Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень. - Страждання святого мученика Каліопія Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень..
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Страждання святого мученика Каліопія
   

Місяця квітня на 7-й день

Теоклія — одна жінка в Пергії Памфилійській, благочестива й богобоязлива — зі всім домом своїм давала милостині великі і чесне провадила життя. Вона була пошлюблена мужеві чесному, який сенаторського і патриціянського роду був, багато років не народжувала дітей, бо була неплідна. Тоді нескоро зачала, випросивши в Бога розрішення непліддя свого ревними молитвами. І коли носила в лоні зачате, муж її помер, залишивши її в багатстві великому. Вона ж, народивши сина, нарекла ім'я йому Каліопій і виховувала його в поученні книжному, намагаючись навчити його добре страху Божого і всілякої премудрости Божественного Писання. У часи ж ті перемагало кумирослужіння, й істина була покрита брехнею, і більше людей поклонялося і приносило жертви нечистим ідолам. А святий Каліопій віддавався весь час молитвам і посту. Коли ж сповіщено було судді про святого юнака, що християнином є, блаженна Теоклія, мати, давши синові своєму золота досить, і одягу, і прислужників, відпустила його в кораблі в инший край, щоб уникнув він нечестивого суду. І відплив блаженний Каліопій в Помпеопол Киликійський. Там бачив, як нечестивий ігемон Максим жертви, лики ж і танці на честь нечистих своїх кумирів учиняв. Святий юнак дивувався і спитав деяких: "Яка причина такого вашого ликування?" Вони ж сказали йому: "Свято нині богів наших, прийди й ти приєднайся до бенкету нашого". Він же відповів їм: "Я — християнин і постом святкую для Христа мого. І не є добре, щоб в уста, які Христа славлять, увійшли нечисті жертви богів нечестивих". Дійшло ж те до вух Максима-ігемона, і сповнився ігемон гніву, звелів святого юнака схопити і поставити перед судом його. І спитав його: "Як називаєшся?" Відповів святий: "Християнином я є, називаюся Каліопій". Ігемон сказав: "Уся земля нині бенкетує з нагоди божеського празника, лише ти один у звабі перебуваєш, не хочучи з нами святкувати". Сказав Каліопій святий: "Ви є ті, що у звабі й пітьмі ходите, бо покинули Бога живого, Творця Неба і землі, який словом все створив, і поклоняєтеся дереву бездушному й утлому камінню, ділу рук нечестивих". Ігемон сказав: "Юність твоя сміливим тебе робить і муки немалі тобі випрошує. Скажи-бо нам, з якого ти краю і якого роду". Відповів святий: "З Пергії Памфилійської, роду сенаторського і патриціянського, але найпочесніше для мене є те, що я християнин". Сказав ігемон: "Чи маєш батьків?" Відповів святий: "Матір маю, батько ж мій давно вже помер". Ігемон сказав: "Клянуся великим сонцем і всіма богами, що, коли поклонишся богам, дам тобі за жінку свою єдину доньку". Відповів святий: "Якщо б я хотів женитися, міг би взяти за жінку доньку твою і ввести в маєток матері своєї. Але знай, що обіцяв я Христові, Богові своєму, який за образом своїм створив мене, зберегти тлінне це тіло у дівстві чистому й непорочно представити праведному Його суду. Ти-бо роби, що хочеш, я ж є християнином". Сказав ігемон: "Злісний нечестивче, чи думаєш, що такими своїми словами на лють мене зрушиш, щоб я швидше тебе убив? Але знай, що довго тебе мучити буду, шматуючи на частини твоє тіло, решту ж передам вогню на спалення". Відповів святий: "Наскільки довше продовжиш мені муки, настільки світліший сплететься мені вінець у Христа за страждання моє. Говорить-бо Писання: "Ніхто ж не вінчається, якщо незаконно буде мучений". Сказав ігемон до слуг: "Простягніть його і шелигами олов'яними роздробіть йому всі кості". Коли битий був Каліопій святий, говорив: "Дякую Тобі, Христе, що сподобив мене муку терпіти задля слави імени святого Твого". Сказав йому ігемон: "Принеси жертву богам, щоб побачити батьківщину свою і не втратити маєтків своїх, бачиш, як гірко тебе мучать". Відповів святий: "Бачу насолоду майбутнього спокою, який Христос мені обіцяв, і мук не відчуваю. Хоч і в чужому нині краю, проте знаю, що Господня земля і кінці її. Але і тут бачу матір свою і батьківщину свою. Мати-бо моя — правовірна Церква Христова, батьківщина — Небесний Єрусалим, за словом апостольським: "Життя наше на небесах". Якщо матір мою тілесну згадуєш, є божественний голос, який говорить: "Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, не є Мене достойний". Щедрість багатства ні за що не маю, волію ж краще з розп'ятим Христом страждати, ніж тимчасове мати з гріхом світу цього безумного насичення". Сказав ігемон до слуг: "Як же простягнений, оберніть і бийте по животі сирими жилами, кажучи: "Нечестивче, не відповідай одним на инше, але на питання відповідай". Мученик святий до ігемона сказав: "Безумче, від усякого звіра лютіший, відчужений благ небесних, я тобі слова правди кажу, ти ж осліплені маєш душевні очі й вуха загороджені, щоб не чути слів Господніх, неправедно мучиш мене, убиваючи, наче розбійника". І сказав ігемон до слуг: "Поставте колесо катівське з гострим залізом і вогонь великий під ним розпаліть і, розтягнувши Каліопія на колесі сильно, аж до розділення членів, так прив'яжіть і повертайте, щоб, залізом різаний і вогнем палений, загинув". Коли почалося те катування, юнак святий від важкого болю закричав до Господа, кажучи: "Прийди, поможи, Христе мій, рабові своєму, щоб до кінця прославилося в мені, недостойному, ім'я Твоє святе і щоб довідалися всі, що ті, які уповають на Тебе, не осоромляться навіки". І зразу став перед ним ангел Господній, і погасив вогонь, і колесо зупинив, і зробив його непорушним, і не могли більше слуги обертати колеса нітрохи. Обливалося молоде мученикове тіло кров'ю на колесі, і кості крізь глибокі рани видно було, мало-бо колесо мечі з обох боків гострі, пилкоподібні. Звелів ігемон відв'язати з колеса мученика і зняти, і було вражаюче видовище для всіх глядачів, і закричав люд, промовляючи: "О суд неправедний! Якого юнака неправедно страчують!" І сказав ігемон до святого: "Чи не казав я тобі, що юність твоя хоробрим тебе робить і важчі тобі забезпечує муки?" Відповів святий: "Собако безсоромний, чи думаєш, що я злякався мук твоїх?" Сказав ігемон: "Окаянний, докоряєш мені, щоб я швидше згубив тебе. Не буде того, підійди-бо і принеси жертви богам, щоб більших і лютіших мук уникнути". Святий мученик відказав: "Уповаю на Христа мого, що не оскверниш чистого в мені ісповідання Божого. Тіло моє лежить перед тобою, муч його, як же хочеш, маючи прийняти помсту від Бога в день Страшного Суду. Якою ж міркою міряєш, такою тобі відміряється". Сказав ігемон до слуг: "Закувавши його залізними веригами, у внутрішній в'язниці стережіть. І не піклуйтеся зовсім про нього ані не пускайте, щоб хтось із християн приходив до нього, щоб ніхто добра йому не зробив заради терпіння". І зразу слуги закували страждальця, у темницю внутрішню вкинули. Довідалася блаженна мати Теоклія про таке за Христа страждання сина свого єдинородного, Каліопія святого, — написала зразу заповіт конечний про дім свій і весь маєток. І дарувала свободу рабам і рабиням своїм числом двісті п'ятдесят, і скільки мала золота, і срібла, і коштовного одягу — все роздала убогим, инші ж заощадження і маєтки нерухомі (поля, ниви, вертогради) святішій дарувала Церкві, і покинула батьківщину свою, в Киликію пішла до сина свого, який за Христа страждав. І, давши сторожі темничній золото, увійшла у внутрішню темницю, і побачила сина у веригах. Впавши, поклонилася йому, і обтирала гній зі струпів його. Святий же Каліопій, зв'язаний залізом, тілом весь набряк від багатьох ран, не міг стати перед матір'ю своєю, лише сказав: "Добре прийшла, мати моя, свідок Христових страждань". Вона ж, бачивши тіло синове, ранами розшматоване, сказала до нього: "Блаженна я і благословенний плід лона мого, бо, як Анна Самуїла, посудину святу перед Богом поставила — тебе, і, як Сара Ісаака, привела тебе Христові в жертву благоприємну". Перебувала ж цілу ніч ту мати у в'язниці, сидячи при ногах синових і співаючи з ним разом, і славлячи Бога. Опівночі ж світло велике осяяло темницю — голос був, що говорив: "Ви — святі Божі, ісповідники Христові, і руйнівники ідолів, що покинули батьківщину і маєток і з Христом страждати захотіли". Зранку ж Максим-ігемон, сівши на судищі, вивів із в'язниці святого мученика Каліопія на допит і поставив перед собою, сказавши до нього: "Чи відійшов ти від безумства свого? І чи погоджуєшся царське виконати веління й поклонитися богам, щоб живим бути? Чи більше хочеш погано загинути, як же і учитель твій Христос?" Відповів святий: "Дивуюся безсоромності твоїй, що, багато разів чуючи від мене єдину відповідь: "Я — християнин, за Христа помру", знову про те мене питаєш і не соромишся проти істини воювати. Я-бо бажанням бажаю постраждати подібно до Вчителя мого й померти за Нього всіляко намагаюся". Те чуючи і з відповідей таких незмінний мучениковий намір і великодушність непохитну пізнавши, ігемон звелів його на хресті, подібно Христові, розіп'яти. Був же день той — Четвер Великий, у який же Святу Тайну Христову Вечерю згадуємо. І, бачивши сина свого, веденого на розп'яття, свята Теоклія дала воїнам п'ять золотих, просячи їх, щоб не як Христа розіп'яли Каліопія, а стрімголов. Це ж зробила зі смирення, недостойною-бо вважала річчю, аби мав син її подібним бути Христові, Господові своєму, у розп'ятті. Стрімголов розп'ятий був за Христа Каліопій святий у Четвер Спасительної Вечері. У велику П'ятницю Христових Страстей у третю годину дня передав дух свій у руки Божі, коли голос божественний з небес до нього прийшов і сказав: "Зійди, співгромадянине Христовий і співнаступнику святих". Коли ж зняте було з хреста мертве його тіло, обняла шию синову блаженна мати, славлячи Христа, — і свою зразу передала душу. Коли прийшли брати, взяли тіла обох і поховали разом на почесному місці, хвалячи Отця, і Сина, і Святого Духа, єдиного в Тройці Бога, Йому ж слава навіки-віків. Амінь.

У той самий день пам'ять святого мученика Руфина Диякона і святої мучениці Аквилини молодшої, і з ними двох святих воїнів, що в Синопії при морі Євксинському за царювання Максимина через меч за Христа померли. І преподобного отця нашого Данила Переяславського, про нього ж у Пролозі.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!