Закон Божий - Про пшеницю і плевели (кукіль) Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Про пшеницю і плевели (кукіль)
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про пшеницю і плевели (кукіль)
   

Ісус Христос учив,що в Царстві Його на землі (тобто у Церкві Христовій) до останнього дня світу знаходитимуться і грішники.

Господь сказав: "Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своїм; коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між пшеницею, і пішов.

Коли зійшов посів і показався плід, тоді з`явився і кукіль. Прийшли раби господаря і сказали йому: "Господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?"

Він же сказав їм: "Людина-ворог це зробила".

А раби сказали йому: "Чи не хочеш ти, щоб ми пішли і випололи його?"

Але він сказав: "Ні, бо, вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом з ним і пшеницю. Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спочатку кукіль і зв`яжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю заберіть у житницю мою".

Ученики, залишившись наодинці з Господом, просили Його пояснити їм цю притчу.

Ісус Христос дав таке пояснення:

Людина, що сіє добре зерно, є Син Людський (тобто Сам Господь Ісус Христос).

Поле – це світ.

Добре зерно (пшениця) – це сини Царства Божого, тобто люди добрі, благочестиві, що прийняли вчення Христове.

Кукіль (плевели) – сини лукавого (диявола), тобто нечестиві, злі люди.

Ворог, що посіяв кукіль, – це диявол.

Жнива – це кінець світу.

Женці – ангели.

Тому як збирають кукіль і вогнем спалюють, так буде і в кінці віку. Пошле Син Людський ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його усіх грішників і беззаконників, і вкинуть їх у піч вогненну, там буде плач і скрегіт зубів. А праведники засяють, як сонце, у Царстві Отця їхнього (в Царстві вічного і блаженного життя).

Як часто, дивлячись на обурливі вчинки аморальних, злих людей, ми запитуємо: "Господи! Чому Ти не караєш тепер злих людей? Навіщо Ти даєш їм можливість користуватися усіма благами світу? Навіщо вони утискують, гноблять добрих?"

На всі ці питання в цій притчі дано відповідь: залиште рости разом і те й інше до жнив – до дня Страшного Суду. Така воля Божа. Тому що Господь дав людині образ і подобу Свою – вільну волю. Зло виникло у світі з вини творіння – диявола, який постійно і хитро сіє зло у світі – поширює серед людей невір`я і всілякі беззаконня.

Вільним вибором добра і відхиленням зла людина звеличує Бога, славить Його й удосконалюється сама, а терплячи страждання від злих, отримує від Бога найвищу нагороду у Царстві Небесному.

Таким чином, Бог без усякого примусу дає людям з доброю волею можливість заслужити вічне, блаженне життя у Царстві Небесному, а людям зі злою волею – вічні муки у пеклі.

(Див.: Мф 13, 24–30, 36–43).


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]

Джерело: www.hram.kiev.ua


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!