Слава Ісусу Христу!
Розумію, виберіть собі, що Вам до вподоби - монастир, або монаший чин, зконтактуйте з ігуменом того монастиря, а відтак він скаже, як бути. Най щастить.

Слава навіки Богу!
Батьків потрібно переконати, що саме у монастирі майбутнє.

Слава навіки Богу!
Дорогий Миколо, якщо оті певні причини є слушними, тоді жодних проблем - живіть, служіть Богу та ближньому.

Слава навіки Богу!
Дорога Катеринко, дуже хороший, Богоугодний маєш намір, хай Господь Тобі допомагає вірно Йому служити. Катеринко, кожне монаше згромадження має свій Устав (правила), а тому потрібно цікавитися саме у конкретному монастирі, зі скількох років можна до них потрапити.

Христос Воскрес!
Дорогий Ігорю, дуже добрий намір маєте! Я є світський cвященник, тому якусь слушну пораду, щодо монашого чину запропонувати мені важко Вам. Раджу відвідати різні монастирі, придивитися до їх життя, все як слід зважити, а відтак і вступити туди, де більше Вам сподобалось. Нехай щастить.

Слава навіки Богу!
Дуже добрий намір, Бог Тобі нехай допоможе здійснити його. Дивись наживо Святу Літургію щоденно о 8:00, фейсбук-сторінка о. Михайло Шелемба.

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Васильку, найперше, потрібно до сповіді, а відтак попроситися в монастир. Думаю, приймуть.

Воістину Воскрес!
Дуже гарне бажання маєш, Ігорку. У Твої 16 ще не все можеш свідомо і, головне, правильно спланувати щодо майбутнього життя, тому постарайся спочатку здобути освіту, дівчині відверто сказати за свої покликові почуття, а відтак воно саме собою налагодиться так, як того хоче Бог.

Слава навіки Богу!
Дорогий Максимку, 18 років - це є прекрасний вік, але ще не є достатнім, щоб прийняти таке відповідальне рішення на все життя, а тому потрібно придивлятись з боку на життя в монастирі, бо воно не є подібним до світського. Практикуй свою віру, багато молись, щоб провадив Тебе Бог дорогою до Неба, а вже після, як відчуєш, що це правдивий поклик Божий, спробуй спочатку рік прожити у монастирі, потім три, а відтак побачиш, чи воно Твоє.

Слава навіки Богу!
Дорогий Сергію, думаю, що вікових обмежень не існує.

Слава навіки Богу!
Потрібно попроситися в якийсь монастир та спробувати один рік монастирського життя, а відтак приймати відповідне рішення.

Слава навіки Богу!
Дорога Людмилко, дуже добрий маєш намір, а тому найперше мусиш вибрати собі монаший чин, згромадження, яке Тобі найбільш до вподоби. Відтак у кожному монастирі є ігуменя, з нею переговорити, а там вона про все розповість. У кожному згромадженні свої правила.

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, для чернецтва повинен бути Божий поклик, так само як і до священства, бо служити Богу - це не влаштуватися на роботу, мало попрацювати, а потім щось не сподобається - поміняти роботу, вийти заміж, а потім побачила іншого й поміняла чоловіка. Приймати обіти - це дуже серйозна справа і потрібно все як слід зважити.

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Отче! Мене звати Роман.
Мені зараз 14 років. Я хочу стати cвященником. У сусідньому селі був один cвященник, але його покинула дружина, і він став монахом. Кожного разу, як його бачу, то з його обличчя сяє невимовна радість, а коли благословляє мене, то аж сльози на очі навертаются... Я також хочу бути cвященником-монахом, бо вважаю, що цей шлях є праведнішим.
Хочу бути в Українському Афоні - Манявському скиті на Івано-Франківщині. Це дуже гарний православний монастир. Але батьки не схвалюють мого рішення. Мій тато - cвященник. Мабуть, це він прищепив мені любов до Бога, до Церкви. Мене тягне до Церкви, а коли немає можливості відвідати Дім Божий, то дуже сумую. В моєму селі є дві церкви. В тих церквах служить мій тато. Каже, що я теж буду тут служити, але щоб мати цю парафію, мушу одружитись. Але я хочу вибрати аскетичний шлях. Монаший подвиг. Тому мушу піти в монастир за покликом. Одного разу сниться мені сон. Дивлюсь на ікону Тайної Вечері, а Ісус стоїть і молиться. Раптом під час молитви Ісус простягає до мене руку і ніби кличе взяти Його ярмо любе і тягар легкий. Цілу ніч я плакав і вирішив стати монахом. Вже вибрав собі покровителя - Священномученика КИПРІЯНА.
Але мої батьки хочуть, щоб я одружився, обзавівся сім'єю, але вони не розуміють, що моє серце хоче бути з Богом. Моя мама каже: "Хочеш піти в монастир? А про нас з батьком ти подумав? Хто нам склянку води подасть? Порушуєш 4-ту заповідь Божу".
Я не знаю, що мені робити? Я шаную батька і матір. Але спираюсь лише на слова Господні: "Хто любить батьків більше ніж Мене, той Мене не достойний".
Підкажіть, Отче, що робити?

Роман

Слава навіки Богу!
Почекай, дорогий Романку, до 15 років, а там може приймеш інше рішення.

Слава навіки Богу!
Думаю, що можна. Як часто й на скільки - не знаю, бо у різних чинах є різні правила.

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, думаю, що добре зрозумів Вашого листа, а тому моя відповідь така: 15 років тому Ви добре зрозуміла Божу волю і живете саме тим життям, яке є до вподоби Божої, а саме: "Бог Творець створив їх чоловіком і жінкою", кажете, що маєте чоловіка! А його Вам Творець створив. Маєте чудесних діток - Ваша радість і гордість, а Творець сказав: "любіться і плодіться". Наталочко, Ви виконала саме Божий задум що до жінки. Гадаєте, у монастирі Ви б більше принесла користі на славу Божу. Не знаю! Бути доброю жінкою, бути доброю мамою, і в той самий час бути доброю практикуючою християнкою, - не так вже й легко, але саме це надзвичайно високо цінить Бог, бо така Його воля, щодо продовження роду людського. Всі ці риси потрібно утримати, живучи у світі між всякими спокусами, а не замкнутись у монастирі. Обмежень немає, але Вас Бог покликав служити Йому саме у такий спосіб, яким живете. Нехай щастить! Радію за Вас і Вашу родину! Бог любить Вас!

Христос Воскрес!
Андрійку, рідним потрібно довести своїм життям та поведінкою, що Тебе і насправді кличе Бог до монастиря.

Слава навіки Богу!
За умови, що ви обоє погоджуєтесь добровільно на такий вчинок, Ви можете піти в монастир, але чоловік, якщо ви в шлюбі, одружуватись не може.

Слава навіки Богу!
Дорога Терезко, це дуже добре, що Ти хочеш поради. Моя порада Тобі така, а там собі все як слід порозважай і прийми одне, але правильне рішення. Бути в монастирі і служити Богу є дуже добре і досить легка є ця справа - займатися справою, котру Ти любиш, відійти від світських справ і так все життя. Бути жінкою cвященника є зовсім інша справа й набагато важча. Там прийдеться народжувати діток, виховувати їх - бути мамою. Майже так само, як cвященник, їй потрібно переносити всі священицькі служіння й дуже часто зазнавати невдячність від тих, кому служиш. Всім не вгодиш. В народі кажуть, що ще такий не вродився, щоб усім вгодив. Бути жінкою cвященника - це так само служити Богу. Бажаю Тобі, дитино, щоб Ти і направду стала Святою Терезкою! Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу!
Вам потрібно просто піти в любий, котрий Вам до вподоби, монастир і сказати про свій намір, а там вже підкажуть, як бути далі.

Слава навіки Богу!
Дорога Анночко, якщо Вас запросять батьки дитинки стати духовною мамою для своєї дитинки, то Ви нею після Тайни Хрещення станете, але після Божого поклику до чернечого життя, чи зможете його присвятити на славу Божу - це вже залежить виключно від Вас.

Слава навіки Богу!
"Да будет воля Твоя, Отче". Молитва "Отче наш".

Христос Воскрес!
Дорога Мирославко, намірення - і одне, і друге, дуже гарні, а тому в тебе є ще час добре зважити про все й прийняти єдино правильне рішення. Божого Тобі +Благословіння.

Воістину Воскрес!
Дорога сестро Світлано, нехай +Благословить Тебе Господь, пошле Тобі обільні свої ласки. Буду пам'ятати на Тебе в молитвах.

Слава навіки Богу!
У вас, Анатоліє, матеріальне мислення про Бога. Бог матеріальної плати не потребує, бо все те, що ми би Йому хотіли заплатити, й так є Його, Бог все створив і всім управляє. Бог потребує нашої любові та всіх людських дій на прославу Бога, Його любити, Йому служити. Подібному аскетичному життю можна віддатися у монастирях, а чинів є дуже багато - один аскетичніший за інший, а тому порадьтеся зі своїм cвященником, і він, знаючи Вас, порадить відповідний монаший чин, а там є і свій дочасний, або вічний термін перебування.

Славімо Його!
Дорога Анночко, дуже добрий намір визріває у Твоїх планах, і також дуже правильна дискусія проходить у Твоєму серці. Це дуже добре! Видно - маєш порядне виховання! Це тішить. У Церкві так само бувають різні випадки і навіть такі, котрі не рекламують Її. Саме тому я тішуся тим, що перед тим, як віддатися на служіння Богу, Ти все зважуєш, а як воно буде??? Якби всі так поступали, гадаю, випадків, про котрі Ти не зовсім доброї гадки, було б менше, або взагалі їх не було б. Батьків потрібно слухати, але якщо голос поклику все дужчає, не потрібно від нього ховатися, а потихеньку готувати до цього батьків. У Твоєму наміренні обов'язково потрібний духівник, і це краще буде той, котрий знає Тебе та родину.

Славімо Його!
Дорога Юстинко, у цьому питанні Вам допоможе cвященник, що служить у тому храмі, куди ходите на Святу Літургію. Він підкаже, як правильно вибрати чин і т.д.

Христос рождається!
Дорогий Давидку, Тобі і личить стати монахом, бо носиш ім'я святої людини, котра написала 150 дуже гарних псалмів. Щоб стати монахом, найперше потрібно дуже багато молитися, а відтак Бог підкаже, до котрого чину монашого віддати своє життя.

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, батьків, звичайно, потрібно слухатися, але якщо Ти відчуваєш правдивий поклик Божий до служіння в монастирі, то той поклик переможе. Все повинно відбуватися виключно з доброї волі, без всяких побічних причин. Причина ОДНА - служити Богу!

Воістину Воскрес!
З виповненням повноліття, потрібно знати молитися, а що потрібно робити, скажуть у монастирі.

Найперше потрібно, щоб Твій cвященник рекомендував це зробити. Відтак потрібно собі вибрати монаший чин і добре зважити собі всі "за" і "проти", та, звичайно, багато молитись.

Слава навіки Богу! Дорога Наталочко, дуже добрий намір маєш, а головне, що Ти відчуваєш поклик Божий. Мусиш перемогти свій страх і звернутись до сестер-монахинь, щоб вони розповіли Тобі більш докладно про життя в монастирі, а головне, про всі труднощі, з котрими приходиться вести життя в монастирі. З боку воно може здаватись дуже гарним, а головне - легким, та насправді воно не зовсім так. Бути жінкою cвященника - це значить нести з ним всі священичі хрести, що також з боку здається дуже легко. Відтак, зваживши всі за і проти, Ти, надіюсь, приймеш саме таке рішення служити Богу, до котрого Він Тебе й кличе.

Дуже дякую за відповідь, за пораду... Напевно, я все ж наважусь підійти і поговорити з сестрами... Найбільше, що мене стримує, це мій хлопець. Я боюсь, як він це переживе і дуже не хочу, щоб він залишився сам... Я хочу, щоб він був щасливим, знайшовши мені заміну! А ще боюсь, як переживе моя мама... В неї проблеми зі здоров'ям, і я боюсь їй щось говорити таке, що змусило б її хвилюватись (це, в свою чергу, може привести до серйозних ускладнень). Але я знаю одне, точніше, ставлю собі питання: чи пішла б я в монастир, якби в мене не було хлопця, і якби мама не була б проти?.. І знаю, що ПІШЛА б!!! Важко жити в постійній боротьбі з собою і зі своїми думками... Щиро дякую... Мені зараз дуже важлива підтримка.

Наталя
Львів
Україна
Католичка

Слава навіки Богу! Дорогий Сергійку, все, що Ти написав, на превеликий жаль, має місце у нашому житті. Віру свою потрібно підкріплювати справами, котрі будуть свідчити про віру. Бог, творячи кожну людину, уклав у неї щось своєрідне і неповторне, а головне - уклав у неї Свій образ і подобу, та дав дар життя, і за це все потрібно постійно дякувати Йому. Не падай у відчай, бо Творець створив і Тобі другу половинку саме по Тобі і по твоїм характерові. Прийде час, і Ти її зустрінеш, а молись з наміром, щоб Бог у особливий спосіб її Тобі показав. Те, що Ти не ходиш в селі у церкву, є не зовсім добре, бо щоб піти до монастиря, кандидат мусить мати від місцевого cвященника певну характеристику-рекомендацію. Монах може бути хресним батьком, а відтак кумом. Монаше життя є досить таки своєрідне, це життя зовсім відірване від життя світського, а тому перед тим, як на таке наважитись, потрібно дуже добре все зважити.

Слава навіки Богу! Віддати своє життя служінню Богу є дуже відповідальним. Але перед тим, як на такий поступок рішитись, потрібно дуже добре все зважити і в монастир приймають по рекомендації cвященника, а тому потрібно порадитись зі своїм cвященником.

Слава Ісусу Христу.
Отче, мене звати Таня, мені 19 років, на даний момент я навчаюсь в університеті. Але подальше життя я не уявляю зовсім. Піти в монастир я задумалась місяць назад, про це я не повідомляла нікому. Я хочу присвятити своє життя Господу. Не знаю, як мені вирішити це з батьками. Вони мене не зрозуміють, і при цьому вони будуть оперуватись до навчання в університеті, як я зможу його покинути? Але я дуже хочу піти в монастир. Я не уявляю себе в міському житті. Я боюся, що я не знайду свого місця в ньому. Допоможіть мені у цьому вирішенні. Дякую. Слава Ісусу Христу.

Тетяна

Слава навіки Богу!
Дорога Тетянко, дуже гарний намір назрів у Твоєму житті, бо служити Тому, від Кого все і абсолютно все залежить, є дуже і дуже велично, але в той самий час дуже відповідально.
Гадаю, буде дуже добре закінчити університет, отримати диплом, бо Богу так само потрібні дипломовані слуги. За той час старайся багато молитись і проси Бога, щоб Його поклик до Тебе не згасав. Почни практикувати свою віру, часто приймай активну участь у святій Літургії, не пропусти жодної неділі і свята, щоб не вислухати Літургію, приступай до Тайни покаяння, кожної Літургії причащайся і у такий спосіб почни сама себе випробовувати,  немов у чернечому житті. Про це абсолютно нікому не говори і якщо на протязі року і більше Ти не відчуєш послаблення наміру піти до монастиря, з Тебе станеться добра сестричка, а потім будеш рости у своєму монашому чині. Придивляйся до монаших згромаджень і вибери собі таке, яке буде більше до вподоби.

Слава Ісусу Христу
Справа в тім, що це моє бажання було задля втечі від мирського життя. Я на прірві. Я розчарувалася в своєму існуванні. Я переосмислила і усвідомила, що я робила все життя лиш одні помилки. Я не зможу далі навчатись, бо все, що я робила до цього, я робила просто так, без жодної мети. Я мало знаю світ. Я не впевнена, що зможу самостійно існувати в ньому. Я лиш буду тягарем своїм батькам. Моє бажання піти в монастир аргументовано моїм бажанням спокутування моїх гріхів, і знайти прощення Господа, і молитви за своїх близьких. Допоможіть мені. Я мало знаю Біблію. Я хочу повернути віру. Я не хочу скоювати найбільший гріх. Допоможіть мені. Що мені робити?  Слава Ісусу Христу.

Тетяна

Раз така справа, з цим питанням потрібно звернутись до cвященника, висповідатись і просити, щоб дав рекомендацію до монастиря.

Слава Ісусу Христу!
Я хочу у Вас запитати поради. Я  ніяк не можу справитись зі своїми думками про смерть і про своє неправильне життя... Я то вхожду в моменти розпачу, то набуваю протилежного ставлення, тобто - як є, так є, і далі починаю робити гріхи, що думками, що ділами... Я не можу себе контролювати, я не можу віднайти в собі людяність і нормативне ставлення - як до оточуючих, так і до всього... Я входжу в стан задоволення певними моментами від такого свого поводження, і це мене дуже лякає... Я хочу позбутись цього, але зараз  мої думки лиш націлені на самовбивство, я хочу зникнути, щоб не завдавати ще більше проблем. Але знаю, що це непоправне рішення, і воно ніяк не вирішить моїх проблем... Адже я зроблю ще гірше... Я хочу у Вас запитати, чи можна звернутися в монастир, щоб спокутувати свої гріхи, віднайти Віру, відкрити серце для Бога. Чи це правильно - шукати спасіння таким шляхом, бо знаю, що я не зможу далі перебувати в мирському житті, знаючи, що я все це робила??? Чи були такі випадки за Ваше існування, чи це тільки я така???
Слава Ісусу Христу!

Тетяна

Слава навіки Богу!
Для того, щоб спасти душу, не обов'язково йти в монастир, і в такий спосіб відійти від світу, від спокус, від думок і тому подібного, бо у монастирі є свої спокуси і може ще гірші, але спробувати можна. За спасіння Вашої душі бореться Ангел - Ваш хоронитель, але інколи злий дух вхитряється достукатись до Вашого серця, і тоді й приходять на думку все те, що мучить Вас.

Наталя
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 28 Aug 2013, 22:51:20

Слава навіки Богу!
Дорога сестричко Наталю, в першу чергу, Тобі потрібно порадитись з твоїм cвященником, він, знаючи Тебе, порадить Тобі саме те, що буде Тобі більше підходити. +Нехай Бог благословить!

Слава Ісусу Христу!
Дорога Інночко, Ти дуже добре розважаєш над людським життям. Ти маєш рацію, що якщо запропастити душу, то життя наше нічого не вартує. Те, що Ти хочеш податись у монаше життя, є дуже похвально, але спочатку мусиш собі вибрати монаший чин, бо їх є багато, і вони різняться між собою за Уставом. Приглянься до життя різних сестричок, і котрі Тобі будуть більше до вподоби, ось туди і піди.

Отче, зараз я почала задумуватись, чи іти мені в монашки, чи ні. З одного боку, я хочу присвятити повністю своє життя Богу, а з іншого, я хочу мати чоловіка і дітей. От я завжди складаю собі плюси і мінуси, і не знаю, що вирішити. Просто проблема в тому, що я не знаю, чи є у мене покликання, чи ні. Я навіть не знаю, як це визначити, чи б могли Ви мені допомогти і щось порадити?
В мене друг іде в монастир, він казав, що я маю покликання, закликав мене, і я майже готова, а майже ні. Таке відчуття, що я стою зараз на роздоріжжі і маю вибрати, в який бік піти, і від цього залежить моє подальше життя. Тому поки я стою на місці.
Зараз важливий етап у моєму житті - вступ в училище, яке я мріяла, а потім згодом в вищий заклад, але тепер я не знаю, чи дійсно мені це потрібно. Я боюсь втратити покликання і водночас боюсь, якщо я піду у монастир і в мене не буде покликання втратити час. Я не знаю, що робити. З нетерпінням чекаю відповіді. Наперед велике Вам спасибі. Надіюсь, Ви мені допоможете.

Софія

Слава Ісусу Христу!
Дорога Софійко, Ти мусиш у цей час не поспішати, а направду все дуже добре зважити, бо саме від цього кроку залежатиме все Твоє життя, але і служіння Богу. Якщо Бог і направду кличе Тебе до служіння, то Він ніколи не поміняє свого плану, а це значить, що Ти не втратиш ніколи того Його поклику. Потрібно розуміти і те, що Бог кличе нас собі для служіння у різний спосіб. Кожна стать жіночого роду, це є потенційна мама, співпрацівниця з Творцем у продовженні роду людського, а це вже є прямий поклик Божий. Якщо Твій друг іде у монастир і каже Тобі, щоб і Ти наслідувала його приклад, це ще не значить, що то є Божий поклик. Інший друг Тобі порадить зовсім протилежне і так само може стверджувати, що так хоче Бог.
Добре подумай, Софійко, і прийми таке рішення, яке б відповідало значенню Твого імені. Молись і нехай Тобі Бог дасть добру і мудру гадку.

Наталія
Славутич
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 25 Apr 2013, 08:07:33

Слава навіки Богу!
Дорога Наталія, Ісус каже, що той, хто хоче бути з Ним, нехай бере на себе свій хрест і йде слідом за Ним. Нам збоку здається, що служити Богу, це щось на зразок вічного свята, без спокус, без хвороби, без переживання і так далі. Насправді воно не зовсім так, бо служити Богу - це велике і страшне навіть самим небесним силам, це кожноденне носіння того хреста, котрий ми добровільно беремо на себе і йдемо за Ісусом. Те, що Тебе вдома не розуміють, чому Ти хочеш піти в монастир, напевно вже і є ознакою носіння того хреста, котрий Ти збираєшся взяти на себе і слідувати за Христом. Батьків потрібно переконати у правильності твого вибору. Молись, і якщо насправді Тебе Бог покликав, батьки зрозуміють!

Ірина
Київ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 07 Feb 2013, 11:45:22

Слава Ісусу Христу!
Можливо, для того потрібна обоюдна згода подругів.

Руслана
Івано-Франківська область
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 23 Oct 2012, 19:41:18

Слава навіки Богу! Дорога Русланко, щиро вдячний за такого змістовного листа.
Дорога сестричко, уявіть собі свою родину маленьким монастирем, де чоловік є настоятелем, а ви з дітьми - простими монахинями, які повинні виконувати послух точно так, як це робиться у монастирі. У монастирі є свої правила, де кожна сестричка має виконувати свою працю, тож нехай у вашій родині буде Вам на втіху маленький монастир. Зробіть свою родину взірцем християнської родини. Може, саме такого послуху від Вас чекає Отець Небесний, може, саме для того Він Вас покликав бути Йому послушною, як це зробила Пречиста Діва Марія. Ви ж нічого не втратила, а, навпаки, дістала від Бога те, що отримує кожна жінка і більше. Розважте у молитві і Ви відчуєте, як Святий Дух про все Вам дасть зрозуміти. Піти у монастир, закритись у келії і молитовно служити Богу є дуже похвально, але набагато більше служити Йому саме у такий спосіб, у який Він покликав саме Вас!
+ Божого Вам благословіння!

Руслана
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 08 Aug 2012, 07:39:35

Слава навіки Богу! Дорога Русланко, радію за Тебе, що серце Тобі підказує, що місце Твоє у великій нашій родині Святої Матері Церкви. Прочитай Матея: 6:19-21, Матея: 10:37-39. Моя також Тобі така відповідь на Твоє запитання. + Нехай Бог Тебе благословить!

Олег
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Mar 2012, 12:49:16

Що в людей неможливо, то у Бога все можливо.

Олег
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Mar 2012, 12:45:06

Гадаю, що ні.

Олег
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Mar 2012, 12:40:49

Слава Ісусу Христу! Молодець, Олег, що бажаєш взяти на себе хрест служіння Богу і людям. Зроби так: спочатку поступи на теологію, а там потрібно вчитись довго, а за той час сам відчуєш, чи зможеш бути монахом.

Наталя
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 21 Feb 2012, 18:35:46

Слава навіки Богу! Дорога Наталочко, ці Тайни, - як Тайна чернецтва, так і Тайна подружжя, в житті людини можуть бути тільки один раз, а тому перед тим, як прийняти тверде рішення і її прийняти, потрібно сім раз відміряти, а один раз її прийняти. Тайна чернецтва приймається не відразу, а приймається декілька раз: на один рік, потім на три, а відтак складаються вічні обіти. Тайна подружжя береться раз і на все життя. Радий за Тебе, Наталочко, але добре мусиш все зважити і тільки так прийняти відповідне рішення. +Нехай благословить Тебе Бог!

Андрій
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 30 Nov 2011, 21:26:23

Саме так і приймається - спочатку декілька раз приймається терміном на один рік, а потім на три роки і тільки так на все.

Глеб
Самара
Россия
Католик
Дата - Tuesday, 18 Oct 2011, 16:21:09

Радий нашій зустрічі, п.Глеб, у павутинні Інтернету! Надіюсь, наші спілкування будуть носити позитивний та плідний характер.
Ставрофорний протоієрей - це священичий титул, або ієрейська нагорода, як вираз подяки за ревне служіння в розбудову живої Христової Церкви.
Чим відрізняється «біле» духовенство від «чорного», - поняття не маю, але думаю, що кольором.
Монаше життя - це життя, повністю віддане служінню Богу. У різних монаших чинах є різні свої монаші устави, але головне, що монах при прийнятті вічних обітів відрікається від всього світського, він може мати собі їжі тільки на один день і одежі тільки один комплект. Є ще багато і інших у них правил, але про них можуть докладно розповісти тільки монахи, бо вони між собою різняться.

Василь
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 07 Sep 2011, 13:10:22

Слава навіки Богу!
Якщо покликання від Бога, Бог Вас вибрав і покликав, - ідіть за Ним, а Він все устроїть так, що ігумен і час знайде, і слухавку візьме. "Царство Боже потрібно силою брати", - каже Господь.

Людмила
Тершів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 19 Jul 2011, 23:26:13

Точно так, як написала у листі, потрібно сказати і батькам.

Ігор
Львів
Україна
Католик
Дата - Thursday, 23 Jun 2011, 16:39:50

Слава навіки Богу! Дорогий Ігор, стати монахом, в принципі, Ти можеш, але якщо в Тебе є такий нахил, і, будучи монахом, він почне прогресувати, то може статися, борони Боже, великий скандал і згіршення для багатьох.

Іван
Підгороднє
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 01 Jun 2011, 10:14:18

Слава навіки Богу! Дорогий Іванку, а дітей Ти на кого залишиш, хто їх буде в люди виводити, чи Ти хочеш їх поміж людей пустити? Краще такому чоловікові, котрий має жінку і дітей, жити благочестивим життям, максимально наближеним до монашого, у своїй родині, та в такий спосіб виховувати діток бути порядними практикуючими християнами. Гадаю, що таке рішення буде більш до вподоби Богу.
Але, якщо у родині є взаїмне, не вимушене, погодження, без будь-якого ущербу для кожного члена сім'ї, з наміром віддатися повністю служінню Богу, вмерти для світу і воскреснути для служіння Богу, то такий варіант можливий.

Іван
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 25 Jan 2011, 00:34:14

Дорогий Іванку! Зробити це дуже легко й просто. Ти знаєш хоч за один монастир, де він знаходиться? Знаєш! Чудово! Ось збирайся і піди туди, послухай Літургію, послухай проповідь, зроби так декілька раз, приступи до Тайни покаяння, приступи до Святого Причастя. Поцікався від братчиків-монахів, як вони там проживають, чим займаються. Відвідай декілька монастирів, бо вони є різних чинів і так само собі про все порозпитай, а потім все зваж, зможеш все життя служити тільки Богу і в монастирі чи ні, а коли твердо вирішиш, що хочеш іти на службу Богу саме у той монастир, тоді вже гадаю Тобі не знадобиться запитувати у cвященників, як піти в монастир.

Ольга
м.Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 11 Jan 2011, 14:12:09

Славімо Його! Кожний монах чи монахиня повинні бути приписані до якогось конкретного монашого чину і конкретного монастиря. Такий порядок, а в миру кожна людина повинна жити в рамках християнської моралі, що інколи їй здається, мов вона провадить життя, немов у монастирі. А монашество в миру практикувалось за часів підпілля.

Олексiй
Львiв
Україна
Католик
Дата - Thursday, 06 Jan 2011, 03:35:05

Христос рождається! Славімо Його!
Олексій, по трупам ходити не потрібно, бо це незручно, а той, хто з мечем грає, той від меча погибає. Про це варто пам'ятати. Дорога в монастир відкрита для кожного, потрібно лише піти до монастиря і звернутися з проханням до ігумена, а він все вирішить.

Олексій
Львів
Україна
Католик
Дата - Thursday, 06 Jan 2011, 17:25:12

В кожному монастирі є ігумен, ось до нього й потрібно звертатися, але я повинен застерегти, що там для новачків є час випробування.

Кристиян
Ужгород
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 21 Dec 2010, 17:43:27

Навідатися до бажаного монастиря і заявити про своє бажання.

Надія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Friday, 29 Oct 2010, 22:39:48

Слава навіки Богу! Дорога п. Надія, дякую Вам за Вашу цікавість. На Ваше запитання відповісти коротко неможливо, бо, скажімо, якби таке запитання було адресоване ап. Петрові, то там відповідь проста - Ісус зустрів рибалку Симона і сказав до нього: "Залишай свій рибацький промисел, ходи за Мною і Я зроблю з тебе ловця людських душ" - ось таким був поклик Божий до Петра. В наш час це також дуже просто відбувається і часто-густо його пояснити не зовсім просто, бо такий поклик потрібно відчувати душевно, відчувати своїм внутрішнім світом. Довгий час моя наука, як і у багатьох моїх олтарних братів, була в глибокому підпіллі і ми навіть не зналися між собою, що ми є студентами, такі часи були і вимагали такої конспірації. Після виходу з підпілля, кінець 80-х початок 90-х, про моє навчання стало відомо, бо вже почалося семінарійне життя. Тоді приходили кореспонденти і так само цікавились, як так сталося, що в житті я вирішив так круто звернути з світської кар'єри? Наскільки це було можливо, я старався пояснити їм, але в ті часи вони просто написали у своїх газетах: "Як це сталося - не знаю". Пригадую, прочитав у газеті про мій поклик наш духівник, і він довгий час на цій відповіді будував свої духовні повчання для семінаристів. Якщо відверто, то я і сьогодні не можу це пояснити, вроді все в нас було, світську освіту, і я, і жінка маємо, хорошу перспективну роботу так само, прекрасних трьох синочків, але щось, не в матеріальному плані, весь час не вистачало. Недарма Слово Боже каже, що Божі плани дуже високо, а людські - дуже низько, а тому Божі плани важко даються до розуміння. Бог покликав мене до своєї Ниви, через взірцеве життя репресованих cвященників, їх просту, але глибокої віри розповідь про Бога. Бог послав мені у свій час Професора, Доктора Теології, який залишив родину - маленьких дітей і мусив відпрацювати на підняття економіки союзу в Сибіру довгі роки, але жодного нарікання за те від нього не було чути. Так ось, через різні такі знаки Божого поклику, я пішов, як той митар Матей, взявши на себе свій хрест, за Ісусом трудитися на Його Ниву, і тоді все стало на свої місця, порожнина, де все щось не вистачало - заповнилась.
Прислуховуйтесь своїм серцем і душею, і обов'язково почуєте голос Божого поклику. Нехай щастить!!!

Наталья
Рашков
Молдова
Католичка
Дата - Wednesday, 27 Oct 2010, 18:15:32

Наталочко, Ваш намір дуже Богуугодний. Бачите, які Божі путі не зрозумілі людині. За часів земної месійної діяльності Ісуса Христа було багато законовчителів, філософів, талановитих людей, багатих матеріально, побожних рабинів, але Ісус Христос покликав собі за учнів і апостолів простих рибалок. Чому так? Бо Бог дивиться не на людський розум, багатство, красномовство та багато інших людських рис, а дивиться і цінить: "...дух сокрушенний, серце сокрушенне і смиренне" Пс.50:19. Цінить віру, котра кожній людині допомагає. Якось апостоли погордилися тим, що вони є учнями Ісуса, бо і сатана їм підкорявся, коли вони призивали ім'я Ісуса Христа, але Христос їх застеріг: "не ви Мене вибрали, а я вибрав вас...", а тому, що Христос є таким і сьогодні, яким Він був 2000 років тому і вічно таким є, Він продовжує собі звати послідовників і сьогодні. І те, що Ви серцем і душею розумієте і буде тим самим Божим покликом, яким Він покликав апостолів: "іди за мною". Так Ісус покликав був і Кароля Войтилу, що стався Папою. Радійте тому, що й Вас Ісус зове йти за ним, відрікайтеся самої себе, беріть на себе свій хрест і йдіть дорогою Христа. Обільних Вам Божих ласк.

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 13 Jul 2010, 16:42:13

Йой, любий братику Тарасе, Ти таке смішне запитав. Та нічим не відрізняються, бо монахи всі целібати. Монахів без целібату просто не існує в природі.

Андрій
Борислав
Україна
Католик
Дата - Monday, 05 Jul 2010, 18:26:58

Слава навіки Богу! Анрійку, братику дорогий, батьків звичайно потрібно любити й поважати їх думку, але мушу тобі сказати: якщо тебе захочуть силоміць на комусь оженити, тоді мушу тобі сказати, що таке подружжя не є важним. Спробуй так - мусиш все відверто розповісти батькам, підбери момент, коли батько буде в доброму гуморі, добре підготуйся до того, як Ти це розкажеш. Розкажи їм про свої наміри, але до тих пір мусиш собі вибрати, до котрого чину монашого хотів би вступити, а тоді спробуй так: спробуй свої сили й поклик, - спочатку один рік, потім два. І якщо відчуєш, що воно є саме для Тебе, буду радий за співбрата. Нехай щастить. З Богом!

Андрій
Стрий
Україна
Католик
Дата - Sunday, 30 May 2010, 10:49:23

Слава навіки Богу! Можливо, якщо отець Парох є єромонах.