 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чи може гомосексуаліст стати священником? ВІДПОВІДЬ : Коли ми говоримо про гомосексуалізм, необхідно розрізняти між гомосексуальною схильністю і практикою. Якщо людина має тільки таку схильність, але не практикує відносини з особами своєї статі, не порушуючи морального закону, то це не можна назвати непереборною проблемою, навіть коли мова йде про покликання до священства або до посвяченого життя. Згідно з деякими авторама, деякі святі також мали такі нахили, але практикували найвищу ступінь цнотливості, що і привело їх до святості. Ніяка сексуальна орієнтація не звільняє християнина від вимоги дотримання цнотливості. Але якщо ми стикаємося з прийомом до семінарії юнака, що має сильні гомосексуальні тенденції, необхідна особлива розсудливість. Такий кандидат повинен довести свою доброчесність, оскільки існує ризик, що в своєму служінні він зіткнеться зі спокусами, проти яких не зможе встояти. І потім, коли віруючі, і особливо підлітки, ставлять на священника подібний ярлик, то все служіння пресвітера стає предметом упереджень. Згідно науки Католицької Церкви, гомосексуалізм в значенні «статевий потяг до осіб тієї ж статі» сам по собі не є гріхом, але моральним безладом, тобто може бути спонуканням до невпорядкованого використання сексуальності. Якщо людина кульгає, вона в цьому не винна. Але така особливість призводить до того, що вона зашпортується частіше від інших. Якщо ж юнак вступає в статеві стосунки з людьми своєї статі, то йому буде категорично відмовлено в прийомі до семінарії. За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у квітні 2014 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
