа вдома стільки часу і, не знаючи, що буде далі. Поговорити з хлопцем не можу, тому що у відповідь лише чую, що у мене в голові лише весілля і думаю лише про себе. Отче, я не знаю, що мені робити. Люблю його дуже, здається, нікого не зможу так полюбити, готова на любі жертви заради нього. Пробувала вже не раз відпускати його, але не можу. Уже не раз опинялася на лікарняному ліжку через хвилювання, але нічого не можу зробити із собою. Отче, допоможіть.


Олена
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 17:57:32

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, якщо так стоїть справа, що Ви готова на любі жертви заради хлопця, тут і радити нічого, як каже робити - те й робіть.

Отче, потребую поради. Мені 28, зустріла чоловіка, йому 44, одружений не був. Він хоче зі мною будувати відносини, а я боюся, бо було три зустрічі, і я не відчуваю до нього великих почуттів. Іноді в мене є думка, що він мені починає подобатися, а іноді думаю, що не зможу полюбити його щиро... По-різному думається. Він віруючий, часто приступаємо до Святих Тайн, дуже турботливий, вихований, поважає мене, піклується, налаштований на сім'ю. Що робити, як пізнати чи це твоя особа? Як не помилитися?

Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 17 Aug 2017, 13:48:36

Слава Ісусу Христу!
Дорога Ірино, у таких випадках порадити щось слушне важко, бо це життя і людська доля. Тут самим головним порадником мусило б бути серце, котре повинно горіти любов'ю, але таке проявляється дуже чітко від 14-20 років. Коли пройдуть ці роки, людина більш прислуховується до розуму, до логіки, все зважує, а тому напевно і Ви, Іринко, бажаєте почути якусь пораду з боку. Це логічно і розумно. Проаналізуйте собі всіх свої хлопців, їх поведінку, а відтак зважте на всі обставини та вік й прийміть єдине правильне рішення.

Слава Ісусу Христу.
Пишу сьогодні Вам, бо вже не знаю, до кого звертатися. В мене дуже дивна ситуація і декому вона може здатися не складною, але я не можу у ній розібратися. У мене є хлопець, зустрічаємося три роки, усе було добре, я вважала, що кохаю його. Він, можна сказати, ідеальний, такий, про якого я мріяла (турботливий, правильний, любить мене, ходить до церкви...). Але до нього я зустрічалася з іншим хлопцем, протилежним цьому (розсталися, тому що друзі у нього були на першому місці). Я його сама залишила. І рік тому він знову дав про себе знати, писав, що любить мене, що він змінився. І я не знаю, що зі мною сталося, але мене ніби підмінили. Я завжди шукаю можливості, щоб побачити його хоч здалеку і дійшла до того, що здибалася з ним таємно від свого хлопця. Я ніколи не вступала ні з ким у статеві стосунки. Я сама не очікувала, що чинитиму так, обманюватиму свого хлопця. І того року я наважилася розійтися зі своїм хлопцем, зрозуміла, що не можу більше так жити. Вдома у мене був величезний скандал, мені не дозволили цього зробити. Я знову зустрічалася зі своїм хлопцем, поки цей не дав про себе чути. І цього тижня я знову з ним зустрілася. Я знаю, що це гріх, я обманюю всіх і розумію, що так більше не можу. Вдома мені не дозволять з ним бути, вони впевнені, що мій хлопець - чесний, порядний, ніколи не образить мене, а з цим - невідомо, що мене чекає. І я це знаю, з цим невідомо, яке буде життя. Але не знаю, що з собою зробити. Підкажіть мені, я молюся щиро, благаю Бога про допомогу, сповідалася з цих гріхів і знову повторюю. Я не знаю, кого я люблю, і що мені робити.


Христина
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 15 Aug 2017, 07:32:51

Слава навіки Богу!
Дорога Христино, це Ти робиш, не будучи ще жінкою; кажеш, що любиш одного, зустрічаєшся з іншим, усім брешеш, заміж хочеш вийти по розрахунку і т.д. Сповідаєшся, але не каєшся, знову до гріхів вертаєшся. Сама не знаєш, кого любиш і що маєш робити, молишся щоб Бог допоміг. Ісус каже: "лікарю, вилікуй себе сам". Допоможи собі сама, Христинко. Визначись, кого любиш і кому хочеш віддати своє життя, та й не будеш через його плече задивлятись на інших, за того й виходь заміж, якщо таке запропонує.

Слава Ісусу Христу!
У мене до Вас таке питання. Ми з чоловіком живемо вже сім років в цивільному шлюбі, у нас є двоє діток, і весь цей час ми прагнемо повінчатись... Але ми не можемо цього зробити, тому що мій чоловік був вінчаний перший раз з іншою жінкою 10 років назад і розлучився, але не розвінчався... Ми вже звертались у Стрию в Церковний трибунал і нам сказали, що потрібне розвінчання з місця, де брався перший шлюб, а це було у Одеській області, зараз та церква належить до Московського патріархату, так що дозволу звідти ми взяти не можемо... Підкажіть, будь ласка, чи можна якось по-іншому це все вирішити, щоб не їхати в Одесу, і куди і до кого можна звернутися у Стрию?
Для мене це дуже важливо, наперед Вам дуже вдячна!


Віра
Стрий
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 10 Aug 2017, 20:49:33

Слава навіки Богу!
У таких випадках потрібно взяти від єпископа Одеської єпархії довідку про дозвіл на другий шлюб і цю довідку додати до всіх документів, які будуть подаватися до Трибуналу про уневажнення шлюбу, і все.

Слава Ісусу Христу.
Я зустрічаюсь із хлопцем три роки. Ініціатором стосунків був він. І я взагалі спочатку його не любила. За той час, що ми разом, я йому робила боляче і вела себе егоїстично, не боялась втратити і, так би мовити, шукала кращого. Він завжди вважав мене своєю чистою вірною дівчинкою. А я не така, я брехлива і погана!!! Я цілувалась з іншими, обмінювались непристойними фото і найгірше - згрішила з одруженим чоловіком. Я не переспала з ним, а задовільнила його плотські бажання в так званій оральний формі. Я, чесно, не знаю, що на мене найшло, і як я могла так низько впасти сама в собі. Я жахливо себе картаю за це все і щиро жалію. Це все відбулось за останній рік, за який я і зрозуміла, що дуже кохаю свого хлопця і хочу за нього заміж і сім'ю! Я страшно боюсь його втратити, але якщо розкажу правду, він, звичайно, залишить мене!!! Я багато плакала, молилася. Пройшло багато часу, але відчуття провини не покидає мене, особливо, коли він каже, що я найкраща... Сказати йому я не можу, і кожну ніч думати про це вже теж сил немає, бо це приносить сльози і страждання. Я жахливо жалію і хотіла би все виправити, але це неможливо. Я зрозуміла всі свої помилки і гріхи. Більше не буду чинити ні такого, ані схожого, а буду вірна тільки йому, завжди!!! Але минуле гризе мене!!!
Допоможіть мені, будь ласка, мудрим словом, надіюсь на Вас і чекатиму відповіді!!! Дякую!!!


Катерина
Ужгород
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 08 Aug 2017, 21:46:30

Слава навіки Богу!
Дорога Катеринко, вже цей лист, який Ти написала, свідчить про те, що за всі свої вчинки Ти каєшся. Це дуже добре. Зроби так - потрібно піти до сповіді і про все розказати, щоб священик дав Тобі покуту й розгрішення від гріхів, приймеш Святе Причастя і так постарайся деякий час прожити з Богом, а потім потрібно повторяти, і Бог буде Тобі на допомогу. Повторювати ту ж саму сповідь, маю на увазі - розказувати за ті ж самі гріхи, що їх висповідала у попередній сповіді, - не потрібно. Най щастить.

Слава Ісусу Христу. Маю таке питання - мій чоловік був вінчаний майже 25 років назад і з дружиною не живе більше двох років. Я б дуже хотіла обвінчатись з чоловіком. Чи це можливо? Чи вінчання має "термін дії"?

Вікторія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 02 Aug 2017, 20:28:20

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторіє, вінчання не має "терміну дії". Хоча, Ваша логіка би підійшла багатьом. Тайна подружжя - це на все земне життя подругів. Ви маєте можливість обвінчатися з чоловіком, але він найперше мусить отримати уневажнення того, майже 25 річного, свого шлюбу, а відтак взяти шлюб з Вами.

Слава Iсусу Христу. Отче, маю до Вас таке питання. Зараз в який магазин чи супермаркет не пiти, повсюди продаються конрацептиви - чоловiчi презервативи. Я чула, що тепер навiть є і жiночi, але я такого ще нiколи не бачила у продажу. У наш час багато неодружених пар користуються такими засобами. Але зараз такий свiт пiшов, така молодь пiшла, що не обов'язково треба бути парою чи знайомими, щоб вступати в статевi стосунки. Багато таких є, що тiльки про себе думають, аби для свого задоволення. Дехто говорить, що контрацептивами треба користуватися, бо це захищає вiд рiзних хвороб, заражень, але це ще й щоб запобiгти вагiтностi. Я подумала так - ну якщо людина має рiзних партнерiв, живе розгульним життям, то ясно, що може чимось захворiти. Багато є одружених пар, заручених, які такими засобами не користувались нiколи, живуть щасливо, здоровi, мають дiтей та ще й народжують. Деякi люди мають iншу думку щодо засобiв контрацепцii, вважають, що це виявлення егоїзму, недовiри, що це не вияв любовi, тiльки самозадоволення, навiть кажуть, що це зло та грiх. Скажiть, що б Ви про це сказали? Що говорить Церква, Бiблiя про засоби контрацепцiї???

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 11 Jul 2017, 10:24:19

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, ми дожили саме до такого, про яке пишете, але все воно виходить за рамки християнської моралі. Тому такий стан речей Церква визнає грішним і надіється на розкаяння тих, хто до такого дійшов.

Слава Ісусу Христу. Я познайомилася з хлопцем через Інтернет, він мені сподобався, а саме головне - віруючий. Через три місяці знайомства він мені говорить, що у нього є син від одруженої жінки, і він його не покине, буде з ним бачитися і допомагати. Я, дізнавшись, була в розпачі. Мені 33 роки, не була одружена і не маю дітей. Як мені бути, чи зможу я жити з таким? Прошу поради святішого отця.

Орислава
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 27 Jul 2017, 14:00:11

Слава навіки Богу!
Дорога Ориславко, я розумію, що Ти бажала познайомитись з хлопцем і збудувати хорошу християнську родину, але вийшло, що він не зовсім хлопець, а хлопець "з причепом". Інтернет - добра штука, але не все правдива і корисна. Розважмо разом, Ти до 33-х мріяла про хорошу сім'ю, хороших діток і такого ж чоловіка, батька своїх діток, щоб любив Тебе і діток, а Ти - його, щоб у вас були однакові погляди на життя і так далі. Вийшло так, що через три місяці він розповів майже щось із правди, а що може бути ще далі??? Ориславко, щось так мені думається, що це не серйозні стосунки, а так, для гріховних розваг, а тому вирішувати Тобі самій. Почекай, Твій принц прийде і будеш з ним щаслива, бо буде належати тільки Тобі. Нехай щастить!!!

Слава Ісусу Христу. Мені 41 рік і так склалося, що я не була заміжньою. Не хочу забирати у Вас багато часу. Тому питання такого плану - чи може вдівець бути вінчаним?

Тетяна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 15:34:57

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, якщо я добре зрозумів запитання, Ви маєте намір вийти заміж за вдівця, і щоб подружжя було Благословенне Богом, хочете вінчатися з вдівцем.
Ви є вільною і маєте право на Церковний шлюб, і так само вдівець є вільним і має право на шлюб. Можете вінчатися і нехай Господь Вас +Благословить. Тішуся й чекаю запрошення на весілля.

Слава Ісусу Христу.
Цікавить таке питання. Чи є гріхом інтимні пестощі у подружньому житті перед повноцінним статевим актом? Чи є це гріхом мастурбації? Мене цікавить наступне: чоловік, можливо, щоб більш зрозуміти мої вподобання, взяв мою руку і просив йому допомогти. Тобто і моя, і його руки були задіяні у тому, щоб я отримала задоволення. Чи саме в цих діях хтось з нас допустив гріх? Але ще раз нагадаю, що статевий акт був довершеним.
Дякую.


Руслана
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 13:46:51

Слава навіки Богу!
Дорога Русланко, апостол ситуацію подружніх пестощів пояснює так, що чоловік не має влади над своїм тілом, так само, як і жінка - над своїм. Але якщо ви одне одному допоможете в довершенні правдивого статевого акту, то буде вам тільки на користь.

Слава Ісусу Христу, о.Михайле. Маю два складні запитання, які мене переслідують:
1. Чи потрібно сповідатися з цілого свого життя, якщо раніше, приблизно 15 років тому, я не часто сповідалася (1 раз на рік), і деякі дуже серйозні гріхи, наприклад, статеві відносини з одруженими, я не пам'ятаю, щоб оголошувала. Не пригадую, з яких причин, але перед народженням першої дитини священик на сповіді наголосив, що прощаються гріхи з усього мого життя, деякі перерахував... Чи прощені гріхи мого минулого?
2. Чи можна під час статевих відносин зі своїм чоловіком самій собі допомагати, щоб отримати задоволення, якщо все закінчується сім'явиверженням всередину? Чи це є гріхом? Перепрошую за такі інтимні подробиці, але пишу, як є. Наперед велике спасибі.
Гарного дня. З Богом!


Юля
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 09:51:10

Слава навіки Богу!
1. Без всякого сумніву, Бог прощає всі гріхи, якщо людина сповідається добре і сповідь є доброю. Звичайно, якщо при сповіді якісь гріхи навмисно не є сказані, така сповідь не є доброю, і жодного гріха Бог не прощає. Сюди не відноситься випадок, коли людина за гріх забула й забула про нього сказати, але такі випадки дуже рідко трапляються, бо про важкий гріх людина забути в принципі не може. При іспиті совісті такі гріхи приходять першими на думку, і часто-густо вони і є причиною до сповіді. Тому, якщо є сумніви щодо сповіді, мовляв, щось не було сказано, потрібно повторити сповідь і зробити її генеральною, повідомивши священика, чому саме таку сповідь бажає людина.
2. Чоловік і жінка, які є Богом на них благословенні, задовільняють одне одного саме у такій статевій любові, і то є святе й Богом благословенне, бо саме для того Творець їх створив Адамом та Євою. Задоволення вони можуть по-різному отримувати, а тому, якщо для блага й порозуміння між чоловіком і жінкою, не виходячи за рамки дозволеного, можете собі допомагати.

Слава Ісусу Христу.
Перед Великоднем ми разом з чоловіком пішли до сповіді, сповідались у різних священиків, нещодавно розписались, почали спільно проживати, хочемо взяти шлюб. Хотіли взяти відразу, але тяжко захворіла моя бабця, злягла, і я часто залишалась її доглядати. Шлюб довелось відкласти, на сповіді я розповіла про це священику, він не дав дозвіл на Причастя, мовляв, не можна жити з чоловіком до шлюбу і ставити статеве життя на перший план. Пояснювала, що це мій перший і єдиний чоловік, що ми утримувались певний період від статевих зносин (а мені 25 і це вже мало б щось означати), що лиш нещодавно почали спільно проживати... Дозволу не дали. Отець сказав, що я маю піти геть від чоловіка, проживати окремо, бо Він (отець) сам утримувався, будучи семінаристом, закінчив навчання, взяв шлюб і аж тоді почав жити статевим життям, от і я маю піти від чоловіка... Це здивувало, розчарувало, виходжу із сповідальні, а мій чоловік вже причастився і все добре, і розрішення має... Як таке можливо? Тепер бабка вмерла, ще нема 40 днів, шлюб хочемо взяти 3 вересня, чи можна? Хочу ще посповідатись, але точно не у того священика і не в тій церкві. Підкажіть ще, будь ласка, скільки триває навчання пар, що хочуть шлюбуватись?


Слава
Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 13 Jun 2017, 06:18:03

Слава навіки Богу!
Дорога Славочко, священик правий і поступив по правилах Церковних. Але, не потрібно робити з того трагедію. Потрібно піти до священика, у котрого маєте намір брати шлюб, зголоситися про ваш намір, він призначить передшлюбні науки, і той час пролетить так швидко, що навіть не встигнете оглянутись. Шлюб можна брати будь-коли, а весілля справляти у заборонені часи не можна.

Чи можна одружуватись п'ятиюрідним брату і сестрі?

Анастасія
Житомир
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 07 Jun 2017, 15:14:27

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анастасійко, Церква не радить одружуватися до четвертого роду включно, а вже у п'ятому - дозволено. Одружуйтесь й запросіть на весілля. Нехай щастить.

9 років назад розлучились з чоловіком, коли нашому синові був всього 1 рік. Пішов до іншої жінки. У них народилось два сина. Він періодично на протязі цих 9 років вертався до нас, просив вибачення. Але вертався до тієї ж жінки. Вона активно його вертала. Ми вінчані. Не один раз він говорив, що не хоче, щоб я виходила заміж. Щоб я взагалі з кимось була. Читала багато про розвінчання, майже всі священики пишуть, що це можливо, але навряд чи дієво. Він категорично відказав мені у розвінчанні декілька років назад. Каже, що дуже-дуже жалкує на сьогоднішній день. З його слів та зі слів членів його родини, в тій сім'ї - суцільні скандали. Говорить, що є до мене почуття. Лише до мене. Але піти звідти, наскільки я бачу, він і не дуже хоче. Аргументує, що немає куди. Житла свого у нас не було. Я у розпачі. Не знаю, що робити. Будь ласка, порадьте, що мені робити? Дякую.

Аня
Вінниця
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 30 May 2017, 12:26:57

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анночко, воно то бачу, чоловікові-християнинові жити за законами мусульман подобається, але таке життя не дуже подобається жінкам, і воно так не прийнято у християнстві. Тому, раз ви спілкуєтеся, і це добре, що не перебуваєте у сварках, мусите порадитися до чогось такого, котре відповідає християнській моралі, що значить - або, або.

Христос Воскрес!
Скажіть, будь ласка, в які дні вересня 2018 року можна робити весілля?


Мар'яна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 04 May 2017, 14:27:46

Воістину Воскрес!
Мар'янко, весілля можна справляти в любі не пісні дні (середи та п'ятниці), а також 11 та 27 числа.

Доброго дня, отче! У мене запитання щодо особистих стосунків з майбутнім чоловіком. Я віруюча, для мене важливо дотримуватися 10 заповідей, а також Біблії. Але коли ти починаєш стосунки з хлопцями, то відповідно вони мене всі покидають, оскільки їх не влаштовує православне і правильне життя. Як правильно бути? Знаю, що не можна мати близьких стосунків. А як тоді вийти заміж, якщо я відмовляю, і всі мене покидають? Нещодавно я зустріла людину, якій дуже довіряю і боюся його втратити. Але я розумію, що це все швидко може закінчитись. Як, отче, правильно бути в такій ситуації? Чи можна мати близькі стосунки до вінчання?

Віра
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 19 Apr 2017, 19:07:06

Христос Воскрес!
А якщо оті близькі стосунки не сподобаються хлопцеві, він Вас покине після них, прийде інший, і що Ви йому скажете? Краще втратити дочасне, аніж вічну Ласку Божу.

Христос Воскрес!
Отче, в мене є питання, яке я сама довгий час не можу вирішити. Справа в тому, що мені дуже подобається хлопець, він семінарист, але я не можу йому про це сказати, боюся бути відкинутою. Ми з ним довгий час знайомі, але не спілкуємося. Я пробувала його забути, але нічого не виходить, підкажіть, що я роблю не так, і чи є в мене взагалі якісь шанси? Наперед дякую.


Юліана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 18 Apr 2017, 17:36:49

Воістину Воскрес!
Дорога Юліанко, хвалю Тебе за обережність, семінаристи такі собі досить не прості у своїй поведінці і це природно. Підганяти життя і події не потрібно, а просто потрібно найперше щиро молитись і демонструвати всі свої найкращі риси так, щоб той семінарист це зауважував. Поведінка повинна бути скромною та інтелігентною і, звичайно, у рамках християнської моралі. Якщо він є Богом для Тебе вибраний, він точно буде Твій. Гадаю, так воно і станеться, але маю Тобі, дорога Юліанко, більш широко розкрити про життя жінки священика. Жінка священика несе хрест священицького служіння разом зі чоловіком-священиком. Буває і так, що їй приходиться притерпіти набагато більше, ніж священикові у різних ситуаціях. До такого служіння людям, бо Богу служити можна тільки через служіння народу, потрібно вже тепер готуватись. То є дуже благородна і богоугодна справа, але в той час досить складна і не все така легка, як вона здається збоку. Тримайся, Юліанко, і нехай Тобі щастить. Не забудь запросити на весілля.

Скажіть, будь ласка, чи можна провести вінчання 4 червня 2017-го року?
Дякую.


Андрій
Дрогобич
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 19 Apr 2017, 17:25:55

Христос Воскрес!
Можна.

Ми з нареченим подали заяву в РАГС і призначили вінчання на різні місяці, оскільки в один день, місяць не виходить. Чи можна мати статеві стосунки після реєстрації шлюбу, якщо вінчання через два місяці? Чи необхідно зачекати до вінчання?

Ірина
Київ
Україна
Православна
Дата - Thursday, 13 Apr 2017, 20:31:33

Потерпіть до вінчання.

Слава Ісусу Христу!
Проходить рік моєї проблеми, яка мене дуже мучить, і я ніяк не можу з нею впоратися. Живемо з чоловіком п'ять років, у шлюбі, маємо двоє прекрасних діточок, ніби все добре, але рік тому я випадково дізналася, що чоловік веде переписку з іншою дівчиною. Дуже неприємно було читати те, що він влюбився в іншу. Він дуже розкаювався після того, як я дізналася, ніби вже все добре. А я ніяк не можу забути того, і ніби вже рік пройшов, а болить, як тоді!!! Як мені жити з цим? Впевнена, що якісь Ваші настанови допоможуть, бо дуже тяжко з цим жити і самому забувати! Щиро ДЯКУЮ!


Анна
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 04 Apr 2017, 21:10:23

Слава навіки Богу!
Дорога Анночко, ви обоє ще молоденькі і дивитесь на світ цей та життя дещо по-своєму. Часто різні спокуси дошкуляють вам - як одному, так другому. Життя не таке й просте, бо в ньому всякого повно і гарних молодих чоловіків і гарних молодих дівчат, котрі є спокусою для кожного молодого здорового чоловіка. Я щось так собі думаю, що Ваш чоловік любить тільки Вас, чому так думаю - не знаю, але гадаю, то є правда. Чому так написав, що любить, - то може тому, що той дідько спокусливий виявився сильніший за Вашого чоловіка. Воно так буває, що людина кається після гріха, бо не було б гріха, - немає за що каятись. Коли людина кається, Бог гріхи відпускає. Анночко, будьте милосердна і поступіть так, як молитесь: "Відпусти, Боже, мені так, як я відпускаю". Викиньте з пам'яті той випадок, чоловік Вас перепросив, покаявся, а Ви ніяк забути не можете. З гнівом до сповіді приступати не можна, то ж мусите примиритись і про все забути, а відтак побачите - все буде добре. Прислухайтесь.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке запитання: я зустрів дівчину, ми хочемо одружитися, але пізніше я взнав, що вона мені п'ятирідна сестра!
Чи можна одружуватися з п'ятирідною сестрою?


Андрій
Київ
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 30 Mar 2017, 15:35:30

Слава навіки Богу!
Можна, Андрійку, бо Церква забороняє одруження до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу. Шановний отче, маю делікатну проблему. Терпіти більше не можу, а виходу не бачу... Мені 37 років, вже кілька років у шлюбі. Маємо двоє діточок. Перед знайомством зі своїм чоловіком я мала тривалі стосунки з розлученим, шлюб уневажнено. Я його дуже любила, мала близькі стосунки. В нього було двоє дітей від різних жінок, та й мені він зраджував. Все це не дало мені мужності вийти за нього заміж, розійшлись. Дуже швидко після розриву вийшла заміж за свого чоловіка. Сказати, що покохала його, не можу. Він з хорошоі сім'ї, порядний і розумний. Мені хотілось сім'ї та дітей, тому я прийняла пропозицію. Перед шлюбом вже жили разом три місяці, та близьких відносин, можна сказати, не було - в нього не виходило (дуже слабка ерекція). Я внушила собі, що це тому, що в нього не було до мене статевих стосунків (так він говорив), що це мені випробування після довгих грішних попередніх відносин. Та сумніви були, але підготовка до весілля тривала повним ходом. Ще й приснився мій батько (небіжчик) і сказав, щоб я виходила заміж за цього хлопця. От і вийшла. Живемо мирно, та щастя нема. Його статевої функції вистачає (вибачте за прямоту), щоб зайти і вийти. Ось так і появилось двоє дітей. Вже лікував гострий простатит та результату нема. Я, розуміючи, що брала шлюб, терплю... Прокидаюсь вночі, згадую час перед весіллям і шкодую, вовком вию, він мені неприємний, та терплю. В інших аспектах сімейного життя він хороший чоловік та люблячий батько. Я теж стараюсь бути хорошою дружиною та не ображати його через цю недугу. Однак, все частіше думаю про зраду. Підкажіть, будь ласка, чи повинна я все життя нести цей хрест, чи є якийсь вихід?

Марія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Mar 2017, 14:12:31

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, сім'я - це понад усе; жінка, чоловік, діточки - це щось одне ціле. Звичайно, все це поєднує любов сердечна, душевна, розумова, але досить важлива й статева, бо саме на ній будується поєднання чоловіка й жінки. Я так розумію, що ви є гарна сім'я. Це дуже добре! А тепер розсудімо разом. Чоловік має таку собі чоловічу безсилість, воно, звичайно, є великим мінусом у плані того, що було обіцяно в шлюбі - "і дарую Тобі любов". Думаю, позаду вже не один рік родинного життя, все налагоджено в матеріальному плані, а чоловік може й сам себе дуже картає у своїй слабкості. Може Ви, як жінка, зможете якось йому в тому допомогти, а тим самим - сама собі. Він у Вас може у тій справі не обізнаний, з хорошої родини, а тому використайте всі можливості й знання. Ви ж сім'я і повинні дарувати себе одне одному в повній мірі, не обмежуючи себе й другу половину. Марія, буває так, що несемо подібний хрест по житті з власної вини, або, не маючи бажання самій собі допомогти через щось. Спробуйте собі допомогти, розумію, що сердечного великого кохання у Вас до чоловіка не було, але кохання розуму було. Користуйтеся ним і надалі, але цінуйте понад усе те, що дітки мають батьків!

Слава Ісусу Христу. Чи може під час критичної ситуації обвінчати не священик, якщо пара дає обіцянку Богу?

Віталій
Київ
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 22 Mar 2017, 00:50:03

Слава навіки Богу!
Шлюб може дати тільки священик, він і є представник Бога, котрому пара присягає, але присяга у шлюбі не є присягою Богу, а перед Богом пара присягає на вірність одне одному.

Слава Ісусу Христу!
Як жити в шлюбі, якщо любов минула? Розлучення не розглядаємо (та і не дуже віримо, бо якщо цивільний шлюб розірвати не проблема, то як звільнити душу?), бо є двоє маленьких дітей і єдино можливе житло. Байдужість взаємна і озвучена. Але як? В чому зміст такої сім'ї?..


Зоряна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Mar 2017, 01:38:51

Слава навіки Богу!
Дорога Зорянко, шкода, але подібне в житті трапляється. Так собі думаю, що може певний час було б корисним пожити окремо і в такий спосіб оцінити всю вартість родинного життя. Дітки потребують батьків, потребують батьківської теплоти, мудрих порад і т.д. Залишити діток при живих батьках сиротами - це щось на рівні злочину. Цінність християнського життя - це жити для когось, а не собі догоджати.

Слава Ісусу Христу! Моє ім'я - Сергій, мені дуже важко на душі через те, що я посварився зі знайомою дівчиною. Через те, що розказав їй одну інформацію, яку почув від людей... Розказав тільки їй і більше нікому нічого не казав, а вона мені за це добро відповіла злом, зробивши мене у всьому винним та таким, яким я зроду не являюсь, навіть не знаю, яка про мене думка в людей, та це мало бути все в секреті, але ми перестали спілкуватись, через що зараз я дуже мучусь, і це мене не відпускає ніяк. Я не можу про неї забути, я бачу її в своїх снах, мов Бог намагається мені цим щось сказати. Я не знаю, як мені поступити правильно, я не знаю, чи потрібно мені простити? Чи варто помиритися і як це зробити? Що ще я маю зробити? Бо зараз єдиний вихід, де я шукаю відповідь на цю проблему, то це в духовності. Тому я й звертаюсь до Вас за допомогою.
Наперед дякую! Нехай Господь допоможе Вам знайти вірну відповідь на мої питання.


Сергій
Рівне
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 15 Mar 2017, 12:57:40

Слава навіки Богу!
Дорогий Сергійку, помиритися потрібно і все пробачити дівчині. Але будь мудрим, після того, що сталося, всякі спілкування з нею потрібно припинити й ніколи не відновлювати. Придивись добре до інших дівчат і побачиш, що такі, як вона, є, і навіть кращі, але головне - придивляйся не на зовнішність, хоч те також є немало важним, а придивляйся до її середини.

Слава Ісусу Христу, отче! ) Я Вам уже писала якось.
От мене не покидає страх перед майбутнім (саме питання поєднання свого життя із кимось).
Суть у тому, що мої батьки не живуть, а мучаться. Від цього страждають, ясна річ, не тільки вони. Інколи це безмежно невиносимо. І то, дякувати Богу, батько їздить на заробітки і його інколи немає. В іншому випадку мінімум у психлікарні я би точно була. Він пиячить, а ще його родичі бажали би, щоб нас із мамою на цьому світі би не було. І головне, що ненависть безпричиннна. Хіба хочуть нашу квартиру.
В такому дещо 'пеклі' живу. Досить важко і відчутно втрачаю здоров'я. Мама виходила заміж у 26, вона хотіла вийти хаміж уже через вік. Тато не проявляв до неї любові. Але причепився був як ріп'як. Їй якось приснилося, що не треба бути з татом, і вона ще буде щаслива. Мама все ж вийшла заміж за тата. І у тата в селі їй приснився сон, як хрест впав на неї. Ну та й тягне той хрест. Воно інколи неймовірно невиносимо.
А тепер я хоч і не одружуюсь ще, проте, дуже боюся так страшно мучитись надалі з чоловіком.
Ми з хлопцем от рік зустрічаємось. Він мені завдав багато болю, але його я люблю. І от у мене теж стосовно нього на душі неспокій та перестороги. І я цим усім уже чисто собі голову висушила. Як мені можна було би розібратись у питанні свого майбутнього? Я зі своєї сторони дарувала багато радості хлопцю та й іншим. Мені дуже страшно.


Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 01 Mar 2017, 09:17:38

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, нехай життя Ваших батьків буде Вам за науку у плані того, що виходити заміж потрібно за того, кого безмежно любить людина і безперечно така любов мусить бути взаємна.

Слава Ісусу Христу!
Мені потрібна Ваша порада. Я п'ять років тому закохалася в хлопця, думала, що він теж, але, як виявилось, я помилялася. Він вертається до мене на місяць, а потім може на тривалий час мене забути, і так п'ять років. Весь цей час я молилася Богові, щоб поміг його вернути, або забути назавжди. На даний час до мене залицяється хлопець, задаровує подарунками, але я не маю сміливості їх брати. Так сталось, що він хворий на цукровий діабет, мені шкода його покинути, але й залишитись з ним я не можу. Я знаю наслідки цієї хвороби, боюсь, що якби з ним щось сталось, мені буде важко це пережити. Він гарний, порядний хлопець, але через його хворобу я боюсь з ним залишатися. Прошу Вас, як отця, дати мені пораду, що робити у цій ситуації?


Галина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Friday, 17 Feb 2017, 20:37:59

Слава навіки Богу!
Дорога Галинко, кохання - це дуже складна штука, але життя, котре Бог дарує людині один тільки раз, потрібно використати корисно, бо воно є для Вас подаровано. Звичайно, потрібно жити для ближнього і йому догоджати, але це потрібно робити не примусово, а щиро. Тому зважте все, як годиться, і мусите свої висновки довести до відома Ваших прихильників, а відтак спільно дійти до одного погодженого плану дій.

Слава Ісусу Христу! Мені 16 років, моєму хлопцю - 29, ми хочемо одружитись, але мій батько проти, він священик. Чи можу я повінчатися без згоди батьків, тобто таємно? І скажіть, будь ласка, вік, від якого можна вінчатися?

Марія
Рахів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Feb 2017, 16:18:40

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, Церква дозволяє вінчатися дівчатам від 14 років, але для того, щоб священик повінчав, молодожони повинні пройти передшлюбні науки, священик у храмі повинен оголосити три рази публічно оголоски, і, звичайно, рідні батьки, як з одного, так з другого боку, мають дати на шлюб своїх дітей свою згоду. Такі християнські правила одруження. Марічко, думаю, що Ти дуже любиш тата й маму, а тому не порушуй їхньої волі, а спробуй їх переконати, разом зі своїм хлопцем, що ваші наміри є серйозними й добрими на все життя.

Слава Ісусу Христу! Отче Михайле, звертаюсь до Вас у відчаї. Зустрічаємось з хлопцем більше двох років. Дуже кохаємо одне одного. Збираємось одружитись. Але нещодавно дізналася від батьків, що ми з ним родичі у четвертому поколінні (він мій племінник), а я з його матір'ю - сестри в четвертому поколінні. Допоможіть, будь ласка. Отче, скажіть, чи дозволяє Церква такі союзи? І які можуть бути наслідки цього союзу?
Заздалегідь щиро дякую Вам за відповідь. Нехай Бог береже Вас!


Ольга
Київ
Україна
Православна
Дата - Thursday, 16 Feb 2017, 20:53:10

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, Церква забороняє шлюб між родичами до четвертого роду включно, але, якщо батьки дівчини й хлопця погоджуються на такий шлюб між своїми дітьми, тоді можна просити місцевого єпископа на дозвіл шлюбу. Наслідки можуть бути різні навіть і в інших сім'ях, все залежить від Божої волі та, звичайно, від чоловіка й жінки. Молода пара, котра отримала Боже благословіння у шлюбі на чоловіка й жінку, є захищена, і наслідки можуть бути виключно добрими.

Слава Ісусу Христу!
Добрий день, отче, мене звати Вікторія, мені 29 років, в мене таке запитання.
Мої батьки прожили 40 років без шлюбу. Я знаю, це гріх, мама дуже віруюча і не проти одружитися в церкві, а тато не хоче. Перед знайомством з мамою батько жив з іншою жінкою, і в них була дитина, потім він іх покинув і створив сім'ю з моєю мамою.
Моя сестра не мала щастя в коханні, її перший чоловік дуже пив і виявився наркоманом, їй довелось розлучитися, одружилася вона вдруге, але теж живе нещасливо, бо чоловіка не кохає, хоча каже, що він працює, не п'є, любить дітей і цього їй достатньо. Я з нею не згодна, бо вважаю, що шлюб без кохання - це неправильно, хоча судити її не буду.
Мені самій не щастило в коханні, коли я закохувалась в хлопця, то він або не відповідав мені взаємністю, або, якщо була взаємність, то обставини складалися погано, і щось заважало нашим стосункам. Можливо, Господь карає нас з сестрою нещастям в коханні за гріхи наших батьків, за батька, який залишив першу жінку з дитиною, і за те, що батьки не взяли шлюб в церкві?
Порадьте, що робити, і чи наполягати моїм батькам одружитися? Дякую.

Вікторія
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Sunday, 12 Feb 2017, 12:29:44

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторіє, 29 - це не пенсійний вік, а тому краще ще трохи почекати і віддати себе тому, кого будеш кохати, а він - Тебе. Він обов'язково прийде. Що до кари Божої, то дуже добре, коли людна шукає життєві помилки, а відтак старається якимось чином їх виправити. Це Богу до вподоби, але ніколи не можна допуститися думки, що Бог гріхи не прощає. Бог просто довго чекає на повернення блудного, і вже коли той блудний вирішив навернутися, Бог йому вже зарахував це за покаяння. Всяке буває в людському житті, але не можна забувати, що Бог - це Любов і хоче всім виключно тільки добра. Проблеми в житті людина собі сама створює, і Бог тут ні до чого не причетний, Він, навпаки, бажає всім добра.
Вікторія, потрібно почати полагоджувати з самого початку. Ви мусите визнати, що батькова дитина є і вашим братом або сестрою. Жити і направду в любові між собою. Якщо тато був у Церковному шлюбі з першою жінкою, той шлюб потрібно через Церковний Трибунал уневажнити й тільки після того можна йому брати шлюб з мамою. Якщо батько, можливо, соромиться це робити, але бажає жити з мамою в шлюбі до смерті, то священик може їм допомогти, оздоровивши в корені їх співжиття.

Слава Ісусу Христу.
Отче, маю питання. Два роки зустрічався з дівчиною. Думав, дійде до весілля після кінця її навчання, але сварок стало так багато, що був змушений залишити її. Тепер дуже страждаю. Найбільше від почуття провини. Отче, підкажіть, як позбутись цих душевних мук? Дякую.
З повагою, Дмитро.


Дмитро
Коломия
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 09 Feb 2017, 20:00:08

Слава навіки Богу!
Дорогий Дмитре, почуття провини з часом пройдуть. Після шлюбу вже немає такої можливості - просто взяти й залишити. Тому потрібно про все дуже добре подумати, чи все життя перебувати у сварках і жаліти за необдуманий вчинок, чи перетерпіти важку й болісну операцію розлучення, розпочати все з нового листка й жити в любові й порозумінні.

Терміново! В мене виникло питання. Чи обов'язково мені приймати Причастя і йти до сповіді за умови, що я буду дружка під час церемонії прийняття шлюбу? Чи можуть відмовити подружжю у наданні шлюбу? Чекаю відповіді.

Марта
Львів
Україна
Атеїстка
Дата - Tuesday, 07 Feb 2017, 21:35:40

Обов'язково для молодожонів, а дружці й дружбові - за бажанням, але все залежить від священика.

Слава Ісусу Христу!
Скажіть, будь ласка, як мені діяти в такій ситуації? В нас з чоловіком вже двоє діток - 5 рочків і 8 місяців. Ми дотримуємось природнього планування сім'ї (моя ініціатива, з якою чоловік не зовсім погоджується, але поважає). Від народження другої дитини в нас були тільки два рази інтимні стосунки, коли дитя було виключно на грудному вигодовуванні. Але вже чотири місяці ми не маємо близькості через великий страх завагітніти (в мене проблеми зі здоров'ям і не налагоджуються місячні, і мені вже 39 років). Я проти контрацепції будь-якої, а чоловік питається, якщо почнеться в мене клімакс, і ми не вгадаємо, і знову я завагітнію, що будемо робити? Не знаю, що маю йому відповісти... Допоможіть.
P.S. Я дуже люблю дітей і не проти ще народжувати, та, з другої сторони, свідома і боюсь, що фізично маю слабке здоров'я і можу не витримати.


Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 07 Feb 2017, 13:48:06

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, не потрібно свідомо обмежувати волю Божу. Наші предки за важких часів, коли важко працювали, щоб хоч якось прогодувати родину, не впадали в розпач від того, мов, що буде, якщо народиться у нас ще одна або дві дитинки. Діток було багато в родинах. Дітки росли не егоїстами, а любилися між собою, допомагали одне одному та захищали одне одного. В них не було ні авто, ні холодильників, ані морозильників, але була радість від життя. Тепер якось воно навпаки, багатства матеріального багато, а правдивого багатства, потомства, діток - якось боязко мало. Оксанко, насолоджуйтеся одне одним, бо вас Бог для того й благословив (любіться, множіться й наповняйте землю). Не потрібно обмежувати свої задоволення, бо це святе і Богом благословенне. Ви ж чоловік і жінка, покладіть всі свої турботи на Божі плечі і вам легше стане.

Слава Ісусу Христу!
Щиро дякую за таку швидку відповідь - пораду! Буду намагатись так і робити. Нехай на все буде Божа воля!!!

Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка

Ну й молодець, розумна Божа дитина.

Христос Хрещається, отче!
Питання у мене щодо стосунків. Мені 21. Я зустрічаюсь із хлопцем 11 місяців. Я його по правді люблю і, у чому тільки можу, проявляю свою любов. З його сторони - вічні "басні", які не тримаються якоїсь конкретики. Хоча, любити він мене, напевно, любить. От виявляє своє ставлення до мене таким, що мене, як не зразу, то пізніше, ранить. Не те, щоб будувати сповнені поваги та певних взаємних старань один одному.
А ще у наших стосунках є щось дивне, як тільки ми розходимось, то його ставлення (так би мовити, друга) стає просто чудовим. Я мега втомилась (тільки йому служити, відмовлятись від потреби бути любленою, можливості бути висміяною ним чи за його присутності і т.д.), і від усього цього мене сковує ніби якийсь параліч та духовний неспокій. У нього батько собі гарно виглядає, а мама "ледве ноги волоче" (в селі). Хоча, бабуся з дідусем (в яких в місті він живе) досить добре ставляться один до одного і дотепер. А ще я заміж найближчих років три не хочу. Я би то придивлялась помаленько до нього. Але він доволі сильний психолог, уміє нав'язувати щось і про одруження теж. Якісь терпіння прийдеться ще відчути (чи розлуки, чи можливого мега нещасливого спільного життя). Щодо розлуки, то вже стільки разів залишали один одного, та все ж тягне нас один до одного. До того ж, є багато місць, де ми пересікаємось.
Дякую, отче, що прочитали цей лист. Якщо можете дати якусь пораду чи настанову, я буду вельми вдячна.


Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 18 Jan 2017, 23:02:58

В Йордані!
Дорога Іринко, не потрібно міняти своїх планів, навіть незважаючи на психологічний вплив з боку хлопця, бо досить один раз прогнутись і направити вже буде неможливо.

Христос рождається! В мене таке питаня, вірніше, проблема. Познайомився з дівчиною, багато часу ми не спілкувалися, з часом вирішив взяти з нею шлюб. Попросив її руки, дав час подумати, поговорив з її батьками, зі своїми, і ми одружилися. Якраз на цей рік запланували вінчання, на річницю розпису, але не зрозуміло мені, яким чином, але вона порвала зі мною стосунки, відвернулася від мене і сказала, що в неї є інші відносини, хоча зізнавалася мені в коханні, ми планували діток, дім і т.д.
Якось дивно все, зараз вже 1,5 місяці я живу один, постійно думаю про неї, молюсь і каюся в гріхах. Але прощення від неї не приходить, так я розумію, що треба бути терплячим і молитися. Просто не знаю, що мені робити з цим всім, бо дуже її кохаю, я б, чесно, не брав з нею шлюб, якби не кохав. Що мені робити, порадьте, будь ласка. Наперед кажу - на контакт вона не йде.


Семен
Ужгород
Україна
Православний
Дата - Thursday, 12 Jan 2017, 11:32:57

Славімо Його!
Дорогий Семенку, добре, що написав і хочеш почути пораду, як бути далі. Любов - це і направду мусить бути між двома, бо інакше немає сім'ї, це є найголовніша причина для отримання шлюбу і, звичайно, Божого благословіння. Але мусить бути між двома, що значить з обох боків, як від Тебе, так і від дівчини. Це вимога Божа і, звичайно, Церкви. Без такої двосторонньої любові Церква шлюбу не дає, і священик не повінчає, бо воно, вінчання, буде саме по собі неважне. Це, що стосується з боку Церкви. З боку чисто людського - подумай собі, Семенку, про життя, як Ти будеш жити з такою дружиною, котра весь час буде відвертатися від Тебе, у неї постійно будуть відносини з боку, а Ти будеш весь час ходити рогатим. Ти бажаєш такого життя? Любов, вона така, як вогонь, - то розгорається, а потім згасає. Біль душевний якось перетерпиш, молись і Бог Тобі допоможе, але після знайдеш собі таку, котра буде Тебе любити і не заглядати через плече на цімбору Твого. Будь мудрим і справжнім парубком і оженишся на тій, котра буде шукати Тебе сама та з Тобою контакту. Постарайся за все забути й почни все спочатку, але з іншою.

Христос рождається! Що має робити чоловік, який живе з другою жінкою без шлюбу, і вже є діти? А причин для уневажнення шлюбу нема. Жити з другою жінкою в гріху, чи лишати її з дітьми саму? Що робити в такому випадку?

Василь
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 10 Jan 2017, 13:35:45

Славімо Його!
Чекати на вирок Божий.

Слава Ісусу Христу!
Звертаюся за допомогою, Отче. Мені тільки 20 років, а мого життя торкнулася така біда. Майже два роки назад я вийшла заміж за людину, яку я дуже кохала, і, як на мене, це було взаємно. Ми з чоловіком жили ледь не ідеально, потім у нас народився син. Чоловік для мене він був хороший і батько для дитини також!
Але одного дня чоловікова мама приїхала з-за кордону без попередження; вона, м'яко кажучи, мене не любила і не дуже хотіла, щоб ми одружилися, завжди настроювала чоловіка проти мене і моєї родини. І ось, не знаю, як так сталося, але зразу, на наступний день після її приїзду, вона почала робити наклепи у мою сторону, одним словом, вона зробила так, що тепер чоловік ні мене не хоче знати, ні дитину, без жодного пояснення виставили мої і дитини речі на вулицю, чоловік подав на розлучення. Я не знаю, що робити, всі кажуть: "Забудь його, він не вартий твоїх сліз", але я не можу так, у нас шлюб, дитина. Як так, чому так сталося? ((
Що мені робити??


Юля
Вінниця
Україна
Католичка
Дата - Friday, 06 Jan 2017, 10:53:45

Христос Рождається!
Дорога Юлько, пишеш, що маєш тільки 20 і таке сталося з Тобою. У Твої роки не всі вже мають родину, але на Твою долю так випало. Гадаю, що добре радять Тобі люди. У сім'ї, де таке трапляється, подібна рана не заживає, або на певний час заживе, а потім знову почне прогресувати. То не є життя. Маєш дитинку від законного шлюбу, то й живи для дитини, а там побачиш, все налагодиться у Твоєму житті. Той, хто по-справжньому буде любити Тебе, не буде слухати ніяких наклепів, бо будете одне ціле й нероздільне. Нехай щастить Тобі, Юлько. Все буде добре. Веселих свят.

Слава Ісусу Христу! Отче, хлопець, з яким я колись зустрічалася, зараз перебуває в АТО і дуже хоче в майбутньому зі мною одружитися. Служіння державі - це звісно добре, але чи не впадуть його "вчинки" там в майбутньому на його дітей? Ця думка стримує мене продовжувати спілкуватися з ним.

Ольга
Чернівці
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 03 Jan 2017, 07:30:03

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, розуміючи Ваше побоювання, розважмо собі разом. Гадаю, хлопець в АТО захищав батьківщину, а не розбоєм займався. Виконував накази, а не свої якісь грішні наміри реалізував. Але якщо Ви маєте з таким острахом жити, то краще долі не поєднувати.

Доброго вечора!
Така складна в мене ситуація.
Закохалася в чоловіка, у якого є дружина. Він вже років 15 з нею. Багато чого прожили. Але Він не щасливий, Він бідкається і не знає, що робити. Ми кохаємо один одного. Але Він відчуває себе підло і мислить, що грішить. Не знаю, що робити. Може порадити йому все розповісти дружині?
Вони вінчалися свого часу. Але це життя, я розумію, що Вони пройшли багато чого разом, але невже можна жити минулим і чіплятися за те, що було? Ну вже так трапилося, що ми зустрілися в цьому житті, я його дуже покохала, Він теж. Але що робити? Як мені правильно вплинути на нього, чи щось підказати, бо Він мучиться і я теж?


Алёна
Київ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 27 Dec 2016, 18:57:01

Слава Ісусу Христу!
Дорога Альона, Ви пишете: Він вже років 15 з нею. Багато чого прожили. Але Він не щасливий, Він бідкається і не знає, що робити. Ми кохаємо один одного. Але Він відчуває себе підло і мислить, що грішить, - це багато про що говорить. Відчуття подлого життя, то значить - людина кається у своїх вчинках. Коли є покаяння, Бог гріхи відпустить. Ісус, коли привели до Нього жінку грішницю, щоб її покарати каменуванням, не осудив її і не пристав на вирок ще може гірших грішників, ніж була ота бідна жінка, бо коли сказав їм: "Хто з вас без гріха, нехай першим кидає камінь у неї", чомусь всі розійшлись. Те, що ви покохали одне одного, звичайно, є не дуже добре з огляду подружньої зради, але є далеко меншим гріхом, аніж розрив сім'ї. Гріх завжди мучить, а тому за приємністю приходить і певна мука, та з часом все минає. Що робити? А нічого не потрібно робити. Покохались і на тому баста.

Доброго дня!
З наступаючими святами. Чоловік разом зі своєю дружиною не мають дітей, і Він не щасливий, але вже звикли так і живуть. В нас не було постілі, лише кохаємо один одного... Морально дуже зблизилися. Чи буде гріхом, якщо Він розведеться з нею і створить сім'ю зі мною?

Алёна
Київ
Україна
Православна

Слава Ісусу Христу!
Альона, такого поняття "розведеться" в Церкві Христовій немає. Шлюб людина в житті бере тільки один раз, або, щоб зрозуміло, - Бог через Церкву Свою благословляє їх на чоловіка й жінку, і те, що Бог поєднує, людина розвести не може. Святе Письмо говорить, що чоловік, який відпускає жінку й бере собі другу, грішить.

Слава Ісусу Христу! Отче, я хочу Вам задати питання про сімейні стосунки. Ми з чоловіком одружені і в церковному шлюбі 7,5 років. Так сталося, що в нас 6 років тому народилася донечка з затримкою психічного розвитку. Тепер я живу з батьками, бо мушу її водити в спеціалізований садочок. Чоловік зі мною і дитиною не хоче проживати, бо його мої батьки не долюблюють через часті випивки. І я теж захворіла серйозно по-жіночому, рак яєчника. А він мені заявляє, що якщо мене не стане, то знайде іншу жінку і вже зараз у пошуках. Мені це неприємно, він про це знає. Мені це завдає тяжких емоційних мук. Ще й з дитиною не займається, а все лежить на моїх плечах. Скажіть, будь ласка, чи можна нам розірвати церковний шлюб?

Ярина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 20 Dec 2016, 17:21:27

Слава навіки Богу!
Дорога Яринко, не розумію для чого Вам розривати Церковний шлюб? Шлюб Ваш є дійсним, і думаю, що в цьому Ви сама переконана. У таких випадках, як він є у вашому шлюбі, Церква дозволяє сепарацію, але це не є уневажнення шлюбу, а просто живуть чоловік з жінкою окремо. Це не значить, що вони можуть собі заводити нову сім'ю, або нові стосунки, бо шлюб є дійсним, і ви є чоловіком та жінкою.

Слава Ісусу Христу!
Потрібна допомога священика! Наперед вдячна за відповідь! Історія доволі складна!
Сестра мого чоловіка почала зустрічатися зі своїм чотирьохрідним братом, який, по-перше, на 15 років від неї старший, а по-друге, він був одружений... Зараз розлучився по вині дружини, хоч він ладен був її простити, та вона не хотіла. З дружиною у нього двоє дорослих дітей, котрі на п'ять років молодші від сестри мого чоловіка. Чи дадуть церковний розвід? І чи можна в четвертому поколінні одружуватися?


Марія
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Friday, 16 Dec 2016, 19:12:14

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, дуже похвально, що Ви турбуєтесь за своїх близьких. Настали такі часи, що на вікові елементи у стосунках майже не звертають увагу. В принципі, воно не є погано, але час не стоїть на місці. Пройдуть роки, і вони візьмуть своє, залишать по собі слід, а той слід чим далі буде відчутніший і наглядний. Ніхто не може гарантувати, що все залишиться до кінця земних днів так, як воно є тепер, а тому з обох боків потрібно дуже добре про все розважити. Зустрічатися - одна справа, але родинне життя - це зовсім інше. Кодекс Церковних Канонів забороняє давати шлюб включно до четвертого роду, а власне, про що Ви й питаєте, але місцевий єпископ може дати диспензу (дозвіл) на шлюб, і це вже не буде перепоною. Церковний Трибунал, якщо знайде поважну причину, може уневажнити шлюб, але то є досить довга справа. У вас, як у євреїв, не виходити за рамки родства.

Слава Ісусу Христу. Отче, я зі своїм хлопцем зустрічаємося майже 2 роки. Весь цей час у нас виникає проблема довіри. Мій хлопець постійно говорить, що я його обманюю. Спочатку задумалася, що справді так, але зрозуміла, що причина не в мені. У мого хлопця попередні стосунки закінчилися тим, що дівчина обманювала його довгий час. Отче, чи може це якось вплинути на його довіру до мене? Я дуже боюся його втратити, в нас постійні суперечки через це, і я уже не можу більше так. Допоможіть, будь ласка. Дякую.

Марія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 08 Dec 2016, 20:34:15

Слава навіки Богу!
Маріє, ви зустрічаєтесь 2 роки і вже є непорозуміння, а тепер уявіть все життя, як воно пройде?

Слава Ісусу Христу! Отче, у мене є запитання. Моя мама не схвалює того, щоб я поїхала до свого коханого хлопця в гості на Миколая, тому що мама каже, що краще зустріньтеся так, на один день, погуляти разом і все. Я розумію, що мама переживає, але я знаю, що нам зустрітись на один день і потім попрощатись мені, як і йому, буде важко. Моя мама думає, що його мама подумає, як я так приїжджаю до них, але я знаю, що мама його рада буде мене бачити. Підкажіть, отче, як мені бути, як порозумітися з мамою? Якщо можна, напишіть мені. )

Марічка
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Nov 2016, 07:43:20

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, Твоя мама права і її потрібно послухати. "Невістка", котра приїздить до хлопця до шлюбу, не буде мати ніколи поваги в родині хлопця. Прислухайся до мами, вона хоче Тобі тільки добра!!!

Я - греко-католик, "практикуючий" християнин (не тільки слухаю і читаю Біблію, але і намагаюсь так жити). Для мене це не обряди, а жива віра і живий Бог.
Вона - православна. До християнства ставиться більше, як до обряду. В церкву не бажає часто заходити і приймати участь у літургіях. Розмовляємо про одруження. Але в мене саме стосовно її відповідей і ставлення до християнства виникають сумніви щодо доцільності одруження. Колись не хотіла церковного шлюбу і відвідувати церкву, зараз я, з допомогою Бога, переконав її в доцільності шлюбу. Я хочу запросити Бога до нашої сім'ї і поставити в центр. Бачу, що маємо різне відношення до цього. Не хочу, щоб з її боку це була суто "формальність" чи обряд. Може, я дуже серйозно ставлюсь до цього? Прошу допомогти порадою!


Роман
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 22 Nov 2016, 14:34:31

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Романку, якщо Ви є практикуючий християнин греко-католик, то мусите добре розрізняти обряд від Тайни. Церковний шлюб не є обрядом, а є Тайною, коли Двоє стають Одним. З цим питанням потрібно звернутися до Вашого священика й пройти передшлюбні науки, а відтак поєднувати долі.

В мене склалась така ситуація. Зустрічалась з хлопцем менше року, почались інтимні стосунки. Коли я не погоджувалася, він казав, що "ти мене не любиш" і "я з собою щось зроблю". Я боялась і тому погоджувалася. Сталось так, що я завагітніла. Дізналась про це вже на другому місяці. На той час він був на роботі, коли я йому про це сказала. Він приїхав, і ми повінчались, поїхали жити до нього і його батьків. Прожила там всього два місяці, потім не витримала, як його мати постійно кричала, ображала мене, і пішла жити до мами і він зі мною. Але вже на наступний день його мати йому щось там наговорила, і він пішов від мене. Через місяць повернувся, але ми прожили лише тиждень, і він знову пішов і знову через його маму. Ми не спілкувались майже місяць, потім він почав писати, дзвонити, казав, що любить, але йти жити зі мною до моєї мами не хотів. Народилась дитина, через тиждень після народження він прийшов подивитись, казав, що син дуже схожий на нього, але вже знову через тиждень почав стверджувати, що син не від нього. Ми не спілкуємось зовсім. Синочку лише три місяці, а він вже зустрічається з іншою. Я його дуже сильно люблю, поговорити з ним не вийде, знаючи його, то не схоче. Я не знаю, що мені робити, як мені далі бути? Дуже мучусь лише від думки, що він з іншою. Може треба молитись, щоб повернути його почуття до мене, і щоб він повернувся? Підкажіть, будь ласка, якщо так, то що? Буду дуже вдячна.

Марина
Хуст
Україна
Православна
Дата - Thursday, 03 Nov 2016, 13:16:35

Слава Ісусу Христу!
Дорога Маринко, синочок, котрого Ти народила, нехай буде Тобі втіхою та радістю в житті і за того хлопця. Звичайно, з любов'ю важко щось зробити, але Ти ще напевно така молоденька, а життя склалося не в найкращому варіанті. Не потрібно молитися, щоб його повернути, а молися - нехай буде виключно воля Божа, бо Бог бажає Тобі, Маринко, лише добра і щастя. Він і тій, з котрою зустрічається тепер, так само наговорить, як наговорив колись Тобі. Такі люди бувають, і з них чоловіки та батьки нікудишні. Маринко, молися за дитинку, молися за себе і проси Бога, щоб Він провадив своїм Святим Духом Тебе й синочка на цій земній житейській дорозі. Постарайся про все забути і думай тільки про дитинку, а відтак відчуєш і побачиш Божу любов до себе й синочка. Нехай Тобі щастить!

Слава Ісусу Христу! Ми з чоловіком проживаємо без шлюбу вже шість років, обоє розлучені. Наші колишні чоловік та дружина мають інші сім'ї та по двоє дітей. В мене є синочок дев'яти років, вони з чоловіком дуже люблять один одного та про існування свого біологічного батька він нічого не знає, так як той не цікавиться дитиною, нічим не допомагає та не бачив його від двох років. В чоловіка немає дітей від першого шлюбу. Ми хочемо взяти уневажнення, в мене проблеми з цим не виникло, але чоловікові кажуть, що в нього немає причини. Чи може бути причиною те, що шлюб вони брали за звичаєм, бо без шлюбу було жити соромно перед людьми? Ми кожного тижня ходимо разом до церкви, але мені дуже важко жити без сповіді та в гріху. Порадьте що, робити?
Наперед дякую!


Оксана
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 02 Nov 2016, 20:39:49

Слава навіки Богу!
Дорога Оксано, я не до кінця розумію цю причину, що значить "за звичаєм", то не є звичай, то є такий Богом даний порядок, коли Бог Благословляє їх чоловіком та жінкою. Інша справа - їх силоміць примусили, але самі вони такого наміру не мали, зробили це, щоб комусь догодити, або ще щось.

Слава Ісусу Христу! Допоможіть, будь ласка. Ми з хлопцем вже довгий час заручені (два роки), дошлюбної чистоти не дотримувались, він не хотів. Але два місяці тому я наполягла на тому. В нас близькості немає, але все одно він цього не розуміє і вдовольняється сам, використовуючи при цьому мене (доторками). Було багато сварок стосовно цього, все одно він не розуміє цього. Я абсолютно не щаслива від цього, не відчуваю радості, маю гіркий осад, багато разів розходилась з ним через це, але він просився, що більше так робити не буде. Я прощала і поверталась, все одно те саме. Для нього фізіологічні потреби дуже важливі. Порадьте, будь ласка. Можливо, краще піти остаточно від нього?

Юліана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 26 Oct 2016, 08:10:42

Слава навіки Богу!
Дорога Юліяна, Ви мусите життя своє полагодити так, як воно повинно бути у християн. Ви, або візьміть шлюб і живіть так, як повинні жити чоловік з жінкою, або розірвіть всі стосунки. Так буде справедливо.

Слава Ісусу Христу! Хочу порадитись. Мені 28 років, зустрічаємся з дівчиною вже рік, не займаємся сексом до шлюбу, стараємось жити без гріха, скоро в нас шлюб, я знаю, що користуватись презервативами - це гріх, як тоді займатись цим? Жінка тоді буде родити кожен рік? Як поступити, можливо є спеціальні дні, коли жінка не завагітніє, чи можливо закінчувати діло не всередину? Поясніть, будь ласка! Дякую!

Ростислав
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 13 Oct 2016, 10:42:53

Слава навіки Богу!
Дорогий Ростиславку, хвалю за моральне християнське життя. Дай Боже таких по-більше. Думаю, смисл Вашого запитання дещо інший, ніж написано (як тобі займатись цим?). Ростислав, Бог все передбачив у родинному житті і про те добре знає кожна жінка, або повинна знати. У місячному жіночому циклі є дні для безплідного любування, ось тоді й доганяйте упущене. Якщо не буде знати Ваша наречена, потрібно прислухатись до поради лікаря. На весілля запросите?

Слава Ісусу Христу! Отче, мене непокоїть одна ситуація. Мої батьки не були в шлюбі і на даний час вони розведені в цивільному. А я зі своїм чоловіком перебуваю у шлюбі вже 28 років, маємо троє дітей і троє онуків. То хочу Вас запитати, чи повпливає ось цей гріх моїх батьків на моїх дітей і онуків? Ще хочу сказати, що ми всі - віруюча родина, ходимо до церкви, до сповіді і Причастя, так само і мої батьки. Дякую.

Леся
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 11 Oct 2016, 09:27:48

Слава навіки Богу!
Дорога Лесько, вже зі слів Вашого листа пишаюся Вашою родиною. Практикувати свою віру - це значить жити вічно. Ваша турбота за свою родину та своїх батьків є дуже похвальною, і хочу дещо потішити Вашу совість. Той гріх, який допустили ваші батьки, живучи поза шлюбом, може не настільки їх особистий, як він є гріхом тої системи, при котрій вони жили. У цій ситуації головне усвідомити його собі й покаятись, а Бог є безгранично милосердний, що добре знає всю ситуацію нашої історії, певен, простить його і жодного впливу не відбудеться з його приводу на їх нащадків.

Слава Ісусу Христу! Я одружена 8 років, у нас 2 дітей, ми практикуючі християни. Але ось уже 6 місяців, як я втратила спокій і мир у серці. До робочого колективу чоловіка прийшла розлучена молода жінка, яка має дитину і нові стосунки. Але мене дуже дратує гарне ставлення мого коханого до неї. Часто він старається уникати розмов про неї, розказує про всіх, окрім неї. В нас було авто донедавна, він часто підвозив її додому. Я просила цього не робити, коли дізналась, та він це робив потайки. Коли одного разу я побачила, гуляючи з сином, як він вкотре її везе, а він побачив мене з машини, то просто проігнорував мене, висадив її на сусідній вулиці. Ми дуже посварились, він довго вибачався, казав, що кохає лише мене. Я йому вірю... Він казав, що шкодує, що вже сповідався з цього. Але вони й надалі разом працюють, він про неї все рівно говорить якось дуже трепетно, каже, що йому просто її шкода, що вона добра, а таке пережила (чоловік її бив). Як я маю боротись з тим почуттям, яке мене так з'їдає всередині?

Олена
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 20 Sep 2016, 14:37:30

Слава навіки Богу!
Продовжуйте вірити йому і все буде добре.

Слава Ісусу Христу! Скажіть, будь ласка, чи можна проводити шлюб нам (ми греко-католики) в костелі? Або чи можливо в нашій Церкві, щоб батько проводив до престолу наречену так як проводиться у костелах? Дякую.

Діана та Сергій
Львів
Україна
Греко-Католики
Дата - Wednesday, 14 Sep 2016, 06:24:16

Слава навіки Богу!
У Католицькій Церкві шлюб дають після проходження нареченими передшлюбної науки, так ось, потрібно запитати у священика про всі можливості, які б Ви бажали при уділянні Вам Тайни подружжя.

Слава Богу!
Хотів Вас запитати. Ми з дружиною живем не так і довго, але часто сваримось. Що робити? І чи можна ставати на молитву, не пробачивши один одного?


Вадим
Луцьк
Україна
Православный
Дата - Thursday, 08 Sep 2016, 09:32:14

Слава Ісусу Христу!
Сварка - це погана риса в родині і її потрібно позбутися. Святе Письмо вчить, що сонце не повинно заходити у вашому гніві, а відтак свічки не допоможуть до тих пір, поки не примиритесь.

Слава Ісусу Христу! Хотіла спитати, в які дні (субота, в крайньому випадку - неділя) можна повінчатися в місяці січні або лютому, і чи можна 25-го лютого або 18-го лютого 2017 року вінчатися? Плануємо з початком 2017 року, тому що є хворі родичі і чекати до осені або весни задалеко.

Леся
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 07 Sep 2016, 09:49:21

Слава навіки Богу!
Дорога Лесько, Тайну шлюбу (вінчатися) можна в любий Вам підходячий час. Інша справа - справляти гучні забави (весілля). Там уже є загальне обмеження - в заборонені часи гучних забав не справляти.

Слава Ісусу Христу! Отче, порадьте, як поступити. Мій чоловік просто мене доживає тим, що хоче їхати на відпочинок. Але є одне "але" - його весь час на це підбиває його сестра і тато. А в нас мала дитина, якій тільки рік, і то важко переліт переносити, і тим паче, що це буде за відпочинок - я взагалі боюся літати. Альтернативи він слухати не хоче, хіба свариться на цю тему. Тепер каже, щоб я його пустила самого з татом на курорт. Бо він втомився. Я не боюся за зраду, мені дуже боляче, що він так просто хоче сам поїхати. Бо я не менше втомлена, двоє дітей та ще й він зі щоденними претензіями щодо відпочинку. Мене відвезти не хоче з дітьми на один день на термальні води, бо шантажує. Якщо ти мене пустиш, то я вас відвезу. Що мені робити в цій ситуації? Він дуже залежний від думки своєї сестри і тата - і тільки. Якщо я скажу свою думку з якогось приводу, то чоловік мене ігнорує і грубіянить. В мене страшний відчай. Так хочу аби то все було добре... Порадьте. Дякую.

Марія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 30 Aug 2016, 20:41:00

Слава навіки Богу!
Хочете, щоб було добре, зробіть за його бажанням, а там сам переконається у Вашій правоті.

Слава Ісусу Христу! Я у розпачі. Місяць назад одружилась, взяли шлюб. Через тиждень після весілля ортимала від п'яного чоловіка синці, ще через два тижні потрапила у лікарню. За час перебування у лікарні чоловік один раз мене звідти забрав і приділяв час своїй сестрі. Поведінка чоловіка до і після весілля зовсім різна. Ми тиждень не спілкуємось, він пояснює свою поведінку тим, що він втомився бігати. Що робити?

Тетяна
Хмельницький
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 30 Aug 2016, 19:37:51

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, так скоро після шлюбу на запитання "що робити" якусь корисну відповідь дати складно, бо це ще так званий медовий місяць. Ви напевно пропустили передшлюбні науки. З такого шлюбу мусить бути або дуже добра родина, або ніяка.

Слава Ісусу Христу! В мене таке запитання. Я хочу дізнатися, скільки разів на місяць чи на рік можна йти за дружку? Тому, що я погодилася йти на початку місяця до сестри, але мене пізніше запросили йти в той самий місяць, але останній тиждень, і рідні говорять, що не можна два рази на місяць йти за дружку!
Допоможіть мені з цим питанням, що мені робити?


Оксана
Бучач
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 24 Aug 2016, 19:33:54

Слава навіки Богу!
У таких справах обмежень у Церкві не існує, це щось, напевно, із місцевого правила.

Я розлучилася з чоловіком. В нас двоє дітей, ми в шлюбі. Вінчалися в УГКЦ. Він був проти, але я все-таки зробила це без його згоди. Причини різні. В мене за роки нашого спільного життя з'явилася зневага до нього, і він це відчував. Ми не могли знайти спільної мови, в нас абсолютно різні погляди на життя. Після того, як він дізнався, що ми розлучені - одружився. Тобто в нього тепер інша сім'я і назад повернути нічого не можна. Як мені жити зараз? Можу влаштувати своє життя (маю на увазі друге заміжжя) чи повинна жити сама, оскільки моя вина в тому, що наша сім'я розпалася?

Оксана
Калуш
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 17 Aug 2016, 15:12:26

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оксанко, у житті всяке трапляється, але якщо ви хочете вийти заміж, мусите через Церковний Трибунал уневажнити шлюб і відтак створювати сім'ю. Бог провини пробачає, якщо людина в гріхах кається і не бажає повертатись до гріха. Спробуйте все з початку і не впадайте у відчай. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу!
Вкажіть, будь ласка, поважні причини, через які священик не зможе дати шлюбу? Чи може священик не дати шлюбу через не згоду батьків з однієї із сторін?


Андрій
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 16 Aug 2016, 04:46:32

Слава навіки Богу!
Дорогий Андрійку, згода батьків для укладення шлюбу має бути з обох боків. Без згоди батьків шлюбу священик не дасть.

Слава Ісусу Христу... Отче, мене дуже мучить одна річ... До сліз, до безсоння... Мені дуже подобається один хлопець, а я - йому. Але у нас різниця у віці ЦІЛИХ 7(!) років... Без нього не можу... І одночасно страшно, що скажуть люди... Як до цього відноситься Церква? Мені - 28, йому - 21... Наперед дякую.

Оксана
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 20 Jul 2016, 11:45:52

Слава навіки Богу!
Дорога Оксано, якщо це все свідомо й безповоротно на все життя, тоді не випускайте з рук сокола. Жити вам, а не людям, краще нехай завидують, ніж будуть співчувати. Три дні поговорять та й перестануть.

Доброго дня! Я православна, але в мене запитання до Католицької Церкви. Мій теперішній чоловік був вінчаний в костьолі, хоча сам є православний. Його колишня дружина зараз вимагає, щоб він з нею пройшли процес розвінчання в костьолі. Чи потрібно взагалі це робити? І якщо так, то яка процедура розвінчання? Розвелись по причині зради дружини. Щиро вдячна за відповідь.

Марта
Хмельницький
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 13 Jul 2016, 13:55:39

Слава Ісусу Христу!
Дорога Марто, Ісус каже до самарянки: правду кажеш, сімох чоловіків мала ти і цей тобі не чоловік. Ці слова прямо підходять Вам, бо пишете, що він Вам - теперішній чоловік. Він не чоловік Вам, бо до тих пір, поки він не отримає зі своєю законною дружиною уневажнення (розвінчання) шлюбу, Вам, п. Марто, шлюбу з ним у храмі не дадуть. Вас не повінчають, а тому дружина права. Потрібно пройти у Католицькій Церкві процедуру уневажнення шлюбу, а по якій причині вони не живуть разом, нехай самі в Трибуналі доводять.

Слава Ісусу Христу.
Ми брали шлюб в Греко-Католицькій Церкві 24 роки тому. Передшлюбні науки не проходили. Маємо доньку, 21 рік. Мені - 45, дружині - 44. На Новий Рік дружина дізналась, що я їй зраджував, а на Різдво виявилось, що вона робила те саме, ще й на рік довше. Спробували почати все по-новому, але згадували один одному (я частіше) старі гріхи, і дружина вирішила йти до іншого, тим більше, каже, що любить того, з ким зраджувала, і тепер не хоче вже його втрачати. Признаю, що раніше не приділяв їй та дитині достатньо уваги та час від часу міг грубо поводитись. Часті сварки. Докори, звинувачення, нецензурні слова. Весь час я сидів у комп'ютері, часто не хотів близькості. Все це було і, можливо, й привело до "пустоти в душі", як вона каже, та, в кінцевому, до зради. До зради з моєї сторони призвели її часта відмова від сексуальних стосунків, та з часом вона перейшла спати в іншу кімнату. Тепер ми живем в одній хаті, але все по-старому, ніякого сексу по різних кімнатах.
Порадьте, будь ласка, чи в такій ситуації варто старатись зберегти шлюб, чи не утримувати, а піти на уневажнення подружжя? Чи є ще шанс спасти сім'ю, коли вона каже, що хоче побачити іншого і скучає за ним, а зі мною ніяких секс-стосунків? Коли я до неї підходжу, каже, якщо буду приставати, то збереться і піде з хати. Як правильно поступати в такій ситуації? До церкви відмовляється ходити, навіть у великі свята. Що робити у такій ситуації?
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіми Вами!


Віктор

Слава навіки Богу!
Церква все стоїть на боці збереження сім'ї, але бувають випадки, коли сім'я вже й не сім'я, а тому в таких випадках краще йти на сепарацію, або на уневажнення шлюбу.

Дякую за відповідь. Скажіть, будь ласка, що таке сепарація і хто її виконує? Чи можна з Вами зустрітись для спілкування?

Віктор

Слава Ісусу Христу!
Сепарація - це розділення стола та ліжка між жінкою та чоловіком. Вони живуть кожне для себе і можуть проживати нарізно, або в одному й тому ж помешканні та мають собі окрему кухню й спальню. Сепарація не значить, що шлюб між ними є уневажнений. Вони й надалі залишаються чоловіком та жінкою й не є вільні одне від другого, але можуть користатися Святими Тайнами у Церкві (сповідь, Святе Причастя). Сепарація не дозволяє на укладення шлюбу з іншою жінкою, або чоловіком. Такий дозвіл дає тільки уневажнення шлюбу, тоді пара стає вже незалежною, звільнені одне від одного і можуть брати шлюб.
Зустрітися можна.

Слава Ісусу Христу.
Преподобний отче, не знаю, з чого розпочати, то розпочну коротко з історії, яка завела мене у безвихідь. Мені 25 років, цього року мій хлопець зробив мені пропозицію, я погодилась. Так як ми - майбутні лікарі, його направляють на роботу в Херсон, відповідно, я їду з ним.
Весілля назначене на 2 жовтня, але розписатись нам довелося раніше, через обставини (якщо ми приїдем в Херсон, як сім'я, нам повинні видати житло).
Попри те, що розписані ми були від 12 травня, мій законний чоловік пообіцяв, що допоможе мені зберегти невинність до вінчання, доки він не стане ще законним перед Богом (якщо бути чесною, я "витягнула" з нього цю обіцянку). Тепер проявилась інша проблема: ми увесь час разом, живемо разом, їмо і спимо на одному ліжку. Навіть попри те, що я стараюсь ходити в закритому, не викликаючому одязі, не доторкатись до нього, його чоловіча природа розбуджує в ньому нечистиві думки, що призвело до різних фізіологічних проблем (болі внизу живота, дискомфорт). Наречений звернувся до лікаря і пройшов деякі обстеження, той порадив негайно йому розпочати статеве життя, щоб запобігти розвитку хронічного процесу.
Отче, я в пастці. Я люблю його і поважаю, як чоловіка, він хороша людина і надійний тил для мене. Я не хочу, щоб він хворів. Але я не можу зрадити свої погляди. Ціле свідоме життя я обіцяла Богородиці, що збережу свою чистоту і стану під вівтар дівчиною, чого б мені це не вартувало.
Отець, що я маю робити?


Наталія
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 07 Jul 2016, 10:10:42

Слава навіки Богу!
Дорога пані Наталю, майбутній лікарю, мені здається, що Ваш наречений писав вже мені саме про цю проблему. А тепер читайте - ви дорослі, свідомі люди і так щось розумію, що любите одне одного, маєте непорушний намір поєднати свої долі, тоді чому самі себе загнали в глухий кут, запланували весілля на жовтень? Ідіть до священика, нехай проведе з вами науку та повінчає вас. Зіграйте маленьке родинне весілля з двох родин і не ускладнюйте собі життя. Для чого будувати стіну, а потім ламати собі голову, як через неї перелізти? Я догадуюсь, до чого ви ведете, але Церква дозвіл на гріх не дає! Є порядок і його потрібно виконувати, а тому, якщо бажаєте, поступіть так, як вам порадив. А цей букет Вам, Наталю, на весілля й Церковний шлюб.

Ведемо чисте життя з дівчиною. Таке враження, що вона - втілення моїх мрій. Загалом ми ладимо між собою, майже не сваримося. Ми йдем на компроміс в моментах, коли щось комусь не подобається, загалом все ніби добре, але ми не горимо один одним, і я не знаю, чи то кохання. Таке враження, що не те щось. Читав думку, що кохання приходить після одруження, але чи варто в такому випадку одружуватись?

Андрій
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 07 Jun 2016, 12:01:10

Вважаю подібну думку помилковою, бо після одруження можливо й прийде кохання, але не гарантія, що у потрібному руслі.

Христос Воскрес!
Прошу отця, порадьте, як правильно вчинити? Я познайомився з дівчиною, з якою в нас взаємна симпатія і спільне бажання бути разом, але виявилося, що в неї вже були "ці стосунки", вона довірилась своєму "нареченому", тому що збирались зіграти весілля. Але так не сталося, він її спортив і залишив, поїхавши до колишньої. Чи можна таку дівчину брати за дружину, і чи є це гріхом? Дякую.


Мар'ян
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 07 Jun 2016, 09:06:50

Христос Воістину Воскрес!
Дорогий Мар'янку, думаю, що Ти, будучи не спорченим, достойний так само не спорченої дружини.

Христос Воскрес! Дорогий Отче, порадьте, що робити? Ситуація така. Живу у шлюбі сім років, двоє дітей, маю чоловіка (не п'є, не курить), то добре. Але, з іншого боку, думаю, краще вже би закурив, аніж мене доймав чи ігнорував. Роками боролася за те, що гордість і пиха - то гріх, чи мовчанку, але то все марно, бо так живуть його батьки і так його в цьому виховали. Зі мною вони не спілкуються (бо мене не люблять), думаю, що й чоловік наговорює щось на мене та мою родину. З батьками моїми вони теж не спілкуються. До мене телефонують тільки на день народження. Нащо мені того, як я хочу родинності, а не формальності? Мені погано. Я тепер до чоловіка маю розділене відчуття. Мені якось з ним некомфортно. Так, звісно, коли був рожево-букетний період, то всього не помічалося, але згодом, коли я бачу, що людина не приділяє належної уваги дітям, чи бодай би зі мною поговорив, то цього немає. Говорить по телефону зі своїм батьком або сестрою. Нас нема. Одні нерви, злоба. Дитині говорить, коли на мене злий, що хоче піти геть. Не йде, хіба травмує сина, а мені від цього важко, іноді хочу, аби він справді пішов. Я розумію, що дітям потрібен батько, що все це суперечить Закону Божому. Я його ніколи не проганяла, проте думаю, чи потрібна дітям нещаслива і сумна мама і тато. Хочеться самотності, відпочити від нього і не знаю, як то зробити...

Марія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 18 May 2016, 10:02:43

Воістину Воскрес!
Дорога Маріє, читаючи рядки Вашого листа, то й самому сумно стає, бо що можна порадити тим, котрі від самої природи повинні радіти життю, одне одному та своїм діткам? Самотність - це небезпечна штука, яка може привести до руйнації родини. Придумайте, Марія, щось більш приємне для всієї родини, може займіться разом якоюсь справою, щоб постійно була спільна тема для розмови, або щось до того подібне.

Слава Ісусу Христу! Маю таке питання. Не знаю, що робити. Почала зустрічатися з хлопцем, та він до мене мав дівчину, довго з нею був, любив, і ніяк не може забути її. Я його люблю, хочу бути з ним, а він через те, що не може забути колишні стосунки, сприймає мене, як друга. В житті я йому дала велику підтримку, через яку він відчуває до мене провину, і зі мною через це. Я його люблю, та не хочу бути чиїмсь тягарем, і без нього не можу.

Ірина
Львів
Украина
Католичка
Дата - Wednesday, 23 Mar 2016, 08:39:53

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, для того, щоб поєднати долі й прожити життя з людиною, однієї Вашої любові замало. Для цього мусить бути взаємна любов.

Слава Ісусу Христу, Сину Божому!
Святий отче, я - православний і моя майбутня дружина теж, ми не розписані, живемо в Німеччині, але хотіли б повінчатись спочатку, бо не знаємо, коли повернемося до України. На жаль, як виявилося, в нашому місті нема православної церкви. Але батьки нас підганяють, бо хочуть вже внуків, і моя наречена наполягає на скорішому одруженні. "Державний" шлюб для мене не має такого значення, як перед Богом. Тому чи можна нам повінчатися в Римо-католицькій церкві, чи дозволяється такий обряд в них, не пориваючи канонічність?
Дякую!
Слава навіки Богу!
Бережи Вас Господь!


Леонард
Хітцакер
Німеччина
Православний
Дата - Tuesday, 22 Mar 2016, 13:46:03

Слава навіки Богу!
Дорогий Леонарде, у Німеччині є багато й Греко-католицьких приходів, бо там є УГКЦ з центром у Мюнхені. У Греко-католиків вам дадуть шлюб, але у Римо-католиків - не знаю, але спробувати можна.

Слава Ісусу Христу!
В мене до Вас таке питання: я неодружений, і мені дуже подобається дівчина (може полюбив), яка зараз розведена і має дитину! Але шлюбу в церкві не було! Чи можна в такому випадку брати шлюб? Чи, можливо, це гріх?.. І чи є гріх з її боку? Що на це говорить Церква? І чи взагалі варто щось починати з такою людиною?


Юрій
Жидачів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 15 Mar 2016, 18:11:37

Слава навік Богу!
Дорогий Юрію, Ти так пишеш за ту дівчину, як за ПДМ, після родів зістала й надалі дівчиною. Вона жила в гріхові чужоложства, не в шлюбі, а тепер, якщо вона розведена, не є в цивільному шлюбі, вона може безперешкодно брати шлюб у Церкві. Жодних перепон, а гріх був тоді, коли жила в цивільному шлюбі.

Слава Ісусу Христу!
В мене непроста ситуація. У мене є троюрідний брат, з яким я до 2015 року тісно не спілкувалася, тобто дружніх і родинних стосунків у нас не було. Тільки от минулого року ми домовилися про зустріч. Після зустрічі ми зрозуміли, що у нас є почуття, як у хлопця до дівчини. Тому хочу запитати, чи можна нам планувати спільне майбутнє, і чи дадуть нам шлюб? В канонічному праві написано: "Шлюби між кровними родичами до четвертого ступеня включно безумовно неприпустимі і жодним чином не можуть бути санкціоновані Церквою. Шлюб між особами, пов'язаними п'ятим, шостим або сьомим ступенями кровного споріднення, може бути дозволений Єпископом, а якщо такого дозволу не було, він все одно визнається законним і канонічним. Троюрідних братів і сестер пов'язує родинність у шостому ступені". Тобто, можна нам започатковувати сім'ю? Дякую.


Юля
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 10 Mar 2016, 10:03:34

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, бачу, Ви вже читала Кодекс. Так, Церква до четвертого роду забороняє і не дає шлюб. Вище дозвіл може дати місцевий Єпископ. Вам сім'ю започатковувати не бажано, наслідки можуть бути негативні.

Слава Ісусу Христу!
П'ять років тому я закохалась в хлопця. На той момент ми зовсім не були знайомими, це була любов з першого погляду. Тоді я була дуже юною і робила багато необдуманих вчинків, словом, нав'язувалась. Він знав про мою симпатію. Я навіть перейшла в іншу школу, аби бачити його щодня. Однак, він взаємністю не відповідав. Молюсь за нього впродовж цього часу. Бували поодинокі випадки (протягом останнього року), що він мені писав. Навіть неочікувано підійшов і заговорив на фестивалі. Тиждень перед тим я слізно благала в свв. Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького і Богородиці, аби допомогли мені стерпіти цей біль і дали надію чи допомогли забути. Отче, маю дивне відчуття, ніби це саме та людина, яка судилася мені Богом, варто тільки зачекати. Я й не можу на інших дивитись. Все в житті зводить до нього. Я відчуваю, коли його побачу. Відчуваю, який в нього настрій. З часом назбирується все більше і більше спільних знайомих. Я навіть маю його дитячу фотографію, яку випадково знайшла мало не серед вулиці! Хочу написати йому листа. Але боюсь робити перший крок. Раптом, його мав би зробити він, а я злякаю. Я навчилась чекати і терпіти, неймовірно вдячна Богові за цей досвід. Не знаю, що робити. Прошу, дайте пораду! Дякую...


Анастасія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 10 Mar 2016, 02:06:37

Слава навіки Богу!
Дорога Анастасійко, щось собі так уявляю, що Ти є напевно дуже гарна на вроду й душу маєш хорошу. Хочу Тобі сказати, що напевно Ти не вважаєш себе вже старою дівою, а тому, якщо маєш таку гарну рису, як терпіння, почекай ще мало, бо якщо той хлопчина і направду є Богом Тобі суджений, то він обов'язково буде Твій. Бажаю успіху.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке запитання. Чи вважається дійсним шлюб, якщо священик не запалив свічки під час вінчання?


Марія
Буськ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 24 Feb 2016, 23:55:56

Слава навіки Богу!
Дорога Марійко, Ви на що прицілюєтеся?

Моєму сину 20 років. Він закохався в жінку, старшу за нього на 19 років. І що найстрашніше, він майже живе з нею. Спочатку він мене обманював, що в нього дівчина. Але так сталося, що ми з ним поїхали на одне святе місце, відбули там сповідь і Причастя, а після цього він розповів мені правду, сказавши, що не може брехати, що він знає, що це не є нормально, але що йому з цією жінкою дуже добре. Я сприйняла це хоч і тривожно, але без видимих емоцій. Бо я знаю своїх дітей, і знаю, що криком і ультиматумом можу добитися тільки зворотньої реакції. Ми поговорили, і я старалася донести до нього серйозність і наслідки цієї ситуації. Він все розуміє, але каже, що поки що так. Ходить на службу, сповідається. Я молюся за нього і за цю жінку. Але хотіла би почути Вашу відповідь відносно цього. Чи може це кара за мої провини перед Богом, чи мого чоловіка? Чи це таке випробування? У мене дуже хороші діти. Я навчила їх ходити до церкви, молитися, вони дуже свідомі і розумні. І ось тобі. Напишіть мені, будь ласка, свою думку. Дякую.

Наталія
Sankt Blasien
Німеччина
Католичка
Дата - Tuesday, 26 Jan 2016, 22:11:37

Слава Ісусу Христу!
Дорога Наталія, скорше всього, Бог допустив таке своєрідне випробування, щоб вдосконалювались у вірі.

Христос Народився.
Отче Михайле, хочу звернутися до Вас з таким запитанням. Чи можна брати шлюб і святкувати весілля у суботу перед Зісланням Святого Духа?


Надія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 21 Jan 2016, 14:34:45

Славімо Його!
Шлюб, Тайну подружжя, брати можна в любий день, але саме весілля бажано святкувати в якийсь інший, не в суботу, а, тим більше, перед Зісланням Святого Духа.

Слава Ісусу Хриcту!
Хотіла запитати, чи можна невінчану жінку брати за куму? Бо з чоловіком вона живе, але не в церковному шлюбі... Він вінчаний з попередньою жінкою, а церковного розлучення їм не дають... Підкажіть, будь ласка, як правильно поступити?


Оксана
Чернівці
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 21 Jan 2016, 10:28:45

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, справа в тім, що Христова Церква наполегливо радить своїм вірним перед тим, як через Тайну Хрещення якась родина приймає собі в сім'ю духовних родичів, кума й куму, духовних батьків своїй дитинці, - щоб ті потенційні духовні батьки-християни повинні би бути практикуючими християнами, що значить - приступати до сповіді й Святого Причастя та й бажано пройти Тайну Покаяння перед хрестинами. А там поступайте за своїм баченням.

Слава Ісусу Христу! Ніде не можу знайти відповідь на питання: чи є гріхом кліторний оргазм (з допомогою чоловіка), якщо вагінального я не відчуваю?

Марта
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 13 Jan 2016, 12:59:32

Слава навіки Богу!
Марто, Марто, якщо ви є у шлюбі і бажаєте цілковитої віддачі себе одне одному, що і належить робити у родині, але є якісь важкості в досягненні фіналу вашої любові, що потребує чогось ще, і воно не виходить за рамки християнської моралі, гріха немає.

Христос Рождається! Отче, можливо, моє питання буде дивним і кумедним, але, будь ласка, дайте відповідь. Суть в тому, що мені дуже подобається один юнак, якому я також подобаюсь. Він зараз навчається в семінарії, і все ніби-то добре, але є одне "але". Не так давно він збирався до монастиря, але цього літа ніби передумав. Він навіть зустрічався з дівчатами. Але нещодавно я дізналась, що він, за його словами, вибрав "Скарб", а не кохання, а з дівчатами він зустрічався, щоб перевірити, чи потрібно це йому. Я розумію, що він хоче бути щасливим, і я також цього хочу, але після всього цього він почав мене уникати, хоча, доки я не дізналась про це, ми дуже гарно спілкувались. Отче, я вже і не знаю, що робити. З одного боку, я розумію, що якщо він - моя доля, то ми будемо разом, а з іншого - не розумію його самого. Невже те, що він мене уникатиме, допоможе йому? Чому йому не спробути зі мною побудувати стосунки? Я зовсім не хочу, щоб він ставив мене на перше місце, але хочу, щоб він не уникав мене, а відверто поговорив зі мною. Також я дуже боюсь, щоб ця розмова не зіпсувала наші стосунки, але він надзвичайно хороша людина, з якою я хотіла би спілкуватись і надалі. Отче, порадьте щось, і, прошу Вас, помоліться про те, щоб він не зробив неправильного вибору. Наперед дякую! Христос Рождається!

Анастасія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 12 Jan 2016, 19:03:38

Славімо Його!
Дорога дитино Анастасійко, бути жінкою священика не так-то й просто та легко, як воно здається збоку. Це щось на подобі того, коли хтось смачно їсть лимон, а у нас слинка потекла, мовляв, як смачно, але як сам покуштуєш, то сльози потечуть. Анастасійко, священики - це ті люди, котрі присвячують своє життя служінню Богу й людям, а відтак буває й так, що не вистачає в них належної уваги жінці. Якщо воно з самого початку не дуже ліпиться до купи, то краще зважити все як слід, просити Бога, щоб і насправді відбулася Його воля.

Христос Народився. Надішліть, будь ласка, зразок позовної заяви на розірвання церковношо шлюбу. Наперед дякую Вам.

Віра
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 07 Jan 2016, 10:36:41

Славімо Його!
Дорога Віра, таку заяву заповнює священик, котрий буде вести Вашу справу уневажнення, бо вона є свого роду й підтвердженням з боку священика, що шлюб є неважним. Без священика Трибунал заяви не приймає. Попросіть свого священика, щоб її Вам заповнив і поставив Вам відповідні запитання з причини уневажнення, а відтак він сам все уладнає.

Слава Ісусу Христу. Отче, у мене така складна проблема. Я зустрічався з дівчиною, їй було 18, а мені 20 років. Дійшло до весілля, я задав їй запитання, чи були в неї інтимні стосунки з кимось до мене. На що вона мені відповіла, що її згвалтували. Я повірив. Одружився, оскільки мені стало шкода її, думав, вона не хотіла, але її змусили. Але пройшло п'ять років, в нас народилося двоє діток, а вона мені бере і говорить, мовляв, мене мучить сумління, я тобі тоді збрехала, що мене згвалтували, я спала з 50-річним чоловіком до тебе. Але я збрехала, щоб тебе не втратити. Я тепер почуваюся використаним. Що мені тепер робити, покинути її за брехню чи пробачити, оскільки у нас двоє дітей?

Михайло
Івано-Франківськ
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 05 Jan 2016, 08:04:05

Слава навіки Богу!
Дорогий Михасю, найперше, хочу Тобі побажати щасливого Нового року та веселих Різдвяних свят. 2016 рік проголошений у Христовій Церкві Роком Божого милосердя, а тому, гадаю, буде правильно проявити до жінки воістину правдиве християнське милосердя і пробачити. Найперше, вона призналася, хоч свою провину прикрила згвалтуванням, але совість все-таки вона має, бо розповіла правду. Вона була, напевно, ще дуже молодою, а молодь не все думає наперед, що може вийти з їх вчинків, а їм все те є дуже цікавим, бо заборонений плід є занадто спокусливим. В молодості всяке буває, тому, думаю, потрібно пробачити, і це буде для Тебе не як приниження й використання, а, навпаки, благородний вчинок, про котрий будеш знати тільки Бог, Ти й жінка. Розійтись татові й мамі дуже легко, але бути сиротами діткам при живих батьках дуже важко. Милосердні зазнають Божого милосердя!

Слава Ісусу Христу! о.Михайле, дуже щиросердечно Вас прошу, помоліться за мою дочку Тетяну, щоб вона не розійшлася зі своїм чоловіком Василем. Не можу зрозуміти, що сталося між ними. Вони вісім років зустрічалися і вже у лютому буде чотири роки, як живуть в шлюбі. Це моя дочка виявила бажання розійтися, бо розлюбила і зненавиділа свого чоловіка, як вона говорить, за те, що він випивав і ніколи ні в чому її не підтримував. Вони три роки живуть в Америці, все було добре, а тиждень тому вона категорично сказала, що йде від нього і навіть якщо буде, сама до нього не повернеться. Я її просила, благала і говорила, що це великий гріх перед Богом, бо вона у шлюбі зі своїм чоловіком, але нічого не допомагає. Я молюся цілими днями, щоб цього не сталося, бо знаю, що її чоловік Василь і не такий вже поганий, як вона говорить, бо в житті по-всякому буває, потрібно прощати одне одному і поступатися. Допоможіть, будь ласка!!! Можливо, є якісь спеціальні молитви, щоб я могла молитися, то напишіть мені. Наперед Вам дякую!!!

Слава навіки Богу!
Добре, пані Оксанко, буду молитись. Ви моліться так само з наміренням збереження родини Вашої дочки.

Слава Ісусу Христу. Скажіть, будь ласка, чи можна робити два весілля одного року і в одній сім'ї? Дякую.

Ольга
Мукачево
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Dec 2015, 13:34:27

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, якщо фінанси дозволяють, можна. Будь ласка.

Слава Ісусу Христу! Отче, я одружився у 18 років, прожили ми з дружиною близько двох років і розбіглись. Пройшло багато часу, у неї своя сім'я, дитина від іншого чоловіка. Я б хотів знати, чи може це стати причиною розірвання шлюбу?

Володимир
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 22 Dec 2015, 10:50:07

Слава навіки Богу!
Дорогий Володьку, не знаю, що маєш на увазі за причину уневажнення шлюбу, але ні одна, ні друга такою не являється. 18 років - це вже дозволений вік шлюбу, а те, що ви розбіглися, і вона вийшла заміж - Твоя провина. Голова сім'ї є чоловік, і так потрібно керувати, щоб жінка не поглядала десь по бокам, а потім розбігатись.

Слава Ісусу Христу! Отче, ми з чоловіком живемо у шлюбі вже п'ятий рік, у нас все було добре, одружувалися по щирій любові... Однак, останнім часом мого чоловіка наче підмінили... Почав багато пити, мене уникати, а потім я дізналася, що у нього є інша жінка... Він працює з нею на одній роботі... Пройшло вже біля року часу, як нічого не змінюється... Він ховається від мене, аби ій подзвонити на вихідних і т.д. Казав, що любить мене, але хоче роз'їхатися на якийсь час, аби зрозуміти, чого він насправді хоче... Я в розпачі, не знаю, як врятувати сім'ю, навернути чоловіка! Але ще дужче переживаю, чи не наведено на нього якогось чорного впливу від тієї коханки... Бо вже дуже його до неї тягне...

Юлія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 22 Dec 2015, 09:45:24

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, розповідала мені колись одна пенсіонерка про своє життя. Ще за Союзу вона мала добру роботу й дуже дорожила нею, але мала троє діток і тих діток приходилось залишати вдома одних. Наймолодшому хлопчикові було десь півтора або два рочки. У хаті обігрівали дровами і що саме було небезпечно, щоб дітки не підпалили хату, бо діток так і тягне до сірників, або взагалі до вогню. Вона, щоб дітки не грались з вогнем, а особливо найменший хлопчик, зробила так, щоб вони попекли собі пальці і сірники ніколи від них не ховала. Казала, що такий експеримент був для неї напевно набагато разів болючішим, аніж діткам, за те був дуже вдалим. Дітки ніколи не грались з сірниками або з вогнем. Може, Ваш чоловік і насправді любить Вас, але щоб та любов була щирою та свідомою, і щоб він переконався, що своє і Богом благословенне є найкращим, та щоб врятувати сім'ю, може, є доцільним задовольнити його волю, щоб попікся, а відтак цінував Вас.

Слава Ісусу Христу! В мене сталась велика біда... Ми з чоловіком одружені 3.5 роки, в нас є синочок 1.3 місяці. Мій чоловік працює на заправці, і недавно я виявила, що він переписується зі своєю співробітницею в дуже відвертій формі. Я прочитала лише її повідомлення, де вона писала, що мріє про нього, і хоче на 2 хвилини, і так, щоб ніхто не зайшов, що він не буде її, і так далі... Я не бачила, що він писав, бо він видалив повідомлення. Я на початку написала "велика біда", тому що я вихована в інших цінностях, де Бог і Його любов для мене - найвище, що сім'я - це надійна пристань і опора. Він жив лише з мамою і виріс без батька. Ця дівчина і він запевняють, що нічого не було, але я не вірю... Мені боляче, що я виховую сина, готую, прибираю, збираю йому на роботу, все, а тут такий ніж в спину. Що мені робити, як жити? Хочу подати на розлучення. Буду вдячна за відповідь.

Парафіянка УГКЦ

Слава навіки Богу!
Дорога дитино, розуміючи Твій розгублений стан, хочу порадити Тобі повірити - і чоловікові, і тій дівчині. Може й направду нічого страшного між ними не відбулося й не відбудеться. Раджу це тому, що сім'я - понад усе, батько - для дитини, чоловік - для жінки, господар - у хаті, і таке інше. Гадаю, чоловік високо й мудро оцінить такий великодушній Твій поступок, а надалі буде більш скромніший. Поламати сімейне життя легко, але де гарантія, що новий чоловік буде кращим і, взагалі, чи він буде? Тому прошу Тебе, дитино, бережи родину й борися за своє щастя і щастя дитини.

Слава Ісусу Христу! Отче, як навчитись любити? Справа в тому, що я ніяк не можу закохатись. Є хлопці, яким я подобаюсь, вони проявляють увагу, виникає якесь захоплення, а далі я не впевнена, що люблю. Я не можу сказати, що кохаю. Мені може бути цікаво, приємна увага, я щиро за них хвилююсь і дбаю. Але не впевнена, що це те почуття, яке приводить до шлюбу. В мене були лише одні стосунки, в яких я знала, що відчуваю, і то, з плином часу і моїм внутрішнім неспокоєм, вони закінчились. Я дуже хочу сім'ю і дітей. Просто не знаю, може, я надумала це таке велике почуття? Можливо, його потрібно знайти в собі. Мені вже 25. Я боюсь відкидати хлопців, не хочу залишитись одна зі своїми ілюзіями. Але і обманювати не хочу. Зараз є хлопець, до якого в мене є симпатія, але є й сумніви. Я не стремлюсь бути з ним, я не думаю постійно про нього. Просто мені з ним комфортно і приємно спілкуватись, проводити час. Але цього замало. Як знайти і відчути це почуття? Старші люди кажуть, що потрібно виходити заміж, народжувати дітей. А як позбутись страху і сумніву? Невже можна одружуваитись, як є сумнів?

Марта
Рівне
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 15 Dec 2015, 22:18:50

Слава навіки Богу!
Дорога і люба Марточко, маєш таке гарне євангельське ім'я, а тому і люблю Тебе! Звичайно, що такий шлюб, де є сумніви, не є важним шлюбом. Вибери собі з поміж всіх такого, котрий би був, на Твій погляд, найкращий, і йому довір своє життя, ні на мить не забуваючи, що ідеалів практично немає. Нехай щастить Тобі!

Слава Ісусу Хриту!
Отче, за 2 роки зустрічей зі своїм хлопцем я виявила в ньому низку недоліків, які він готовий виправляти, та й я на них іноді закриваю очі, оскільки вони лише в характері і до шкідливих звичок не мають відношення. Визнаю також, що маю теж букет недоліків, проте все ж таки мене дещо засмучує. Одна старша жінка інтенсивно слідкує за моїм життям, вона добре знає мого хлопця і постійно вказує мені на ці недоліки: не так їсть, не так засміявся, занадто емоціний, а тому ображатиме мене в майбутньому подружньому житті. А ще каже, що я занадто віддана, а чоловіки - такі істоти, що ніколи того не поцінують, і в результаті через його недоліки не зможемо бути повноцінною сім'єю. Я завжди поважаю старших, мені дорогі їхні поради, але тут чомусь я не хочу до них прислухатись, і мені стає погано на душі, здається, що все роблю не так, що, можливо, помилилась у виборі з хлопцем. Скажу відверто - все подальше життя, якщо на це буде Воля Божа, я хочу провести лише з одним чоловіком, а тому таких ситуацій, як розлучення, навіть не можу припускати, але й зараз не хочу з ним через це розходитись, занадто вже споріднена душа. Якщо можете, порадьте мені щось... З нетерпінням чектиму Вашої відповіді.

Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 08 Dec 2015, 19:04:20

Слава навіки Богу!
Дорога Наталія, можу порадити тільки те, про що й сама пишеш, - щоб не припуститись ситуації розлучення, потрібно як ото в поговірці говориться - сім раз відміряй, а лише так відрізуй. Потрібно все як слід зважити, а відтак поступити єдино правильно, бо шлюб на все життя.

Здравствуйте! Я - православная христианка, мой жених (таковым он был для меня) - католического вероисповедания. Но он в храме годами не был. Он меня жестоко предал и обманул, мы были помолвлены тайно, и родственники его не знали. Я доверилась ему и зачала во грехе ребёночка. Когда узнала о беременности, рассказала ему и думала, что мы расскажем вместе его родителям и поженимся. Но он поставил меня перед фактом, что он помолвлен с другой, и родители готовятся к свадьбе. Просил оставить ребёнка и молчать. Жениться на той девушке его вынудили родители, она из обеспеченной семьи, а я, видимо, не подходила их семье, что даже факт моей беременности их не остановил. Конечно, я не смолчала, я искала правды, совести, рассказала о себе и этой девушке, и его родным. Но ошиблась, они были так далеки. Аборт - это всё, что им стало нужно от меня. На пятом месяце я узнала, что они с той девушкой венчались и зарегистрировались. Не в храме, а на улице в беседке. Из священнослужителей был священник, как оказалось, - знакомый, родственник. Я постоянно задаюсь вопросом: считается ли такое их венчание действительным? Зная, что есть девушка – беременная, обманутая и оставленная им. Я перечитала много информации, но именно о такой ситуации ответа нет. Спасибо.

Нелли
Благовещенск
Амурский
Православная
Дата - Wednesday, 02 Dec 2015, 06:17:56

Слава Ісусу Христу!
Дорога Неллі, пишу Вам відповідь українською мовою й надіюсь, Ви її зрозумієте. Найперше, що хочу сказати, це своє сподівання в тому, що Ви не вбила дитинку, не зробила аборт, а далі моя відповідь. Якщо мої сподівання є виправданими, то Ви є істинна християнка, хоч і зробила в житті помилку, але Ісус сказав, що неможливо так прожитии, щоб спокус не було. Доки є спокуси, до тих пір буде й гріх. Те, що Ви довірилась молодому, симпатичному, але обманнику, звичайно, гріх. Так у свій час піддалась спокусі і Єва. Дорога Неллі, те що Ви у гріхові зачала, проститься Вам народженням дитини, бо Святе Письмо каже: «жінка спасеться через народження дітей»!!! У Вашому житті ще усміхнеться доля Вам. Дитинка буде Вам розрадою, і правильно зрозуміє Вашу помилку Ваш правдивий жених, який обов'язково прийде!!! Чи було вінчання дійсним? То тут така справа - якщо воно проходило в присутності священика і немає значення, знайомий він чи навіть родич, і все рівно де воно проходило, - вінчання є дійсним. Я розумію, що така відповідь не дуже є для Вас приємною, але такі правила. Дорога Неллі, думаю, для Вас буде краще забути про все те, що було, й планувати собі щасливе майбутнє. Радійте дитинці і нехай виросте вона Вам на радість, а Богу на славу. З таких діток виростають мудрі, добрі й порядні люди!!! Нехай +Благословить Вас Господь!

Слава Ісусу Христу! Отче, в мене до Вас таке запитання: моя мама овдовіла в 19 років і залишилась дитина - мій рідний брат по матері. Мама вийшла заміж за хресного батька цієї дитини, свого кума. Вони церковний шлюб не брали. В цьому шлюбі народились я і мій молодший брат. Я 6 років (тому) також овдовіла, залишилась з дитиною-інвалідом на руках, в мого молодшого брата теж народилась хвора дитинка, а в старшого брата двоє здоровеньких дітей і щасливий шлюб. Скажіть, чи це все є наслідок духовного споріднення моїх батьків, що робити в цій ситуації? Батькам боюсь сказати, що це був їхній гріх, бо в тата хворе серце - може не перенести таку інформацію, а мама теж за нас дуже переживає.

Наталія
Івано-Франківськ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 01 Dec 2015, 06:00:47

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, я не можу розгадати, чому або за що маєте таке у своїх сім'ях, але впевнено можу стверджувати, що батьки ваші допустились гріха і в ньому продовжують жити.

Слава Ісусу Христу!
Чи має право чоловік бачити статеві органи своєї жінки і торкатися їх? Чи має право чоловік бачити дівочу плівку своєї жінки?


Василь
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 04 Nov 2015, 14:44:03

Слава навіки Богу!
Якщо пара є Богом благословенна, мають шлюб у Церкві, то вони вже належать не собі, а своїй половині.

Слава Ісусу Христу!
Питання щодо обряду вінчання. Є такий момент, коли священик із молодими тричі (чи раз) обходить навколо тетраподу. Нас чомусь не водили так. Наскільки це є обов'язковим?


Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 28 Oct 2015, 13:18:11

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, не варто переживати за те, що вас так не водили, бо шлюб і без того є важний.

Слава Ісусу Христу.
Підкажіть, будь ласка, якщо хлопець був одружений і брав шлюб, але зараз перебуває уже чотири роки в розводі, то чи можуть нам дати шлюб? Якщо ні, що для цього потрібно? Дякую за відповідь.


Надія
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 27 Oct 2015, 18:59:12

Слава навіки Богу!
Якщо шлюб брали у Церкві, то мусить бути його уневажнення, щоб взяти інший.

Слава Ісусу Христу!
Отче, звертаюсь до Вас з черговою порадою, адже вже кілька днів не знаходжу собі місця. Я вчуся в університеті, маю хорошого хлопця, кожен день зустрічаю, як і всі, з світлими подіями і певними труднощами, але все-ж-таки, я не впевнена, що на те, як я живу, є Божа Воля, постійно ставлю собі запитання: "Ця людина є мені близькою, я всім серцем хочу стати йому потрібною, а в майбутньому - дружиною, але чи подобається це Господу?". Адже мій хлопець не є ідеальний, має недоліки, що як Бог не хоче його бачити поряд? Тим більше, нам двом доводилось перейти сильні перешкоди, щоб не розстатися, а коли через інших пробували це зробити, не могли. Як мені знати Волю Господа? Адже моє покликання може співпадати з подружнім станом, але як знати, що подобається Богу? Бо дуже легко помилитися, потім трудно справити та й, на мою думку, кожна людина в житті має мати своє місце, окрему місію і, не зважаючи на сильні почуття, я хочу робити те, що буде згідно Волі Божої, тільки не знаю, як чути цю Волю.


Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 21 Oct 2015, 07:55:16

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, Ти пишеш, що плануєш стати для свого хлопця дружиною. Це дуже гарний та Богу угодний план, бо саме для того й створив Творець хлопця та дівчину, щоб вони поєднали свої долі в родинне життя. Та для того, щоб Бог поєднав пару, мусить бути тверда воля з обох боків на Божий поклик бути чоловіком та жінкою, без будь-якої умови віддати своє життя своїй половині. Тільки так Богом є благословенний шлюб, а тому краще заздалегідь про все зважити.

Пане Михайле, так сталось, що я розводжусь з жінкою, з якою жив в цивільному шлюбі (не вінчаний). Зустрів давнє кохання, вона каже: "Не будем з тобою (фізично), поки ти одружений". Я вважаю, що бути фізично, поки одружений цивільно і не вінчаний з коханою, гріх однаковий. Чи якщо будь-яка людина, що займається коханням в неосвяченому церквою шлюбі, то є гріх? Чи правий я?

Андрій
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 14 Oct 2015, 20:44:39

Слава Ісусу Христу, пане Андрію!
Немає у Вас жінки так, як не було чоловіка в самарянки. То є всюди тільки гріх чужоложства.


Читайте також відповіді священника УГКЦ (по темах):


Также Вы можете задать вопрос священнику Римо-Католической Церкви (РКЦ)

Также Вы можете задать вопрос священнику Православной Церкви (РПЦ)


Будь ласка, перед тим, як задати запитання священику, ПЕРЕЧИТАЙТЕ запитання/відповіді на вищевказаних сторінках – можливо, що на таке питання отець Михайло ВЖЕ ВІДПОВІВ

Термін відповіді на Ваше запитання може складати від декількох днів до декількох місяців


На запитання відповідає о. Михайло Шелемба

Рекомендуйте цю сторінку другові!



Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!