Християнська бібліотека. Катехизм Католицької Церкви. Частина третя. Життя у Христі. Катехизм. Катехизм Католицької Церкви.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Частина третя. Життя у Христі
   

Христос у славі, зображений зовсім молодим (символ Його Божественності), сидить на небесному троні, ноги - опущені на поганського бога неба Урана. З обох боків біля Христа стоять повернені до Нього апостоли Петро і Павло, які приймають від Нього два сувої: Новий Закон.

Так, як Мойсей прийняв Старий Закон від Бога на Синайській горі, так тепер апостоли, представлені двома провідниками серед них, приймають від Христа, Сина Божого, Господа неба і землі, Новий Закон, не вирізьблений на камінних таблицях, а написаний Святим Духом у серцях віруючих. Христос дає силу жити «новим життям» (див, № 1697). Він приходить, щоб завершити в нас те, що заповідав нам для нашого добра (див. № 2074).

1691    «Християнине, пізнай свою гідність. Бо ти тепер є співучасником Божої природи, то ж не вироджуйся, повертаючись до ницості минулого життя. Згадай собі, до якого Голови належиш і членом якого Тіла ти є. Згадай, що ти визволений з-під влади темряви, перенесений до Божого світла і Царства» (Св. Лев Великий, Проповіді, 21, 3).

1692    Символ віри сповідує велич Божих дарів, даних людині в Божім ділі її створення і, ще більше, - через її Відкуплення та Освячення. Те, що сповідує віра, передають таїнства: через «таїнства, що їх відродили», християни стали «дітьми Божими» (Ів. 1,12; 1 Ів. 3,1), «учасниками Божої природи» (2 Пт. 1,4). Пізнавши у вірі свою нову гідність, християни покликані віднині жити «достойно Євангелія Христового» (Флп. 1,27). Через святі таїнства і молитву вони отримують благодать Христа і дари Його Духа, які роблять їх здатними до цього життя.

1693    Ісус Христос чинив завжди те, що подобалося Отцеві (Пор. Ів. 8, 29.). Він завжди жив у досконалому єднанні з Ним. Так само Його учні покликані жити перед поглядом Отця, «що бачить таємне» (Пор. Мт. 6, 6) щоб стати «досконалими, як Отець Небесний досконалий» (Мт. 5,48).

1694     Християни, об'єднані з Христом через Хрещення (Пор. Рим. 6, 5.), стали «мертвими для гріха, а живими для Бога, у Христі Ісусі» (Рим. 6,11), беручи таким чином участь у житті Воскреслого (Пор. Кол. 2, 12.) Йдучи за Христом і в єднанні з Ним (Пор. Ів. 15, 5) християни можуть бути «послідовниками Бога, як любі діти, і ходити у любові» (Еф. 5,1-2), узгоджуючи свої думки, слова і вчинки з «почуваннями, які були й у Христі Ісусі» (Флп. 2,5), і йдучи за Його прикладом (Пор. Ів. 13, 12-16.).

1695    «Оправдані іменем Господа Ісуса Христа та Духом нашого Бога» (1 Кор. 6,11), «освячені (...) і покликані бути святими» (пор. 1 Кор. 1,2), християни стали «Храмом Святого Духа» (Пор. 1 Кор. 6, 19). Цей «Дух Сина» навчає їх молитися Отцеві Пор. Гал.  4, 6.і, ставши їх життям, заохочує їх до діяння (Пор. Гал. 5, 25.), щоб вони через дієву любов приносили «плід Духа» (Гал. 5,22). Зціляючи рани гріха, Святий Дух внутрішньо відновлює нас духом розуму (Еф. 4,23), Він освітлює і зміцнює нас, щоб ми жили «як діти світла» (Еф. 5,8) - «в усьому, що добре, справедливе та правдиве» (Еф. 5,9).

1696    Дорога Христа «веде до життя» (Мт. 7,14), дорога протилежна «веде на погибель» (Мт. 7,13; Пор. Втор. 30, 15-20). Євангельська притча про дві дороги завжди присутня в катехизі Церкви. Вона вказує на важливість моральних рішень для нашого спасіння, «Є дві дороги: одна - життя, друга - смерть; але між ними - принципова відмінність». (Дидахе, 1,1).

1697    Важливо, щоб катехиза зрозуміло висвітлювала радість і вимоги Христової дороги (Пор. Іван-Павло II, Апост. зверн. « Catechesi tradendae », 29.). Катехиза «нового життя» (Рим. 6,4) в Христі є:

– катехизою Святого Духа, внутрішнього Вчителя життя на зразок Христа, милого гостя і приятеля, що надихає, веде, скеровує та укріплює це життя;

– катехизою благодаті, бо лише через ласку спасемося і лише через благодать наші вчинки можуть принести плоди для вічного життя;

– катехизою Заповідей Блаженства, бо дорога Христова, вказана у цих Заповідях, є єдиною дорогою до вічного щастя, якого прагне людське серце;

– катехизою гріха і прощення, бо, не визнавши себе грішником, людина не може пізнати правди про себе, яка є умовою праведного життя; а без дару прощення вона не могла б пережити цю правду;

– катехизою людських чеснот, що допомагає зрозуміти красу і переваги щирої доброти;

– катехизою християнських чеснот віри, надії і любові, щедро натхненою прикладом святих;

– катехизою подвійної заповіді любові, розкритої у Декалозі;

– катехизою церковною, бо тільки в численних обмінах «духовними благами» у «співпричасті святих» може зростати, поширюватися і передаватися християнське життя.

1698     Першим і найвищим джерелом цієї катехизи завжди буде Ісус Христос, що є «дорога, істина та життя» (Ів. 14,6), 3 вірою споглядаючи Його, вірні Христа можуть сподіватися, що Він особисто сповнить для них Свої обітниці і що, полюбивши Його цією любов'ю, якою Він їх полюбив, вони чинитимуть діла, що відповідають їхній гідності:

«Прошу тебе врахувати, що Ісус Христос, наш Господь, є вашим справжнім Головою, а ти є одним із Його членів. Він для тебе - те саме, що голова для своїх членів; усе, що є Його, - і твоє теж: Його Дух, Його Серце, Його Тіло, Його Душа та всі її властивості. Ти повинен користуватися ними як своїми, щоб служити Богові, прославляти, любити і возвеличувати Його. Ти належиш Йому, як член належить голові. Він бажає скористатися в повноті всіма твоїми властивостями, як своїми, щоб служити Своєму Отцеві І прославляти Його» (Св. Ів. Евд, Подиву гідне Серце Пресвятої Діви Марії, 1, 5.).

«Для мене бо життя - Христос» (Флп. 1,21).


[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]


Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!