Християнська бібліотека. Отець Боско. Приятель молоді. Зустріч зі смертю. Християнська бібліотека. Отець Боско. Приятель молоді.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Отець Боско. Приятель молоді. Зустріч зі смертю.
   

Один багатий пан, тісно пов’язаний з масонами, помирав. Він навідріз відмовився прийняти отця-пароха. І зовсім не хотів бачити жодного священика. Але отець Боско все ж таки пішов відвідати його.

- Ви прийшли як приятель, чи як священик? - відразу ж запитав хворий. - Горе вам, якщо думаєте говорити мені про сповідь!

Він витягнув з-під подушки два пістолети і направив ствола у отця Боско.

- Вважайте! Якщо почнете говорити мені про сповідь, то вистрілю одним у вас, а другим в себе. Мої години вже і так злічені.

- Будьте спокійні, пане, — запевнив його отець Боско. - Не буду говорити про сповідь, хіба б ви самі захотіли цього.

Потім розпитав про його недугу, про ліки; говорив про останні політичні події; а вкінці - про одного визначного політика, що недавно помер, а був великим ворогом Церкви та Бога.

- Дехто думає, що він пішов до пекла, - розповів отець Боско далі. - А я б не говорив цього з такою впевненістю, тому що милосердя Боже є безмежне і ми не знаємо його секретів.

- Що? - запитав хворий. - Для нього є якась надія?

- Звичайно, - відповів отець Боско. Бог готовий простити будь-який гріх тому, хто щиро кається. А знаєте, який найтяжчий гріх? Втратити надію на Боже милосердя.

- Якщо це справді так, — сказав хворий, - то висповідайте мене.

До дверей застукали двоє приятелів хворого, справжні найзапекліші масони. Хворий, як тільки побачив їх, почав кричати:

- Геть звідси! Не хочу більше бачити вас у моєму домі! Геть!

Ті, здивовані, забурмотіли:

- Чи ж не пам’ятаєте? Наша угода була, що...

Хворий взяв пістолети і націлився у них:

- Колись вони були приготовані для священиків, а тепер будуть для вас, якщо не підете геть! Геть!

Ті двоє з поспіхом вийшли.

Вольтер спасся?

Один безбожний нотаріус не хотів примиритися з Богом. Не прийняв у себе пароха. Нічого більше не залишилося як запросити отця Боско.

Провадячи приємну розмову, отець Боско врешті запросив хворого подумати про свою душу.

- Змінімо тему, - грубо перервав нотаріус. - Я не хочу сповідатися.

- Чому? - запитав отець Боско.

- Тому що я - безбожник. Знаєте, що я думаю про це? Погляньте туди! - і вказав на полицю. Там стояли вряд усі твори Вольтера.

- Ну і що?

- Розумієте, хто думає так, як Вольтер, не може дозволити собі слабкості висповідатися.

- Ви називаєте сповідь слабкістю характеру? А ви знаєте, що Вольтер, якби міг, то б висповідався?

- Що? Це неможливо!

- Звичайно, що правда. Перед смертю він запросив до себе священика, але його приятелі не дозволили йому увійти в дім.

Отець Боско оповів, як це сталося і хто про це розповів. Закінчує так:

- Я надіюсь, що Вольтер спасся.

- А чи це можливо - з усім тим, що він вчинив?

- Так, можливо. Він хотів висповідатися - отож, жалів за свої гріхи. Йому лише бракувало священика, котрий дав би йому розрішення. Але, якщо він мав жаль за гріхи, то, напевне, спасся.

- Вольтер спасся! - пробурмотів нотаріус і задумався. Потім рішуче заявив: - Хочу висповідатися. Мені більше не потрібні ці книги. Заберіть їх і зробіть з ними, що хочете. Висповідайте мене...

Карло не помер: він спить

У 1849 році з отцем Боско трапився надзвичайний випадок. Серед хлопців, котрі приходили до Ораторії, був один хлопчина п’ятнадцяти років на ім’я Карло - син власника готелю, жвавий та радісний юнак. Якось він захворів; і недуга прогресувала дуже швидко. Він просить, щоб закликали отця Боско, бо хоче у нього висповідатися, але отця Боско в цей час немає у Турині. Отож, Карло висповідався у віце-пароха, але протягом усього дня продовжував кликати отця Боско. На другий день він помер.

Увечері того ж дня отець Боско повернувся до Турина. Йому розповіли про Карла. Отець Боско побіг з надією застати його ще живим. Однак слуга повідомив йому сумну звістку:

- Надто пізно - вже півдня пройшло, як Карл помер.

- Ні, не помер, - відповів отець Боско. - Він заснув, а ви думаєте, що він помер.

Слуга іронічно та здивовано похитав головою. Але отця Боско все ж таки повели до кімнати померлого. Мати, стоячи біля нього навколішки, плакала та молилася. Карло був повністю загорнений у простирадло.

- Чи залиште мене самого на одну хвилину? - попросив отець Боско. Всі вийшли, а він, помолившись, поблагословив мертвого та сказав сильним голосом:

- Карле, Карле, встань!

Карл ворухнувся. Тоді отець Боско стягнув простирадло та відкрив йому лице.

- Чому я тут? - здивовано запитав Карло, побачивши отця Боско. - О, отче Боско! Якби ви знали! Я так чекав на вас!.. Дуже потребую вас, сам Бог послав вас...

- Добре, Карле, — сказав отець Боско, — кажи, що ти хотів: я прийшов саме для цього.

- О, отче Боско! Я мав бути у пеклі... Останній раз на сповіді я затаїв тяжкий гріх... Знаєте, який сон приснився мені! Мені здавалося, що я стояв на краю великої печі: багато чортів хотіло затягнути мене до неї. Але одна Пані стала між мною та тими огидними тварюками і сказала: «Зачекайте! Він ще не був суджений». Потім я почув ваш голос, який кликав мене. Тепер висповідаєте мене?

Отець Боско висповідав його. Мати, яка почула голос сина, відхилила двері і побачила свого Карла живого. Побігла, щоб закликати всіх рідних. Коли закінчилася сповідь, усі зайшли до кімнати.

- Мамо! - сказав Карло. - Отець Боско спас мене від Пекла.

Довго розповідав. Потім отець Боско сказав до нього:

- Карле, тепер Небо є відкрите для тебе. Хочеш іти туди, чи залишишся тут з нами?

- Хочу йти до Неба, — відповів Карло.

- Тоді до зустрічі у Небі!

Хлопець схилив голову на подушку, закрив очі та помер.

Коли отець Боско розповів цей випадок, то завжди казав, що Карло заснув. Хто ж був свідком цих подій, стверджував, що Карло помер ще до приходу отця Боско.

Отець Боско. Приятель молоді


[ Повернутися до змісту книги: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Скачати книгу: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!