Надія на Господа Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Про присутність Божу
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про присутність Божу
   

Пророки Ілля та Єлисей часто повторювали слова: «Жи­вий Господь, Бог Ізраїлів, перед Яким я стою» (1 Цар. 17, 1).

Це означає, що кожний із нас під всевидючим оком Божим ходить, стоїть, сидить, працює, їсть, п'є, говорить і думає з надією на Нього. Але не всяка людина усвідомлює

це. Більшість людей навіть не думає про присутність Божу. Той, хто ходить перед Богом і надіється на Нього, не насмі­литься зробити що-небудь погане і сказати щось дурне, боя­чись прогнівити Бога, який може покарати за беззаконня. Якщо людина саме так предстане перед Богом, тоді Бог буде присутній при ній своєю благодаттю і допомагатиме їй. Бог відвертає Своє обличчя від тих, хто не дивиться на Нього та не хоче бачити Його присутність у собі.

Хто бачить присутність Божу і надіється на Нього, того Бог спасає.

У проповіді Святійшого патріарха Філарета (Денисенка) сказано про цнотливу Сусанну, яку хотіли осквернити двоє розпусних старців-суддів ізраїльських. Вони забули про при­сутність Бога і тому сказали: «Ось двері саду зачинені і ніх­то нас не бачить». А Сусанна надіялась на Господа і Його ба­чила перед своїми очима. Вона сказала старцям: «Краще ме­ні не зробити цього і впасти у ваші руки, ніж згрішити пе­ред Господом».

Хто живе завжди у присутності і з надією на Бога, хто ба­чить Його завжди перед собою, той не згрішить і не спіт­кнеться в житті. Але якщо і спіткнеться, то, маючи перед очима Бога, зразу ж виправиться. Для таких людей збува­ються слова пророка Давида: «Коли він буде падати, не впа­де, бо Господь підтримає його за руку» (Пс. 36, 24).

Отець Небесний знає, що треба кожній людині і завжди нагородить вас земними благами. Та чи багато треба благо­честивій людині, щоб бути задоволеною своїм життям? По­божна людина звикла всю надію покладати на Бога. Якщо в неї і немає повного достатку земних благ, вона задовольня­ється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Він не залишить і її дітей.

Більшість світських багатих людей покладається на своє багатство і ганяється за ним усіма силами, забуваючи про Бога. Таким потрібно нагадати слова Христа Спасителя: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе, кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12, 20). Скільки бага­тий не має, а все думає, що мало.

Праведники теж не задоволені своїм станом. Вони бачать себе грішниками, а хочуть бути подібними до Христа. Вони змагаються за духовні скарби, а не за земне багатство.


[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

 

[ Cкачати книгу: "Надія на Господа" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!