Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Про долю тварин.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про долю тварин
   

Про долю тваринПИТАННЯ: 

Чи спасенні страждання тварин? Чи можна за них молитися?

ВІДПОВІДЬ:

Згідно з християнським віровченням, тільки людина наділена духовною, тобто нематеріальною душею. Саме тому людська особа може бути тільки ціллю, а не засобом. Тварини ж, згідно з біблійним Одкоровенням, створені для людини, щоби служити їй. І вони не наділені тим же достоїнством, яке має людина.

Людина створена за образом і подобою Бога. Бог, читаємо в Катехизмі Католицької Церкви, довірив тварин управлінню тому, кого Він створив на свій образ і подобу. Отже, використання тварин для їжі та одягу – законне. Їх можна приручати, щоби вони допомагали людині в роботі та відпочинку. Медичні та наукові експерименти на тваринах, що практикуються в розумних межах, морально прийняті, тому що вони служать для лікування та спасіння людського життя. І далі читаємо в Катехизмі, що піддавати тварин непотрібним стражданням і марнувати їхні життя – несумісно з людським достоїнством. Недостойно також витрачати на них засоби, які насамперед мали б полегшувати людські страждання. Можна любити тварин, вони не мають бути предметом почуттів, призначених тільки для людей.

Страждання тварин не мають тієї спасительної сили, якою наділені страждання людини. Людські страждання, пережиті в єдності з Христом, перетворюються в засоби любові та спасіння, тоді як страждання тварин не можуть бути відкупительними. Разом з тим, їх не можна назвати беззмістовними. Страждання тварин, це для людини постійне нагадування про драматичні наслідки її гріха. Як випливає із Святого Письма, у стані, який перебував первородному гріху, жодна тварина не харчувалася плоттю інших тварин. Умиротвореність земного раю охоплювала і тварин. Тільки після первородного гріха, точніше після потопу, Бог дає людині всіх звірів для їжі. Страждання тварин могли з’явитися після первородного гріха. Адама поставив Бог володарем усього творіння. Усе підкорялося йому і все перебувало в мирі та гармонії. Гріх порушив цю гармонію і вся світобудова вийшла з послуху Адамові. Земля почала чинити опір його праці, тварини збунтувалися проти нього і одне проти одного. Таким чином, страждання тварин для людини – це нагадування про її гріх, це заклик не ображати Бога і заклик до покаяння.

Згадаймо також про старозавітні жертвоприношення тварин у храмі. Вони були прообразом Христової жертви. І так само страждання тварин викликають бажання відкуплення, якого, за словами апостола Павла, очікує все творіння. Ми покликані дивитися на світобудову, на природу як реальність, зранену гріхом, але, які і раніше, сповнену Божественною славою.

Чи можна молитися за тварин? З давніх-давен люди, які жили в сільській місцевості, молилися за благополуччя домашніх тварин. Існує звичай благословляти тварин і сьогодні на деякі свята, наприклад на свято Антонія Великого в січні, здійснюють особливий обряд благословення тварин. Звучить така молитва: «Ці тварини отримують Твоє благословення, Господи. Нехай через нього вони будуть збережені у плоті та за заступництвом св. Антонія будуть позбавлені від усякого зла». Бачимо, що ці молитви зовсім не такі, які моляться за людей. Ми молимося за те, щоби тварини були збережені у плоті. У випадку людей ми можемо молитися за їхнє навернення, покаяння, за їхню святість, за те, щоби вони насолоджувалися вічною єдністю з Богом в раю. Як пояснив у 2008 р. Папа Бенедикт XVI, говорячи про повноту життя, отриману в хрещенні, для інших творінь, не покликаних до вічності, смерть означає лише кінець земного існування. Не маючи властивості трансцендентності, що виходить за межі матеріального існування, тварини не покликані до вічності. Водночас, згідно з Томою Аквінським, в замислах Бога тварини існують вічно. Це існування з задумі Божому перевершує земне існування.

Молитва за тварин є, все ж таки, молитвою за благо людини, адже завдяки тваринам люди можуть прославляти Бога, а також вони можуть використовувати тварин для своїх потреб. Цю молитву моляться для того, щоби люди за посередництвом тварин могли прославляти Бога і дякувати Йому.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у липні 2020 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!