Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Листопад. - Пам'ять преподобного отця нашого Никона, учня блаженного Сергія, ігумена Святої Тройці в Радонежі, нового чудотворця Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Листопад..
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пам'ять преподобного отця нашого Никона, учня блаженного Сергія, ігумена Святої Тройці в Радонежі, нового чудотворця
   

Місяця листопада в 17-й день

Преподобний отець наш Никон народивсь у місті, що зветься Юріїв, був благочестивий і доброноровний, що з юного віку зволив Богові служити, і прийшов до святого Сергія в монастир, і молив святого, щоб одягнув його в іночого чина. Святий же Сергій послав його до монастиря, що звався Високий, до учня свого Атанасія, де, за повелінням святого, був пострижений Никон і пробував у тому монастирі на Високому в усякім смиренні. Коли ж прийшов до зрілого віку, поставлений був пресвітером у тому-таки монастирі. І знову прийшов до святого Сергія і від нього навчався іночого життя. Вельми-бо любив його святий Сергій і ученням наповнював душу його. Никон же дбало слухав святого Сергія і в келії пробував із ним. По тому святий Сергій перед шістьма місяцями до своєї кончини закликав усю братію, перед ними всіма поставив ігуменом на своє місце Никона і віддав йому весь монастирський уклад та турботу про братію. Сам же святий пробував у безмовності. Після шести місяців святий Сергій відійшов од цього життя до Господа. Блаженний же із усією братією святе тіло преподобного отця свого Сергія чесно гробу віддав із великими слізьми. І всі, які чув од отця накази, сам од себе виконував, щоб був його приклад достатній для повчання усій братії, як і блаженного Сергія був.

По тому беззаконний цар Єлдегій із безліччю варварів прийшов на все православ'я. Блаженний же в скорботі великій був і у своєму правилі вночі молився Владиці Христу, щоб не було віддано це місце в запустіння і на потоптання безбожним варварам. Коли ж сів трохи спочити, явився йому святий Сергій із двома архиєреями, із Петром святим та Олексієм Чудотворцем, митрополитами всієї Росії, та й рече: "Так зволилося за судьбами Божими, щоб було сюди нашестя варварів; ти ж, дитино, щодо цього не печалься, знову-бо обитель має поширитися". І так благословивши блаженного Никона, святі невидимі стали. Він-бо, прокинувшись, побачив увіч тих святих у монастирі: вони йшли від його келії до церкви.

Після того вищезгадані варвари, що полонять країни, досягли й до обителі святого Сергія; преподобний же отець Никон із братією відійшов звідтіля, даючи місце для наступного гніву, і варвари, на обитель найшовши, вогнем її спалили. Коли ж відступили варвари, блаженний Никон із братією повернувся до обителі й побачив улюблене те місце повойоване, а праці святого отця Сергія вогнем попалені від безбожних ворогів, і сумував щодо того вельми. Відтак приклав старання, невдовзі звів малу церкву, і трапезу, і келії на потребу братії. І знову помалу кам'яну церкву збудував на ім'я святої Тройці над гробом преподобного отця Сергія, прикрасивши іконним писанням та іншими численними прикрасами. Пожив-бо святий у тому настоятельстві 37 років, добре справляючи все отче передання і достатньо навчаючи завжди братію на душевну користь. Глибокої ж старості досяг, побачив, що сам занеміг і до кінця життя свого наближається, причастився Тіла й Крові Господа нашого Ісуса Христа і приготувався до блаженної кончини. Звістився ж і від Божого одкровення про своє спасіння, бо у видінні був показаний покій, уготований йому із предобрим отцем Сергієм, тому і сказав братії при смерті своїй: "Віднесіте мене геть у світлу мою хоромину, що її приготували мені молитви мого отця Сергія, тут-бо не терплю більше бути". І так, довший час до братії говорячи і мир їм віддавши, віддав Господу свою душу в літо 6935 (1427), місяця листопада, в 17-ий день. Братія ж чесно провела блаженного, поблизу гробу преподобного Сергія поклали тіло святого Никона, де обидва лежать і донині і численні зцілення подають тим, котрі приходять із вірою. Богу нашому слава тепер, і завжди, й навіки віків. Амінь.

У той-таки день пам'ять преподобного отця нашого Лазаря, писця, який численні скорботи перетерпів від єретиків-євтихіян, несторян та від іконоборців.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том III (листопад)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!