 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІДПОВІДЬ: У тому, що стосується матерії гріха, гріхи проти шостої заповіді не можуть бути буденними, але завжди є тяжкими. Тяжкі гріхи руйнують любов в людському серці важким порушенням Божого Закону; вони відвертають людину від Бога, Який є її кінцевою метою та її блаженством, змушуючи замість Бога віддати перевагу якомусь благу нижчого порядку. Нагадаємо, що гріх є тяжким, або смертним, не тільки в силу матерії: тяжким є гріх, який відбувається також з повним усвідомленням і з повною згодою волі. Тому в деяких випадках і гріхи проти шостої заповіді, навіть якщо мова йде про серйозну матерію, не розцінюються як смертні: наприклад, так буває у випадку примусу або нечистих помислів, з якими воля не погоджується. Церква надає настільки важливе значення цим гріхам тому, що, як ми знаємо, в стані смертного гріха віруючий не може причащатися, і причастя в такому випадку буде «в суд особі». Тому при підготовці до сповіді нерідко особлива увага приділяється цим гріхам, тим більше в нашу епоху, коли саме поняття гріха часто розмите і далеко не всі віруючі обізнані в тому, які саме дії суперечать шостій заповіді, зневажаючи дружбу з Богом і навіть позбавляючи освячуючої благодаті. Але справа не в тому яке значення надає цим гріхам Церква: тяжкість гріхів проти заповіді «Не чини перелюбу» відкрита нам Самим Богом. Нагадаємо також, що шоста заповідь включає в себе не тільки подружню зраду: хоча шоста заповідь свідчить «Не чини перелюбу», Божественне одкровення свідчить про те, що в цю заборону включені й інші плотські гріхи. «Передання Церкви завжди розуміло шосту заповідь як таку, яка охоплює сукупність людської сексуальності», - говорить Катехизм Католицької Церкви, перераховуючи потім гріхи проти цієї заповіді: це похіть, аутоеротизм, блуд, порнографія, проституція і так далі. Про те, що Передання Церкви завжди розуміло цю заповідь саме так, свідчить і Римський катехизм Тридентського собору. У ньому пояснюється, чому відбулися зміни в формулюванні цієї заповіді: «Перелюб - це порушення законного шлюбу, як свого, так і чужого. Чоловік, який зав'язує стосунки з незаміжньою жінкою, порушує власні подружні узи; індивід, який не перебуває в шлюбі, але вступає у стосунки із заміжньою жінкою, порушує чужі узи. Забороною перелюбу Бог мав на увазі заборону всякого непристойного і ганебного гріха. Це ясним чином випливає з Писання, в якому Господь карає інші види нечистих гріхів, які не є у вузькому сенсі перелюбом. «Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці» (Мт. 5,27-28). Таким чином, Ісус виходить далеко за межі перелюбу в матеріальному сенсі. Він говорить про духовний перелюб, який відбувається за допомогою погляду із пожадливістю, тобто з бажанням використовувати іншу людину як об'єкт, подібно як вуличну жінку. Святий апостол Павло в Першому посланні до Коринтян стверджує: «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужеложники ... Царства Божого не успадкують». І ще, з Послання до Галатів: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, блуд, нечистота, розпуста». У Посланні до Галатів Павло повторює: «Бо знайте, що жоден розпусник, чи нечистий... не має спадкоємства в Царстві Христа і Бога». У декларації Конгрегації віровчення «Persona Humana» стверджується: «Моральний порядок сексуальної сфери включає для людського життя настільки високі цінності, що будь-яке пряме порушення цього порядку є об'єктивно тяжким». Ось чому навіть такі гріхи, як аутоеротизм, що не залучають іншу людину, але відбуваються таємно, є об'єктивно тяжкими і вимагають сповіді для того, щоб приступати до Святого Причастя. Безумовно, серед гріхів проти шостої заповіді є гріхи більш і менш тяжкі, хоча всі вони є смертними. Святий Тома Аквінський в «Сумі теології» нагадує, що подружня зрада - це більший гріх, ніж блуд, оскільки, крім розпусти, зрада - це прояв несправедливості і невірності щодо чоловіка чи дружини. Проте менша тяжкість гріха блуду його не виправдовує, і блуд - такий же смертний гріх, як і перелюб. Ангельський вчитель пояснює, що гріхи проти шостої заповіді завжди відносяться до тяжкої матерії тому, що при їх здійсненні людина зловживає своїм тілом, тим самим ображаючи Господа, головного Пана нашої тілесності. Святий Тома каже також, що гріх нечистоти більше всякого іншого гріха робить людину несхильною до прийняття Євхаристії, оскільки «при цьому гріху більш, ніж при будь-якому іншому, дух підкоряється плоті, перешкоджаючи любові, необхідній для здійснення цього Таїнства».
Таким чином, увага до шостої заповіді не пояснюється своєрідною зацикленістю на цій темі, але має цілком ясні біблійні, богословські та пастирські обґрунтування.
За матеріалами: Vatican News Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у серпні 2022 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чому в Церкві таке велике значення надається гріхам проти шостої заповіді?
