Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень. - Пам'ять преподобного отця нашого Йоана, учня святого Григорія Декаполіта Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Квітень..
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пам'ять преподобного отця нашого Йоана, учня святого Григорія Декаполіта
   

Місяця квітня на 18-й день

Декаполітський край двоякий колись був. Перший — поблизу Галилеї в Палестині, його згадує святий євангелист Матей: "Після нього, — каже, — ішло багато людей з Галилеї і Декаполя». Другий же — пізніший, малий якийсь край в землі Ісаврійській так названий був — Декаполь. І з того другого, ісаврійського, Декаполя був преподобний Григорій — учитель цього преподобного Йоана, якого ж нині пам'ять. Зненавидівши світ цей з юности і Христа полюбивши, Йоан святий пішов до вищезгаданого учителя свого Григорія Декаполіта і від нього в чернечий чин був пострижений, і перебував з ним, подвизаючись і у всьому Богові догоджаючи. І такого досягнув смирення й послуху і до всякого доброго діла старання, що й сам учитель його, святий Григорій, радів за нього і славив Бога. Коли ж злочестивий цар Лев Вірменин єресь іконоборну обновив і гоніння підняв на Церкву Христову, Йоан цей преподобний при учителеві своєму Григорію святому у Візантію прийшов, разом зі святим Йосифом Піснеписцем. І, минаючи град, укріплював правовірних, аби стояли в благочесному ісповіданні непохитно. Тоді йосиф до Риму відісланий був, його ж не досягнув: потрапив у руки єретиків і на Криті затриманий був в ув'язненні. А преподобний Григорій Декаполіт, після того як був відісланий Йосиф, переставився. Йоан же преподобний у Візантії залишився, у звичних йому подвизався трудах, не лише про своє, але й про инших дбав спасення. І через декілька років, коли блаженного Йосифа з пут звільнили і він до Візантії повернувся, преподобний цей Йоан відійшов до Господа, аби прийняти відплату за труди свої. І похований був руками Йосифа при гробі Григорія, батька свого, тоді й на инше місце був перенесений, про що в житії святого Йосифа Піснеписця написано так: «Коли увійшов, — каже, — у град Йосиф, не знайшов серед живих любого отця свого Григорія Декаполіта: вже-бо до Господа відійшов. Лише бачив учня його — Йоана блаженного, і плакав багато за отцем Григорієм, що не сподобився знову бачити його живим, і перебував при гробі його з отцем Йоаном. Але невдовзі і Йоан до Господа відійшов, і поховав його Йосиф поблизу Григорія святого. Тоді Йосиф преподобний на инше переселився місце, недалеко від церкви святого Йоана Золотоустого, де збудував церкву в ім'я святителя Христового Миколая і переніс туди мощі обох отців — Григорія та Йоана.

У Пролозі і в Місяцесловах написано, наче цей преподобний Йоан, учень святого Григорія Декаполіта, після переставлення учителя свого відійшов у святі місця (до Єрусалиму), у Лаврі святого Харитона подвизався і спочив у Господі. Але те належить більше завтрашньому преподобному Иоанові — старої Лаври, тобто Харитонової, у ній же колись, як ще у своїй цілості квітувала, подвизався той святий Йоан. Після нього ж багато років пізніше жив цей нинішній Йоан преподобний, у царство Лева Вірменина-іконоборця, коли не було вже Лаври Харитонової в Палестині, — її зруйнували цілком агаряни за царювання Константина та Ірини, які багато років перед Левом Вірменином правили. Про зруйнування те згадуємо у 20-ий день місяця березня, у стражданні преподобних отців, в обителі преподобного Сави вбитих, де ж написано, що в той час і преславну святого Харитона обитель зруйновано зовсім, і вже ніколи вона не відновилася, а цілком занепала. Звідси ж зрозуміло, що цей, нинішній, преподобний Йоан, який пізніше жив, міг у тій зовсім зруйнованій і занепалій Харитоновій обителі перебувати і в ній спочити смертно. До того ж написано в житії преподобного Иосифа Піснеписця, наче він поховав руками своїми у Візантії святого того, якого нині вшановуємо, Йоана й на инше місце переніс, недалеко звідти.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VIII (квітень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!