Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Яка різниця, є в паспорті штамп про шлюб чи ні?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Яка різниця, є в паспорті штамп про шлюб чи ні?
   

ПИТАННЯ: 

Якщо чоловік і жінка вирішили повністю подарувати себе один одному, хіба вони вже не чоловік і дружина? Яка різниця, є у них штамп в паспорті чи ні?

ВІДПОВІДЬ: 

Сьогодні дуже поширена така ситуація: юнак і дівчина живуть разом, вони мають намір присвятити себе один одному на все життя.

Але чи є цей намір шлюбом?

По-перше, якби співжиття було рівнозначно шлюбу, то чому б не зареєструвати його, не "поставити штамп»? Ті, хто зволікають з цим, прекрасно усвідомлюють, що шлюб - це зобов'язання, в той час як співжиття таким не є.

Вступаючи в шлюб, чоловік і жінка говорять «так» перед Богом і перед суспільством. Не тільки в обряді одруження в церкві, а й у цивільному ритуалі (якщо мова йде про невіруючих або нехрещених людей) вимовляються слова про вірність.

Коли є зобов'язання вірності, то, зрозуміло, подружжя бере на себе і відповідальність в разі невиконання прийнятих зобов'язань. Саме ця частина «банкету» спонукає деяких приймати бажане за дійсне, виправдовуючи небажання піти в ЗАГС тим, що для любові не потрібен ніякий штамп.

Саме тому як Церква, так і суспільство визнає шлюбом тільки такий союз, в якому прийняті взаємні зобов'язання, і не обмежується «добрими намірами», а вимагає певних актів, прийняття особистої позиції в присутності свідків і в присутності представника влади.

Крім того, інститут шлюбу значно впливає на соціальну тканину, оскільки він передбачає певні права і обов'язки в суспільстві. Двоє не є більше окремими громадянами, але єдиним цілим. Цей союз включає також і дітей, які мають право рости в надійному контексті законної сім'ї.

Суспільство також приймає певні зобов'язання по відношенню до інституту сім'ї, захищає його і заохочує. Навіть суспільство не визнає шлюбом співжиття, побудоване на одних лише намірах і яке виключає публічне зобов'язання. Будь-які наміри, навіть найблагіші, повинні підтверджуватися діями. В даному випадку мова йде про прийняття відповідальності у вигляді укладання шлюбу.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!