Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи можна християнинові займатися карате?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи можна християнинові займатися карате?
   

ПИТАННЯ: «Чи можна християнинові займатися карате?»

ВІДПОВІДЬ: В описах цього виду бойового мистецтва присутні два елементи: по-перше розвиток власних фізичних та інтелектуальних здібностей - і тут немає ніяких «протипоказань». А по-друге - згадується про «духовний розвиток людини», як про один з вимірів карате. І якщо під цим мається на увазі концепція досконалості, типова для буддизму, то це неприйнятно для християнина.

Мирна кінцева пристань, до якої прагне буддист, - це абсолютно негативний стан щастя, негативний в тому сенсі, що заперечується, анулюється будь-яке почуття і, як наслідок, анулюється біль. До цієї «нірвани» (тобто «припинення») можна остаточно прийти тільки після дуже довгого ряду перевтілень і покрокового очищення.

У той час як внутрішній, духовний розвиток християнина полягає зовсім в іншому: це зростання у Христі та участь у Божественному житті. Християнство - це не «припинення» (про припинення можна говорити лише по відношенні до гріха), а повнота життя і така повнота включає в себе також і почуття.

Ось чому завжди залишаються актуальними міркування про початковий буддизм, запропоновані видатним християнським філософом нашого часу Жаком Марітеном: «Ця доктрина відчаю - не просто єресь по відношенні до брахманізму, але інтелектуальна виразка людства, оскільки вона заснована на розкладанні розуму. У ній скупчені вже всі ті великі помилки, які атакують розум в сучасну епоху. І якщо вона так підноситься в наші дні в деяких європейських колах, то це відбувається тому, що всі душі, які хочуть отримати з гуманітаризму мораль добра у світі без Бога, вже є віртуальними буддистами».

Христос завжди повинен залишатися Світлом, яке сяє на шляху християнина, і кожен з нас повинен прагнути до стану, про який говорив святий апостол Павло: «Вже не я живу, але живе в мені Христос».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!