Християнська бібліотека. Катехизм Католицької Церкви. Артикул 4. Моральність людських учинків. Катехизм. Катехизм Католицької Церкви.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Артикул 4. Моральність людських учинків
   

Частина третя. Життя у Христі.

Розділ перший. Покликання людини - життя у Святому Дусі.

Глава перша. Гідність людської особи.

1749    Свобода робить людину суб'єктом моралі. Коли людина діє свідомо, то вона е, так би мовити, отцем своїх вчинків. Людські вчинки, тобто вчинки, вибрані добровільно, після міркування сумління, морально оцінюються. Вони є добрими або поганими.

І. Джерела моральності

1750    Моральність людських учинків залежить:

– від обраного предмета;

– від мети чи наміру;

–  від обставин дії.

Предмет, намір та обставини становлять «джерела», тобто є складовими частинами, моральності людських учинків,

1751    Вибраний предмет є добром, до якого свідомо спрямовується воля. Він є матерією людського вчинку. Вибраний предмет визначає з моральної точки зору акт волі відповідно до того, чи розум визнає і оцінює його згідним чи незгідним із правдивим добром. Об'єктивні правила моралі виражають раціональний порядок добра і зла, засвідчений сумлінням.

1752    На противагу предметові, намір знаходиться на боці суб'єкта дії. Тому що намір пов'язаний з вольовим джерелом дії і визначає її через мету, він є істотним складником у моральній оцінці дії. Мета є основним результатом, до якого скерований намір, і вказує на ціль, яку дія переслідує. Намір є рухом волі до мети; він спрямований на результат, на добро, яке очікується від початої дії. Намір може керувати не тільки нашими поодинокими діями, він може впорядкувати для тієї самої мети багато дій; він може спрямувати все життя до остаточної мети. Наприклад, зроблена послуга має своєю метою допомогу ближньому, але вона водночас може бути натхнена любов'ю до Бога як остаточною метою всіх наших дій. Одна й та сама дія може також бути натхнена різними намірами, як-от: зробити послугу, щоб отримати користь або хвалитися нею.

1753    Добрий намір (наприклад, допомога ближньому) не робить поведінку ні доброю, ні праведною, якщо вона беззаконна сама собою (як брехня й обмова). Мета не виправдовує засобів. Тому не можна виправдати засудження невинного як законний засіб для врятування народу. Але, з іншого боку, додатковий злий намір (як пуста гордість) робить злим діяння, яке само від себе може бути добрим (як милостиня Пор. . 6, 2-4.).

1754    Обставини, включаючи їх наслідки, є другорядними елементами морального вчинку. Вони спричиняються до збільшення або зменшення морального добра чи зла людських учинків (наприклад, сума якоїсь крадіжки). Вони можуть також применшити або збільшити відповідальність людини (наприклад, діяти під страхом смерті). Обставини не можуть самі собою змінити моральну якість цих учинків; вони не можуть зробити ні доброю, ні праведною дію, яка є зла сама собою.

II. Добрі і погані вчинки

1755    Морально добрий вчинок припускає водночас доброту і предмета, і мети, й обставин. Зла мета псує дію, навіть якщо предмет є добрий у собі (наприклад, молитися і постити, «щоб люди бачили»).

Предмет вибору може сам зробити злим ціле діло. Існують конкретні вчинки - такі, як розпуста, - вибір яких є завжди злий, оскільки такі вчинки пов'язані з невпорядкованою волею, тобто з моральним злом.

1756    Отже, помилково роздумувати про моральність людських учинків, беручи до уваги лише намір, який до них приводить, чи обставини (середовище, суспільний тиск, примус чи необхідність дії і т.д.), у яких вони здійснюються. Існують вчинки, які самі собою і самі в собі, незалежно від обставин чи намірів, завжди заборонені з огляду на вибраний предмет; такими є богохульство і кривоприсяга, вбивство чи перелюб. Не дозволено чинити зло, навіть щоб отримати з нього добро.

КОРОТКО

1757    Предмет, намір та обставини становлять три «джерела» моральності людських учинків.

1758    Обраний предмет морально визначає акт волі, залежно від того, як розум визнає його та оцінює: добрим чи злим.

1759    «Не можна виправдати поганий вчинок, здійснений із добрим наміром» (Св. Тома Аквінський, Про дві Заповіді любові і Десять Заповідей, гл. 6). Мета не виправдовує засобів.

1760    Морально добрий учинок передбачає водночас доброму предмета, мети й обставин.

1761    Існують конкретні види поведінки, вибір яких завжди є хибкий, бо він тягне за собою невпорядкованість волі, тобто моральне зло. Не дозволено чинити зло, щоб із нього вийшло добро.


[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]


Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!