Християнська бібліотека. Катехизм Католицької Церкви. Розділ перший. Молитва у християнському житті. Катехизм. Катехизм Католицької Церкви.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Розділ перший. Молитва у християнському житті
   

Частина четверта. Християнська молитва.

2558    «Великим є таїнство віри». Церква сповідує його в Апостольському Символі (Частина перша) і здійснює його у літургії таїнств (Частина друга), щоб життя вірних відповідало Христові у Дусі Святому на славу Бога Отця (Частина третя). Це таїнство вимагає, отже, щоб вірні вірили в нього, здійснювали його і жили ним в особистому та життєвому спілкуванні з Богом, живим та істинним. Це спілкування - молитва.

Що таке молитва?

«Для мене молитва - це порив серця, це простий погляд, звернений до неба, це крик вдячності і любові - як у випробуванні, так і в радості» (Св. Тереза від Дитятка-Ісуса, Автобіографічні рукописи, С, 25г.).

Молитва як дар Божий

2559    «Молитва є восходженням душі до Бога або проханням до Бога про відповідні блага» (Св. Іван Дамаскин, Про віру православну, 3, 24.). Звідки йде наша молитва? З висоти нашої гордині і нашого свавілля чи з «глибин» (Пс. 130,1) смиренного і сокрушенного серця? Хто принизив себе, буде вивищений  (Пор. Лк. 18, 9-14.). Покора є основою молитви. «Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо» (Рим. 8,26). Покора - це готовність безкорисливо прийняти дар молитви: людина - жебрак перед Богом (Пор. Св. Августин, Проповіді, 56, 6, 9.).

2560    «Коли б знала ти Божий дар!» (Ів. 4,10). Чудо молитви відкривається саме біля криниць, до яких ми приходимо, шукаючи води: тут Христос виходить назустріч кожній людині, Він перший шукає нас і Він - Той, Хто просить пити. Ісус спраглий, Його прохання йде з глибин Бога, що прагне нас. Молитва, знаємо ми це чи ні, є зустріччю Божої спраги з нашою спрагою. Бог спраглий, щоб ми були спраглі Його (Пор. Св. Григорій Назіянзький, Проповіді 40, 25; Св. Августин, Про вісімдесят три різні питання, 64, 4.).

2561    «Ти попросила б сама у нього, а Він дав би тобі води живої» (Ів. 4,10). Парадоксально, але наша прохальна молитва є відповіддю. Відповіддю на скаргу живого Бога: «Покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі водойми діряві!» (Єр. 2,13), - відповіддю віри на безкорисливу обітницю спасіння (Пор. Ів. 7, 37-39; Іс. 12, 3; 51, 1.), відповіддю любові на спрагу Єдинородного Сина Божого (Пор. Ів. 19, 28; 3ах. 12, 10; 13, 1.).

Молитва як Союз з Богом

2562    Звідки йде молитва людини? Якою б не була мова молитви (слова і жести), молиться ціла людина. Але, визначаючи місце молитви, Св. Письмо іноді говорить про душу або дух, а ще частіше - про серце (понад тисячу разів). Власне, молиться серце. Якщо воно далеко від Бога, молитва марна.

2563    Серце - це те пристановище, де я перебуваю, де я живу (за семітським, біблійним виразом - куди я «сходжу»). Це наш таємний центр, незбагненний для розуму - нашого й інших; лише Дух Божий здатний проникнути в нього і пізнати його. Серце - місце прийняття рішень, у самій глибині наших психічних прагнень. Воно - місце істини, де ми вибираємо між життям і смертю. Воно — місце зустрічі, тому що, на подобу Божу, ми живемо у взаємовідношенні: воно - місце Союзу з Богом.

2564    Християнська молитва - це зв'язок, який ґрунтується на союзі між Богом та людиною у Христі. Вона - дія Бога і людини; вона випливає від Святого Духа і від нас, повністю спрямована до Отця, в єднанні з людською волею Сина Божого, що став людиною.

Молитва як співпричастя

2565    У Новому Союзі молитва - це живий зв'язок дітей Божих з їхнім безмежно добрим Отцем, з Його Сином Ісусом Христом і зі Святим Духом. Благодать Царства - це «єдність всієї Пресвятої Трійці з повнотою духа людини» (Св. Григорій Назіянзький, Проповіді, 16, 9). Таким чином, молитовне життя - це постійне і природне перебування у присутності Трисвятого Бога і в співпричасті з Ним. Таке життєве співпричастя завжди можливе, бо через Хрещення ми вже стали одно з Христом (Пор. Рим. 6, 5.). Молитва є християнською, оскільки вона є спів-причастям з Христом і зростає в Церкві, яка є Його Тілом. Її виміри - це виміри любові Христової (Пор. Еф. З, 18-21.).


[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]


Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!