Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи можлива відміна целібату?.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи можлива відміна целібату?
   

Чи можлива відміна целібату?ПИТАННЯ: 

Бог не заповів безшлюбності. Католицька Церква постановила і дотримується цієї традиції. Чи можливо внесення змін, щоб кожен вибирав по своїх силах?

ВІДПОВІДЬ: 

Кожна людина вільна вступати в шлюб, і в цьому сенсі не існує жодних постанов Церкви. Якщо ж мова йде про безшлюбність священиків, то це найдавніша реальність. Історики Церкви згодні в тому, що обов'язковий целібат або щонайменше утримання було встановлено канонічно починаючи з 4 століття.

Але важливо відзначити, що законодавці 4 і 5 століть посилалися на апостольську традицію. Наприклад, третє правило Карфагенського собору свідчить, що єпископи, пресвітери і диякони повинні «зберігати цнотливість і утримуватися від дружин», «щоб від апостолів передане і від самої давнини заховуване і ми цього ж дотримувалися».

Богословські обґрунтування целібату можна звести до наступних міркувань: Таїнство Священства ставить на висвячуваного печать, яка преображує священика, уподібнює його  до Христа і залучає його в особливі стосунки з Христом. Священик знаходиться в повному розпорядженні у Христа, належить Йому. «І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним були», читаємо в Євангелії від Марка. Якщо врахувати, яке місце займає священство в Церкві, стає ясно, чому священик, який представляє Ісуса Христа, який віддав Себе повністю Отцю і Церкві, повинен у всьому уподібнитися Йому, а це значить, що він повинен уподібнитися Христу і безшлюбністю. Крім того, священик живе для Церкви, приносячи себе в живу жертву Богові за свою паству. Священик, який проповідує Євангеліє, покликаний також в першій особі реалізовувати найрадикальніші євангельські заповіді. Священик не має права закликати інших залишити все і слідувати за бідним, цнотливим і слухняним Христом, якщо сам він так не живе і не дає свідчення цьому радикалізму.

Є й інші обгрунтування: не в останню чергу це вимога бути в повному розпорядженні у братів, мати велику свободу дій і повністю віддавати себе на служінню Богу. Святий Павло пише: «Я хочу, щоб ви були без турбот. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині» (1 Кор 7,32). Невипадково місіонерство завжди більше розвивалося саме на Заході, а не на Сході. Так, євангелізація багатьох регіонів Африки та Латинської Америки практично не бачила участі східних Церков.

У східних католицьких Церквах целібат не є обов'язковим. Як це випливає з різних документів і виступів, єпископи східних Церков, хоча і не зобов'язують до целібату в силу своїх традицій, проте високо цінують целібат в своїх громадах. Одружений священик в жодному випадку не може прийняти єпископські свячення.

Безумовно, внесення змін можливо. Оскільки священство за своєю сутністю не пов'язане нерозривно з безшлюбністю, подібний припис може бути і скасовано. Папа Бенедикт XVI вже вніс зміни за допомогою апостольської конституції «Anglicanorum coetibus» в 2009 році. Згідно з цим документом, англіканським єпископам і священикам, які перебувають у шлюбі і приєдналася до Католицької Церкви, дозволяється бути рукопокладеними. Власне, те ж саме практикується і в східних обрядах Католицької Церкви.

Таким чином, в Католицькій Церкві в деяких випадках одружені чоловіки допускаються до свячень, однак після висвячення священнослужитель уже не може вступати в шлюб. Ті священики, які були одружені на момент свячень і потім овдовіли, не можуть вступати в повторний шлюб. Такі ж правила діють і в Православній Церкві.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!