Проповіді на свято Великомученика Юрія Переможця Християнство. Православ'я. Католицтво. Проповіді.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Проповіді на свято Великомученика Юрія Переможця
   

СВЯТО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

Апостол: Ді 12, 1-11 Євангеліє: Йо 15, 17-16,2

У церковному календарі читаємо про святих, котрі називаються по-різному: пророки, апостоли, святителі, преподобні, мученики, безсрібники та інші. Наш архикатедральний собор має назву святого великомученика Георгія, або Юрія. Він був сином багатих батьків із Кападокії. У ранній молодості втратив батька. У двадцятилітньому віці молодий чоловік не завагався стати перед цісарем Діоклетіаном, лютим переслідувачем християн, і противився його рішенню - переслідувати християн. Сам також був християнином. Зауважмо, що Георгій був тисячником у війську, мав пошану в інших, володів багатствами. Але коли йшлося про те, щоб захищати справедливість, боронити ближніх, стати в обороні віри та правдивого Бога, тоді не жалів нічого, навіть наражався на небезпеку втратити життя, і втратив його. Його порубали мечем на свято Пасхи у 303-му році.

Це - чудовий приклад як для молоді, так і для старших, як треба любити правду, не боятися стати на її бік, вказати іншим на неї, не стати лінивим і заляканим мовчуном, а ще гірше - носієм брехні. На жаль, і за давніх часів, і за нашого часу ми зустрічаємо немало людей, котрі, подібно, як Пилат, не знають, що таке правда (пор. Йо 18, 38), і не бажають чути про неї. Пилат принаймні запитував про правду, а сьогодні ми знайдемо багато й таких, хто не згадує про неї, тому що брехня опанувала їхні серця та душі, не кажучи вже про те, яким "млином" неправди став їхній язик.

Ми говоримо про мучеників, то ж хто вони - мученики? Найбільше описів про мучеників знаходимо в церковних книгах, часом бувають усні розповіді-перекази, де йдеться про певного роду мучеників. Ми захоплюємося ними, читаємо про них, дивуємося їхньому життю та безстрашності, коли вони спокійними очима дивилися смерті в обличчя. А це були прості люди, навіть діти, - як читаємо у Святому Письмі про матір та її сімох синів, званих маккавейські (див. 2 Мак 7). Усіх, разом з матір'ю, жорстоко замучено тільки за те, що відмовлялися їсти заборонене м'ясо. У багатьох сьогоднішніх християн це викликало б сміх. Чому? - Тому що живуть поверхневою вірою. Багато хто судив би: чому помирати за те, щоб не порушити заповіді Божої, наприклад, не їсти м'яса в заборонені дні. Тут можна ставити інше питання: чому їсти отруту, котра приносить смерть? Отрута приносить смерть для тіла, а порушення Божого закону приносить смерть для духа. Мученики - це особи, котрі задля вірності Господові та любові до Нього й до ближнього готові віддати своє життя у жертву. А віруючого християнина потішає й навчає святий Іван Золотоустий: "У мучеництві важить не тільки кінець, а й намір. Не після того, як мученик витерпів усічення (мечем), він стає мучеником, - а з того самого часу, коли виявив готовність померти за визнання, він уже мученик, хоч би й не витерпів мученицької смерті" (св. Ів. Золотоустий, на Псалом 95). Ще одну цінну думку висуває святий Іван Золотоустий: "Бог не приймає того, що діється в силу обставин, а тільки те, що довершується вільною волею" (там само). Надзвичайно важливо й цінно, що Творець дає можливість вибирати, тобто чинити згідно зі своєю доброю волею. Коли ми роздумуємо над життям молодого воїна Юрія, наші роздуми мають спонукати нас замислитися над своїм життям як члена Церкви Христової. Запитати себе самого про своє життя, про своє місце в Церкві, про свою активність та участь у житті церковної громади. Можливо, моє християнське життя мілке, я багато говорю, мрію, а мої діла далекі від того, аби мені називатися добрим християнином. Може, моє життя подібне до життя заможного міщанина, котрий дбає про свої вигоди й забезпечення, а решта його не цікавить? Ми мусимо принаймні намагатися, подавати голос у громаді, коли чуємо, що діється беззаконня. Його сьогодні так багато! І то не тільки в політиці, бізнесі, культурі тощо, а також у християнстві, коли, починаючи від себе, я не зважаю на закони Всевишнього, легковажу законами держави і просто маніпулюю звичайними людськими законами так, як мені вигідно. Мене трудно перевірити, маю поважний захист, і ніхто мені нічого не зробить. На очах у людей маю успіхи й перебуваю на доброму рахунку, а з Господом, хоч відчуваю, що не живу справедливо й у мирі, не поспішаю полагодити справи.

Святий мученик Юрій жив глибоко християнським життям, практикував живу віру в Ісуса Христа, гідно виконував свої християнські та громадянські обов'язки. А коли настав час дати свідчення крові як членові Христової спільноти, - не завагався, сміливо виступив навіть проти імператора, бо вважав за вірніше триматися правди й втратити дочасне життя, ніж поклонятися ідолам. Колись примушували віддавати поклін божкам, а тепер диявол видумав інший спосіб, аби тримати людей у своїх сітях. Ви, члени Церкви Христової, що берете участь у недільних моліннях, чуєте, як часто священики наголошують, аби вважати на засоби масової інформації, комп'ютерні програми, поширення наркоманії, розпусти та багато чого іншого, що нищить не тільки духовне життя людини, а й фізичне та чисто людське. Яка має бути наша протидія злу? - Нашою відповіддю має бути правдива любов до Бога та між собою! Цього вистачить, коли вона буде такою, як навчав Ісус Христос, і залишив нам приклад зі свого життя. Він бажає від нас одного - бути Його учнями, не тільки називатися, але - бути учнями глибокого життя духу: "З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати" (Йо 13, 35). Святий Іван Золотоустий зауважує: "Любов і без мучеництва робить (людей) учнями Христа, а мучеництво без любові не могло б зробити цього" (св. Ів. Золотоустий, том 2, Похвальне слово перше про св. мч. Романа). Чому так сміливо висловлюється цей святий? Він спирається на слова Господні: правдиво полюбити ближнього, з усіма його вадами, і то кожну людину, - це мучеництво. Знайдіть сьогодні таку особу, котра б принаймні добре говорила про всіх інших, не бажала сама похвали й старалася добре вгодити кожному, а особливо тим, хто її кривдить, погорджує нею, не звертає на неї уваги. Такими були правдиві учні Христові - мученики, що вміли любити до кінця! Їх чомусь дуже мало на землі, але"... до гробів мучеників приходять всі мешканці міста та народи" (св. Ів. Золотоустий, слово на Пс 115). Святих мучеників вшановують усі, навіть ті, хто боровся проти них. Цар Дарій кинув пророка Даниїла до левів у яму. Коли минула ніч, наблизився до ями і закликав: "Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?" (Дан б, 21). А коли почув голос Даниїла, зрадів і наказав кинути до ями тих, хто несправедливо звинувачував Даниїла, котрим леви відразу потрощили кості (пор. Дан 6, 25). Подвиги мучеників безсмертні: "тут цар знімає із себе діадему (прикраси) і стоїть при гробі мученика, просячи і молячи дарувати йому визволення від бід і перемогу над ворогами" (св. Ів. Золотоустий, на Пс 48, 17). І наш народ також спішить, аби вшанувати мучеників, заносити до них свої просьби, тому що має до них довіру. Шлях до мучеництва не простий, але можливий для того, хто любить Господа та вірить Йому.

Звертаюся до всіх не боятися бути правдивими та праведними свідками у світі. Христос воскрес, але перед тим був жорстоко мучений, прибитий до хреста і помер на ньому. Ви будьте свідками всім, не боячись говорити правду і свідчити її своїм життям. Світ потребує живих свідків віри. Подавайте руку ближнім - їх так багато, -тим, хто очікує на поміч та добре слово підтримки. Багато є покривджених, а ми, особливо молодь, що є майбутнім нашого народу, можемо так багато для них зробити. Старайтеся провадити бездоганне життя й часто прибігати до Христа, аби Він очищував від духовного бруду й утверджував у правдивій послузі. Хай Господь усім дає силу духу та здоров'я тіла, аби приносити користь одні одним!

Собор Св. Юрія, м. Львів, 06.05.2006.

Слово Господнє живе та діяльне - ПроповідіДжерело: † Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді

[ До змісту книги: "Слово Господнє живе та діяльне" ]

[ Cкачати книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ]

[ Купити книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ]


[ Повернутися до розділу: "Християнські проповіді" ]

[ Читайте также: "Христианские проповеди" на русском языке ]


Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!