Християнська бібліотека - Вислови Святого Філотея Синайського Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Вислови Святого Філотея Синайського
   

Повернутися до змісту книги "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві"


НАСТАНОВИ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ВНУТРІШНЮ МОЛИТВУ СЕРЦЯ - ДРУГИЙ РЯД

1.Благочестивій людині треба надійно, немовби якийсь дорогоцінний камінь, берегти в серці своєму пам'ять про Бога. Потрібно забути все, навіть тіло своє, знехтувати теперішнє життя, аби в серці своїм здобути єдиного Бога. (Гл. 1)

2.З ранку до ночі треба мужньо й невідступно стояти при дверях серця свого з непохитною пам'яттю про Бога і безперестанною Христовою молитвою в душі. Тоді тією умовою сторожею подолаємо всіх грішників землі, вірною пам'яттю про Бога, що повсякчас поривається вгору, зітнемо ради Господа голови лукавих помислів. (Гл.2) 

3.Тверезіння справедливо називається шляхом, бо воно веде до царства - і до того, що всередині нас, і до будучого; а також умотворенням (духовною майстернею), бо воно виробляє і відбілює (полірує) духовні риси характеру, перетворює пристрасне в безпристрасне. Тверезіння подібне також до віконця, через яке Бог світить у серці. (Гл. 3)

4. Де є смиренність, пам'ять про Бога (з тверезінням та уважністю) і часта молитва - там місце Боже, або небо серця, що його бояться полчища бісівські, бо там перебуває Сам Бог. (Гл. 4)

5. Першими дверима, що вводять нас у мислений Єрусалим, роблять уважним наш ум, є безмовність, хоча ум ще не заглибився у мовчання; другими - поміркованість у їжі, питті та сні; третіми - постійна пам'ять і роздуми про смерть, які очищають ум і тіло. (Гл. 6)

6.Втішаюча пам'ять про Бога, Господа нашого Ісуса Христа, гнівом серця і спасенною неприязню до всього гріховного звичайно руйнує всю «чарівну» силу помислів, різні навіювання, слова і мрії, сороміцькі уявлення - все, чим озброюється і з чим насмілюється підступати до нас всезгубний ворог, вигадуючи, як поглинути душі наші. Господь, коли ми взиваємо до Нього, спопеляє його дотла. Бо ні в кому іншому немає спасіння, крім Ісуса Христа. Про це каже і Сам Спаситель: Без Мене ж ви нічого чинити не можете (Йо. 15:5).

7.Повсякчасно, щомиті всіма силами оберігаймо серце своє від помислів, що затьмарюють дзеркало душі, в якому належить відображатися і сяяти лише Ісусові Христові, Котрий є премудрістю і силою Бога Отця. Шукаймо безнастанно царства небесного всередині серця; тоді, певна річ, таїнственно знайдемо в собі і зерно, і перлину, і закваску та все інше - якщо очистимо око серця свого. Ради цього і Господь наш Ісус Христос сказав: БожеЦарство всередині вас (Лк. 17:21).

8.Внутрішньо борися так: з тверезінням духа поєднуй молитву, тоді тверезіння буде підсилювати молитву, а молитва - тверезіння. Тверезіння, постійно наглядаючи за всім усередині, зауважує, коли вороги намагаються увірватися в серце людини І, загороджуючи їм туди вхід, призиває на поміч Господа Ісуса Христа, щоб Він прогнав цих лукавих завойовників. Уважність загороджує вхід, противлячись усякому гріху, а Ісус, що Його ми призиваємо проганяє демонів з усіма їхніми бісівськими мріями й маревами. (Гл. 25)

9.Завжди оберігай свій ум. Як тільки зауважиш ворожий помисел, відразу протистався йому, не дозволь ворогові ввійти, призиваючи Христа Господа на відплату. Найсолодший Ісус, коли ти будеш взивати Його Ім'я, відгукнеться: «Я з тобою і допоможу тобі». Аленавіть після молитви, коли всі вороги твої будуть упокорені, будь і далі напоготові. Ось знову хвилі помислів несуться, ще більше їх, аніж попередніх, одні за одними котяться на тебе, від них душа ніби вже занурюється у безодню і, здається, ось-ось загине. Але Ісус, Якого кличуть Його учні, наказує злим вітрам помислів вщухнути. Ти ж, визволившись Іменем Христа од ворожих нападів на годину чи хвилину, прослав Господа, що спас тебе, і глибоко роздумуй про смерть. (Т. 26)

10. Уважним серцем духовно чувай і звершуй свій шлях. Уважність і молитва, щоденно з'єднані між собою, подібно до вогненної колісниці Іллі, підносять на небеса того, хто їм вірний. Та хіба лише те? У того, хто утвердився в тверезінні ума, чисте серце стає мисленим небом зі своїм сонцем, місяцем і зорями, вмістилищем неосяжного Бога в таїнственному видінні та сходженні (піднесенні ума).


[ Cкачати книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ]

Купити книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!