Християнська бібліотека. Отець Боско. Приятель молоді. Широка письменницька діяльність. Християнська бібліотека. Отець Боско. Приятель молоді.
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Отець Боско. Приятель молоді. Широка письменницька діяльність.
   

У вільні хвилини отець Боско читав і писав.

Видавець, що друкував його книжки, вимагав точності. Інколи бувало так, що напередодні здачі рукопису не було написано ще жодного рядка. Але це не турбувало отця Боско. Увечері він замикався у своїй кімнаті й писав. Писав цілу ніч. На наступний день, опівдні, готовий рукопис знаходився вже в руках видавця.

Подорожував отець Боско зі зошитами, нотатками, коректурами. На його колінах подорожня сумка ставала робочим столом. Коли змінював поїзд і потрібно було чекати, тоді сідав на лавці й писав, коректував, накидав зміст іншого твору.

Портьє - його редактор

Його книжки легко читалися. У школі набув він одну хибу, що панувала тоді: риторичне висловлювання. Спочатку писав елегантно, використовуючи крилаті вислови та вишукані слова. Але невдовзі зрозумів, що така манера письма не підходила для простих людей. Першим редактором його творів був портьє, пізніше - прості робітники. Якщо вони не розуміли, то змінював слова, вислови.

Мама Маргарита також перевіряла його рукописи. Читала їх серцем.

Книжки з історії, які використовувалися як навчальні посібники у школах, коли пишуть про Церкву та її суспільну діяльність, в багатьох випадках давали неточну та неправдиву інформацію. Отець Боско брався за написання «Історії Італії для молоді», більш точної та повної. Міністр освіти радо приймав цей твір та нагороджував його автора тисячею лір (тисячею лір - на той час!). Казав отцю Боско, що прийняв би його твір, як підручник для державних шкіл, якби він дещо там змінив. Але отець Боско відмовився вносити будь-які виправлення.

Коли впроваджувалася десяткова метрична система, отець Боско друкував книжку з назвою «Десяткова метрична система, спрощена для простого народу». Прості люди потребували такої книжки, щоб їх не ошукували. А для захоплюючого навчання писав комедію у трьох діях «Десяткова метрична система».

Любов до своїх юних друзів спонукав його писати біографії кращих хлопців, яких він знав: Луїджі Комолло, який був його шкільним товаришем в К’єрі; Домініка Савіо, свого улюбленого учня; Михайла Магоне та Франциска Безукко, котрі також були учнями в його Ораторії.

«Католицькі читання»

У1848 році король Карл Альберт дозволив свободу друку. Протестанти використали це, щоб нападати на Католицьку Церкву, поширюючи свої ідеї. Вони друкували наклепницькі періодичні видання, книжки та брошури, роздавали їх людям.

Католики, захоплені зненацька таким розвитком подій, не були готові відповідно прореагувати. Потрібно було протиставити листівку - листівці, журнал - журналові, брошуру - брошурі.

Отець Боско не залишився осторонь і відразу ж взявся до праці. Друкував листівки, що розповсюджувалися тисячами примірників, писав брошури та книжки. Його стиль, простий та ясний, подобався людям. «Всі ті, що переслідували Церкву, - писав він в одній своїй книжечці, - вже не існують, а Церква продовжувала своє існування. Через деякий час всі ті, що зараз переслідують Церкву, зникнуть, а Церква завжди буде існувати, тому що сам Бог зобов’язався охороняти її аж до кінця світу».

Найкращою його ініціативою були «Католицькі читання», тобто щомісячне видання, яке він започаткував, писав, друкував та поширював. В них містилися: правди та навчання католицької віри, полеміка з вальдійцями (секта протестантів у Італії), оповідання та біографії. Стиль написання був народним, ціна - помірна, а розповсюдження - забезпеченим. Всі купували книжки, які виходили з-під пера отця Боско.

Протестантам це не подобається, вони йому погрожують. Буває й таке, що церковні редактори не мають відваги підписувати до друку його щомісячні видання. Тоді отець Боско звертався до інших редакторів. А ці, прочитавши половину твору, повертали йому, кажучи, що не хотіли ризикувати своїм життям задля того, щоб це підписати. Врешті знайшов одного, який з дозволу єпископа все ж таки поставив свій підпис.

Біблія «догори ногами»

Одного дня до Ораторії прийшло три вальдійці з Турина, щоб подискутувати з отцем Боско. Вони не вірили у Чистилище.

Отець Боско відкрив Біблію і читав їм деякі уривки італійською та латинською мовами. Один із трьох, найбільш завзятий, сказав, що не вистарчало читати текст латинською, потрібно також читати і грецький текст, який був дуже відмінним від латинського. Отець Боско взяв грецький текст і подав йому.

- Ось, прошу, - сказав - читайте грецькою.

Той пан взяв книжку в руки і почав гортати листки від початку до кінця і назад, але не знайшов того тексту. Отець Боско залишив його на деякий час, потім нарешті підійшов до свого співрозмовника і сказав:

- Перепрошую, пане, ви не знаходите потрібного тексту, тому що тримаєте Біблію догори ногами, - і обернув книжку в його руках.

Вальдієць зашарівся.

«Чотири тисячі, якщо припините!»

Передплата «Католицьких читань» коштувало 180 сантимів на рік, тому їх передплачувало багато людей. На початку отець Боско друкував дев'ять тисяч примірників, потім п'ятнадцять і більше. Як на ті часи, це був великий тираж. Цікавіші книжечки друкувалися та розповсюджувалися окремо. Читали їх також і поза Італією. Вони перекладалися на французьку, іспанську, португальську мови та розповсюджувалися у Франції, Італії, Португалії, Аргентині та Колумбії.

Одного дня, в неділю зранку, до Ораторії знову прийшли протестанти, двоє чоловіків з похмурими обличчями. Отець Боско запросив їх до своєї кімнати, перед тим подавши знак міцнішим хлопцям, щоб стали біля дверей кімнати і пильнували.

Ті пани спочатку хвалили отця Боско:

- Ви від природи маєте гарний дар: вмієте просто, але гарно писати, тому навіть прості люди розуміють вас.

Потім пропонували: - Перестаньте писати про релігію: це речі мелені-перемелені. Пишіть краще про речі, корисні для науки, мистецтва, торгівлі.

Отець Боско відповів, що думав по-іншому, бо вважав «Католицькі читання» більш корисними та важливими для народу, ніж будь-що інше.

- Та ж із цієї праці ви не маєте жодної користі, - відповіли ті двоє, - а написання наукових творів допомогло б вам краще подбати про ваші установи. Окрім того, якщо ви дасте згоду на нашу пропозицію, ми самі допоможемо вам. Ось тут - пожертва для вас. - Тоді один з них кладе на стіл чотири тисячі. - І це ще не все, - запевнили його.

- Навіщо стільки грошей? - запитав отець Боско.

- Щоб допомогти вашому закладу та щоб ви перестали писати книжечки, про котрі ми вам щойно казали.

- Вибачте, але я не можу прийняти цих грошей, бо зараз не маю наміру припиняти видання «Католицьких читань».

- Уважайте, що робите! - рішуче сказав один з них. - Ви наражаєте себе на небезпеку...

Отець Боско не хотів чути про жодні умови. Ті двоє піднялися і майже кричачи:

- Ви ображаєте нас! Знаєте, хто ми такі? Коли вийдете з дому, чи ви впевнені в тому, що повернетесь.

Їх голос звучав так погрозливо, що хлопці, які стояли за дверима, покашлювали, щоб подати знак, що вони були там. Отець Боско спокійно відповів:

- Панове, знайте, що я не потребую ваших грошей.

Ті двоє кинулися на нього, але він швидко відреагував, взявши в руки крісло:

- Якби я хотів застосувати силу, я б показав вам, як дорого коштує порушувати спокій вільного громадянина. Досить вже - ідіть собі!

І, захищаючи себе кріслом від можливого нападу тих двох панів, він підійшов до дверей, відкрив їх і сказав до хлопців:

- Проведіть оцих панів. Вони не знають, де знаходиться вихід.

Неприємний жарт

Навесні, пополудні однієї неділі, в Ораторії, як завжди, проходили заняття з катехизму. Молодші хлопці займалися у класах, а старші - в церкві, разом з отцем Боско. Він якраз пояснив їм про безмежну любов Ісуса Христа, що терпів і віддав своє життя за людей.

За низьким муром вешталося два розбійники: перший служив іншому за підвищення, а той, що на плечах, прицілився та стріляв. Куля розбила шибку церковного вікна, пролетіла попід рукою отця Боско, роздерла йому одяг і відлетіла від стіни разом із частинками вапна.

Отець Боско цього майже не помітив. Зате хлопці дуже налякалися. Тоді він сказав до них:

- Ви налякалися? Та то був тільки поганий жарт. Деякі люди - невиховані, не вміють делікатно та виховано жартувати. Погляньте, чи кажу правду: подерли мені одяг та знищили стіну. Але повертаймося до нашого уроку катехизму.

Це був не єдиний «жарт», який йому влаштували. Декілька раз на нього нападали на дорозі, запрошували його сповідати «вмираючого», «пригощали» його вином з отрутою. Але Господь завжди охороняв свого слугу.

Більш жваві, ніж будь-коли

Тоді протестанти вирішили конкурувати з ним, друкуючи «Євангельські читання». Продавали їх та дарували, проте не

мали бажаних результатів. Вони не були написані так витончено, дотепно та ввічливо, як у отця Боско, тому не осягали своєї цілі.

А «Католицькі читання», започатковані у 1853 році, проіснували аж до 1955 року.

Отець Боско. Приятель молоді


[ Повернутися до змісту книги: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Скачати книгу: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!