Християнська бібліотека - Про піст, безпристрасність і чистоту Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про піст, безпристрасність і чистоту
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 47

В середу першого тижня. - Про піст, безпристрасність і чистоту

Браття і отці! Ці дні святого посту поміж іншими днями року уподібнюються до тихого пристанища, куди всі стікаються і знаходять духовну тишу - не тільки іноки, але й миряни, малі й великі, володарі й підлеглі, царі та єрєї, бо цей час корисний і спасенний для людей всякого роду і віку. Тепер у містах і селах припиняють різні смути і безпорядки, а помножуються славослів'я і співи, милостині і молитви. Цим умилостивлюється і схиляється до милосердя наш благий Бог, умиротворює наші душі і подає нам прощення гріхів , якщо тільки ми щиро звернемося до Нього від усього свого серця, припадаючи до нього зі страхом і трепетом і обіцяючи відмовитись від усякої поганої звички, хто яку мав. Але християни, які живуть у світі, мають учителів, тобто своїх архиєреів і пастирів, які настановлюють їх і вчать. Бо так само, як борці і бійці потребують заохочення, так і посник потребує підбадьорювання і потішання учителів. А оскільки і я перебуваю серед вас, найдорожчих, на місці предстоятельства й ігуменства, то й на мені лежить обов'язок сказати вам кілька слів про цей спасительний для душі піст.

Браття! Піст - це оновлення душі. Бо апостол говорить: наскільки тіло знемагає і в'яне від подвигів посту, настільки душа оновлюється з дня на день і робиться прекрасною, і виблискує красою, яку дав нам Бог від початку. А коли вона постом І покаянням очиститься і прикраситься, тоді й Бог полюбить її, І буде жити в ній, як говорить Господь: «і прийдемо ми [Я і Отець] до нього, і в ньому закладемо житло» , (Йо. 14, 23). Тому, якщо така вартість посту і така його благодать, що він витворює нас Божим житлом, то нам належить зустріти його з великою радістю і веселощами, а не засмучуватися через брак їжі, знаючи, що Господь наш Ісус Христос, коли в пустині благословив п'ять хлібів, нагодував п'ять тисяч людей хлібом і водою. Він міг би, якщо б захотів, повеліти, щоб там з'явилися різноманітні страви, та не зробив так і цим подав нам приклад здержливості, щоб ми дбали тільки про необхідне. Тепер, на початку, піст здається нам трудним ділом, та якщо ми з дня в день будемо докладати старань і примушувати себе, то з Божою допомогою нам стане легше. Однак, якщо ми хочемо, щоб наш піст був істинним і приємним Богові, то разом із здержливістю в їжі здержуймо себе від усякого душевного і тілесного гріха, як навчає нас і стихира, в якій сказано: «сповнимо піст не лише утриманням від їжі, але відчуженням від усякого гріха». Бережімо себе від лінощів і недбальства щодо свого келійного правила і церковних служб, а понад усе - від марнославства, заздрісних ревнощів, ненависті через злобу і ворожнечі, оскільки таємні пристрасті вбивають душу. Бережімось також лихого норову і самочинства, тобто не привласнюймо речей і не чинімо свою волю. Бо нічого так не бажає диявол, як знайти людину, яка не питає іншу людину і не радиться з тими, які можуть настановити її на добро. Тоді ворог легко зваблює свавільного ловить його у всьому, що той чинить і вважає за добро.

Особливо вважаймо на плотські пожадання, бо і нині, коли постимося, многоликий змій диявол боре нас недобрими помислами. Красивий на вигляд і приємний на смак плід гріха, та не такий він насправді. Як іноді яблуко ззовні виглядає красивим, а коли розрізати, то всередині виявиться гниль, так і плотське пожадання, здається, містить у собі насолоду, але коли гріх сповнюється, то виявляється, що він гірший від жовчі і [смертоносний], як двосічний меч. Цього зазнав наш прабатько Адам. Він був спокушений дияволом, скуштував плоду непослуху і надіявся завдяки цьому отримати життя, але знайшов смерть. З того часу і досі цього зазнають всі, кого спокутує древній змій недобрими пожаданнями плотських пристрастей. Бо диявол – це тьма, але часто він перетворюється і являється як ангел світла. Так винахідник зла, сатана, і погане виставляє добрим, І гірке - солодким, і темне - світлим, і потворне - красивим, і смерть представляє життям, і цим спокутує світ та мучить його. Але ми, браття, будьмо особливо уважними, щоб він не впіймав нас своїми численними лукавими З підступами, і ми не постраждали подібно до птахів, які через харч попадають у сильця й сіті. Уважно досліджуймо своїм умом хитромудрощі злоби і в кожному випадку пізнаваймо, де ховається зло, і бережімо себе від нього. Понад це будьмо завзятими і ретельними у псалмоспівах і церковних службах, нашим умом старанно вслухаймося в те, що читається. Бо так само, як тіло, живлячись хлібом, міцніє і росте, так і душа живиться Словом Божим. Повсякчасно творімо колінопреклонення, кожний за своєю силою і скільки кому призначено, займаймося і своїми рукоділлями, бо той, хто нічого не робить, не заслуговує навіть їсти (2 Сол. 3,10). Помагаймо один одному, бо один буває немічний, а другий - сильний, не сперечаймося, а тихо чинімо добро, будьмо приємними в розмові, мирними, поблажливими, милосердними, лагідними, благопокірливими, сповненими милості І добрих плодів. І мир Божий нехай збереже наші серця і ум і сподобить нас Небесного Царства, у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!