На початку було Слово (Йо. 1, 1)

Повернутися до змісту книги "Святий Василій Великий. Гомілії"

1. Євангельські слова є для нас важливіші за всі инші слова Святого Духа, оскільки через Нього Господь промовляв до нас устами пророків, а в Євангеліях Сам Владика промовляє до нас. Євангелист Йоан (чиє ім'я означає "син грому") був найвеличнішим провісником Євангельської науки, котрий звістив нам те, що перевершує всяке людське сприйняття і всяке розуміння. Нещодавно ми читали початок проповіді з його Євангелія: На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Богом (Йо. 1, 1).

Знаю багатьох невіруючих людей, що не сприймають слів істини і пишаються своєю світською мудрістю, але й вони дивувалися цьому вислову й намагалися використати його у своїх творах. Бо лиходій-сатана розповідає своїм прихильникам і про нашу науку. Отож, коли навіть світські мудреці вражаються силою цих слів, то що вже казати про нас, учнів Святого Духа! Невже поставимося до них поверхнево, лишень зауваживши подумки, що в цих словах криється якась сила? Але хто може мати настільки лінивий розум, щоб не відчути краси думки і глибини цих слів, щоб не прагнути осягнути їх істинного змісту?

Захоплюватися прекрасним нескладно, але важко й непросто достеменно збагнути, в чому полягає сутність того, що викликає подив. Не існує людини, яка б не хвалила сонця, не дивувалася його величі і красі, не раділа лагідним променям і яскравому світлу. Але лишень вона стане пильно дивитися на його сліпуче сяйво, то не лише не зможе побачити того, що бажає, а й зіпсує собі зір. Щось подібне, гадаю, сталося б і з нашим розумом, який замірився б докладно зрозуміти сенс слів На початку було Слово. Хто здатен вповні осягнути те, що було на початку? Які слова мають досить сили для того, щоб повноцінно передати цю думку?

Той, хто мав намір передати вам вчення про Сина Божого, говорив не про що инше, як про початок усіх речей. Святий Дух знав, що знайдуться люди, які будуть бунтувати проти слави Єдинородного Сина, він передбачав мудрування, котрі прагнуть погубити тих, що прислухаються до них, і будуть вигадувати різні хитрощі. Вони кажуть: "Якщо Він народжений, значить, колись Його не було; якщо Його не було до народження, значить, Він ще не існував, бо, в иншому разі, у який спосіб Він прийняв свій образ від неіснуючого?" Такі закиди через свою удавану правдоподібність небезпечніші, ніж  двосічний меч.

Спростовуючи ці твердження, Святий Дух чітко говорить у Євангелії; На початку було Слово. Якщо ти твердо стоятимеш на цьому переконанні, то не зазнаєш жодної шкоди від згаданих зловмисників. Коли ж тобі закидатимуть: "Якщо Він народжений, значить, колись Його не було", - ти відповідай таким: "Він був на початку". А якщо говоритимуть: "Як це Він був перше, ніж народився?", - тверди: "Був", і не полишай поза увагою і цих слів: "На початку". Початок не має  межі і точки відліку поза собою. Не давай ввести себе в оману багатозначності слова "початок". Бо багато є початків різних життєвих справ, та один початок у всього існуючого!

У Приповідці, наприклад, сказано: Початок доброї дороги (Прип. 16, 16). Але початком дороги є перший крок, з якого ми починаємо шлях і якому, безперечно, щось передувало. Початок мудрости - страх Господній (Пс. ПО, 10). І для цього початку є щось, що йому передувало, бо початком пізнання наук є розуміння їх основ. А основою мудрости є страх Господній, але й це, своєю чергою, на чомусь грунтується, і передує цьому душевний стан людини, яка ще не осягнула мудрости і не відчула в собі страху Божого. Першими людьми в державі ми називаємо тих, що обіймають найвищі посади, керівників і можновладців. Але ці керівники є начальниками лише для декого, і кожен з них має першість лише стосовно до якоїсь однієї сфери влади. Початком лінії є крапка, початком поверхні - лінія, а початком тіла - поверхня.

2. Але тут мова йде зовсім про инший початок. Він нічим не обмежений, ні від чого не залежний, ні з чим не співмірний. Ми його сприймаємо як вільний, непідвладний, не пов'язаний з жодним иншим станом. Наш розум не здатний зазирнути поза його межі, і не можна знайти нічого, що б йому передувало. А коли ми спробуємо уявити щось, що було перед ним, то побачимо, що він все одно попереду і перевищує наше розуміння. Дозвольмо своїй думці полинути так далеко, як їй закортить, підніматися все вище й вище, і побачимо, що наш розум після даремних зусиль і численних блукань манівцями знову повернеться до самого себе, бо він не в силах віднайти того початку поза самим собою. Тому нескладно зрозуміти, що той початок перебуває поза межами нашого розуміння і його неможливо охопити нашими думками.

Отож, На початку було Слово. Який чудовий вислів! Яким цінними є тут кожне слово, і як усі вони тісно пов'язані між собою! Слово "було" рівнозначне слову "на початку". Де той, що сперечається? Де той, хто висловлюється проти Христа й каже: "Був час, коли Його не було"?! Вслухайся в євангельські слова: "На початку Він був". Якщо ж Він був на початку, то коли ж Його не було? Чи плакати маю над глупотою безбожників, чи сміятися з їхнього неуцтва?

Але виставляють такий аргумент: "Перш ніж Він народився, Його не було". А чи знаєш, коли Він постав, чи те "перш ніж" стосується категорії часу? Словами "перш ніж" у часовому значенні позначають попередність однієї події порівняно з иншою. Але чи логічно, щоб Творець часу народився в такому сенсі, який ми вкладаємо в поняття часу? Отож, На початку Він був. Якщо непохитно стоятимеш на цьому: був, то даси відсіч усім підступам лихого блюзнірства. Буря не лякає моряків, судно яких стоїть на двох котвах, і хвилі їм не страшні. Так і ти завдяки цим словам почуватимешся в безпеці, мов у захищеній гавані, і ніяке збурення, що його викликають у житті лихі духи, не похитне твоєї віри. 

3. Однак наша думка вперто дошукується того, що ж було на початку. Святе Письмо відповідає: Слово. Що ж то за Слово? Людське слово чи, може, слово ангельське? Бо сам апостол нам вказав, що й ангели мають свою власну мову: Коли б я говорив мовами людськими і ангельськими (1 Кор. 13, 1). Окрім того, саме поняття "слово" неоднозначне. В одному випадку маємо на увазі слово як набір звуків, що лунають у повітрі після того, як його вимовлено. В иншому - розуміємо слово, що його породжує наш розум, тобто думку. Є ще й мистецьке, тобто поетичне, образне слово.

Пильнуй, щоб така багатозначність цього поняття не ввела тебе в оману. Бо яке ж людське слово могло бути на початку, коли саму людину було створено значно пізніше? До її створення були різні тварини, наземні і водяні плазуни, небесні птахи, сонце, місяць, рослини, насіння, земля, море, небо! Тож на початку було не людське й не ангельське слово. Усі  створіння отримали життя завдяки Творцеві багато віків по тому. Так і слово душі, тобто думка, є відображенням предмета і з'являється після того, як ми про нього подумали. 

Розумій Слово у тому значенні, як його подає богословська наука. Той, хто говорить з тобою про Єдинородного, назвав  Його Словом, а трохи далі - світлом, життям, воскресінням. Ми, чуючи слово "світло", розуміємо під цим поняттям не те, що видиме очам, а сприймаємо його як образ, а під словом "життя" маємо на увазі не всезагальне поняття живого, за яким існують і німі створіння. Тому, чуючи "Слово", остерігаймося, щоб наші слабкі і приземлені думки не потягли нас за собою, а доходьмо до його глибинного сенсу.

Чому вжито саме "Слово"? Щоб зазначити, що Він випереджає розум. Чому "Слово"? Щоб показати, що Він був народжений без пристрасти. Чому "Слово"? Бо Син є образом Того, Хто народив Його, і цілком, без будь-якого розмежування, являє Собою Свого Отця. Він сам по собі досконалий, подібно до того, як наше слово виражає цілісний образ наших думок. Те, про що ми подумали, те й окреслюємо певним поняттям, а слово є відображенням нашої думки, бо з повноти серця ми промовляємо. Наше серце є неначе джерело, а слово неначе струмок, що витікає з цього джерела. І якою річ існує в думці, такою вона постає й у формі слова, і якою вона зроджена розумом, такою і з'являється у вигляді певного поняття.

Словом Йоан називає Сина, щоб показати, що Він народжений без пристрасти, щоб викласти богословське вчення про Його досконалу сутність, щоб вказати на споконвічну єдність Отця і Сина. Так і наше слово - витвір нашого розуму - і народжене без пристрасти. Але воно не роз'єднується, не розпадається на окремі частини, не розтікається на звуки, бо розум, залучаючи власні сили, народжує ціле слово, а слово, своєю чергою, відтворює силу розуму, що його висловив.

Тому з різних значень поняття "слово" ми беремо те, що відповідає богословському вченню про Єдинородного. А те, що суперечить і не узгоджується з цією наукою, те полишай поза увагою й уникай усіляких мудрувань.

На початку було Слово. Якщо б Йоан сказав: "На початку був Син", то з поняття "син" у тебе б виринула думка про пристрасть, бо в людей те, що народжується, пов'язується з чуттєвістю. Тому Йоан і назвав Його Словом, щоб запобігти таким думкам і зберегти нашу душу неушкодженою.

4. І Слово було у Бога. Знову говориться було, щоб заперечити тим людям, що кажуть: "Не було". Де ж було Слово? Зрозуміло, що Його перебування неможливо обмежити якимось конкретним місцем, бо неможливо охопити безмежне. Але де ж було Слово? У Бога. Отець не має визначеного місцеперебування, і Син не є скутим певним простором. Наскільки безмежним є Отець, настільки ж і Син. Про що б ми не подумали, куди б не поринули своїм духом, усе сповнене Богом.

І Слово було у Бога. Подиву гідна точність кожного слова! Йоан не сказав: "Слово було у Бозі", але: у Бога. Це сказано, щоб виокремити власну постать Бога, щоб не дати підстав перекручено твердити, що іпостасі Бога злиті. Богохульствують ті, котрі намагаються все змішати і доводять, що Отець, Син і Святий Дух - це одне поняття, тільки назване по-різному. Цього лихого безбожжя нам треба остерігатися не менше, ніж тих, котрі вигадують, що сутність Сина Божого не така, як у Отця

І Слово було у Бога. Йоан, використавши поняття "слово", щоб показати нам народження без пристрасти, одразу усуває й ту неточність, що її ми могли б винести з цього визначення. Він запобігає можливим закидам, бо відразу й пояснює: Слово було Богом. Отож, не мудруй лукаво і не намагайся вигадати якісь закиди проти науки Святого Духа. Основи її тобі подано, тож підкорися Господеві.

Слово було Бог. Воно було у Бога на початку. Йоан знову стисло передає основні положення богословського вчення, яке він виклав нам про Єдинородного. Хто ж воно? Це Слово - Бог. Коли Йоан допоміг тобі правильно зрозуміти Його, то неначе віддзеркалив у твоїй душі незбагненне. А поселивши у твоєму серці Слово-Христа, пояснює далі, що то за Слово.

Яке воно? Не дивись на зовнішні прояви, бо тоді не помітиш того, на що вказує це поняття. Увійди в найпотаємніші закутки своєї душі і пізнай Бога, Який був на початку, Слово, яке було в Бога, і подивуйся цьому! Поклоняйся своєму Владиці, Який завдяки цій науці замешкав у тобі. Знай, що Він був на початку, тобто завжди був у Бога, Свого Отця. 

Ці мої слова збережіть і закарбуйте в пам'яті, неначе незгладиму печатку. Нехай вони стануть для лукавих зловмисників тим нездоланним муром, що захистить вашу душу. А коли почуєте від когось: "Його не було, бо Він народжений; а якщо був, то як Він міг народитися?" - сахайтеся від такої богозневаги проти слави Єдинородного, неначе від якогось диявольського голосу. Весь час повертайтеся до слів Євангелія: На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Богом. І воно на початку було в Бога. І на всі заперечення: "Не було", в котрий раз повторюйте: "Було!"

Не слід забувати цих непорушних основ віри. На них, неначе на фундаменті, ми будуватимемо Божу науку. Неможливо ж за один раз про все сказати, бо нагромадження думок зведе нанівець користь від бесіди. Розум, що напружено намагається охопити геть усе, страждає подібно до шлунка, переобтяженого їжею і вже не здатного її як слід перетравити. Тому прошу вас, щоб ви відчули смак цієї духовної поживи й отримали з неї користь. Сам я готовий служити вам і надалі своїми роздумами і з инших питань богословської науки в Христі Ісусі, Господі нашому, Якому слава і влада на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Святий Василій Великий. Гомілії" ]

[ Купити книгу: "Святий Василій Великий. Гомілії" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!