 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Блаженний Діядох. Послух є першим добром серед ввідних (первісною чеснотою), бо він відсікає чванливість і зроджує в нас покірливість. Тому послух слугує вхідними дверима любови до Христа для тих, які дотримуються його за настановою серця. Відкинувши страх, Адам був повергнутий але у глибину аду. А Христос, полюбивши послух задля нашого спасіння і Божої ікономії, був слухняний Отцеві аж до хреста і смерти (Фил. 2, 8), при чому Його велич перебувала незмінною. Він же, загладивши провину людського непослуху своїм послухом, тих, хто проживе в послусі, піднесе до блаженного і вічного життя. Ото ж бо тим, хто розпочне боротьбу з диявольською гординею, насамперед необхідно запрагнути цієї чесноти, а вона, йдучи попереду, непомильно покаже їм згодом усі стежки чеснот. Преподобний Теодор Студит. Звідкіля беруться в нас образи, неприємності, сварки, заздрощі? Чи ж не тому, що наполягаємо на своєму й обстоюємо власні рішення і бажання? Саме тому. І не маємо ми иншого способу позбутися прикрощів диявола, ніж відкинути власну волю. Преподобний Йоан Карпатоський. Аж ніяк не погоджуйся на пропозицію свого послушника дати йому на деякий час владу самочинно потрудитися для чесноти і спробувати зайнятися тим чи тим ділом. Бо той, хто так каже, явно хоче виконувати свою волю, відкидаючи заповіти чесноти послуху. Преподобний Симеон Новий Богослов. Той, хто вірить, що його життя і смерть перебувають у руці пастиря, ніколи не перечитиме. А хто цього не знає, перебуває під небезпекою духовної і вічної смерти, бо такий перечить. Преподобний Йоан Ліствичник. Послух - це абсолютне відречення від власної волі і від своєї душі, яке виявляється в житті, або ж послух - це умертвлення членів при живому тілі. Послух - це беззаперечний чин, добровільна смерть, нічим зайвим не обтяжене життя, бідування без горя, невигадане оправдання перед Богом, безстрашність перед смертю, безбідне плавання (житейським морем), подорож сплячого. Послух - це гріб волі і воскресення смирення; він не суперечить, не розмірковує, немовби є мертвим і в доброму, і у ймовірному лихому. Адже за все відповідатиме той, хто благочесно віддав смерти душу послушника. Послух є зречення розсудливости за її багатства. Святі Отці кажуть, що псалмоспів - це зброя, молитва - мури, чесні сльози - купіль, а блаженний послух - ісповід-ництво, і без нього ніхто, хто терпить від пристрастей, не бачитиме Господа.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
