Братовбивча боротьба після смерті Володимира

Після смерті князя Володимира між його синами почалася боротьба за Київський престіл. Його успадкував старший син Святополк, одружений з донькою польського короля Болеслава. Побоюючись суперництва, він наказав убити своїх молодших братів Бориса і Гліба, які княжили у північних містах Ростові та Муромі, а потім і третього брата - Святослава. Князі Борис і Гліб були дуже побожні, жили по-християнськи і не мали жодних намірів конкурувати зі своїм старшим братом. їх поховали у церкві святого Василія у Вишгороді в 1026 р. Православна Церква приєднала їх до собору святих мучеників. У Вишгороді на їхню честь було споруджено храм (його зруйнували татари 1240 року).

Проти князя-братовбивці пішов походом князь Ярослав, що князював у Новгороді. Суперники покликали собі на допомогу у війні чужинців: Святополк — поляків, на чолі з королем Болеславом Хоробрим, а потім печенігів; Ярослав - варягів. У війні переміг князь Ярослав. Святополка за його злочини народ прозвав "окаянним" і вигнав з Руси разом із союзниками-поляками. Після цього ще три роки боролися за владу князі Ярослав і Мстислав, але потім помирилися і поділили між собою Русь. У 1036р. князь Мстислав помер, і Ярослав, як і його батько Володимир, знову став єдиним володарем усієї Київської держави.

[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!