ВСТУП

ПРОЛОГ

ЧАСТИНА ПЕРША. ВИЗНАННЯ ВІРИ

Розділ перший. «Вірую» - «Віруємо»

Глава перша. Людина «здатна» прийняти Бога

Глава друга. Бог іде назустріч людині

Артикул 1. Об'явлення Боже

Артикул 2. Передання Божого Об'явлення

Артикул 3. Святе Письмо

Глава третя. Людина відповідає Богові

Артикул 1. Вірую

Артикул 2. Віруємо

Розділ другий. Християнське визнання віри

Глава перша. Вірую в Бога Отця

Артикул 1. Вірую в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі

§ 1. Вірую в Бога

§ 2. Отець

§ 3. Всемогутній

§ 4. Творець

§ 5. Небо і земля

§ 6. Людина

§ 7. Гріхопадіння

Глава друга. Вірую в Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного

Артикул 2. І в Господа нашого Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного

Артикул 3. Ісус Христос був зачатий від Духа Святого і народтвся від Діви Марії

§ 1. Син Божий став людиною

§ 2. ...був Зачатий від Духа Святого і народився від Діви Марії

§ 3. Таїнства життя Христа

Артикул 4. Ісус Христос страждав за Понтія Пилата, і був розп'ятий, і помер, і був похований

§ 1. Ісус та Ізраїль

§ 2. Ісус помер на хресті

§ 3. Ісус Христос був похований

Артикул 5. Ісус Христос зійшов у ад і воскрес із мертвих третього дня

§ 1. Христос зійшов у ад

§ 2. Третього дня Він воскрес із мертвих

Артикул 6. Ісус вознісся на небеса, сидить праворуч Бога Отця Всемогутнього

Артикул 7. Звідти Він прийде судити живих і мертвих

Глава третя. Вірую у Святого Духа

Артикул 8. «Вірую в Духа Святого»

Артикул 9. «Вірую у святу Католицьку Церкву»

§ 1. Церква в Задумі Божому

§ 2. Церква - Божий Народ, Тіло Христове, Храм Святого Духа

§ 3. Церква - Єдина, Свята, Католицька й Апостольська

§ 4. Христові вірні, ієрархія, миряни, життя, присвячене Богові

§ 5. Сопричастя святих

§ 6. Марія - Мати Христа, Мати Церкви

Артикул 10. «Вірую у відпущення гріхів»

Артикул 11. «Вірую у воскресіння плоті»

Артикул 12. «Вірую у вічне життя»

ЧАСТИНА ДРУГА. ЗДІЙСНЮВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО ТАЇНСТВА

Перший розділ. Сакраментальна ікономія

Глава перша. Пасхальне таїнство в час Церкви

Артикул 1. Літургія - діло Пресвятої Трійці

Артикул 2. Пасхальна містерія у святих таїнствах

Глава друга. Сакраментальне Священннодійство Пасхальної містерії

Артикул 1. Священнодійство літургії Церкви

Артикул 2. Літургійна різноманітність і єдність таїнства

Розділ другий. Сім святих таїнств Церкви

Глава перша. Святі таїнства християнського втаємничення

Артикул 1. Таїнство Хрещення

Артикул 2. Таїнство Миропомазання

Артикул 3. Таїнство Євхаристії

Глава друга. Святі таїнства оздоровлення

Артикул 4. Таїнство Покаяння і Примирення

Артикул 5. Єлеопомазання недужих

Глава третя. Таїнство на службі громади

Артикул 6. Таїнство Рукоположення

Артикул 7. Таїнство Подружжя

Глава четверта. Інші літургійні відправи

Артикул 1. Благословення і освячення

Артикул 2. Християнський похорон

ЧАСТИНА ТРЕТЯ. ЖИТТЯ У ХРИСТІ

Розділ перший. Покликання людини - життя у Святому Дусі

Глава перша. Гідність людської особи

Артикул 1. Людина - образ Бога

Артикул 2. Наше покликання до блаженства

Артикул 3. Свобода людини

Артикул 4. Моральність людських учинків

Артикул 5. Моральність пристрастей

Артикул 6. Моральна свідомість (сумління)

Артикул 7. Чесноти

Артикул 8. Гріх

Глава друга. Людська спільнота

Артикул 1. Особа і суспільство

Артикул 2. Участь у суспільному житті

Артикул 3. Соціальна справедливість

Глава третя. Боже спасіння: закон і благодать

Артикул 1. Моральний закон

Артикул 2. Благодать та оправдання

Артикул 3. Церква - мати і вихователька

Другий розділ. Десять Заповідей

Глава перша. Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю

Артикул 1. Перша Заповідь

Артикул 2. Друга Заповідь

Артикул 3. Третя Заповідь

Глава друга. Люби ближнього твого, як самого себе

Артикул 4. Четверта Заповідь

Артикул 5. П'ята Заповідь

Артикул 6. Шоста Заповідь

Артикул 7. Сьома Заповідь

Артикул 8. Восьма Заповідь

Артикул 9. Дев'ята Заповідь

Артикул 10. Десята Заповідь

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. ХРИСТИЯНСЬКА МОЛИТВА

Перший розділ. Молитва у християнському житті

Глава перша. Одкровення молитви

Артикул 1. У Старому Завіті

Артикул 2. У повноті часу

Артикул 3. У час Церкви

Глава друга. Традиція молитви

Артикул 1. Біля джерел молитви

Артикул 2. Шлях молитви

Артикул 3. Провідники в молитві

Глава третя. Життя молитви

Артикул 1. Форми вираження молитви

Артикул 2. Молитва як боротьба

Другий розділ. Молитва Господня «Отче наш»

Артикул 1. Короткий зміст усього Євангелія

Артикул 2. Отче наш, що єси на небесах

Артикул 3. Сім прохань

Fidei depositum

опублікована з нагоди видання
Катехизму Католицької Церкви,
укладеного після Другого Ватиканського
Вселенського Собору

Іван-Павло, Єпископ,
Слуга Слуг Божих,
на вічну пам'ять

Вельмишановним братам Кардиналам, Патріархам,
Архиєпископам, Єпископам, Пресвітерам, Дияконам
і всьому Народові Божому

Вступ

БЕРЕГТИ СПАДЩИНУ ВІРИ - такою є місія, яку Господь доручив Своїй Церкві і яку Церква виконує у всі часи. Другий Ватиканський Вселенський Собор, розпочатий тридцять років тому моїм попередником, блаженної пам'яті Папою Іваном XXIII, мав намір і бажання висвітлити апостольську і пастирську місію Церкви, щоб сяйво євангельської правди спонукало всіх людей до шукання і сприйняття любові Христа, яка перевищує будь-яке розуміння (пор. Еф. 3,19).

Основним завданням, яке Папа Іван XXIII визначив для Собору, було краще зберегти і краще представити дорогоцінну спадщину християнського вчення, щоб воно стало більш доступним для тих, хто вірить у Христа, і для всіх людей доброї волі. Для цього Собор повинен був починати не з осуду помилок епохи, а з того, щоб зрозуміліше розкрити силу і красу віровчення. «Тож, осяяна світлом цього Собору, - говорив Папа, - Церква [...] примножить, як я сподіваюсь, духовне багатство і, наповнюючись новою енергією, без остраху дивитиметься в майбутнє. [...] Наш обов'язок - присвятити себе роботі, якої вимагає наша епоха, радісно, без боязні, продовжуючи йти тією дорогою, якою Церква йде майже двадцять століть» (Іван ХХПІ, Промова на відкритті II Ватиканського Вселенського Собору 11 жовтня 1962 р.: ААS 54 (1962), р.788-791).

З Божою допомогою упродовж чотирьох років роботи Отці Собору змогли створити значний комплекс доктринальних викладів та пастирських вказівок, які вони представили всій Церкві. Пастирі та вірні знаходять у них настанови для «оновлення мислення, діяльності, звичаїв і моральної сили, радості та надії - оновлення, яке було метою Собору» (Павло VI, Промова на закритті II Ватиканського Вселенського Собору 8 грудня 1965 р.: ААS 58 (1966), р.7-8.).

Після свого завершення Собор не переставав бути джерелом натхнення для життя Церкви. У 1985р. я міг твердити, що «для мене, що мав особливу честь брати у роботі Собору активну участь, Другий Ватиканський Собор завжди [...] — і особливо в роки мого понтифікату - був орієнтиром для всієї моєї пастирської діяльності, для свідомого прагнення перекласти його вказівки мовою конкретного і правильного застосування на рівні кожної помісної Церкви і цілої Церкви. Необхідно повсякчас повертатися до цього джерела» (Іван-Павло II, Привітальна промова 25 січня 1985р.: L’Osservatore Romano («Рим. вісник»), 27 січня 1985р.).

У такому дусі 25 січня 1985р. з нагоди двадцятої річниці закінчення Собору я скликав Надзвичайну Асамблею Синоду Єпископів, метою якого було відзначити духовні плоди та дари II Ватиканського Собору і поглибити його вчення, щоб його можна було краще проголошувати вірним і розширювати його пізнання і застосування.

З цієї нагоди Отці Синоду заявили: «Багато висловили побажання, щоб був укладений катехизм або стислий виклад усього католицького вчення з питань віри, а також моралі, який був би базовим текстом для катехизмів і стислих викладів, що будуть укладатися в різних країнах. Виклад учення повинен бути біблійним та літургійним і виражати здорову доктрину із застосуванням до життя сучасних християн» (Резолюція Надзвичайного Синоду Єпископів, Заключна доповідь 7 грудня 1985, II, В, а, №4: Enchiridion Vaticanum, vol.9, р.1758, №1797.). Після закінчення Синоду я вирішив здійснити це бажання, правильно розуміючи, що воно «відповідає справжнім потребам Вселенської Церкви, як і окремих Церков» (Іван-Павло II, Промова на закритті Надзвичайного Синоду 7 грудня 1985 р., № 6: ААS 78 (1986), р.435.).

Як не дякувати Богові всім серцем за те, що ми можемо сьогодні подати цілій Церкві працю, яка має назву «Катехизм Католицької Церкви» і є «взірцевим текстом» оновленої катехизації з живих джерел віри!

Після літургійного оновлення, а також укладення нового Кодексу канонічного права Латинської Церкви та Кодексу канонів Східних Церков цей Катехизм зробить досить значний внесок у ту справу оновлення усього церковного життя, якого прагнув і яке розпочав II Ватиканський Собор.

Катехизм Католицької Церкви - плід дуже широкої співпраці: він готувався упродовж шести років наполегливої праці, з великим запалом, у дусі особливої уваги до різних думок.

У 1986 р. я доручив Комісії з дванадцятьох кардиналів і єпископів на чолі з Кардиналом Йозефом Рацінґером підготувати проект катехизму, про який просили Отці Синоду. Роботі Комісії допомагав Редакційний Комітет у складі сімох єпархіальних єпископів, фахівців з богослов'я та катехизації.

Комісія, в обов'язки якої входило керувати працею та контролювати її розвиток, уважно стежила за всіма етапами підготовки дев'ятьох наступних редакцій тексту. Редакційний Комітет виконував завдання написання тексту, внесення до нього запропонованих Комісією змін та розгляду зауважень численних богословів, екзегетів, катехитів і передусім єпископів усього світу з метою вдосконалення тексту. Комітет став місцем плідних дискусій з різних питань; текст Катехизму, таким чином, розширювався і збагачувався, а також набував характеру цілісності й однорідності.

Проект став предметом різнобічних консультацій усіх католицьких єпископів, їх Єпископських Конференцій і Синодів, богословських та катехитичних інститутів. Загалом проект був прихильно прийнятий Єпископатом. Слушно можна сказати, що цей Катехизм є плодом співпраці всього Єпископату Католицької Церкви, який, великодушно прислухавшись до мого прохання, забажав узяти на себе частину відповідальності в почині, що безпосередньо стосується життя Церкви. Така відповідь викликає в мені глибоке почуття радості, бо злиття стількох голосів дозволило нам справді почути те, що можна назвати «симфонією віри». Метод створення Катехизму став таким чином віддзеркаленням колегіальної природи Єпископату, свідченням католицькості Церкви.

Катехизм повинен правильно і впорядковано подавати виклад Святого Письма, живої Церковної Традиції та автентичного Вчительства, а також спадщини Отців, Учителів і святих мужів і жінок Церкви, щоб сприяти кращому пізнанню християнського таїнства й оживити віру Божого Народу. Слід брати до уваги ті тлумачення доктрини, які Святий Дух упродовж віків підказував Церкві. Крім того, Катехизм повинен пояснювати у світлі віри ті ситуації і проблеми, які не виникали в минулому.

Тому новий Катехизм міститиме в собі і нове і старе (пор. Мт. 13,52), оскільки віра завжди залишається тією самою; і в той же час вона є джерелом завжди нового світла.

Щоб виконати цю подвійну вимогу, Катехизм Католицької Церкви, з одного боку, переймає «старий», традиційний порядок, уже застосований у Катехизмі св. Пія V, з поділом змісту на чотири частини: Символ віри (Сrеdо); святе Богослужіння зі святими таїнствами на першому плані; принцип християнського способу життя, що викладений на підставі декалогу; і, нарешті, християнська молитва. Але водночас цей зміст зчаста викладається «по-новому», щоб відповісти на питання, які виникають у нашу епоху.

Усі чотири частини пов'язані між собою: християнське таїнство є предметом віри (Перша Частина); воно здійснюється і передається в літургії (Друга Частина); воно присутнє, щоб просвічувати і зміцнювати дітей Божих в їх справах (Третя Частина); воно стає основою нашої молитви, найвищим висловом якої є «Отче наш», і є предметом нашого прохання, нашої хвали та нашого заступництва за інших (Четверта Частина).

Сама літургія є молитвою: сповідування віри займає належне місце у здійсненні богослужіння. Благодать, плід таїнств, є незмінною умовою християнського способу життя, подібно до того, як участь у літургії Церкви вимагає віри. Якщо віра не виявляється у ділах, вона мертва (пор. Як. 2,14-26) і не може принести плодів життя вічного. - Читаючи Катехизм Католицької Церкви, можна збагнути подиву гідну єдність Божого таїнства і Божого задуму спасіння, а також центральне місце Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, післаного Отцем, що став людиною у лоні Пресвятої Діви Марії через Святого Духа, щоб бути нашим Спасителем. Христос, Який помер і воскрес, завжди присутній у Своїй Церкві, особливо у таїнствах. Він — джерело віри, взірець християнської поведінки, Учитель нашої молитви.

Катехизм Католицької Церкви, який я затвердив 25 червня минулого року і який сьогодні силою своєї апостольської влади я наказую опублікувати, є викладом віри Церкви та католицького вчення, які доводяться або пояснюються Святим Письмом, Апостольською Традицією й Учительством Церкви. Я визнаю його як правильну норму викладання віри, як цінний і законний засіб, який служить церковній громаді. Нехай він послужить оновленню, до якого Святий Дух безперервно закликає Тіло Христове — Церкву Божу, яка здійснює мандрівку до незгасного світла Царства!

Затверджуючи Катехизм Католицької Церкви та видаючи розпорядження про його публікацію, Наступник Петра виконує своє служіння Святій Вселенській Церкві Й усім окремим Церквам, що перебувають у мирі й спільності з Апостольським Престолом у Римі: це служіння зміцнення й утвердження віри всіх учнів Господа Ісуса (пор, Лк. 22,32), а також зміцнення зв'язків єдності в самій цій апостольській вірі.

Через те я прошу пастирів Церкви і вірних, щоб вони прийняли цей Катехизм у дусі єднання і старанно використовували його, виконуючи свою місію проголошення віри і закликаючи до життя, яке відповідає Євангелію. Катехизм дається їм для того, щоб він служив автентичним і правильним орієнтиром для викладання католицького вчення і, особливо, для укладання місцевих катехизмів. Він пропонується також усім вірним, які прагнуть глибше пізнати незбагненні багатства спасіння (пор. Еф. 3,8). Він покликаний також служити підтримкою для екуменічних зусиль, натхненних святим бажанням єдності усіх християн, докладно розкриваючи зміст католицького віровчення та його гармонійну пов'язаність. Врешті, Катехизм Католицької Церкви призначений для кожної людини, яка жадає дізнатися від нас підстави нашої надії (пор. 1 Пт. 3,15) і прагне пізнати віру Католицької Церкви.

Цей Катехизм не призначений для того, щоб замінити різні місцеві катехизми, належно затверджені церковною владою, єпархіальними єпископами та Єпископськими Конференціями, особливо якщо вони отримали схвалення Апостольського Престолу. Він покликаний сприяти створенню нових місцевих Катехизмів, які враховуватимуть різноманітні ситуації і культури, але які турботливо зберігатимуть єдність віри і вірність католицькому вченню.

Закінчуючи цю Конституцію, якою я представляю Катехизм Католицької Церкви, я прошу Пресвяту Діву Марію, Матір Воплоченого Слова і Матір Церкви, щоб у цю епоху, коли Церква покликана до нового зусилля євангелізації, Вона своїм могутнім заступництвом підтримала катехитичну працю усієї Церкви на всіх рівнях. Нехай світло правдивої віри визволить людство від незнання і рабства гріха і приведе до єдиної справжньої свободи (пор. їв. 8,32), тобто до свободи життя в Ісусі Христі під проводом Святого Духа тут, на землі, і в Царстві Небесному, де у повноті блаженства ми будемо споглядати Бога обличчям в обличчя (пор. 1 Кор. 13,12; 2 Кор. 5,6-8)!

Дано 11 жовтня 1992 року, у тридцяту річницю відкриття II Ватіканського Вселенського Собору, в чотирнадцятий рік мого понтифікату.

Іван-Павло II

Джерело: http://catechismus.org.ua/