Християнська бібліотека. Божественна комедія. Чистилище: Пісня 28. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чистилище: Пісня 28
   

Зміст: "Божественна комедія"


Земний Рай - Мательда - Божественний ліс

1] Оглянути зсередини та зовні

2] Старезний ліс, могутній і святий,

3] Де юний день ховавсь у млі чудовній,

4] Часу не гаючи, крізь діл пустий

5] Від прірви я відходив стиха-стиха,

6] Навколо ж лився аромат густий.

7] Тонкий вітрець, що повсякчас тут диха,

8] Все гладив лагідно чоло моє,

9] Немов зефір, з яким приходить втіха.

10] Готові листя ворухнуть своє,

11] Вершки дерев назад всі напрямлялись,

12] Де першу тінь священний шпиль дає.

13] Але вони не дуже відхилялись,

14] Тож щебетухи в вітті чарівнім

15] В мистецтві дивовижному вправлялись

16] І радісним цвіріньканням своїм

17] Виспівували величання сходу,

18] А лист одлунював повтором рим.

19] Так гілка з гілкою шумить в негоду

20] Над К'яссі в соснику, коли з заков

21] Еол пуска Сірокко на свободу.

22] Хода нечутна тихих підошов

23] Мене помалу в давній ліс пустила,

24] Аж я незчувся, як туди зайшов.

25] Та зліва річка враз мене спинила,

26] І хвилі пробігали в ній дрібні,

27] Й трава обабіч неї зеленіла.

28] На всьому світі води скрізь брудні,

29] В них домішки усякі неприємні,

30] А в цих, прозорих, видно все на дні,

31] Хоча вони здавались темні-темні,

32] Бо й промінь не проходив крізь той гай

33] У непроникні сутінки таємні.

34] Я став і поглядом через ручай

35] Пройшов туди, де хаща несходима

36] Стояла в щебеті пташиних зграй,

37] Коли з'явилася (перед очима

38] Так іноді з'являється нам річ,

39] Спочатку з подиву нерозрізнима),

40] Одніська жінка йшла мені устріч,

41] Зі співом бравши скарби квітникові,

42] Що без числа цвіли вподовж узбіч.

43] «О гарна дамо в сяєві любові,

44] Коли правдиво вказують сліди,

45] Що певно свідчать про серця чудові,

46] Зласкався, я благаю, підійди, -

47] До неї мовив, - до струмка, на розцвіт,

48] Щоб любий голос долинав сюди.

49] Ти наче Прозерпіни юний одсвіт,

50] Що в матері відірвана була,

51] Вона сама і весь її первоцвіт».

52] Як з одною одну ступні звела,

53] Кружлявши, танцюристка і на полі

54] За ногу ставить ногу спроквола, -

55] Прекрасна в різноколірнім околі -

56] Червоне з жовтим - так звернула вбік,

57] Мов дівчина, спустивши зір поволі,

58] І підійшла туди, де біг потік,

59] Моє прохання любо вдовольнивши,

60] Бо чув я, що сказав її язик.

61] Тоді вона, мене перепинивши,

62] Де хвилі обмивали стебла врун,

63] Осипала дарами, зір підвівши.

64] Така, напевне, іскра, мов перун,

65] Під віями в Венери не займалась,

66] Коли влучав у матір син-пустун.

67] Вона до мене лагідно всміхалась,

68] В руках тримавши цілий жмут квіток,

69] Що сила тут, несіяних, здіймалась.

70] Була завширшки річка чи не крок,

71] Та Геллеспонт, для Ксеркса - шлях свобідний,

72] Для інших славолюбів же - замок,

73] Такий же був Леандрові огидний,

74] Коли той протягом стількох ночей

75] Перепливав його, коханець бідний.

76] «Ви новаки, і, може, усміх цей, -

77] Розпочала вона, - в такій місцині,

78] Призначеній колись-то для людей,

79] В вас будить подив і непевність нині,

80] Але псалом «Возвеселил єсиь

81] Вам розжене туман у розумінні.

82] Ти ж, хто спитавсь у мене, попроси

83] На гідне подиву щось відповісти,

84] Бо я на те й зійшла у ці ліси».

85] «Вода, - сказав я, - й гамір густолистий

86] Зневірюють у тому, що я чув,

87] Чому перечить вигляд очевистий».

88] Тоді вона: «Скажу, щоб ти збагнув,

89] Як все з причини родиться, й розвію

90] Пітьму, що нею ти пойнятий був.

91] Найвище благо, що для себе дію

92] Всю творить, добрим людям тут дало

93] Оселю, як на вічний мир надію.

94] За гріх свій людство вигнане було,

95] За гріх свій од покори та спокою

96] До зла, печалі й жалів перейшло.

97] Аби з тих змін, що їх несуть з собою

98] Ізнизу випари води й землі,

99] Йдучи по змозі вгору з теплотою,

100] Ніколи б людям не прийшли жалі,

101] Оця гора ніде вітрів не знає

102] Од брами аж до саду на шпилі.

103] Але в повітрі кола піднімає

104] Рушій той перший, що й собі кружля,

105] Коли ж їм перешкод ніде немає,

106] То вир находить звідти, іздаля

107] Сюди на вільний шпиль в живім повітрі

108] І тут розхитує рясне гілля.

109] І дерево свої прикмети хитрі,

110] Гойдавшись, віддає, й вони притьма

111] Летять із гаю в далину на вітрі.

112] І там, де небо та й земля сама -

113] Все інше, родить сад вона багатий,

114] Внизу дерев зростає тьмуща тьма.

115] Отож не доведеться дивувати,

116] Як щось, неначе без насіння, там

117] Враз прийметься та стане квітувати.

118] І про святий цей лан дізнайся сам,

119] Що сповнений він сім'ям та плодами,

120] Просякнутими завтрашнім життям.

121] Потік же цей не живиться парами,

122] Морозом зрідженими, як ріка,

123] Що то всиха, то повниться часами, -

124] Тече він з невичерпного струмка,

125] Що з волі й слова Бога всеблагого

126] Двома річками далі протіка:

127] Коли він випливає з боку цього,

128] То забирає пам'ять про вини;

129] Про добрі вчинки - повертає з того.

130] Тут з Лети, там - з Євної, струмини

131] З обох покуштувать повинні люди,

132] Бо діють тільки разом вдвох вони.

133] В них кращий смак за той, що в водах всюди,

134] І хоч вгамуєш ти жагу собі,

135] Так що про неї й мови вже не буде, -

136] Та з ласки особливої тобі

137] Ще думку висловлю - надію маю,

138] Що ти її не втопиш у ганьбі.

139] Пливла колись Парнасом серед гаю

140] Про золоті часи пісень луна -

141] Так то був одгомін із цього краю:

142] Невинні люди тут, цвіте весна

143] Одвічно, й солодко в річках дзюркоче

144] Нектар - співцям приємна рідина».

145] І, на своїх поетів звівши очі,

146] Побачив я, що кожен усміхнувсь,

147] Останні чуючи слова жіночі;

148] І знов я на прекрасну озирнувсь.

- - -

Коментарі:

20. Над К'яссі в соснику - в сосновому лісі (Pineta) на березі Адрі-атичного моря, на південь від Равенни. Ця місцевість має назву Chiassi, або Classe (від лат. classis - флот), тому що в часи імператорського Риму тут був морський порт (Portus Classis) Равенни. Згодом море відступило на схід. У цьому сосновому лісі Данте, який останні роки свого життя перебував у сім'ї равеннського синьйора Гвідо да Полента, творив терцини «Божественної комедії».

21. Еол - цар вітрів, який тримав їх на прикові в печері і випускав на своє бажання. Сірокко - південно-східний вітер з Африки.

25. Річка - Лета.

40. Жінка йшла мені устріч. - 3 уст Беатріче (Ч. ХХХШ, 119) ми взнаємо її ім'я: Мательда, втілення діяльної любові.

49-51. Прозерпіну, дочку Юпітера і Церери, підземний бог Плутон викрав у той момент, коли вона збирала квіти на лузі (Метам. V).

65-66. В Венери... коли влучав у матір син-пустун. - Венера палко покохала Адоніса, коли її син Купідон ненароком торкнув стрілою її груди (Метам. X).

71-72. Геллеспонт... - Персидський цар Ксеркс, навівши мости, з величезним військом, єдиний в античну епоху, перейшов Геллеспонт (нині Дарданельська протока) і вторгнувся в Грецію (в 480 р. до н. є. ). Зазнавши поразки, він під час втечі переплив його назад у рибальському човні.

73-74. Герой грецької легенди Леандр, який жив у Абідосі, на азіатському березі Геллеспонту, щоночі перепливав протоку, щоб побачитися з Геро, своєю коханою, яка жила на європейському березі, в Сесті. Якось одної ночі, перепливаючи Геллеспонт, він потонув.

76-77. Усміх цей... в такій місцині - тобто посеред Земного Раю, назавжди втраченого для людства.

85-87. Данте, пам'ятаючи сказане Стадієм (Ч. XXI, 46-54), дивується, побачивши воду і вітер у Земному Раї.

97-108. Згідно з Арістотелевою фізикою, вологою парою породжуються атмосферні опади, а сухою парою - вітер. Мательда пояснює, що випари води й землі йдуть знизу вгору з теплотою (під впливом сонячного тепла). На горі ж Чистилища од брами аж до саду на шпилі немає вітрів. Тут відчувається тільки рівномірний круговорот земної атмосфери зі сходу на захід, що виникав через обертання Першого Рушія, тобто дев'ятого неба, яке приводить у рух замкнені в ньому вісім небес.

121-133. Потік, що тече в Земному Раї, поділяється на два (двома річками далі протіка). Вліво струмує Лета, яка знищує пам'ять про вчинені гріхи: вправо - Євноя («добра пам'ять»), що воскрешає в людині спомин про всі її добрі діла.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!