Про присутність Божу

Пророки Ілля та Єлисей часто повторювали слова: «Жи­вий Господь, Бог Ізраїлів, перед Яким я стою» (1 Цар. 17, 1).

Це означає, що кожний із нас під всевидючим оком Божим ходить, стоїть, сидить, працює, їсть, п'є, говорить і думає з надією на Нього. Але не всяка людина усвідомлює

це. Більшість людей навіть не думає про присутність Божу. Той, хто ходить перед Богом і надіється на Нього, не насмі­литься зробити що-небудь погане і сказати щось дурне, боя­чись прогнівити Бога, який може покарати за беззаконня. Якщо людина саме так предстане перед Богом, тоді Бог буде присутній при ній своєю благодаттю і допомагатиме їй. Бог відвертає Своє обличчя від тих, хто не дивиться на Нього та не хоче бачити Його присутність у собі.

Хто бачить присутність Божу і надіється на Нього, того Бог спасає.

У проповіді Святійшого патріарха Філарета (Денисенка) сказано про цнотливу Сусанну, яку хотіли осквернити двоє розпусних старців-суддів ізраїльських. Вони забули про при­сутність Бога і тому сказали: «Ось двері саду зачинені і ніх­то нас не бачить». А Сусанна надіялась на Господа і Його ба­чила перед своїми очима. Вона сказала старцям: «Краще ме­ні не зробити цього і впасти у ваші руки, ніж згрішити пе­ред Господом».

Хто живе завжди у присутності і з надією на Бога, хто ба­чить Його завжди перед собою, той не згрішить і не спіт­кнеться в житті. Але якщо і спіткнеться, то, маючи перед очима Бога, зразу ж виправиться. Для таких людей збува­ються слова пророка Давида: «Коли він буде падати, не впа­де, бо Господь підтримає його за руку» (Пс. 36, 24).

Отець Небесний знає, що треба кожній людині і завжди нагородить вас земними благами. Та чи багато треба благо­честивій людині, щоб бути задоволеною своїм життям? По­божна людина звикла всю надію покладати на Бога. Якщо в неї і немає повного достатку земних благ, вона задовольня­ється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Він не залишить і її дітей.

Більшість світських багатих людей покладається на своє багатство і ганяється за ним усіма силами, забуваючи про Бога. Таким потрібно нагадати слова Христа Спасителя: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе, кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12, 20). Скільки бага­тий не має, а все думає, що мало.

Праведники теж не задоволені своїм станом. Вони бачать себе грішниками, а хочуть бути подібними до Христа. Вони змагаються за духовні скарби, а не за земне багатство.

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Надія на Господа" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!