 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Місяця листопада в 13-й деньІз яким Василієм святий Іван мав дружбу? Гадають деякі, що з Василієм Великим, архиєпископом Кесарії Кападокійської, і книгу "Про священство" йому написав; так у житії Золотоустого, яке покладено є на початку тієї книги "Про священство", друкованої у Львівській друкарні, пишеться: "Іван же разом із Василієм, що певного часу був дияконом, поставленим од Мелетія, по тому був єпископом у Кесарії Кападокійській, жили у великій дружбі" та інше. Але хто так думає, помиляється: інший був-бо той Василій, із яким Золотоустий мав дружбу, а інший цей, що був архиєпископом у Кесарії, якого Великим називають. А це видно ось із чого. В які літа Іван був хлопцем, у ті літа Василій Великий був зрілим мужем, в те ж бо літо, в яке Іван народився, тобто в 354, Василій Великий ув Атенах був уже славним філософом і дружив із Григорієм Богословом. Пише-бо Іван у своїй книзі "Про священство", у "Слові 1-му", про друга свого Василія таке: "Цей з-поміж тих, що слідували за мною, весь час зі мною був, бо наук доторкнувся тих-таки і в тих-таки вчителів навчалися", а Василій Великий Кесарійський не навчався з Іваном, а з Григорієм, і не в тих-таки вчителів, бо Іван учився в Ливанія і в Андрагатія, філософів, а Василій Великий навчався у Єввула, як це в житії його пишеться. Про друга Іванового Василія явно сказано у "Слові 1-му" "Про священство", що був родом із тієї ж Антіохії, співжилець Івановий, а літ із ним був однакових, а Василій Великий народивсь у Кесарії Кападокійській і на багато літ є старший від Івана. Про Василія, друга свого, Іван свідчить, що той був поставлений єпископом молодим, маючи мало більше двадцяти років, а Василій Великий у старості прийняв святительський сан. А Никифор, історик церковний, у книзі 11-ій, у главі 20-ій оповідає, що Василію Великому та Григорію Богослову, які обидва вже єпископами були і літами старі, трапилося якось бачити деякі Іванові писання, ще як він юний був і мав в Антіохії дияконського чина, і, побачивши писання його, подивувалися премудрості та розуму, що були в юному дияконі. Звідсіля-бо звісним є, що Василій Великий не був співжильцем зі святим Іваном Золотоустим, і з ним інший-бо Василій був — той, з яким святий Іван мав дружбу і співжиття і до якого написав книгу "Про священство", а інший — Великий Кесарійський. Одначе обидва ті Василії були в чеснотах великі та святі. Ще те явно стає із цього: Григорій Богослов, що був щирим (як пишеться в житіях їхніх) другом Василію Великому, прийняв престола патріяршого в Царгороді, коли Василій уже помер у Кесарії, і сидів на престолі три роки. Після Григорія прийняв патріярство Нектарій і був на престолі 16 років, після ж Нектарія прийняв престола Іван Золотоустий — дивися, на скільки літ Золотоустий після Василія Великого Кесарійського був. Як же могло бути спільне їхнє перебування в ученні? Аж ніяк! У той-таки день святих мучеників Антоніна, Никифора та Германа, які в царство Максиміянове були мечем посічені у Палестинській Кесарії від князя Фирміліяна. І святої мучениці Манефи, що з тими-таки мучениками схоплена була, численні муки перетерпіла і по цілому місту гола була ведена із наругою, нарешті, вогнем спалена, перейшла до Бога. [ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ] [ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ] [ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ] [ Жития святых на русском языке. Все тома. ] [ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)] [ Lives of saints in English ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
