Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Який сенс має життя людини з психічним розладом?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Який сенс має життя людини з психічним розладом?
   

ПИТАННЯ: 

Який сенс має життя людини з психічним розладом? Який задум може бути у Бога щодо цих людей, які знаходяться в неосудному стані? Яка їхня вічна доля?

ВІДПОВІДЬ: 

Психічний розлад - поняття широке. Він проявляється по-різному. Припустимо, що мова йде про крайній випадок - коли людина знаходиться в неосудному стані.

Зауважимо, що оточуючі, ті, хто поруч з нею, знаходяться у адекватному стані. І цього вже достатньо, щоб зрозуміти: задум Бога включає також і цих людей. Вони служать для оточуючих імпульсом до прояву милосердя і безкорисливої самовіддачі.

Не кажучи вже про думки, які спонтанно виникають у тих, що оточують: чому він, а не я?

Люди з психічними розладами допомагають стати воістину великими тим, хто присвячує себе їм з щедрою любов'ю. Завдяки душевнохворим багато хто глибше замислюються про своє життя і про свої чесноти.

Що стосується вічної долі: люди в неосудному стані не володіють тією свободою волі, яку мають інші, тому вони не можуть зробити особистий моральний вибір. Однак вони, як і всі люди, рятуються заслугами Ісуса Христа. Господь помер для того, щоб всі могли брати участь у Божественному житті.

«Кожному з нас дана благодать у міру Христової», - пише святий апостол Павло в Посланні до Ефесян (4,7). Так що в майбутньому житті нас можуть очікувати великі сюрпризи: ті, кого на землі ми вважали останніми, там будуть першими. Ті ж, кого ми на землі вважали першими за їх успішність, таланти і розум, в майбутньому житті можуть виявитися останніми, тобто виключеними з вічного блаженства.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!