Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи є гріхом не працювати?.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи є гріхом не працювати?
   

Чи є гріхом не працювати?ПИТАННЯ: 

Чи є гріхом не працювати?

ВІДПОВІДЬ:

Для того щоб дати моральну оцінку ситуації, в якій людина не працює, потрібно врахувати дуже багато факторів. Якщо в основі такого вибору лежить тільки лінь і бажання жити за чужий рахунок, то, зрозуміло, це гріх. Праця - це одна з умов людського існування, і християнин, покликаний до братерства і солідарності в своїй громаді, не повинен вважати себе вправі жити в неробстві. По-перше, людина повинна працювати, щоб забезпечувати себе всім необхідним, по-друге, щоб робити добрі справи і допомагати ближньому, який з різних причин не може працювати: через безробіття, за станом здоров'я, в силу віку і так далі. За допомогою праці людина управляє світом разом з Богом і вирощує сад творіння. Робота - це і ведення домашнього господарства, догляд за членами сім'ї. Якщо людина настільки заможна, що може забезпечити, не працюючи, себе і свою сім'ю, а також ділиться з нужденними, то вона теж не може жити в постійному неробстві, зрощуючи ваду ліні, а покликаний брати участь в творенні духовних або матеріальних благ іншими способами.

«Іди до мурашки, лінивцю, - йдеться в Книзі притчей царя Соломона, - поглянь на дороги її, і будь мудрим. Немає в неї ні начальника, ні урядника, ані правителя; вона заготовляє влітку свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Доки, лінивцю, будеш спати? коли ти зо сну свого встанеш? (Прип 6, 6-9)». І ще: «Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, і ось, все це заросло терням, поверхня його покрилася кропивою, і кам'яна огорожа його обрушилася. І бачив я те, і поклав своє серце, і взяв я урок (Прип 24,30-32)».

Окремої згадки заслуговують ті, хто займається бізнесом, керівники підприємств, діяльність яких багато в чому визначається отриманням прибутку. Згідно з соціальним вченням Церкви, «керівники підприємств несуть перед суспільством економічну та екологічну відповідальність за свою діяльність. Вони повинні брати до уваги благо людей, а не тільки збільшення прибутку. Прибуток проте потрібен. Він дозволяє робити інвестиції, що забезпечують майбутнє підприємств, і гарантує наявність робочих місць».

Як свідчить соціальне вчення Церкви, «людська праця, підпорядкована любові, стає можливістю для споглядання, перетворюється в благочестиву молитву, в бдіння і аскезу, в трепетну надію на вічний день».

«Необхідна участь всіх у розвитку загального блага, - йдеться в Катехизмі Католицької Церкви, - кожного відповідно до займаного місця і виконуваної ролі. Цей обовязок невіддільний від гідності людської особистості. Участь у розвитку загального блага реалізується насамперед у прийнятті обов'язків в тій галузі, де кожен бере на себе особисту відповідальність: людина бере участь в творенні добра ближнього і суспільства через старанну турботу про виховання у своїй сім'ї, а також сумлінність в роботі».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у липні 2020 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!