Чи можна вважати «Божественну комедію» Данте богословським трактатом?

ПИТАННЯ: «Чи можна вважати« Божественну комедію » Данте богословським трактатом? Чи є якесь біблійне обгрунтування семи кіл раю, чи це лише плід уяви великого поета? »

ВІДПОВІДЬ: «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі - це поетичний твір, хоча в ньому проявляється католицьке віровчення. У своїх творах Данте показав глибокі теологічні знання. В шестисотий ювілей з дня смерті поета Папа Бенедикт XV присвятив йому цілу енцикліку: «In praeclara» (30 квітня 1921 року).

«Народившись в епоху, коли процвітали філософські та богословські дослідження, завдяки вчителям - схоластам, котрі збирали кращу спадщину минулого, щоб передати її нащадкам, вносячи в неї свій неповторний талант, посеред найбільшого розмаїття думок, Данте вибрав як вчителя святого Тому Аквінського, засновника схоластики.

Саме цьому наставнику, інтелектуальний геній якого був наділений титулом «ангельський», він зобов'язаний усім, що йому відкрито філософією і богословським світоглядом. З іншого боку, він не знехтував жодною галуззю знань і науки і не скоротив довгих годин, присвячених роздумуванню над Святим Письмом і над спадщиною святих отців.

Володіючи універсальною культурою і опираючись на священне знання, перед тим як приступити до своєї поетичної праці, він саме в релігії знайшов простір, нескінченно відкритий для його поетичного обдарування, а також найблагородніші теми.

Ми повинні захоплюватися неймовірною широтою і силою його таланту, але необхідно пам'ятати і про те, що значна частина цієї сили натхненна вірою в Бога: і це доводить, що творіння Данте зобов'язане своєю красою в рівній мірі багатогранному сяйву Божественної істини і художнім ресурсам .

Насправді, вся «Комедія» - заслужено названа «Божественна», - не має іншої мети, у тому числі в елементах вигадки та уяви, в світських ремінісценціях в багатьох місцях, - крім прославлення справедливості і провидіння Бога, який утримує світ у часі і у вічності, даючи людям і спільнотам нагороди і покарання, відповідно до їхніх заслуг.

Таким чином, в поемі чудово і в повній відповідності з католицьким віровченням прославляється Єдиний Бог у Пресвятій Трійці, відкуплення людського роду, вчинене втіленим Божим Словом, нескінченна доброта і щедрість Діви Марії, Матері Божої, небесне блаженство обраних, ангелів і людей. Нарешті, між раєм і пеклом показане місце перебування душ, перед якими, після спокутування, відкриються небеса (мова йде про Чистилище). Протягом всієї поеми помітно наскільки, сповнена мудрості думка, керує викладом тих чи інших католицьких істин віри ».

Папа Бенедикт XV продовжує: «Оскільки Данте створив всю будівлю своєї поеми на релігійному фундаменті, не треба дивуватися, що в ній, як у цінній скарбниці католицької доктрини, полягає квінтесенція християнської філософії та теології ...

Найвища похвала, яку можна піднести полягає в тому, що він був християнським поетом, тобто знайшов воістину Божественні слова, щоб оспівати християнські реалії, в яких він всією душею споглядав красу і сяйво, чудово їх розуміючи і вважаючи їх своїм життям. І той, хто наважиться позбавити Данте такої похвали, не бачачи в релігійному сюжеті «Божественної комедії» нічого, крім вигаданого роману, не покладеного на підставу істини, той, позбавляє поета прекрасного вінця і підстави для всіх інших його заслуг ».

Чи є якесь біблійне обгрунтування семи кіл Раю?

Різні ступені блаженства мають своє біблійне і богословське обгрунтування, хоча Данте і відобразив їх за допомогою фантазії.

Про існування різних рівнів блаженства говорить нам сам Господь у притчі про таланти. Пан дав одному рабу п'ять талантів, а другому - два, і на них перший придбав ще п'ять талантів, а другий - ще два.

У літургії Церкви дотримується певний порядок в єрархії святих: спочатку йдуть апостоли, потім мученики, потім пастирі і вчителі, за ними – богопосвячені Діви, потім - інші святі чоловіки і жінки.

Зміст «Божественної комедії», з її точними богословськими посиланнями, в чомусь нагадує твори святого Томи Аквінського. І не тільки своїми богословськими концепціями, в повному наслідуванні догматів Аліг'єрі проявляє себе як вірний виразник християнської доктрини в ключі Св. Томи Аквінського, але також і в деталях, в описанні фактів і в термінології. Багато в чому вони збігаються з написаним святим Ангельським учителем.

Історик Даніель Ропс з цього приводу пише: «Щоб досягти Беатріче там, в емпіреї, де її вічна юність злилася з досконалим знанням, Данте цілком присвятив себе вивченню всього, що в той час міг мати інтелект. Мистецтво та наука, філософія і богослов'я - нічого не пройшло повз його прагнення. Декотрі справжні друзі супроводжували його в невпинному пошуку: ніжний і меланхолійний поет Ґвідо Кавальканті, музикант Казелла, художник Джотто ді Бондоне, неповторний геній кольору і форми, богослов Реміджіо Джіроламі, учень Св. Томи Аквінського, і в першу чергу старий добрий наставник Брунетто Латіні, якому в 15 Пісні «Аду» він зворушливими словами дякує за те, що той навчив його вічності ».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!