Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень. - Страждання святого преподобномученика Конона із сином його однойменним Кононом, які в Іконії постраждали Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень..
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святого преподобномученика Конона із сином його однойменним Кононом, які в Іконії постраждали
   

Місяця березня в 6-й день

У часи Авреліяна-ката був чоловік в Іконійському граді, йому ж ім'я Конон, з доброго роду і богобоязливий, мав жінку, вірну в Господі, обоє ж до вишньої батьківщини любов'ю горіли і небесної понад земну бажали чести і слави. Щодня молитвах своїх просили Бога, щоб дав їм сина. їх же молитви Господь почув, дав їм народити сина, і нарекли йому ім'я батькове — Конон, Але мати після народження хлоп'яти того ж дня відійшла до Господа з добрим упованням, певна була спасення свого через народження дитини, бо казав апостол: "Жінка через народження дітей спасеться". Блаженний же Конон у молитвах дні і ночі провадив, і коли мав хлопчик сім років, усе, що мав, роздав убогим і, взявши хлопця, в монастир пішов і чернечий прийняв вишкіл. Таку ж йому Бог подарував благодать, що сліпих просвітлював, прокажених очищав, бісів виганяв і з різних хвороб у попереднє повертав здоров'я, й инші робив чуда преславні. Ріка ж в Іконії у час весни вельми наводнювалася і виходила з берегів своїх, багатьом громадянам і мешканцям краю завдаючи шкоди, затоплюючи ниви, вертогради, доми. Якось, коли, як звичайно, наводнилася ріка і зробила більше, ніж перед тим, затоплення багатьох поселень, народ іконійський прийшов до Божого чоловіка Конона святого і, припавши до ніг його, просив: "Поможи нам, рабе Божий, бо ріка наводнилася понад міру і затоплює нас і все наше, і велика кількість людей з того берега ріки не може прийти сюди". Блаженний Конон сказав до них: "Я, браття, грішний і недостойний і що зможу зробити?" Весь же люд почав взивати велегласно: "Святий Кононе, рабе Божий, поможи нам!" Тоді святий Конон, ставши, пішов на берег ріки і, звівши очі до неба, сказав: "Господи, Ісусе Христе, як же почув Ти Мойсея, раба Твого, у морі Червонім і перевів синів Ізраїлевих по сухому, так, о Владико, і мене почуй нині. Не заради мене почуй мене, але задля люду цього, щоб побачили чуда Твої і прославили Ім'я Твоє благословенне навіки-віків". Коли ж весь народ промовив "Амінь", зразу ріка розділилася надвоє, частина її раптом назад потекла, а частина своїм шляхом пішла. І весь люд, чоловіки і жінки, в один голос скрикнули, хвалячи Бога, який рятує всіх, що уповають на Нього. І повернулися люди

і худоба на свої обійстя, з яких же водою нагнані були. Вода ж назад повернулася, потопила верхні села і не лише наповнила долини і провалля, а й горби покрила. І знову весь народ прийшов до чоловіка Божого, розповідаючи йому про все. Він же, вставши, до ріки прийшов, зробив хресне знамення на ній і мовив: "Послухай веління Всесильного Бога і збери всі води свої в ложе своє, і не перевищуй меж своїх, не затоплюй людських обійсть". І зразу ріка, наче раб, що слухає пана свого, послухала веління угодника Божого й пішла своїм шляхом, не виливаючись із берегів своїх, які раніше, наче гори, зносилися. І сповнилося слово Господнє, що мовить: ''Якщо маєте віру, як зерно гірчичне, і скажете горі цій "перейди звідси", і перейде". Святий же Конон, піклуючись про спасення душ людських, багато капищ ідольських зруйнував і навернув невірних до Христової віри. Це ж робив не лише в Іконії, але і в навколишніх краях. Коли ж дійшла слава про святого до одного комита Домитіяна, прийшов той найнечестивіший беззаконник в Іконію, і такий був страх і збентеження в тому граді, що ніхто не смів відкрито християнином себе визнати. І через те багато вирішило в горах і пустелях зі звірами жити, аніж через страх відректися християнської віри. Тоді Домитіян-комит, диявольською намовою, звелів взяти чоловіка Божого Конона святого і привести перед себе. Коли ж привели святого на допит, поглянув на нього Домитіян і, усміхнувшись, сказав; "Радій, благородний старче". Відповів святий: "Радію направду". Домитіян сказав: "Те, що чув про тебе, те нині бачу насправді: образ-бо твій світлий і чесний, очі твої, наче зорі, сяють, і старість твоя ніякого не варта докору. Сповіщено нам про тебе, що смертоносною християнства отрутою настільки пошкоджений, що не лише не досить тобі твого блуду, але й инших багатьох до того приводити не вагаєшся. Проте ми, те чувши, не йняли зовсім віри, знаючи, що ти благородний і нашої віри благочесно дотримуєшся". На це блаженний Конон відповів: "Написано, що слухати потрібно корисних переконувань, а не некорисних. Чому знехтував ти Господом нашим, який взятий був і, на смерть засуджений, помер на хресті, і покладений у гробі? Чому спершу не здивувався Його від Пречистої Діви народженню, що Дівою народила і Дівою залишилася? Не дивувався Різдву, що його ангели благовістили, радіючи і співаючи: "Слава во вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління"? Чому не дивуєшся Його силі, що п'ятьма хлібами і двома рибинами п'ять тисяч люду наситив? І хто таке зробив, як же ж Він, що сліпонародженому світло, чотириденному ж мерцеві Лазареві життя дарував, у кінці ж волею Своєю постраждав за спасення світу, при Його ж смерті каміння розпадалося, гроби відкривалися і багато тіл святих встало". Сказав Домитіян: "Коли правдою була б твоя розповідь, то весь світ вірив би у Христа твого і зникла б Дієва сила". Конон святий мовив: "Знищилася його і всіх богів ваших немічних сила силою непереможною Господа нашого Ісуса Христа, який звелів мені говорити правду, у ній же і перебуватиму аж до кінця, який завершується законом Христовим. Той-бо сказав: "Я — дорога, істина і життя" і той, хто вірить в Мене, хоч і помре, жити буде", і кожен живий, що вірить в Мене, не помре навіки". Годиться ж нам, вірним, через великі скорботи увійти в Царство Боже, а сини світу цього, що широко в насолодах світських живуть, вигнані будуть геть і відійдуть у пітьму кромішню, де ж буде плач і скрегіт зубів". Тоді Домитіян гніву сповнився, звелів бити Конона святого і різними муками мучити. Святий же сказав: "Я мук твоїх не боюся, роби швидко, що маєш робити, прошу ж тебе, щоб важчі мені наклав муки, аби я більшої милости удостоївся в Христа мого". Домитіян сказав: "Корисне раджу тобі, щоб, послухавши нас, достойний був з нами нашими втіхами насолоджуватися". Святий Конон відповів: "Я хочу жити душею, а не тілом, і духовними, а не тілесними насолоджуватися радостями. Ти ж, нечестивче, мучений будеш з отцем своїм, дияволом, у пеклі, де муки твої ніколи не закінчаться". Після цього Домитіян спитав святого: "Якого ти чину у своїй вірі злочестивій, старче, чи священик?" Відповів мученик: "Простим є, бо не достойний такого освяченого сану. Ті, що його сподобилися, радіють з Христом і зі святими ангелами Його духовною веселістю. Проте і я живу для Господа мого Ісуса Христа, і поклоняюся Йому, і радію в Ньому". Домитіян сказав: "Чи мав жінку?" Відповів святий: "Мав, але мало пожила зі мною і до Христа, Бога нашого, відійшла". Домитіян сказав: "Дітей маєш?" Відповів святий: "Єдина в мене дитина є — син, залишився в келії моїй, але хочу, щоб і він став перед тобою". Сказав Домитіян: "Чи й він не поклоняється богам нашим?" Відповів святий: "Яке є дерево, такі і гілки його, але прошу тебе, пошли привести його, щоб ми разом вінець мучеництва прийняли". І зразу послані були воїни привести юного Конона. Коли ж він приведений і представлений був, спитав Домитіян старого Конона: "Скільки літ синові твоєму?" Відповів Конон, що семилітнього привів його на монастирську науку і навчив його книг, коли ж було дванадцять років, поставлений був читцем церковним, нині ж сімнадцятий має рік і є дияконом, благодаттю Христовою, в числі освячених слуг Божих. "Навчив-бо я його з дитинства у чистоті жити, і достойний він частки мученицької, прошу-бо тебе, не затримуючись довго, звели мучити нас, щоб разом ми вінчалися в Христа, Бога нашого, бо християнами є і за Христа померти хочемо". Сказав Домитіян: "Як називається син твій?" Відповів мученик: "Одне з батьком має ім'я, Кононом-бо назвав його".

Звернувся Домитіян до юного Конона, почав говорити до нього: "Послухай, юначе, батько твій багато літ прожив, і жонатий був, і дітей народив, і насолодився достатньо життям цим, нині ж старий, не дивно, що сам собі бажає смерти. Ти ж — юний і насолоди життя цього заледве пізнавати починаєш, хіба за волею батька піти хочеш, як же говорить батько твій?" Відповів юний Конон: "Народив мене з Богом батько мій, навчив мене знати єдиного істинного Бога, Творця всього видимого і невидимого творіння, і тому жити чисто в преподобності настановив мене, показав мені путь спасення і дав знати мені, що життя це не є життям, а смертю, і всі любителі тимчасового цього життя помирають навічно, є ж життя у Владики нашого Христа безконечне, яке Він дає тим, які люблять Його. І ще знати навчив мене батько, що для нечестивих ідолослужителїв вічна приготована мука в геєні вогненній, яка ніколи не гасне на безконечні віки. Праведним рабам Христовим нетлінні приготовані вінці у славі небесній, у безконечному царстві Христа, Бога нашого, заради Нього розпинаємося світові, і світ нам розпинається. Так батько мене навчив, однодумцем його я є, тим же шляхом до Бога хочу прямувати, яким і він прямує, на той самий подвиг мученичий віддаватися, на який він віддається. Кажу-бо словом Владики мого Христа: "Що Отець мій робить, і Я роблю". ї "не може син робити нічого иншого, аніж те, що бачить, як Отець його робить, бо що Він робить, те і Син також робить" Сказав Домитіян: "Якщо батька твого, люто мучивши, погано погублю, то чи захочеш і ти так само загинути?" Відповів блаженний юнак Конон: "Хочу померти з батьком разом, щоб з ним жити у Царстві Владики нашого. Бо померти задля Христа не є смертю, але життя вічного здобуванням". Сказав Домитіян до старого Конона: "Справді юнак цей любомудріший від тебе, лише одного бракує йому - щоби пізнав правду і поклонився богам нашим". Відповів старий Конон: "Знає юнак правду добре і поклоняється зі мною Тому, хто говорить: "Я є Істина". Кумирам же бісівським, оманливим богам вашим, ані він, ані я не поклонимося навіки". Сказав Домитіян: "Послухайте останнє моє слово: підійдіть до богів, щоб від лютих мук і смерти врятуватися і дари від нас чесні прийняти". Відповів Конон старий: "О відкинений від Бога беззаконче, неситий крови людської кате, від усіх людей нечестивіший, чи не казав я тобі від початку, що християнином я є і за Христа померти разом із сином своїм бажаю. Ти ж, злістю п'янствуючи і біснуючись, не пам'ятаєш слів моїх". Тоді звелів Домитіян принести ложе залізне і розжарити його дуже, потім наказав мучеників святих, оголивши, на тому ложі покласти і пекти. Слуги-бо одні вугля вогненне розжарювали, инші олію киплячу на тіла святих лили, а святі перебували неушкодженими, І сказав старий Конон святий до Домитіяна: "Чи не пам'ятаєш, Домитіяне, як я просив тебе, щоб найлютіші на нас ти винайшов муки? Ти не постарався. Ця мука мала для нас, і не відчуваємо ми цього палення". Звелів-бо кат приготувати казан мідний і, наповнивши оловом, сіркою і смолою, розварити сильно і в той казан вкинути святих мучеників. Казав-бо: "Якщо на ложі розжареному холодно їм було, то в казані киплячому зігріються, і побачу, чи зможе Бог вийняти їх із полум'я вогненного". Святі ж, коли їх вкидали у казан, звели очі свої до Неба й помолилися, кажучи: "Творче всіх, Господи, почуй нас, що кличемо Тебе, і пошли нам ангела свого святого, щоб вистудив страшний вогонь цей, як вистудив колись піч вогненну вавилонську для трьох юнаків. Почуй нас, Владико, і поспіши на допомогу нам, щоб зрозуміли всі, що Ти — Син Бога живого, що у світ прийшов". І зразу послав Господь ангела свого, який небесною росою вогонь і казан вистудив і сказав до них: "Мир вам, добрі воїни, подвижники вірні, не бійтеся, не жахайтеся, Христос-бо з вами, який зробить вас переможцями і приведе до радости вічної".

Після цього Домитіян-комит звелів святих мучеників повісити стрімголов і підкурити смердючим димом. Святий же Конон старий, засміявшись, сказав: "О нерозумний, вогонь твій не торкнувся нас, чи диму твого маємо боятися?" Коли мучені святі були смердючим димом, насміхалися над катом, кажучи: "Чи не соромишся ти, о окаянний, що два воїни Христові всю вашу погордливу силу перемогли, й осоромили батька вашого диявола, і всю злопідступну його зброю знищили і потоптали?" Домитіян же пресильної злости і сорому сповнився і, не знаючи, що далі робити, звелів, вийнявши мучеників з диму, пилою для дерева перепиляти їх пополовині. І коли слуги поклали їх, щоб пиляти, просили святі слуг, щоб дали їм час для молитви, — і не боронили слуги. Святі ж помолилися до Бога, кажучи: "Владико, Боже всесильний, Творче неба і землі, Царю царюючих і Господи пануючих, дякуємо, що Ти сподобив нас постраждати за Ім'я Твоє святе, і укріпив нас в муках, і не допустив ворогам Твоїм посміятися з нас. переможцями показав нас над дияволом. Тебе славимо, Христа Бога, людинолюбця всесильного і всеблагого, і просимо Тебе: дай мир Церкві Твоїй святій, що є у вселенній, осором і винищ тих, що гонять її, скинь скоро і згуби мерзенні капища ідольські, піднеси силу свою і розшир хвалу святого Імени Твого, збережи і примнож рід християнський, який право славитиме Тебе до кінця віків. Ще ж просимо Тебе, Владико, прийми в мирі душі наші, щоб не збулося на нас веління катове, щоб не перепиляли нас, щоб і через те не порадів ворог наш, який хоче хвалитися, що стратив нас. Але Твоя милість нехай випередить і візьме нас до себе, і пізнає Домитіян, що ми Твоїми рабами є і Ти з нами: що захотів, те зробив. І нехай ті, що почують про це, прославлять пресвяте Ім'я Твоє навіки". Коли сказали вони "Амінь", голос був з неба, який кликав їх у Висоти. А святі мученики, знаменувавши себе хресним знаменням, передали святі свої душі в руки Божі, і зразу землетрус був великий, і впали ідольські храми, і всі ідоли, які в граді були, зруйнувалися, і втік Домитіян у дім свій і сховався. Брати ж, що у монастирі були, почувши все, що було зі святими мучениками, прийшли і взяли чесні тіла їхні і принесли в монастир, чесно з ароматами їх поховали, славлячи Отця, і Сина, і Святого Духа, єдиного в Тройці Бога і Творця всього творіння, славленого навіки. Амінь.

У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Аркадія, який на острові Кіпрському з юности в чернецтві за царювання Константина Великого прожив. І був учителем святих мучеників Юліяна Лікаря і Євула, які постраждали потім за царювання апостата Юліяна, їх же і поховав Лркадій святий, а після них і сам, дякуючи Богові, перейшов від тутешніх.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!