 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Авва Доротей. За словами Василія Великого, дратівливість також називають гострожовчністю (гарячковістю). Коли хотітимеш, зможеш її загасити ще перед тим, як вибухне гнів. Якщо ж ти продовжуєш бентежити й бентежитися, то уподібнюєшся до людини, яка підкидає до вогню дров і ще сильніше його розпалює, а від цього нагоряє щоразу більше вугілля - і це є гнів. Так само сказав і авва Зосима, коли його запитали, що означає вислів: «де немає дратівливости, там мовчить (відсутня) ворожнеча»? Бо коли той, у кому повстала бентега, одразу ж поспішить докорити собі й поклониться ближньому, прохаючи прощення, поки не розгорілася дратівливість, то такий збереже мир. Коли ж гнів заскніє, то перетвориться у злопам'ятність, якої людина не позбудеться, коли не звершить великі подвиги і труди. Найкраще гасить дратівливість любов до ближнього, бо святі Отці називали любов вуздечкою дратівливости. ГнівПреподобний Максим Ісповідник. Коли тебе хтось образив чи принизив, стережися помислів гніву, щоб через цю кривду вони не відлучили тебе від любови й не переселили на терен ненависти. Преподобний Теодор Едеський. Не дозволяй гнівові й люті оселятися у твоїй душі: «бо лютий чоловік не благообразний» (Прип. 11, 25), «у серці розумного мудрість покоїться» (Прип. 14, 33). Якщо пристрасть гніву запанує над твоїм серцем, то світський чоловік буде кращим за тебе, ти ж покриєшся соромом, виявившись негідним монахом. Преподобний Ніл Синайський. Гнів - несамовита пристрасть, що роздратовує навіть тих, які володіють знаннями, робить звірячою душу і змушує ухилятися від приязної бесіди. - Молитва роздратованого - мерзотне куріння, псалмоспів гнівливого – неприємний згук. - Коли маєш тверду основу в любові, то дослухайся більше до неї, аніж до того, що тебе ображає. Преподобний Антоній Великий. Хто незлобливий, той досконалий та богоподібний, він сповнений радости й Божого Духа. Як вогонь, якого не допильнуєш, нищить великі ліси, так злість, яку допустиш у серце, погубить твого душу й осквернить тіло та принесе тобі багато неправих помислів, розбурхає боротьбу, розбрат, пересуди, заздрість, ненависть і подібні злі пристрасті, які обтяжують тіло і спричинюють його недуги. Покваптеся здобути незлобивість і простоту серця святих, щоб наш Господь Ісус Христос прийняв вас до себе, і кожен з радістю міг би сказати: «Мене за незлосливість прийняв Ти і утвердив мене перед Тобою повік» (Пс. 40, 13). Преподобний Ізидор Пелусіот. Пристрасть недалекоглядна, а ненависть узагалі незряча. Про користь гнівуПреподобний Касіян Римський. Трапляється, що гнів робить нам вигідну послугу - коли розлютимося, сердячись на сладострасні порухи нашого серця, або коли розсердимося на сам гнів, що закрався і підбурює нас проти брата (або гнівимося на бісів, які нас спокушають). Преподобний Симеон Новий Богослов. Людині дано гнів і бажання, як також і ум. І доки він був здоровий, ці згадані порухи виконували свою функцію, а саме: бажання стреміло до мисленних Божих благ і гаряче їх прагнуло, а гнів це ж бажання подразнював і доводив до напруження так, щоб воно ще з більшим завзяттям бажало цих Божественних благ.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
