Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень. - Пам'ять святого отця нашого Кирила, архиєпископа Єрусалимського Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень..
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пам'ять святого отця нашого Кирила, архиєпископа Єрусалимського
   

Місяця березня в 18-й день

Кирило святий, від батьків благочестивих народжений і у правовір'ї вихований, монахом став у часи Великого Константина. Тоді, за царювання сина його Констанція, коли блаженний Максим, архиєпископ Єрусалимський, із життя цього до безсмертного життя відійшов, цей святий Кирило замість нього на престол був возведений і апостольських догм захисником найревнішим виявився, єресі Арієві, Македонієві і Маментові відтинаючи, через що ненавиділи його єретикуючі архиєреї, як же Акакій, Кесарії Палестинської архиєпископ, — від нього пізніше і вигнання прийняв. У дні цього святішого архиєпископа Кирила було в Єрусалимі предивне знамення на небі у третю годину дня П'ятдесятниці — явлення чесного хреста, який над святою Голготою понад сонце засіяв, розтягнувся вельми в довжину і сягав гори Еліонської. Про те чудо святий Кирило цареві Констанцію писанням сповістив, до правовір'я його переконуючи, бо той цар зійшов із праведного шляху благочестя, в Арієве впав злочестя і єретикам помагав, кривдив правовірних. Його допомогу маючи, вищезгаданий Акакій, цареві знайомий, повстав на святого Кирила з двох причин: і тому, що єресь той викривав, і тому, що не хотів Кирило йому підкоритися. Єрусалим нечестиві царі римські спустошили і зменшили, у ті часи і престол архиєпископії Єрусалимської вельми був понижений і підпорядкований владі митрополита Кесарії Палестинської. Святіший-бо Кирило, бачивши Акакія, митрополита Кесарійського, що єретиком був, якого помісний у Сардикії Святих Отців собор раніше скинув, не за правилами ж церковними, але царською владою сан митрополії тримав, не захотів йому покорятися, але викривав зло його, бо радше як кат, ніж пастир, престол тримав. Відлучився Кирило святий від Кесарійської митрополії, стверджуючи, що годиться престолові єрусалимському бути від кесарійського головнішим — як первіснішому, бо церква Єрусалимська матір'ю церквам є. До того ж і Собор Сардикійський, який Акакія скинув, Максимові Блаженному, який був перед святим Кирилом архиєпископом Єрусалимським, начальство вручив. Акакій-бо злісної люті сповнився, знайшов на нього провину таку: голод одного року в Єрусалимі був, і зійшовся весь люд єрусалимський зубожілий до святішого архиєпископа свого — Кирила блаженного, просячи від нього прогодування в тій біді, що тиснула. Він же, милосердний, витратив усе своє на прогодування їхнє. Але тому, що затягнувся голодний час і не було чим годувати людей, які від голоду танули, почав святий продавати церковні речі: золото, і срібло, і коштовні запони — і за ті гроші купувати пшеницю, розділяючи поміж людьми. І поширалася тоді чутка, наче якась жінка святотатна відкрито по граді в якомусь церковному священичому вбранні ходила і, за звичаєм святотатства свого, танцювала. Коли спитали її, де взяла священичий той одяг, сказала: "Купила його на торгу в купця одного (ім'я назвала)". Знову купця спитали — розповів, що архиєпископ дав, аби продати. Чи те правда, чи ні, невідомо, проте чутка про те дійшла до митрополита Акакія. Він-бо як достатню причину її прийняв, зібрав соборище своє і блаженного Кирила як такого, що святе в безчестя і насмішки продає, судив достойним бути скинення. Багато-бо єретикуючих зібравши, скинув єретик правовірного, неправедний праведного — архиєрея Кирила святого з престолу його — і насильно вигнав із меж єрусалимських. Святий-бо Кирило пішов до Антіохії, тоді в Тарс до блаженного Сильвана-єпископа і перебував у нього. І бачив, що той у деяких догмах віри трохи прогрішився, виправив його і досісонало на правовір'я наставив. Про те чуючи, Акаїсій написав до Сильвана, сповіщаючи про скинення Кирила, щоб вигнав його від себе або не дозволив йому священнодіяти. Але Сильван не послухав Акакія, знав-бо Кирила святого, якого невинно, через злість і заздрість вигнано, мужем благочестивим, і святим, і учительним, його ж учення всі правовірні вельми дотримувалися. Коли ж був після того в Селевкії помісний собор, де сто і п'ятдесят зійшлося єпископів, Акакій наполіг, щоб собор не починався, поки Кирила не буде вигнано із собору як відлученого, на що не погоджувалося багато єпископів. Акакій відлучився від них і пішов до Царгорода до Євдоксія, патріярха-аріянина, і до царя Констанція і зробив наклеп на єпископів, що у Селевкії зібралися, помісний той собор називаючи соборищем згубних людей, які не на користь, але на шкоду Церкві зібрані. А найбільше зрушив на гнів царя проти святого Кирила, розповідаючи, що ризу золототкану, найдорожчу, яку блаженної пам'яті Великий Константин дав був Макарієві, архиєпископу Єрусалимському, щоб одягав її, коли здійснює таїнство Хрещення, Кирило продав на торгу, і бачили її на якійсь особі, що скомороші танці на позорищі вчиняла. Розгнівався цар, засудив Кирила святого на вигнання.

Через якийсь рік, коли помер цар Констанцій, прийняв царство Юліян Законопорушник. Він спочатку благочестивим і добрим вдавано показував себе і всі Констанцієві присуди руйнував, випускаючи з вигнання всіх єпископів правовірних, яких Констанцій вигнав. Тоді і святий Кирило з вигнання повернувся, знову прийняв свій престіл. Коли ж укріпився Юліян на царстві, явно Христа відрікся і подарував жидам велику свободу, звелів їм у Єрусалимі на місці Соломонової церкви збудувати нову, допомагаючи їм у будівництві народною даниною, яку цареві давали. І вже коли діло те богоненависне починалося, Кирило святий до своїх пророчо казав, що Христові слова мають сповнитися: "Не залишиться камінь на камені". Ще ж і молив Владику Христа, аби не дав ворогам своїм початого того діла довести до завершення, але щоб скоро зупинив починання їхнє і зруйнував раду їхню. Почув Господь молитву раба свого і пророчо сказаним його словам збутися негайно велів. Одної-бо ночі був землетрус великий, і вивергла земля із фундаменту не лише те каміння, яке тоді жиди поклали, а й те давніше, що колись Соломон заклав, — усе те з иншою, новою, спорудою як порох розвіялося з місця того Божою невидимою силою. І коли був день, багато туди зійшлося і дивувалося тому чудові, що сталося. Коли ж думали жиди знову взятися до справи, раптом спав вогонь із небес і попалив усе знаряддя робітників — і страх був на всіх жидах великий. Наступної ночі знамення хреста святого на одязі жидівському зображене виявилося, що ніяк не стиралося і не змивалося. І знову після цього Кирило святий, його ж пророцтво сповнилося, вигнаний був із престолу, а після нього (вважали) як наглядач престол тримав святий Киріяк, який раніше у жидівстві називався Юда, і відкрив схований у землі чесний хрест святий цариці Олені, наречений же був Киріяком у святому хрещенні. Він після вигнання Кирила недовгий час тримав Єрусалимський престол — постраждав за Христа від Юліяна Відступника, як же написано про нього 28-го жовтня. Коли ж загинув Юліян беззаконний, знову святий Кирило прийняв престол свій, але десь через рік аріяни знову за царювання Валента" посилилися — уже втретє святий Кирило вигнаний був за благочестя: вельми-бо противився єретикам, за благочестя борячись. Коли ж загинув погано і Валент, цар злочестивий, після нього царство прийняв Теодосій Великийґ, Кирило святий на престол свій чесно повернувся, перебував на ньому вісім літ непорушно і, добре Церкву Христову випасши і писання корисні Церкві зоставивши, спочив у Господі.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!