Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Червень. - Пам'ять святого отця нашого Митрофана, першого патріярха Константинограда Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Червень..
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Пам'ять святого отця нашого Митрофана, першого патріярха Константинограда
   

Місяця червня в 4-й день

Святий отець наш Митрофан жив у роки великого Константина, першого царя християнського. Син Дометіяна, римлянина, що був із царського роду, бо ж Дометій був братом Прова, що раніше був царем римським. Той Дометій благорозумний, побачивши звабу і блуд ідолопоклонницький і пізнавши праведну й правдиву віру християнську, відрікся оманливих богів і повірив в істинного Бога, Господа нашого Ісуса Христа. А тому, що в той час велике в Римі відбувалося нечестя кумиробісся й неповинних незчисленних християн щоденне вбивство, — Дометій покинув Рим і прийшов з двома синами своїми, Провом і Митрофаном, до Візантії. Був же тоді у Візантії єпископ Тит, муж богоугодний і святий. При ньому Дометій із синами своїми жив, повчаючись у вірі Христовій і в законі Господньому і на добродійне життя наставляючись. Єпископ же, бачачи його, що всім серцем і всією душею до Христа приєднався, духом горів і Господові скорявся, долучив його до клиру церковного і поставив пресвітером. Коли ж єпископ Тит переставився до Господа, прийняв після нього престол Дометій. Після кончини блаженного Дометія-єпископа прийняв престол святительський син його Пров. Після переставлення ж і Прова цього святого Митрофана, сина Дометія, а брата Прова, на престол візантійського архиєрейства возвели.

Прийшов же великий Константин-цар у Тракійський край і у Візантії був, бачив цього святого Митрофана і розмовляв з ним, пізнав, що він великий угодник Божий, подивувався добродійному життю його і премудрості і полюбив його вельми. Бажаючи ж насолодитися богонатхненними словами його, привів його до Риму. Тоді захотів перенести престол свій царський з Риму до Візантії: побачив, що місце те вельми гарне і що добре бути на ньому царському градові; плодами земними щедре, при Євксінському Понті між Європою і Азією лежить, до нього ж і морем, і суходолом дороги добрі. Заснував тому град великий, будівлями прекрасними його возвеличив і нарік його новими іменами: і на свою честь Константинополем, і Новим Римом, і Царгородом. І того ж святого Митрофана зі старого Риму в новий Рим привів, і батьком своїм називав, і честь патріяршу йому серед святих отців трьохсот вісімнадцяти, які на перший, велінням його царським, у Нікеї собор Вселенський зійшлися, виклопотав. І був він першим патріярхом Константинопольським. Не зміг же святий Митрофан, перший патріярх Константинополя, Нового Риму, на собор той сам прийти через старість свою і тілесну неміч. Послав замість себе хореєпископа свого Олександра, мужа чесного, і святого, і старого, що багато трудів за мир церковний у Тракії та Ілирику підняв. Він на соборі тримав місце патріярха свого Митрофана і проти Арія боровся. Коли закінчувався Вселенський той собор, благочестивий цар великий Константин просив усіх святителів піти з ним до святішого патріярха Митрофана, відвідати його хворого, на смертному одрі. І коли всі з царем до нього в недільний день прийшли і бесіда була, сказав цар до святого: "Бачу тебе, о всечесний отче, знеможеного старістю і хворобою, прошу тому тебе, скажи і покажи нам, хто після тебе пастирем стада бути достойний". Святий же Митрофан із радісним лицем цареві відповів: "Справді Дух Святий нині говорить устами твоїми, я-бо про це сім днів думаю. Відкрив Господь, що через десять днів відійду звідси. Має ж після мене прийняти престол співслужитель мій Олександр, достойний воістину вибрання і дару Святого Духа. А після нього Павло, він нині чтець, престолу спадкоємцем має бути". Поглянувши на божественного Олександра, патріярха Олександрійського, сказав до нього: "І ти, о брате, найкращого після себе спадкоємця залишиш". І, взявши за руку архидиякона його Атанасія, сказав: "Ось хоробрий Христовий воїн, він після тебе спадкоємцем буде, і не лише разом з братом моїм Олександром проти нечестя аріянського твердо стане, а й у великі подвиги увійде. І великі з мужнім Павлом чекають його страждання". Так святий про майбутнє прорік і через десять днів від одкровення Господнього помер у мирі, місяця червня в 4-ий день, проживши всіх літ від народження свого сто сімнадцять. Нині ж у безконечному живе житті, стоячи перед престолом Архиєрея Великого, що небеса пройшов, — Христа, Спаса нашого, Йому ж слава навіки. Амінь.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том X (червень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!