Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень. - Страждання святого мученика Амфіяна і брата його Едесія Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень..
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святого мученика Амфіяна і брата його Едесія
   

Місяця квітня на 2-й день

Святі мученики Амфіян і Едесій братами по крові були, від батька одного народжені в еллінському нечесті. Батьківщиною їхньою був град Патара у Ликійському краю. Звідти батьки послали їх у Вирут на навчання зовнішньої премудрости, де вони чесно, покірно і цнотливо юні дні свої проводили, на подив усім були непорочні і своїм життям, бо властиві юним звичаї відкидали, чесним старцям уподібнювалися, сивину мали премудрости (за Писанням) і вік старости в житті чистому. Через те не втратили Божої благодати, засіяло-бо в серцях їхніх світло розуміння істини — і почали бачити блуд ідолопоклонників, пізнавати праведний шлях бла гочестя християнського і бажали досконаліше довідатися про Господа нашого Ісуса Христа, істинного Бога, і Його рабами стати. Коли повернулися з Вируту додому, побачили, що батько їхній, який старійшиною був у Патарському граді, еллінського нечестя не покидає, і всі родичі не хотіли з пітьми ідолобісся збудитися.

Не хотіли з нечестивими спілки мати і жити в грішних селах, таємно від своїх пішли, покинувши батька, і дім, і маєтки, і всі життєві насолоди Христа ради. І, Духом Божим ведені, прийшли в Кесарію, град Палестинський. Там знайшли богоугодного християнського пресвітера Памфіла святого, який пізніше став Христовим мучеником, віддалися йому на науку духовної любомудрости. І, від нього навчившись святої віри і про всі християнські довідавшись тайни, просвічені були святим хрещенням, і жили з учителем своїм Памфілом святим у славослов'ї Божому, і в читанні книжному вправлялися, і в законі Господньому навчалися вдень і вночі. У той час Максимін, другий того імени цар, прийняв Схід від Максиміяна Ґалерія, стрия (дядька) свого, і лють була сильна на християн. Являючи природне собі нечестя і ненависть до істинного Бога, жорстокіше, ніж попередні царі, гонив Христову Церкву. І було збентеження велике у всіх східних краях, всюди вбивали рабів Христових, і багато з них намагалося навислої біди уникнути, залишали доми свої та гради і втікали, ховаючись де-небудь, через страх перед катами. Багато добровільно віддавалося в руки нечестивих і в страдницький подвиг задля любови Христової входило.

Таким був святий Амфіян, мужній юнак, тілесним віком ледве двадцятилітній, столітній же розумом і великодушністю. Коли по всій Кесарії, як же і по инших градах і краях, проголошувачі кожного з городян на ім'я до бісівських храмів велінням княжим прикликали, і всі християни у великій біді були, доблесний Амфіян, нікому про свій намір не розповідаючи, потай від усіх вийшов з того місця, де крилися християни, і пішов у нечистий ідольський храм, в якому Урван-ігемон у той час приносив ідолам жертву. Без страху до нього підійшовши, стримав правицю його з жертвою і сміливо, голосно, з божественною якоюсь владою переконував йо го, щоб зупинився в такому блуді, бісів же й ідолів, людськими руками зроблених, щоб не боготворив, зневажаючи єдиного істинного Бога. Те його дерзновення багатьох вірних у вірі утвердило, невірних же, а найбільше самого ігемона, на гнів і лють зрушило. Зразу-бо воїни, що з ігемоном були, наче вівцю вовки, схопили його, і незліченні удари в уста, і потилицю, і ціле тіло він прийняв, на землю кинений і ногами топтаний був. Тоді вкинули його до в'язниці й обклали кайданами. Зранку ж вивели на суд, і коли переконував його ігемон до ідольської жертви, нездоланним і непереможним Христовим воїном виявився. Повішений-бо і гострим залізним знаряддям дертий був по цілому тілі аж до кісток, і палицями олов'яними по лиці, і по шиї, і по ребрах битий, і не було видно лиця його з-поза ран, аж знайомі не впізнавали, і ребра його роздроблені і зламані були. Він же не перестав у муках велегласно ісповідувати ім'я Ісуса Христа, наче в чужому тілі страждаючи. Тоді льоном, змоченим в олію, ноги його обгорнули й обв'язали, вогнем запалили. І, палаючи, страждалець танув як віск. Проте навіть такою мукою не переможений, ще більшої сміливости сповнився, великим голосом взивав, Христа прославляючи, викриваючи блуд і докоряючи еллінському нечестивому безбожництву. І знову вкинений був до темниці. На третій же день ледь живого знову кати допитували муками, і коли в тому ж ісповіданні незмінно перебував, ігемон звелів глибинам морським його передати. Завезли мученика насеред безодні і, камінь до нього прив'язавши, вкинули в море. І зразу в ту годину закипіло море хвилями, і затряслася земля, і град захитався, і всі страхом великим охоплені були. Хвилі ж морські, підносячись, тіло мученикове винесли на землю перед воротами градськими.

Таке було страждання і кончина мученика святого Амфіяна, у другий день місяця ксандика — по грецьки, по-римськи ж — у четверту нону квітня, у п'ятницю.

Після цього взято було й инших християн багато, і Едесія, брата Амфіянового. Одних-бо зразу мучили всіляко, а инших на копання руди мідної в Палестині засуджували й висилали. Серед них же був і святий Едесій. Через якийсь рік заведений був Едесій в Олександрію, град Єгипетський, де ж побачив одного разу Єроклея-князя, що на суді сидів і понад міру на християн лютував, дів же, освячених Богові, і цнотливих жінок християнських безсоромним блудникам на наругу віддавав. Сповнився ревности святий і, перед усіма на князя того кинувшись, вдарив його по лиці й на землю кинув, б'ючи рукою і словом докоряючи нечестивому судді тому за неправедні суди. Зразу бо ті, що навколо стояли, схопили його і мучили, подібно, як брата його, Амфіяна святого, однакову ж з ним і кончину отримав. Після лютих мук втоплений був у морі, і прийняв Едесій святий вінець перемоги зі святим Амфіяном від Христа, Спаса нашого, Йому ж слава з Отцем і Святим Духом навіки. Амінь.

У той-таки день пам'ять святого мученика Полікарпа, який в Олександри ігемона за пролиття крови невинних християн викрив і докорив, псом неситим його називаючи. За те після багатьох мук мечем голову йому відтяли за Максиміянового царювання.

Пролог у цей день споминає святу мученицю Теодору-діву, але вона, як же з Великої Четьї відомо, не є Теодора, а Теодосія, пам'ять її буде 29-го травня.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Warning: mysql_connect() [function.mysql-connect]: Access denied for user 'truechri_admin'@'localhost' (using password: YES) in /home/truechri/public_html/forum/scripts/common.php on line 591