Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Січень. - У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Євстратія Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Січень..
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Євстратія [3]
   

Місяця січня в 9-й день

Цей преподобний Євстратій родом був із краю Тарсійського, син батьків благочестивих і багатих — Георгія і Мегети, ними ж у настанові добрій вихований. Коли виповнився двадцятий віку його рік, божественним розпалився бажанням і, залишивши батьків, утік у край Олімпійський до обителі Аґавровської, де ж просвітилися доброчинним у чернецтві життям два стриї матері його — Григорій і Василій, і був Григорій ігуменом тої обителі. Вони-бо прийняли його, і волосся Євстратій обстриг, чернече многотрудне проходив життя, і любили всі його через смирення і покірність його. Не піклувався ж про вік цей анітрошки, нічого ж бо не мав, лише одну волосяницю і плащ, що його на неї ж накидав, і, де йому траплялося, там трохи приймав спочинку, не хотів-бо келії і місця для себе окремого. Говорили про нього отці, що, відпочиваючи, ніколи не простягнувся лежачи від дня постригу свого і не лежав на лівому боці свого тіла всі сімдесят п'ять років, відколи почав у пості творити подвига. Коли померли ж вищеназвані преподобні Григорій і Василій, цьому блаженному Євстратію настоятельство вручилося — впросили його на те брати. Коли ж звіроіменний Лев Вірменин на благочестивого царя грецького Михаїла повстав, із царства його вигнав і, сам скипетр неправедно прийнявши, єресь іконоборну, що вже згасла, знову підняти намагався, — тоді всі благочестиві свої доми й обителі залишили, і цей блаженний Євстратій залишив свою обитель, за радою преподобного отця Йоаникія Великого, і поневірявся по пустелі та горах, поки злочестивий цар не був убитий. Після його погублення, коли свята Церква прийняла знову красу ікон свою і почитання їх відновила, тоді святі отці у свої обителі повернулися, і божествений Євстратій до монастиря Аґавровського прийшов і провадив дні свої у звичних подвигах і трудах, без ліні з братами в монастирських трудячись ділах. Молитва ж в устах його була безперервною, бо і в церковному співі, всередині святого жертовника стоячи, від початку аж до кінця "Господи, помилуй" у собі промовляв. Зробив-бо і чудес багато, що були знаменням очевидним богоугодного його життя. А коли від тутешнього хотів відійти, прикликав братію і сказав: "Час мого життя до кінця наблизився, тому, діти мої любі, ті, що прийняли устав, його збережіть, знаючи, що все в цьому віці швидко минає, бо тимчасовим є, майбутнє ж вічне, поспішіть-бо й ви бути між спасенними". Це мовивши, помолився і, ознаменувавши їх і на небо очі звівши, сказав: "У руки Твої, Господи, дух свій вкладаю". І заснув сном спокою в Господі, переживши всіх років життя свого дев'яносто і п'ять, пішов у життя безкінечне і став причетним до лику праведних.

У той самий день пам'ять святого пророка Шемаї, про нього ж у Книзі 3 Царів у главі 12 пишеться.

І святого Петра, єпископа Севастійського, брата святого Василія Великого і Григорія Ниського молодшого. Про нього ж дивись у житії Василія.

У той самий день пам'ять святого отця нашого Филипа, митрополита Московського і всієї Росії, якого через заздрість із престолу невинно вигнали безчесно. Напали-бо на святого у Соборній церкві ті ж лжесвідки, як звірі непощадні, сан святительський з нього скинувши. Накинули на нього одяг чернечий латаний і подертий і вигнали з церкви, посадили ж на віз, за місто вивезли з наругою і мітлами били. Тоді у вигнання вивезли його в Отроків монастир у Тверіграді, де ж, рік один у великих від приставників кривдах скорботно переживши, задушений був від присланого на те. Житіє цього святого розлоге покладене в новому Пролозі під цим числом, у цьому місяці. Той, хто хоче, нехай там прочитає.


[3] Із Прологу.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!