Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. В яких випадках вчення Церкви богонатхнене?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
В яких випадках вчення Церкви богонатхнене?
   

В яких випадках вчення Церкви богонатхнене?ПИТАННЯ: В яких випадках вчення і рішення Католицької Церкви богонатхнене?

ВІДПОВІДЬ: Твердження про те, що вчення і рішення Церкви богонатхнене, некоректне: так можна говорити про Святе Письмо, основним автором якого є Бог, хоча Він і діяв за допомогою автора. Тому те, що ми знаходимо в книгах Святого Письма, і називається Словом Божим. Але цей термін не можна вживати щодо учительства Церкви, хоча воно і збережено від помилки. Учительство Церкви залишається словом людини, а не Бога, словом Церкви, непомильність якого гарантована згори, в світлі сказаного Христом: «І Я кажу тобі: ти - Петро, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її і дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв'яжеш на землі, те буде зв'язане на небі, а що на землі ти розв'яжеш, то буде розв'язане на небесах» (Мт 16,18-19).

Можна стверджувати, що запорукою учительства Церкви є Святий Дух, тому воно непомильне в тих випадках, коли виносить судження, що стосуються віри і моралі. Згідно з Другим Ватиканським собором, «ця непомильність, якою Божественний Спаситель побажав наділити Свою Церкву у визначенні вчення про віру і звичаї, простягається настільки ж широко, як і скарбниця Божественного Одкровення, яка повинна свято зберігатися і вірно викладатися» (LG 25).

Учительство Церкви виражається в двох формах. Перша - це надзвичайне учительство, тобто висловлювання ex cathedra Святішого Отця і вчення Вселенських соборів. Друга - ординарне учительство Папи і єпископів (виражене як індивідуально, так і соборно).

Надзвичайне учительство непомильне. Ординарне учительство теж є непомильним в ряді випадків. Ось що говорить про це Другий Ватиканський собор: «Хоча окремі Предстоятелі і не володіють прерогативою непомильності, проте коли вони, навіть будучи розсіяні по всій землі, але зберігаючи при цьому зв'язок спілкування один з одним і з наступником Петра, автентично вчать про питання віри і моралі і сходяться на тому, що якесь судження слід приймати як остаточне, тоді вони непомильно проголошують вчення Христа» (LG 25).



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у грудні 2016 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!