“Бог смиренним дає благодать”

Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пристрасті і чесноти.

Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

Християнський портал

Додатково


	“Бог смиренним дає благодать”

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 5.

Пристрасті і чесноти

Розділ другий. Чесноти.

“У кому є духовна краса, народжувана чеснотою, той світиться Божественною Благодаттю. Оскільки, набуваючи чесноти, людина здобуває обоження, а тому випромінює світло, Божественна Благодать її видає”

Перша частина. Є одна чеснота – смиренність.

«Смиренність відкриває двері Небесні й сходить на людину Благодать Божа»

У смиренного є всі чесноти

— Геронде, скажіть нам щось на прощання.

— Що вам сказати? Я стільки наговорив!

— Скажіть нам щось, щоб ми над цим працювали до Вашого повернення.

— Ну якщо наполягаєте, скажу... Є одна чеснота — смиренність, оскільки ви цього не розумієте, то додам сюди ще й любов. Але в кого є смиренність, у того хіба нема й любові?

— Авва Ісаак говорить: “Як сіль для всякої їжі, так смиренність для всякої чесноти”.

— Отже, без смиренності чесноти... неїстівні! Святий Ісаак хоче показати, наскільки необхідна смиренність у діланні чеснот.

— Геронде, в іншому місці авва Ісаак говорить, що смиренність приходить, коли людина набуде всі чесноти.

— Може, ти щось не так зрозуміла? Якщо в людини нема смиренності, до неї не може наблизитися жодна чеснота.

— Виходить, той, хто має смиренність, має разом усі чесноти?

— Звичайно. Смиренний виливає всі аромати духовного благоухання: простоту, лагідність, любов без меж, доброту, незлобивість, жертовність, послух і т.д. У нього є вбогість духу, тому він і володіє всім духовним багатством. Ще він благочестивий і мовчазний, а тому він того ж роду, що й Преблагословенна Богородиця Діва Марія, Котра мала велику смиренність. Носячи у Собі втіленого Бога, Вона відповіла: “Ось я, раба Господня: хай зі мною станеться по слову твоєму”. Не сказала: “Я стану матір’ю Сина Божого”. Вона мовчала, мовчала, поки не заговорив Христос у тридцять років.

Святий Андрій Критський говорить, що Вона — Бог після Бога й друге місце посідає за Трійцею. Раба й разом з тим Наречена Божа! Діва й Матір! Створіння Боже й Мати Творця! Все це великі таємниці, які не можна пояснити, можна тільки пережити!

— Яка ікона Богородиці Вам подобається найбільше?

— Мені всі ікони Богородиці подобаються. Навіть якщо просто побачу, що десь написано Її ім’я, багато разів благоговійно його цілую, і серце тріпоче від радості.

Страшно, якщо задуматися! Маленька дівчинка говорить: “Величає душа моя Господа... бо Він зглянувся на смирення раби Своєї”. В небагатьох словах такий зміст! Велику користь можна отримати, якщо вникнути у зміст цих слів. Коротко, але сильно. Якщо будеш у них вникати, возлюбиш смиренність, і якщо смиришся, побачиш пришестя в тебе Бога, Котрий перетворить твоє серце на Вифлеємські ясла.

На смиренному почиває Дyx Божий

— Скажіть нам, які чесноти має мати людина, щоб її осінила Благодать Божа?

— Самої смиренності досить. Мене часто запитують: “Скільки потрібно часу, щоб здобути Божественну Благодать?” Дехто може все життя нібито жити духовно, подвизатися й т.п., але при цьому думати, що щось собою представляє, — такі не здобувають Благодаті Божої. А інші за короткий час здобувають благодать, тому що смиряються.

Якщо людина смириться, то благодать може у ту ж хвилину її осяяти, зробити Ангелом, і вона потрапить у Рай. А якщо загордиться, у ту ж хвилину зробиться тангалашкою і опиниться в пеклі. Людина, якщо хоче, стає вівцею, якщо хоче — козлищем. Бідні козли й хотіли б стати вівцями, та не можуть, а людині Бог дав таку здатність — із козла ставати вівцею, тільки б вона цього захотіла. Благодать Божа сходить тільки на смиренну й лагідну людину. На такій почиває Дух Божий. Пам’ятаєш, що говорить пророк Ісайя: “Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого та сокрушенного духом”?

Бог вимагає від нас лише трохи смиренності, щоб ми вступали з Ним у спорідненість, а потім всі Його багаті дари виливаються на нас рясно один за одним. Бо ж Бог ніби винен смиренній людині велику благодать, Він дає її як дар, хай сама людина навіть і не просить. Такий духовний закон. Хіба в Євангелії не говориться: “Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать”? Так уже Бог визначив. “Смиренний” означає “той, хто має благодать”! Дуже смиренний, значить, велику благодать отримує від Бога, тому що смиренна людина, як губка, всмоктує в себе Божественну Благодать. Той, хто смиренно схиляється й приймає удари від інших, очищує себе від наростів, стає за духовною красою подібним до Ангела й вільно проходить крізь вузькі ворота Раю. Ніхто не сходить на Небо мирським сходженням, але духовним сходженням.

Смиренність відчиняє двері Небесні, і спадає на людину Благодать Божа, а гордість їх зачиняє. Старець Тихон говорив: “Одна смиренна людина має більше благодаті, ніж багато людей разом. Щоранку Бог однією рукою благословляє світ, але якщо побачить смиренну людину, благословляє її обома руками. У кого більше смиренності, той вищий за всіх!”

Усе залежить від смиренного налаштування. Коли людина має смиренне налаштування, тоді для неї природно земля з’єднується з Небом. У смиренності люди знайшли ключ, поворотом якого піднімаються до третього Неба на духовному ліфті любові. Але ж дехто каже: “І чого це Бог вимагає від нас смиренності?” Скажуть теж! Якщо людина не смириться, не пройде у вузькі двері Раю, та й у цьому житті не буде мати спокою. Христос що сказав? “Навчіться від Мене, бо я лагідний і смиренний серцем, тож знайдете спокій душам вашим”.

Один смиренний помисел миттєво пускає в хід Благодать Божу

— Мене дивує, як один смиренний помисел миттєво пускає в хід Благодать Божу. Якось до мене в келію приблудився котик. Бідолаха, видно, щось з’їв не те, отруївся й тепер просив допомоги, звиваючись від болю, підстрибуючи, як восьминіг, коли його б’ють об каміння... Шкода було на нього дивитися, а що зробиш? Перехрестив його раз, другий, ніяк! “Подивися на себе, — сказав я тоді сам собі, — уже скільки років ти чернець, а навіть нещасному котикові допомогти не можеш!” Тільки я себе звинуватив, котик, який був уже на останньому подиху, раптом отямився. Підбіг, став тертися до ноги й радісно підстрибувати... От яка сила в смиренності! Тому й сказано: “У смиренності нашій пом’янув нас Господь”.

Я помітив, що від одного смиренного помислу людина починає світитися, сяяти. Коли людина приймає всю провину на себе, на неї виливається Благодать Божа. Позавчора приїжджав лікар, у якого багато дітей, він сказав мені: «Геронде, я дуже гордий, і через мою гординю діти погано поводяться». І говорив це в присутності дітей, зі слізьми на очах, але його обличчя при цьому сяяло! Щось схоже я бачив і тут кілька днів тому. Кілька сестер прийшли до мене на розмову. Поговорили про різне, довелося їх сильно висварити. Одна вся зіщулилася, просто до сліз. Смирилася, зате потім її обличчя світилося. Бачите, що робить один смиренний і сокрушений помисел! Відразу всі недоліки набік, збирається людина, обличчя сяє. Інша ж ніякої користі для себе не отримала: з холодним серцем прийшла, з холодним пішла, постійно говорила про чужі недоліки, причому докладно. Хто над собою не працює, у того від одного гордого або огудного помислу обличчя захмарюється.

Один смиренний помисел може миттєво піднести людину на таку духовну висоту, на яку вона не зійде за роки надлюдських подвигів.

— Геронде, якщо людина горда утвердиться в одному смиренному помислі, Бог їй допоможе?

— Якщо в неї буде один смиренний помисел, тоді вона вже не буде гордою, а буде смиренною, і Бог їй допоможе. Людина мінлива: то її хилить в один бік, то в інший, залежно від того, який у неї помисел. Горда людина, якщо вона утвердиться в смиренному помислі, дістає допомогу. І смиренна людина, якщо прийме помисел гордості, перестає бути смиренною. Загордиться — і Благодать Божа її залишає, вона приходить у поганий стан. Якщо ж вона усвідомить свій гріх і щиро покається, приходить смиренність, і її стан змінюється на хороший, тому що смиренність приносить Благодать Божу. Але, щоб смиренність стала для людини постійним станом і в ній перебувала Благодать Божа, потрібна духовна робота.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):