Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Січень. - Житіє преподобного отця нашого Єфрема Євнуха, ченця Печерського, єпископа Переяславського Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Січень..
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Житіє преподобного отця нашого Єфрема Євнуха, ченця Печерського, єпископа Переяславського
   

Місяця січня в 28-ий день

Після блаженного Варлаама, сина боярського, блаженний цей Єфрем Євнух, славний і благородний, якого князь же Із'яслав дуже любив і велику владу йому дав, прийшов із княжого дому до преподобного отця нашого Антонія в печеру, просячи його, щоб прийняв його замість служіння княжого до слуг Небесного царя і поклав на нього святий ангельський образ чернечого чину. Преподобний же Антоній, повчивши його про спасіння душі, передав його блаженному Никонові, щоб постриг. Той же, чинячи наказане, постриг блаженного Єфрема і в чернечий одяг одягнув. Яку ж скорботу на преподобних наніс ворог добра, ненависний диявол, за постриження цього блаженного Єфрема, як же і за блаженного Варлаама, написано в житії преподобного Антонія і Никона. Бачив-бо себе князь пітьми, що переможений він тим святим стадом, зібраним у темній печері, і, розуміючи, що відтоді мало бути прославлене те місце, плакав через свою загибель. І почав злими своїми підступами розпалювати серце князеві Із'яславові на преподобних, щоб принаймні так святе те стадо розполошити. Проте ані так не зміг, але сам прогнаний був молитвами преподобних і впав у яму, яку сам викопав. Бо хоч коли постриг цього блаженного преподобний Никон, викрадений він був до князя, і сам первоначальник преподобний Антоній із братією з печери гнівом княжим був вигнаний, незадовго, кажу, молінням Небесної Цариці Пресвятої і Богородиці до Царя слави Христа Бога повернулися в печеру свою, як хоробрі з війни, перемігши супостата свого диявола, і були весь час у печері, хвалячи й благословлячи Бога.

Тоді преподобний отець наш Єфрем, бачивши, що за постриження його таку бентегу на святе те стадо навів був ворог, сильно озброївся на нього богоугодним життям у печері, молитвами, і постом, і чуванням цілонічним. Підкорявся ж у всьому велінням отця і наставника свого преподобного Антонія, велику ревність мав усі чесноти його наслідувати. Через те і як же сам преподобний Антоній подорожував, мандруючи з Русі до святої Гори, так же і цей преподобний отець наш Єфрем горів духом до Святих Місць, щоб там святих отців рівноапостольного життя самовидцем бути, на доброчинні їхні труди заохочував себе любов'ю. Молив-бо преподобного Антонія, щоб подав йому благословення в край грецький відійти. Той же, не хотівши позбавляти його винагороди подорожнього, відпустив його з благословенням і молитвою, як колись Ной голуба із ковчега, щоб приніс оливну гілку. Тоді преподобний отець наш Єфрем, прийнявши наче два крила голубині — благословення отцівське і молитву, — вирушив у дорогу, що перед ним лежала. І досягнув Константинограда, розглядаючись усюди, відвідуючи мешкання небесних людей і земних ангелів і насичуючись досить духовною їжею, словами душекорисними й настановами святих отців тих, що й затримався там якийсь час. Коли ж кликала його любов отцівська знову назад, тоді, щоб не вертатися до мисленого свого ковчега без якоїсь оливної гілки, устав святого Студійського монастиря переписав і в монастир Печерський приніс. Заради цього посилав до нього блаженний Теодосій, ігумен цей від преподобного Антонія. Після повернення зі святих місць пожив у монастирі Печерському трохи часу, але багатьох чеснот образом був на користь душевну, що всі дякували Богові за нього. І в той час переставився блаженний єпископ переяславський Петро. Благоволінням Божим і радою всіх, за бажанням великого князя Всеволода Ярославича, преподобний отець наш Єфрем поставлений був єпископом Переяславським преосвященним митрополитом Київським Іваном.

Прийнявши-бо такий святительства сан, почав про побудову церковну в єпископії своїй вельми дбати, маючи це за найчесніше і найлюбіше для себе діло, щоб примножити хвалу пресвятому імені Божому. Бог же йому посприяв в ділі тому, бо в малих роках побудував церкву кам'яну святого архистратига Михаїла, велику і прекрасну, яку престолом єпископії Переяславської зробив. Також святого Теодора церкву на воротах і святого апостола Андрея Первозваного при воротах від стін кам'яних побудував. І прикрасив град Переяслав різними спорудами церковними, всюди кам'яними, чого перед тим не було. Але це все через немалий час у небуття перейшло, коли допустив Бог цілу землю Руську через гріхи наші на покарання злочестивому цареві скитському Батию. Впав жереб і на славний град Переяслав. Був же цей преподобний у час єпископства свого і на перенесенні чесних мощів преподобного отця нашого Теодосія Печерського. Тоді, добре й богоугодно поживши, життю минущому кінець прийняв [його ж чесне тіло поклали з честю в створеній ним церкві, у ній же постановили щоб престол був єпископії Переяславської]. Душею ж зійшов до престолу Владики Нерукотворного. І там же нехай і ми будемо, як вівці, зібрані голосом молитов пастирських преподобного отця нашого Єфрема, щоб із ним разом прославляти пастирів Начальника Ісуса, і в Ньому ж і з Ним Бога Отця і Святого Духа на безкінечні віки. Амінь.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том V (січень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!