Хресна дорога Християнство. Православ'я. Католицтво. Молитви. Хресна дорога
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Хресна дорога
   

ХРЕСНА ДОРОГА 1

ВСТУПНА МОЛИТВА

Ісусе, Спасителю наш, на доказ Твоєї безмежної любові до нас і для нашого спасіння Ти прийняв пониження, погорду, несправедливе засудження і найболючішу смерть на хресті.
Щоб Тобі подякувати за ласку спасіння, перепросити Тебе за наші гріхи й випросити ласку витривати в доброму, хочемо розважати Твої муки і смерть.
Прийми нас! З'єднай нас з Твоїм болем, щоб і ми своїми ранами і терпіннями могли сприяти спасінню всього людства.
Дай, щоб ми цю Хресну Дорогу провели на Твою славу й на користь наших душ.
Нехай вона зміцнить нас, щоб ми йшли Твоїми слідами навіть тоді, коли дорога обов'язків стане для нас дуже важкою.

* * * * *

ЗУПИНКА ПЕРША
ПИЛАТ ЗАСУДЖУЄ ІСУСА ХРИСТА


Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

"І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов Він на
місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота" (Йоан 19:17).

Не тільки Пилат засуджує Ісуса. Його засуджують законовчителі, книжники, фарисеї, первосвященики. Засуджують Його і Юда, вояки, розбійник на хресті та люди, які відреклися Його й кричали: "Геть із ним! На хрест Його! Нехай буде розп'ятий!" І ми також часто судимо Ісуса, засуджуємо Його на смерть нашими гріхами. Засуджуємо також тоді, коли судимо інших, бо Він сказав: "Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили"(Мт 25:40).
Ми засуджуємо Ісуса, а Він не хоче засуджувати нікого. "Я не прийшов судити, але спасти." Він єдиний має право судити всіх, бо знає тайни кожного людського серця. Однак, Христос не хоче судити передчасно. Навіть Магдалину, Петра, що тяжко згрішили, і своїх катів Він не засудив. Але прийде час, коли Ісус Христос буде судити всіх, це буде при кінці світу. Тоді ніхто не втече, ніхто не скриється від Його справедливого суду: ні добрі, ні злі. Це пригадаймо собі, як прийде до нас бажання осуджувати когось.
Помолімося за тих, що несправедливо засуджені.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Уже засуд є готовий,
Вже Пилат вмив руки з крові.
На хрест, на хрест засудив Месію,
Христа, Христа, світа всю надію! / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ДРУГА
ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

"І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов Він на
місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота" (Йоан 19: 17).

Дивись, з якою готовністю бере Ісус важкий хрест на свої плечі і як терпляче зносить удари й штурхани розлюченого натовпу.
Будь-яке терпіння - це також хрест. Так його назвав сам Христос. І коли ми приймаємо терпіння з Ісусом, воно нас очищує, освячує й стає знаменням спасіння та вічної слави.
А ми неохоче приймаємо будь-які хрести, зносимо їх нетерпляче, а навіть, якщо можна, втікаємо від них. Чи ми не знаємо, що без страждання не можна заслужити на небо? Уболіваймо тоді над своєю сліпотою і щиро кажімо Ісусу:
Не Тобі, о солодкий наш Спасителю, а нам належить хрест, який на Твої плечі поклали наші гріхи.
О наш Спасителю, дай нам Своєї ласки й сили, щоб усі хрести, нами заслужені, ми завжди терпляче зносили, щоб ми все життя любили хрест і, обіймаючи Твій хрест, закінчили життя.
Помолімося за тих, що невинно терплять, і за згоду з Божою волею в наших терпіннях.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Смерті знак уже готовий
Знак жертвенної любові.
Ісус, Ісус радо Хрест приймає,
Хресний, хресний похід починає. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ТРЕТЯ
ІСУС ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ ПЕРШИЙ РАЗ


Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Він наші недуги взяв на себе,
Він ніс на собі наші болі" (Ісая 53:4).

По дорозі на Голготу, під тягарем хреста, Ісус перший раз падає на землю.
Боже, як жахливо Його б'ють і штурхають! Але жодне слово скарги не падає з Його уст - страждає й мовчить. Чому ж ми бідкаємся й нарікаємо, коли на нас падає навіть найменший хрестик або коли хтось зробить нам навіть малу кривду?
Недавно Він був такий сильний і могутній, що все Його слухало: він стримував вітри й утихомирював бурі, на Його слово каліки ходили, сліпі бачили, глухі чули, прокажені очищувались з ропучих ран, навіть мертві вставали.
А тепер Він падає на дорозі у вуличний пил. Чому? Що сталося? — Гріхи людей, наші невірності для Бога це зробили. Вони так обтяжили Спасителя. І люди, які раніше бачили силу Ісуса, не могли цього зрозуміти.
Також і ми не можемо зрозуміти тягару та злоби наших гріхів, що кидають на брудну землю Божого Сина. Так, тягар людських гріхів придавлює і мучить нашого Спасителя. Направду, гріх мусить бути дуже великим злом, коли так тяжко знущається над Ісусом Христом.
Помолімося про щирий жаль у наших упадках і повстання з гріхів.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Звільна Христос поступає
Та під хрестом упадає.
Мліє, мліє з надміру терпіння,
Ллється, ллється кров аж на каміння. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ЧЕРВЕРТА
ІСУС ЗУСТРІЧАЄ СВОЮ МАТІР


Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Цей поставлений для падіння й підняття, він буде знаком
протиріччя, й Тобі самій меч прошиє душу" (Лк 2: 34-35), — сказав
колись праведний Симеон до Марії. І тепер цей меч прошиває її серце.

Мати Божа йде за Ісусом хресною дорогою. Дивиться, як Її Сина б'ють і штовхають, як Він падає на землю і з останніх сил піднімається, бере хрест та йде далі.
І Ісус бачить терпіння своєї Матері.
З мечем болю в серці і сльозами в очах, Пресвята Діва приступає до Нього... Ісус зупиняється, свої закривавлені очі звертає на матір і серцем говорить: "Ненько, я йду, щоб сповнити волю мого Отця. Йду, щоб за спасіння світу звершити жертву мою!"
О, який біль мусив прошити серце Ісуса, яка тривога та гіркота наповнили серце Марії, коли вони зустрілися.
"Слухайте, душі невдячні! - кличе до нас Марія. - Що мій Син вам учинив злого?"
"Чому стільки болю ви завдаєте Моїй Матері? - питає нас Ісус. - Покиньте гріхи ваші, які є єдиною причиною Наших мук і болю.
" Що ж ми можемо на це відповісти?
Помолімося про щиру любов до Божої Матері та її опіку над нашими родинами.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Мати як Сина уздріла,
З болю Свого Серця мліла.
«Сину, Сину!» - жалісно ридала,
Землю, землю сльозами скропляла. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА П'ЯТА
СИМОН КИРИНЕЙ ДОПОМАГАЄ ІСУСУ НЕСТИ ХРЕСТ


Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Схопили Симона Киринея,
що повертався з поля, і поклали
хрест на нього, щоб ніс за Ісусом"
(Лк 23: 26).

Симон не хотів нести хреста незнайомого йому засудженого. Противився, боронився, перечив, але вояки примусили його...
І нам нерідко інші люди накладають на плечі хрест. Тоді ми відмовляємось, противимось, боро- нимось і не хочемо його прийняти. А треба знати, що й такий хрест, незнаний, накинений й силуваний, є Христовим, і що його варто нести.
Ісус приймає цю неохотну поміч Симона й ділить з ним свій тягар. Також і ми навчімось приймати поміч від інших та покірно визнавати свої слабості й немочі. Будьмо завжди готові помагати іншим у двиганні хреста. Може вони вже так обезсилені, що не спроможні самі нести далі свій хрест...
Помолімося, щоб випросити правдивої любові до ближніх і відваги до несення свого хреста.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Так Христа хрест придавляє,
Що йти далі сил не має.
В поміч, в поміч Симеона дали.
Нести, нести хрест йому казали. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ШОСТА
ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ІСУСУ ОБЛИЧЧЯ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Не було в Ньому ні виду, ні
краси, ні вигляду принадного не
було в Ньому" (Ісая 53: 2).

Ісус весь вкритий ранами і брудом. Голова, лице, руки й ноги поплямлені кров'ю, потом, плювотинням, дорожним пилом. Вероніка не може глядіти на таке пониження Спасителя. Повна співчуття, підходить і хустиною обтирає лице Ісуса; те лице колись таке миле, ласкаве, милосердне — всіх до себе притягало, а тепер так збезчещене і зневажене злобою людей. Вероніка привертає красу обличчя Ісуса, опоганеного гріхами людей і нашими невірностями. Обтерла та, здивована, побачила, що обличчя Ісуса відбилось на її хустині. Була це нагорода за її співчутливу і щиру любов.
Ми також в душі носимо образ Божий. Але, як часто він забруднений і зогиджений гріхами. Тому стараймося доброю і частою сповіддю змивати бруд з нашої душі і привертати їй красу Божого образу. Цей образ ми відновляємо також і тоді, коли служимо ближньому, і знімаємо ганьбу, яка вкриває його обличчя перед іншими людьми.
Помолімося за тих, що бояться приступати до сповіді, і за тих, що помагають іншим.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Вероніка із любові
Подає платок Христові.
З крові, з крові лице витирає,
Образ, образ на платку лишає. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА СЬОМА
ІСУС ВДРУГЕ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Він же був поранений за
гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.
Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами
ми вилікувані" (Ісая 53: 5).


Придавлений тягарем хреста, Ісус знову падає на землю. Падає, але, хоч знесилений до краю, одразу встає. Тим нас навчає, що й ми після падіння завжди повинні підноситися. Учить Ісус, що й ми самі не в змозі йти так, щоб ніколи не спотикнутися і не впасти.
Христос сильно впав під хрестом аж три рази. А ми, слабкі й немічні, можемо впасти навіть багато разів. Але по кожному упадку в гріх нам треба чимскоріш підноситись і йти далі доброю дорогою. Бог не вимагає від нас такої святості, що не потребувала б жалю і поправи, але бажає покірного визнання нашої немочі, відвернення від землі й піднесення душі до неба.
Христова жертва така велика, що вирівнює все, направляє найтяжчі упадки, але треба людині признаватись до своїх гріхів, жалувати, перепрошувати й завертати із злої дороги.
Помолімося, щоб випросити відваги й сили скоро вставати по наших упадках у гріх.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Сила Христа опускає,
Христос знову упадає.
Часті, часті гріхи є причина
Того, того впадку Бога-Сина. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ВОСЬМА
ЖІНКИ ПЛАЧУТЬ НАД СТРАЖДАЮЧИМ ІСУСОМ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


Хресний похід перепиняють
"жінки, що плакали за Ісусом та
голосили. Ісус же обернувся до
них і сказав: "Дочки єрусалимські,
не плачте на до мною, а плачте
над собою і над вашими дітьми"
(Лк 23: 27-28).

Жінки співчувають над терпіннями, які Ісусові спричиняють чоловіки: кати, вояки, жидівські священики й законоучителі, Пилат, Ірод та інші.
Часто мужчини тяжко зневажають Христа через ненависть, несправедливість, жорстокість, невірність, байдужість до віри, п'янство та інші гріхи.
Ісус приймає співчуття невіст, але нагадує, що вони також не раз винні, бо не виховували дітей у побожності й любові до Бога, а ці діти, як виростуть, будуть Христа зневажати, подібно як ті, що Його засудили й розп'яли.
Також жінки, які можуть, а не хочуть мати дітей, або їх позбуваються перед народженням, повинні багато плакати над собою.
Помолімося за добре виховання дітей і їх вірність для Христової Церкви.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Це жінки побожні бачуть
І над Христом жалко плачуть.
Плачте, плачте, та не наді мною.
Радше, радше плачте над собою. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ДЕВ'ЯТА
ІСУС ВТРЕТЄ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Зневажений, останній між
людьми, чоловік болів... Він був
поранений за гріхи наші, роздавлений
за беззаконня наші" (Ісая
53: 3-5).

Ісус, ослаблений до краю тягарем хреста, падає третій раз. Але жорстокі кати не мають над Ним милосердя - вони Його шарпають, штовхають, копають і змушують, щоб скоро вставав та йшов далі. З останніх сил наш Божественний Спаситель підноситься та, похитуючись, ступає вперед дорогою на гору Голготу.
Цей третій упадок Ісуса вчить нас, щоб ми на вид чужих упадків уміли співчувати й подавати помічну руку. Ніколи не судімо тих, що впадають! Поможімо їм піднестися та йти далі дорогою за Спасителем. Ніколи не тішмося з чужих упадків. Не додаваймо зла до зла, бо також і ми дуже легко можемо спіткнутися й впасти, і то навіть ще тяжче. Не довіряймо собі, а покірно признаваймось до своєї немочі.
Помолімося за навернення грішників.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Сила Христова маліє,
Ісус втретє паде-мліє!
Тілом, тілом до землі впадає,
Духом, духом до Отця злітає. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ДЕСЯТА
З ІСУСА ЗДЕРТО ОДЯГ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Тоді вояки взяли Його одіж
та зробили чотири частини, по
одній кожному воякові, і хітон. Та
був хітон не пошитий, лиш увесь
від верху тканий. Тому домовилися
між собою: "Не дерімо його,

а киньмо на нього жереб, на кого
впаде" (Йоан 19: 23-24).

Кати діляться одіжжю Ісуса, і Він це бачить... Для катів Ісус непотрібний, для них Він безвартісний... За те цінна їм Його одіж...
Нагий Син Божий стоїть і глядить на своїх мучителів і вбивць. Дивиться і на нещасний Єрусалим, який Його відрікся і засудив на смерть.
Люди звільнили Спасителя з одежі, а себе з Божої ласки й гідності Божих дітей. Як часто ми, задивлені в якусь земну користь чи земні багатства, вибираємо їх, а залишаємо на боці Бога та Його благодать. Як часто міняємо вічне й Боже на дочасне й проминаюче!
Господи, прости наш нерозум і глупоту. Від нині на далі вже ніколи не будемо так робити!
Помолімося, щоб усі ми більше цінили Божу ласку в собі та в душах ближніх.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Вийшов на Голготу-гору
Цар Архангельського хору!
Одяг, одяг там з нього здіймають,
Жовчю, жовчю його напувають. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ОДИНАДЦЯТА
ІСУС ПРИБИТИЙ ДО ХРЕСТА

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Як прийшли на місце, що
зветься Череп, там Його розп'яли" (Лк 23: 33).

"А з Ним двох інших: по одному
з кожного боку,
Ісуса ж - посередині" (Йоан 19: 18).

Ісус послушно простягає руки й ноги на хрест. Він, мов ягня, жертвує себе за спасіння світу.
Грубі й шорсткі цвяхи продірявлюють пресвяті руки й ноги Спасителя одну за одною. Свіжа, тепла кров скроплює тверде й сухе каміння гори Голготи.
І нас нерідко проколюють болючі цвяхи: обмов, обчернень, наклепів, кривди, погорди, пониження й багато подібного. Ми не вміємо їх приймати спокійно — гніваємося, ображаємося, злостимось, грозимо помстою...
Ісус учить нас приймати спокійно цвяхи терпінь і понижень, бо Він не дивиться на людей, а на волю свого Небесного Отця, який ту чашу Йому приготовив. Вчімося від Ісуса у всяких терпіннях дивитися на волю Божу.
Помолімося, щоб собі випросити терпеливості у терпіннях.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


До хреста Христа прибили,
Руки й ноги пригвоздили.
Тече, тече кров дорогоцінна.
Злоба, злоба гріхів тому винна! / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ДВАНАДЦЯТА
ІСУС ВМИРАЄ НА ХРЕСТІ

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"При хресті Ісусовім стояли
Його Мати, сестра Його Матері,
Марія Клеопова та Марія Магдалина"
(Йоан 19: 25).


Син Божий висить на хресті між небом і землею. Тут завершуєтсья Його діло - відкуплення і спасіння людського роду. Тут кінець туземного життя нашого любого Спасителя.
Свідомий цього, Ісус прощається. Прощається найперше з ворогами: "Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять" (Лк 23, 34). Отче, відпусти їм, тим, що мене зненавиділи, мучили, розіп'яли; забудь їхній гріх, бо не знають, що чинять.
Прощається з розкаяним розбійником: "Сьогодні будеш зо мною в раї" (Лк 23, 43).
Прощається зі своїми найлюбішими: Матір'ю і учнем. "Ось син Твій... ось Матір твоя" (Йоан 19, 26- 27). Ненько, Я Тебе лишаю, але від нині він - мій любий учень, буде Тобі сином. А ти, мій друже, прийми її. Вона буде тобі Матір'ю. "І від тієї хвилі учень узяв її до себе" (Йоан 19, 27).
"Отче, у руки Твої віддаю духа мого!" Сказавши це, віддав духа" (Лк 23, 46). Тіло Ісуса затримтіло, голова схилилась, очі замкнулись, серце перестало битися. Спаситель помер... Помер за наше спасіння, помер, щоб ми жили...
Помолімося за нашу добру смерть.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Полишив Престол Небесний,
Вибрав тут жертовник хресний:
Себе, Себе за нас жертвувати,
Всіх нас, всіх нас з Небом поєднати! / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ТРИНАДЦЯТА
ІСУС ЗНЯТИЙ З ХРЕСТА

Хресна дорога


Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!


"Коли настав вечір, Йосиф
Ариматейський прибув і, сміливо
ввійшовши до Пилата, попросив
тіло Ісуса. Пилат видав Йосифові
тіло" (Мрк 15: 42-45).

За життя Ісус помагав усім: хворих уздоровляв, голодних хлібом кормив, у небезпеках рятував, засмучених потішав. Для себе не потребував помочі ні від кого, бо Він був Божою силою і життям. Тепер Він людям дав і своє життя, віддав нам себе повністю, і треба, щоб хтось з людей Його похоронив. Христос уже не належить до себе, а до нас.
Син Божий, приходячи на світ, віддав себе Матері, і коли зі світу сходить, знову лежить на лоні Матері.
І нам усім Христос віддає себе у Пресвятій Тайні Євхаристії. Дає себе цілого, з усім багатством ласк і надприродних скарбів.
У св. Причасті приходить до нас Христос живий, бо Він є Життям. "Я - хліб живий, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки" (Йоан б, 51). Тому приймаймо Ісуса щоденно з пошаною, з вірою і великою любов'ю. Віддаймо себе Йому, щоб у нас жив і приготовляв до зустрічі з Ним у небі.
Помолімося, щоб усі ми гідно і з вірою приступали до св. Причастя.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Тіло Боже з хреста зняли,
Рідній Матінці віддали.
Мати, Мати тіло Свого Сина
Слізьми, слізьми своїми зросила. / 2р.

* * * * *


ЗУПИНКА ЧОТИРНАДЦЯТА
ТІЛО ІСУСА ВКЛАДАЮТЬ ДО ГРОБУ

Хресна дорога

Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

"Йосиф з Ариматеї і Нікодим
узяли тіло Ісуса, обв'язали Його
запашним полотном і поклали у
новій гробниці, прикотивши до
входу великий камінь, вийшли"
(Мт 27: 57-60; Йоан 19: 39-41)

"Марія ж Магдалина й Марія,
Мати Йосифа, дивились, де Його
покладено" (Мр 15: 47).

Багатостраждальна Мати йде в цьому сумному поході... Своїми пречистими руками помагає вкладати до гробу Пресвяте, скатоване Тіло свого Сина, і з Ним прощається.
Виглядає, що все закінчилося з похороном. Усім здається, що остання крапка історії Ісуса Христа - це гріб. Та Він виразно сказав: "Я — воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши — житиме!" (Йоан 11, 25).
Вірмо в перемогу Ісуса! Вірмо і в наше воскресіння. Для тих, що вірують у Сина Божого, нема смерті, нема безнадії, бо Він нас запевнив: "У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я подолав світ" (Йоан 16, 33). "Іду бо напоготовити вам місце. І коли вам місце споготую, то повернуся і вас до Себе візьму, щоб і ви були там, де Я" (Йоан 14, 2-3).
Помолімося за душі терплячі в чистилищі і за померлих з наших родин.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…
Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! (3 рази)


Тіло Боже в плащаниці
Положили до гробниці.
Бога, Бога живого в Сіоні
Земля, земля скрила в своїм лоні. / 2р.

* * * * *


КІНЦЕВА МОЛИТВА
Божественний наш Спасителю! З глибини душі дякуємо за всі ті терпіння, що їх Ти зволив прийняти для нашого спасіння. Дай нам ласку все більше любити Тебе та користати з Твоєї смерті для освячення наших душ.
Небесний Отче, жертвуємо Тобі терпіння, ганьбу, засуд і смерть Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа за відпущення наших гріхів, за навернення грішників і на злагіднення кар душам у чистилищі. Дай, щоб терпіння і смерть Ісуса були запевненням нашого спасіння й вічної слави в небі.
Амінь

Помолімося в наміренні Святішого Отця, щоб отримати відпуст повний.

Отче наш…
Богородице Діво…
Слава Отцю…і нині…


Марна була втіха ада,
Марна всяка хитра зрада.
Марна, марна і печать ворожа,
Славно, славно встане правда Божа. / 2р.
Тож ми Христу поклонімся
І всі щиро помолімся.
Христе, Христе, славим Твої Страсти.
Зволь же, зволь же й наші душі спасти! / 2р.

Джерело: http://molytva.at.ua/


ХРЕСНА ДОРОГА 2

ЗУПИНКА І

Ісуса засуджують на смерть

Ісусе, Ти став перед судом людини, Хоч Ти є Предвічний Бог – сама правда.

Ти вмів говорити, як ніхто з людей, але не скористався силою слова. Ти, Слово Боже і відвічна Мудрість, промовив до всіх найпереконливішою мовою – терпінням. Ти хотів нас, вразливих на справедливість і кривду, навчити глибини мовчання.

Ми є найближче до Тебе, якщо в терпінні вміємо мовчати. Царство Боже будується у тиші. Мій Спасителю, Ти стояв перед Пилатом і мовчав.

Стань при мені, коли прийдуть тяжкі дні випробувань і терпінь. Хорони мене від бунту, жалю, замкнутості серця. Дай мені Твого Духа.

Будь зі мною, Христе, засуджений і терплячий. Вірю, що у час випробувань мені допоможе Твоя Всемогуча Божа рука.

ЗУПИНКА ІІ

Ісус Христос бере на Свої рамена хрест

Мій Ісусе, хрест, який поклали на Твої плечі, був Твоїм хрестом. Поклали його люди, але дав його Отець Небесний. Ти любив той незвичайний дар – символ справжньої любови. Ти заслужив у Отця на велике довір’я, і Він нагородив Тебе хрестом відкуплення.

Ти також маєш до мене довір’я, якщо ділишся зі мною терпінням – Своїм хрестом. Я є часткою Твого Містичного Тіла.

У це важко повірити, але мірилом Твоєї вибраності є терпіння.

Мій хрест є виключно моїм хрестом, який вибрав для мене Отець, а поклала Твоя Христова терпляча, а отже вирозуміла рука. Будь зі мною, щоб я витривав у любові до кінця під його тягарем.

ЗУПИНКА ІІІ

Ісус Христос перший раз падає під тягарем хреста

Спасителю, Ти впав на каміння. Пригнічений не стільки тягарем хреста, скільки тягарем зла. Яким же Ти був знесиленим!

Ісусе, Ти знаєш мої упадки.

Як у кольоровому калейдоскопі, пропливають: сумніви, відступництва, відречення, зради, брак любови. Ти все це знаєш, Ти бачиш мене наскрізь.

Ти, котрий падаєш на землю, – був і є моєю силою до підняття.

Ти знаєш, як важко людині піднестися до нового життя.

Твій погляд, повний муки, іде за мною, переслідує мене. Твоя ласка – палюча, невідступна.

Бачу, скільки Ти зусиль докладаєш, щоб я сьогодні міг постійно, знову і знову вертатися до Тебе. Ісусе терплячий. У Тобі вся моя надія і сила.

ЗУПИНКА ІV

Ісус зустрічає Свою Матір

На Твоїй Хресній Дорозі перед Тобою стала Твоя Мати. Що відчуло тоді Твоє Серце? Адже мав таке вразливе Серце, Спасителю.

Ти плакав так звичайно, по-людськи над Єрусалимом, над гробом Лазаря-приятеля.

Твоя любов була такою сильною навіть у ті тяжкі дні. Ти назвав їх – "Це моя година”. Ти не боявся завдати болю Матері. Її терпіння було Твоїм. Ти брав на свої плечі не лише біль Матері, але біль усього світу – і мій також.

Нині, Ісусе, Ти стоїш біля мене і разом із терпінням даєш мені Себе. Ти вирізьблюєш Свій образ у моєму серці.

Шукаю і віднаходжу Твій погляд, як колись Пречиста Мати – Марія.

Мене підтримує Твоя велика любов. Вона наказує мені довіряти великим, хоча й таким таємничим Твоїм планам щодо мене.

ЗУПИНКА V

Симон з Киренеї допомагає Ісусові нести хрест

Тяжким є хрест світу. Терпіння завжди є тягарем, який забирає останні сили.

Киренейчик змушений нести хрест – допомагає.

Чи справді Ти не міг донести хреста на Голгофту?

Ти був всемогутнім, навіть і тоді, коли ніс хрест на Голгофту. Однак, незважаючи на це, людська допомога виявилася необхідною.

Моя участь у терпінні є найпрямішою дорогою до Тебе. Коли ми беремо Твій хрест із любов’ю, це розв’язує важку проблему терпіння.

Ти ніс свій хрест величчю своєї любови. Сьогодні Ти також, як колись із Киренейчиком, ділишся зі мною Своїм хрестом, бо любиш мене.

Ти так близько у моїй самотності! Ти найліпше розумієш мене, коли люди не розуміють. Ти чекаєш, коли моє серце почне битися для Тебе.

ЗУПИНКА VI

Вероніка обтирає Ісусові обличчя

Твоя ласка така різна: вона нагинає, підносить, пориває, стишує.

Такою ласкою, наче вогонь, палючою, Ти запалив серце Вероніки. Вона пробилася крізь юрбу, щоб обтерти Твоє Боже, понівечене, обпльоване Лице. Вона була відважною жінкою.

Ти і від мене жадаєш відваги. Відваги довготривалої, на кожен день. Справжня відвага є терпеливою. Тоді ми все розв’яжемо з любов’ю.

Поняття часу є людською річчю. Вчини, Господи, щоб дні, які відділяють мене від Тебе, стали "моєю годиною” – нехай вони будуть наповнені Тобою, як серце Вероніки.

ЗУПИНКА VII

Ісус Христос падає вдруге під тягарем хреста

Ти лежиш на дорозі лицем у поросі і бруді. Безсилий, зламаний болем. Мовчиш, а міг же силою Слова Божого кинути на коліна бездушну юрбу.

Так дуже ранять нас гострі, шорсткі слова. Обурює кожна несправедливість. В ту мить ми забуваємо, що завжди належимо до Тебе. Ми є членами Твого Містичного Тіла, Голови, укоронованої терням.

Ти обрав тяжкий вид смерті, який упокорює, щоб промовити до нас найбільшою любов’ю. Наша любов є надто легка. Ми хочемо перебувати з Тобою, але з тим Ісусом, прославленим, з гори Тавор, але боїмося бути при Тобі, коли Ти принижений.

Ісусе, будь зі мною. Нехай Твоя сила скріплює у часі мого терпіння.

ЗУПИНКА VIII

Ісус утішає плачучих жінок

Жінки оточили Тебе. Жаліють Тебе. Ти даєш їм, на перший погляд, жорстку відповідь: "Над собою плачте, а не наді Мною”.

Сьогодні ми розуміємо Тебе, о Христе.

Жалість – то не любов, а любов – це не слова.

Пустота наших слів вражає. Тому ми мусимо взяти щось від Твоєї Муки, щось від Вероніки і щось від принишклого Киренейчика.

Потрібно заглибитися у себе. Там ми відшукаємо Тебе через участь у нашому хресті, який є завжди Твоїм хрестом.

ЗУПИНКА ІХ

Ісус падає втретє під хрестом

Ти не втримався на зболілих ногах, лежиш, придавлений хрестом. Тобі відомий кожен різновид болю.

Ти бажаєш, щоб я завжди був сильним, але хочеш, щоб я пізнав свою слабість.

Проте Ти вимагаєш, щоб я підвівся з упадку. Ти впав, щоб мені вислужити силу підняття, неустанного починання спочатку.

Як же Тобі не довіряти, Господи!

І все-таки, незважаючи на все: як це важко для мене – довіряти!

Навіщо слова – Ти й так усе знаєш. Я весь перед Тобою. Увійди в закутки і щілини моєї душі і серця. Захищай її від сумнівів і вагань. А коли вони надійдуть – нині вже прошу: дозволь мені підвестися Твоєю силою.

ЗУПИНКА Х

З Ісуса здирають одіж

Ісусе, у тебе відібрали все: свободу, можливість діяти, приятелів. А зараз здирають присохлу до зраненого тіла одіж. Ти й цього собі не залишаєш. Забирають хітон – подарунок Твоєї Матері.

Обнажений Бог стікає кров’ю.

Моє тіло знищене хворобою, спалене гарячкою, понівечене стражданням, тривалими роками праці, безвладне, вимагає людської допомоги. Воно, як і Тіло Христа, є обнажене. Розумію нині, скільки це коштує. Вслухаюся в те, що Ти мусив пережити на Голгофті. Дозволь, нехай спільне терпіння – Твоє велике і моє маленьке – виєднає всім людям силу витривання у доброму до кінця.

ЗУПИНКА ХІ

Ісуса прибивають до хреста

Досі, мій Спасителю, Ти ще міг рухатися. Тепер Тебе розкладають на дереві хреста, прибивають, роблять нерухомим.

Божі долоні, прибиті до хреста, вже не можуть відповідно діяти. Ти повис між небом і землею. Твоя Кров спливає і всякає в землю, зрошує і відроджує світ, спасає людей.

У Твоєму великому болю маліють всі мої терпіння. Мої гріхи, провини згладжує Твоя Божа Мука. Усе затихає у мені, коли бачу Тебе на хресному дереві.

Коли я єднаюся з Тобою – мої сірі, безнадійні дні набирають вартості.

Вони також мають взяти участь у Твоїх терпіннях і принести хоч маленьку користь у Твоїй великій справі відкуплення людського роду.

ЗУПИНКА ХІІ

Ісус Христос умирає на хресті

Ісусе, Ти помираєш… "Отче, в руки Твої віддаю духа Мого”.

Смерть народжує нас для нового життя. Вона є переходом до дому Отця Небесного. Уже сьогодні, Господи, віддаю Тобі ту найважливішу хвилину мого життя – годину моєї смерті.

Під хрестом стоїть Твоя Пресвята Мати. Ти обіймаєш її постать останнім поглядом. Ти поручаєш Її Св. Йоанові, кажучи: "Сину, ось Мати твоя”.

Ти бачиш і нас; зауважуєш і мене особисто. Ти знав, що в кожному болю найпотрібнішою є мати.

Саме під хрестом Марія стала матір’ю всіх людей. Кожне народження мусить бути болісним. Як найчистіша з усіх людей на землі, вона породила свого Сина беж жодного болю. Але стоячи під хрестом свого Сина, – вона породила нас до нового життя, життя ласки, у невимовних болях і муках.

З мого страждання також народиться нове життя. У майбутньому, коли стану перед Тобою, побачу тих, для яких моя неміч була силою, а мій біль – ласкою.

ЗУПИНКА ХІІІ

Ісуса знімають із хреста

"Звершилося…” Ти врятував світ. Твоє змучене тіло знімають.

Хрест порожній. Ти виконав великий задум Твого Отця. "Немає більшої любові, як життя своє віддати за своїх приятелів…”

Моє життя із Твоїм тісно пов’язане. Ти купив мене Своєю Кров’ю. Ти – моя Дорога, Правда і Життя. Колись і в мене Ти забереш хрест.

А поки що, Христе, коли я є підвладний смерті, навчи мене виконувати Твою святу волю.

Кожна людина іде своєю дорогою, призначеною Небесним Отцем. Ти знаєш мою непостійність. Вчини, щоб усе моє життя було Твоїм і щоб я у всьому довіряв тільки Тобі.

ЗУПИНКА ХІV

Ісуса вкладають до гробу

Поховали Тебе, Христе, у гробі. Від народження аж до смерті ти живеш як людина.

Ми віримо, що Твоє Воскресіння є прообразом нашого воскресіння.

Кожен день на землі наближає мене до Тебе, до Твоєї любові.

Я розумію, мій Ісусе, що страждання не є карою, а Твоєю ласкою. Воно має приготувати мене до зустрічі з Тобою. Ти відкрив мені цю велику правду. Я, Господи, з Твого виноградника.

Ти знаєш труди людського життя.

Прошу Тебе, Сину Божий і Сину Людський, будь зі мною у моїй дорозі до Бога. Віддаю себе цілого у твої Руки, бо Ти найліпше розумієш терпіння, болі світу і мій особистий біль. Христе, Ти є початком і кінцем усього.

Джерело: http://sluzebniczki.org.ua/


Повернутися до розділу "Молитви"

Читати молитовник

Скачати молитовник

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!