Рай: Пісня 01

Зміст: "Божественна комедія"

Вступ - Звернення до Аполлона - Піднесення Данте й Беатріче в сферу вогню - Міркування Беатріче з цього приводу

1] Одвічне сяєво того, хто водить

2] Світи по колах, славу підійма

3] Угору більше і додолу сходить.

4] У небі, що найбільш його сприйма,

5] Я був і бачив те, чого віддати

6] По воротті ні в кого слів нема.

7] Бо, летячи на те, що смів жадати,

8] Наш розум досяга таких глибів,

9] Звідкіль несила пам'яті вертати.

10] З красот святого царства я зробив

11] В умі своїм коштовностей зібрання,

12] Які нестимуть до вершин мій спів.

13] О добрий Аполлоне, увостаннє

14] Ти душу оберни в сосуд мені

15] І лавром увінчай її старання!

16] Задовольняв мене у давні дні

17] Один Парнасу верх, тепер же сміло

18] Обох благаю на діла трудні.

19] Ввійди мені у груди, щоб світило

20] Натхнення, як було, коли, благий,

21] Ти витяг з піхов Марсієве тіло.

22] О Божа доблесте, як подих твій

23] Примножить сили цим писанням бідним

24] З відбитків, знятих в пам'яті моїй,

25] Мене ти під своїм галуззям рідним

26] Побачиш і даси мені вінок,

27] Мене зробивши цього змісту гідним.

28] Так рідко, батьку, листя рвуть з гілок

29] На шану цезаря або поета

30] (Одна з людських ганебних помилок!),

31] Що радісна була б для Дельф прикмета,

32] Якби людина в затінок зайшла

33] Пенейського гіллястого намета.

34] Великий пломінь іскра дасть мала;

35] Хтось після мене ліпшими піснями

36] Вблагає Кірру, щоб відповіла.

37] До смертних сходить через різні брами

38] Лампада світу; в тій, де заплелись

39] Чотири обводи трьома хрестами,

40] Гарнішає на всю небесну вись

41] Вона сама, й зоря її гарніша,

42] Щоб втиски в воску світовім вдались.

43] І майже звідти день устав, темніша

44] Ніч стала в нас, збіліла вся кругом

45] Півкуля та, а ця була чорніша,

46] Коли я Беатріче вздрів: з чолом,

47] Ліворуч звернутим, вона зорила

48] На сонця лик, змагаючись з орлом.

49] І так, як другий промінь родить сила

50] Проміння першого, щоб той вертавсь,

51] Немов блукач, кому оселя мила, -

52] Той вчин її крізь погляд мій діставсь

53] До почуття мого й відбивсь у вчині, -

54] І в сонце довше я, ніж хто, вглядавсь.

55] Багато з неприступного людині

56] Стає цілком приступним в місці тім,

57] Колись призначенім людській родині.

58] Недовго промінь я терпів, а втім,

59] Устиг помітити, що розсипався

60] Навколо жар, як в горні вогнянім.

61] Враз видалось, що день до дня додався,

62] Мов другим сонцем в небі на весь шир

63] Одразу Всемогутній розсіявся.

64] То Беатріче свій втопила зір

65] У віковічний повіз, я ж дивився

66] На неї лиш, забувши про ефір.

67] І, дивлячись, я тим в душі зробився,

68] Ким Главк зробивсь, коли його трава

69] Зробила богом, як її наївся.

70] Цього онадлюдинення в слова

71] Не вкласти. Приклад цей доступний зорам,

72] А сутність явить благодать жива.

73] Якби лишавсь я тим, який був твором

74] Твоїм, любове, що весь світ ведеш,

75] Ти піднесла б мене ясним простором!

76] Коли той рух, що колесу даєш,

77] Мою увагу привернув до нього,

78] Бо в нім гармонію і лад ти ллєш,

79] Такі простори з сонця огняного

80] Спахнули, що ні дощ, ні всі річки

81] Не налили б водоймища такого.

82] Нові ці звуки, цей огонь близький

83] Мені жаги до знань встромили жала,

84] Що досі пал не був такий різкий.

85] Мене, як сам я, знавши, побажала

86] Вона мій ум звільнить од дум хитких,

87] Уста розкрила й запитань не ждала,

88] А почала: «Під тягарем важких

89] Ти помилок того не споглядаєш,

90] Що споглядав би, якби збувся їх,

91] Бо вже не на землі ти, як гадаєш,

92] І полиск блискавок, що вниз майнув,

93] Не так летить, як вгору ти злітаєш».

94] І тільки знищений мій сумнів був

95] Коротким словом ласки та щедроти,

96] Коли нову непевність я відчув

97] І мовив: «З мене ти зняла турботи,

98] Та ще нова турбота виника:

99] Як я лечу над ці легкі істоти?»

100] Вона ж, сердечна й розумом тонка,

101] На мене глянула з зітханням гожим,

102] Як мати на цікавого синка,

103] І почала: «Тобі ми допоможем,

104] Все має лад, і формою він є,

105] Яка весь світ на Бога робить схожим.

106] Створінням вищим видний тут стає

107] Слід сили вічної, закон якої

108] Нагадувало слово вже моє.

109] У цьому ладі - різновидні строї

110] В природі, нахили і почуття,

111] Й далекі, й ближчі від мети ясної,

112] Великим морем вашого буття

113] Пливуть кудись, а їх стежки спрямляє

114] Той порив, наданий на все життя.

115] Він полум'я на місяць посилає,

116] Він в серці смертному - двигун основ,

117] Він в ціле землю з'єднує й скріпляє.

118] І лук цей всіх вражає знов і знов -

119] Не тільки безрозсудливі створіння,

120] А й ті, в яких є розум і любов.

121] Своїм тримає словом провидіння

122] Незрушну твердь, яка вбирає ту,

123] Що зазнає найшвидшого кружіння.

124] А нині нас помчала в вись святу

125] Потужна тятива, яка керує

126] Всім тим, що кида в радісну мету.

127] Це ж правда, що, як форма не пасує

128] До заповітних намірів митця,

129] Яких глуха матерія не чує, -

130] То й утвір збочує тоді з правця,

131] Бо, хоч прямує він до блага, мари

132] Зведуть його й до іншого кінця

133] (Отак ти можеш бачить, як із хмари

134] Йде вниз вогонь) і просто на загин,

135] Коли його облудні зваблять чари.

136] То з того, що ти сходиш до вершин,

137] Не більш дивуй, ніж бачивши, як води

138] Біжать із високості до низин.

139] Було б у дивину - без перешкоди

140] Тобі спинитися побіля дна,

141] Як полум'ю згасати без свободи».

142] Й звела у небо погляд свій вона.

- - -

Коментарі:

4. Небо... - десяте, Палаюче небо, яке середньовічне церковне учення розміщувало над дев'ятьма небесними сферами Птолемеєвої системи, оселя Бога.

5-6. Те, чого віддати... - за словами апостола Павла, якась людина, живцем потрапивши до Раю, чула там невимовну мову, якої люди не спроможні відтворити.

13.0 добрий Аполлоне... - Поет звертається до Аполлона увостаннє, бо ця, третя, частина поеми - кінцева.

17-18. Уславлена здавна «гора мистецтв» Парнас (у Фокіді, Середня Греція) має два верхи, один з яких присвячений був Аполлонові, другий - музам. На початку попередніх частин поеми, Данте звертається з проханням по допомогу до муз, тепер же, з огляду на важливість і поважність сюжету, - до самого бога Аполлона.

21. Марсієве тіло. - Марсій - міфічний флейтист, який насмілився викликати на змагання Аполлона, і той після перемоги здер з нього шкіру (витяг з піхов... тіло).

25. Під своїм галуззям рідним... - під лавровим гіллям. 31. Дельфи - давньогрецьке місто на схилі Парнасу, відоме своїм святилищем Аполлона і ораісулом.

33. Пенейського гіллястого намета - тобто лаврового дерева, в яке нібито обернулась дочка річкового бога Пенея, німфа Дафна, рятуючись від переслідування закоханого Аполлона.

36. Кірра - за одними джерелами, стародавнє місто у Фокіді, що правило Дельфам за гавань, а за іншими - один з двох верхів гори Парнасу; в усякому разі, ця географічна назва пов'язана з культом Аполлона, а тому поет метонімічно вжив її тут замість імені бога мистецтв. 37-42. Лампада світу - сонце, яке, залежно від пори року, сходить над землею через різні брами (тобто в різних місцях горизонту), під час весняного рівнодення, коли чотири обводи (горизонту, екватора, зодіаку й рівноденного колурію) заплітаються трьома хрестами, гарнішає, бо починається найкраща пора року - весна, і разом із сонцем гарнішає його зоря - сузір'я Барана, де воно тоді буває, і це дозволяє йому робити сприятливий вплив на людське життя (втиски в воску світовім). 44. В нас... - У північній півкулі, бо в південній, де лежить Земний Рай, сонце сходить над обрієм.

46-48. Беатріче споглядає сонце на сході з чолом, ліворуч звернутим, бо вона перебуває в південній півкулі Землі.

68. Овідій розповідає в «Метаморфозах», як єврейський рибалка Главк, поївши чудодійної трави, став морським богом.

70. Онадлюдинення - перетворення на щось більше, ніж людина.

76. Колесу - тобто всій сукупності небесних сфер.

100. Вона ж - Беатріче.

116. В серці смертному - тварини.

118. Лук цей - порив, згаданий вище (114-117), цей інстинкт.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!