Християнська бібліотека - Про наслідування правил і способа життя Христових апостолів Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про наслідування правил і способа життя Христових апостолів
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 5

Про те, що всі, хто живе у спільноті, наслідують правила і спосіб життя Христових апостолів

Отці, браття і чада мої! Я хотів би з любов'ю поучувати вас і ділами, як поучую словом, щоб прилучити вас до чесноти і Божественного життя. Але оскільки я злидар і в тому, і в другому, то болію та засмучуюсь, і не знаю, що маю робити. Воістину, діти, моя смиренна душа бажає і прагне, щоб ви спаслися, щоб ходили дорогою істини, і щодня успішно. Бо бачачи вашу покірливість, зречення світу і віддалення від нього, бачачи, що ви безповоротно залишили ваших близьких, відреклися від усіх ваших маєтків, умертвили свою волю, бачачи, що всі ви є одне, в усіх одне серце і одна душа, - боюся, щоб через окаянне моє життя ви не збились з дороги і не втратили сподіваних благ. Бо вам необхідно бути такими, як я, оскільки всякий учень дивиться на свого наставника і звичайно буває подібним до нього, старається його наслідувати і через нього пізнає і осягає добрі діла та чесноти. Що ж доброго я, пристрасний і потьмарений, можу показати вам і до якого доброчестя вас привести, або як вас наставити і піднести до цієї небесної обітниці? 

Зрештою, я бачу, що ваша віра повніша і твердіша від моєї, ісповідування вашої віри - непохитне, а тепло любові - аж до смерті. Тому я думаю, і навіть упевнений, що ви досягнете своєї цілі. Ось чому кожен з вас, возлюблені мої браття, нехай без спотикання і спокуси робить добро для напучення себе і свого ближнього, кожного дня являючи себе перед Богом і братами не з суперечками і згубними наріканнями, противними Богові, і не рабською пристрасністю, а послухом, тихістю і миром, без марнославства і честолюбства, без спокуси і з чистою совістю, заради самого добра, задля самої Божої заповіді і наших настоятельських настанов і, коротко кажучи, задля вашого спасіння. Трудімось щодня і спонукуймо себе до добра до тої пори, поки настане час нашого повернення, тобто відходу з цього життя. А час цей, діти, швидко наближається і майже настав. Біймося ж його так, немов би він вже настав, а не як очікуваного; нехай цей страх віддаляє і очищує нас від усякого зла і всякого лукавства, щоб ви жили з благоговінням, мовчазно і з благою увагою; а до цього додали поучення в Божественних писаннях, чисту молитву і працю по силі. Піст - це теж тілесне знаряддя (чесноти), але лише тоді, коли поєднаний зі святим смиренням. Ми ще не досягли (міри) подвигів отців, але нам і не корисно бажати того, що перевищує наші можливості. Бо, як говорили ще еллінські мудреці, ненаситність бажань - це великий голод. А ми будемо дотримуватись того, про що я говорив раніше, і, не ухиляючись від послуху, охоче прийматимемо все, що з нами трапляється, виконуючи встановлені у нас Божественні правила. А саме: їмо чи п'ємо, раз чи двічі на день, не лише хліб та овочі, але й вино і єлей, а іноді - рибу і сир, - завжди їжмо з належною стриманістю, не їжмо за бажанням і рішенням нашої волі (оскільки і це ставиться за гріх) - такі правила ви прийняли від нас. Також чи ми спимо, чи відпочиваємо, сидимо чи бесідуємо, чи сходимось, чи святкуємо, - все нехай буде премудро й розумно. Також: садимо ми чи сіємо, будуємо чи обробляємо поля, чи щось інше робимо за нашою силою і потребою, - тоді не втратьмо величі наших Отців. Хто зна, може, й це є одне з чудес і чудодіянь, подібне до вигнання бісів, зцілення сліпих, очищення прокажених, воскресіння мертвих, повеління стихіям, пересування гір з одного місця на друге, висушування моря, добування води в безводній землі чи ще чогось іншого, що робили святі. В ім'я Господа нашого Ісуса Христа люди з різних місць і країн, різних племен і різного віку збираються, створюють одну громаду і гурт, об'єднуються в одне ціле тіло, для одного служіння і діяння, і стають немов би одним многодумним і многодушним, однодумним і однодушним тілом - не заради якоїсь пустої справи, а тільки заради Божественного намірення і поклоніння Святій Тройці. Цього (товариства) не може зруйнувати не лише проста людина, але ні начала, ні власті, ні сильні землі, ані сам верховник бісів, - ви ж бо знаєте, що було сказано великому нашому отцеві Пахомію про нашу обитель. Настільки визначний наш чин і вшановується нарівні з великими чудами. Ми й самі робитимемо наше життя блаженним, якщо житимемо з пильністю. Чи не проганяємо ми таким чином бісів? І не тільки деколи, але щодня й щогодини проганяємо й обпалюємо їх, а біси кричать і страшно волають. Кожен з вас робить чудо і проганяє біса - чи блуду, чи зневіри, шаленства, злопам'ятності, осуду, нарікання та й інших пристрастей. Отак, якщо хочете, ви і чудотворці. І Господь Бог приймає такий подвиг вашого життя, як прийняв подвиг пустельників і стовпників, які сотворили багато чудес і знамень. І нема в цьому ні відмінності, ні переміни, ані тіні різниці.

Якщо ж я, лукавий, підлесливий і досвідчений на словах, обманюю, то не обманюють святі. Бо якщо хвалю та звеличую спільноту тільки я, то нехай я замовкну, і нехай не виголошується хула. А якщо сам Христос вказав на спільноту своїми дванадцятьма учнями, а пізніше Божественні апостоли - трьома і п'ятьма тисячами (Ді. 2, 41; 4,4;4, 32), і я вже не кажу про тих, що були після них, то як же вам, діти мої, не погодитись зі мною і не ісповідувати того ж самого? Отже, ми маємо те, що шукали, бо знайшли істину, знайшли, в чому суть справи, і відповідно до цього провадитимемо наше життя, яке, зрештою, Божою благодаттю ви вже провадите, виконуючи все необхідне і виправляючи себе, в чому потрібно, - я ж найбільше за всіх потребую виправлення. Христос Бог нехай укріпить вас страхом Своїм і нехай Ц піднесе вас до досконалості, бо Він з Отцем і Святим Духом є нашим н життям і нашою силою, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!