Християнська бібліотека. Вражена блискавкою. “Люби Господа Бога свого усім своїм серцем, усією своєю душею...”. Християнська бібліотека. Вражена блискавкою.
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
“Люби Господа Бога свого усім своїм серцем, усією своєю душею...”
   

Зміст: "Вражена блискавкою"


Пригадую, мама часто говорила про першу заповідь любові. Нарешті її слова мали для мене якусь вартість! її постійні нагадування і повчання були не даремними. Це мене трохи підбадьорило і я подумала, що зумію витримати екзамен, навіть усього не знаючи, як це часто мені вдавалося в житті. "Перша заповідь звучить так, - уже сміливіше мовила: "Люби Господа Бога понад усе, а ближнього свого, як самого себе".

"Так? - знову почула небесний голос. - А ти любила Господа Бога свого і своїх ближніх?".

"Звичайно!" - відповіла я впевнено.

"Ні!" - почула кришталево чистий голос, що прозвучав наче удар блискавки. "Ні, не любила ти свого Бога понад усе! - продовжував ударяти голос. - Не кажучи вже про свого ближнього... Ти створила собі власного Бога - такого, який тебе влаштовував, і лише іноді давала Йому трохи місця в своєму житті, лише за найбільшої потреби. Він був для тебе таким собі сигналом про порятунок. Поки ти була бідна і розуміла, що родина самотужки неспроможна дати тобі вищу освіту, ти падала перед Ним на коліна і могла так стояти годинами, благаючи Бога звільнити тебе від бідності, допомогти тобі здобути вищу освіту і стати в суспільстві шанованою людиною. "Я промовлю вервицю, але Ти не забудь дати мені трохи грошей, Господи", - такою часто була твоя молитва. Такими були твої стосунки з Богом. Так ти поводилася з Ним!".

Була це правда, сумна правда, якої я не могла ні прикрасити, ні заперечити. Могла додати, що Бог був для мене своєрідним банкоматом, а карткою - вервиця. Вкладаючи її до банкомату, розраховувала отримати певну суму грошей. Такими були мої стосунки з Богом.

А щойно Бог допоміг мені здобути вищу освіту, а відтак і вагу в суспільстві, щойно я почала заробляти стільки, що могла собі чимало дозволити - Бог став зайвим для мене, наче якась непотрібна річ. Натомість моє власне "я" почало рости, перетворюючи мене на зарозумілу егоїстку, не здатну до найменших порухів любові чи вдячності стосовно Господа. Бути вдячною? Та ніколи! Нікому! Адже я сама всього досягнула, стала "кимсь", подбала про здійснення власних мрій. Так я думала тоді. Була сліпа, зовсім сліпа, не могла побачити своїх колишніх молитов і благань. Мені навіть на гадку не приходило сказати: "Господи, дякую Тобі за ще один подарований день! Дякую за здоров'я! Дякую за життя і здоров'я моїх дітей. Дякую за дах над головою, адже стільки бездомних його не мають! Допоможи їм, Господи. Дай їм хоча би найнеобхідніше: їжу. Не залишай їх наодинці зі своїми проблемами. Допоможи їм!".

Жодного слова подяки не почув від мене Господь. Я була самодостатня. Мені достатньо було мене самої, мого власного "я". Більше того: моя невдячність зробила мене пихатою - я нехтувала Богом і виставляла на посміховисько Його слуг.


Зміст: "Вражена блискавкою"

Скачати книгу: "Вражена блискавкою"

Джерело: www.gloriapolo.net


English: The Testimony of Gloria Polo.

Deutsch: Gloria Polo. Der Blitz hat eingeschlagen.

Polski: Orędzie Glorii Polo.

Slovenská: Svedectvo pani dr. Glorie Polo.

Русский: Глория Поло. Свидетельство. (перевод с немецкого)
Русский: Глория Поло. Поражённая молнией. (перевод с польского)


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!