Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи має християнин моральне право вимагати через суд відшкодування збитків чи краще «залишатися скривдженим»?.
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам                Безперестанку моліться                Бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам                Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!                Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство                Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!                Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне                Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи має християнин моральне право вимагати через суд відшкодування збитків чи краще «залишатися скривдженим»?
   

Чи має християнин моральне право вимагати через суд відшкодування збитків чи краще «залишатися скривдженим»?ПИТАННЯ: Чи має християнин моральне право вимагати через міжнародний суд грошової компенсації за заподіяну йому шкоду незаконною забороною на професію. Чи виправданий буде з морального погляду такий процес? Апостол Павло казав: «Чи не краще вам залишатися скривдженими?»

ВІДПОВІДЬ: На це запитання неможливо відповісти однозначно, бо тільки автор запитання знає, про яку професію і про порушення яких законів йдеться.

Почнемо з процитованої фрази з Послання св. Павла до Коринтян і звернемося до св. Івана Золотоустого, щоб зрозуміти, що мав на увазі апостол: «Коли ж буває доречний час для гніву? - запитує Іван Золотоустий у «Тлумаченні святого Матея». - Тоді, коли ми не за себе мстимо, але приборкуємо зухвалих і звертаємо на прямий шлях недбалих. А коли гнів недоречний? Тоді, коли гніваємось, щоб помститися за себе, що і забороняє апостол Павло, кажучи: «не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому» (Рим. 12, 19); коли сваримося через гроші, чого теж апостол не дозволяє, кажучи: «Чого б вам радше не стерпіти кривди? Чого б вам радше не зазнавати здирства?» (1 Кор. 6, 7). Як цей останній гнів зайвий, так перший потрібний і корисний. Але багато чинять навпаки. Вони зляться, коли кривдять їх, але залишаються холодними й малодушними, коли бачать, як ображають інших. Те й інше суперечить законам євангельським».

Тут св. Іван Золотоустий говорить про недоречність гніву у відповідь на особисту образу і несправедливість. Але це не означає, що християнин не має права відстоювати свої права, щобільше, коли вони стосуються загального блага - адже заборона здійснювати трудову діяльність зачіпає одне з основних прав людини, якому соціальна доктрина Католицької Церкви приділяє надзвичайно важливу увагу. Точно так само правова система, заснована на гармонії між юридичним і моральним порядком, розглядається соціальним вченням як важливий аспект суспільного життя. Християнину не забороняється звертатися до суду для того, щоб відстоювати своє право або отримати відшкодування завданих збитків, - якщо це право закріплено в законах країни і в міжнародних законах. Коли йдеться про здійснення професійної діяльності, то перш ніж звертатися до суду, варто задуматися, чи є здійснення саме цієї діяльності невід'ємним правом, або ж йдеться про неможливість її здійснення з яких-небудь інших причин. Було б воістину перебільшенням і навіть несправедливістю вимагати, наприклад, відшкодування шкоди собі за неможливість працювати, коли країна в цілому страждає від безробіття, або відстоювати своє право займатися улюбленою справою, коли в країні і в усьому світі далеко не всі мають можливість поєднувати улюблену справу із зароблянням на життя. У кожному окремому випадку християнин повинен звернутися до здорового глузду і відповісти собі на запитання: чи буде моє звернення до суду пошуком справедливості або ж впертим, хоча, можливо, і прихованим проявом того гніву за нанесену образу, про яку говорить св. Іван Золотоустий? Звичайно, якщо моє право здійснювати професійну діяльність зачіпає інших людей - наприклад, сім'я несподівано позбавляється засобів до існування, - то це вже не буде відповіддю на особисту образу. У кожному разі, в подібних ситуаціях краще не приймати поспішних рішень, а порадитися з настоятелем парафії або з іншими людьми, яким ми довіряємо: часто буває, що через деякий час, коли емоції вщухають, те, що ми вважали несправедливістю, постає в іншому світлі.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!